Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 11.3. Реформи 30-х років XX ст
Яким би не був політичний режим, банківська криза провокувала інтервенцію держави в банківський сектор майже в усіх країнах Європи, крім Великої Британії. Головні законодавчі акти були видані з 1934 по 1936 р. Сполучені Штати Америки в цьому відношенні випередили європейські країни, видавши в 1933 р. додатковий Банківський акт та Банківський акт Гласса - Стігала, що відокремили депозитні банки від комерційних.
Хоча походження та зміст законодавства щодо банків у різних країнах мали відмінності, це загалом було результатом ініціатив, репрезентацій та переговорів поза межами банківської системи чи принаймні поза межами центрального банку. Це був поворотний пункт у розвитку банківської справи Європи, що відкрив нову еру, де банківська діяльність була поставлена під контроль уряду з метою повного відновлення впевненості населення.
У деяких країнах реформи обмежувалися адміністративними діями центрального банку. Так, уряд Народного фронту змінив 24 липня 1936 р. статут Банку Франції. Було ліквідовано Регентську раду, асамблея двохсот найбільших акціонерів була замінена загальними зборами акціонерів. Рада банку складалася з вісімнадцяти членів, що призначалися урядом; високі посадові службовці, банкіри державного сектору та дебітори, а також два представники акціонерів. Значення цієї реформи мало насамперед політичний і символічний характер, що відображало прагнення кредитної системи бути зорієнтованою на задоволення швидше колективних потреб суспільства, а не шукати просто вигоди, конкретної форми. Реформа відкрила шлях до реорганізації банківської діяльності за режиму Віші, а також її раціоналізації після Другої світової війни.
В усіх країнах, де змішані банки зазнали кризи 30-х років, залишалися побоювання щодо поєднання депозитних операцій з промисловим інвестуванням. Не повертаючись до випадку Німеччини, викладеного вище, зазначимо, що в інших країнах, таких як Швеція, Швейцарія, Бельгія та Італія, державна влада впроваджувала заходи, спрямовані на відокремлення короткострокових кредитних операцій від промислових інвестицій. У Німеччині й Швейцарії це призвело не більше, ніж до зникнення змішаних банків. У Бельгії та Італії депозитні банки мали обмежуватися тільки короткостроковим кредитуванням. Бельгія була першою країною, де депозитним банкам взагалі заборонялось утримувати акції промислових підприємств.
Реформа банківської системи Бельгії наочно показує цю поворотну точку в історії розвитку банківської справи в Європі. Вона охоплює весь спектр заходів, що впроваджували уряди в ті часи й одночасно показує невизначеність таких реформ та обмежену можливість держави й центральних банків нав'язувати банкам свою волю.
З серпня 1934 р. уряд Бельгії займався захистом банківського кредиту. З метою допомогти банкірам відновити ліквідність "Сосьєте національ де кредит а л'індустрі" отримав повноваження акцептувати заморожені кредити вартістю до 2 млрд франків під 3 %-ві цінні папери уряду, що редисконтувалися Національним банком Бельгії.
Більш того, вказівкою від 22 серпня змішані банки були зобов'язані розділитися на депозитні банки та холдингові компанії. 5 грудня 1934 р. "Сосьєте женераль" зібрав усі свої підрозділи й сконцентрував їх депозитну діяльність в єдиній установі "Банк де ла сосьєте женераль" (Banque de la Societe Generate), яку він підтримував як холдингову компанію. Цей приклад наслідували багато банків. Під тиском католицької церкви та фламандських християнських демократів, які не хотіли зникнення банківської мережі, що обслуговувала фламандські підприємства, за допомогою кількох державних кредитних установ банківська система Боеренбонда була реорганізована. В лютому 1935 р. різноманітні установи об'єдналися в новий депозитний банк - "Кредітбанк фюр хандель єн нійферхейд" (Kredietbank voor Handel en Nijverheid). Усі колишні директори були замінені фламандськими представниками. З самого початку новий банк проводив політику, що сприяла незалежності та розвиткові фламандської економіки.
Девальвація в березні 1935 р. врятувала банківську систему Бельгії, однак "участь державної влади в банківській системі" була умовою участі соціалістів в уряді "національної концентрації" Пауля ван Зеєланда. Користуючись особливими повноваженнями, наданими парламентом, кабінет ван Зеєланда оголосив 9 липня 1935 р. королівський декрет про реформування банківської системи. Декретом було підтверджено розділ змішаних банків та обмежено право використання назви "банк" тільки депозитними банками, операції яких проводилися строком менш як 2 роки. Відтепер банкам заборонялося утримувати комерційні чи промислові цінні папери. Від них вимагався певний рівень власного акціонерного капіталу та регулярна публікація рахунків за певними стандартами. Професія банкіра підлягала певним обмеженням порівняно з іншими професіями, а вся система була поставлена під контроль спеціальної агенції - Банківської комісії. Крім нагляду за щоденним управлінням банками групи спеціальних незалежних експертів, Банківська комісія мала повноваження контролювати кредитну політику, а саме встановлювати рівень банківського резерву чи фіксувати максимальний рівень відсоткової ставки для певних видів операцій. Вона також контролювала емісію банками цінних паперів.
Банківська реформа в Бельгії на ті часи була перемогою прибічників державного втручання в економіку, але більш докладне дослідження форми декрету та процесу його розробки свідчить про співпрацю міністра фінансів від лібералів Макса-Лео Жерарда та членів банківського товариства. Дійсно, маючи нагальну потребу відновити впевненість населення, банки й самі виступали натхненниками реформ і сприйняли необхідність регулювання банківської діяльності, водночас обережно переслідуючи власні інтереси.
Створення контрольного органу, що функціонував окремо від центрального банку, не було новизною. Інші країни, такі як Швеція та Швейцарія, впроваджували такі заходи й раніше і, здається, їх досвід слугував натхненником реформи в Бельгії. Однак цей приклад має дещо інший характер, оскільки створення контрольних органів приводило до значних змін у банківській системі. Впродовж кількох років банки Бельгії були змушені переорієнтувати свою діяльність у напрямі державного кредитування, оскільки попит на короткострокові кредитні ресурси з боку приватного сектору був незначним.
Схожі статті
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 9.3. Інші типи кредитних установ
Незважаючи на значну експансію європейських банків у XIX ст., велика частина населення не брала участі в мобілізації заощаджень і не мала доступу до...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 8.2. Перевага приватних банкірів
8.1. Операції банків на початку століття На початку XIX ст. регулярно здійснювалися короткострокові банківські операції. Втім депозити готівкою чи в...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 11.2.2. Криза в Австрії і Німеччині
Потік іноземного капіталу в Австрію з 1925 по 1928 p., а також дефляційна політика держави спровокували інвестиційний бум, який не мав відношення до...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 8.1. Операції банків на початку століття
8.1. Операції банків на початку століття На початку XIX ст. регулярно здійснювалися короткострокові банківські операції. Втім депозити готівкою чи в...
-
8.1. Операції банків на початку століття На початку XIX ст. регулярно здійснювалися короткострокові банківські операції. Втім депозити готівкою чи в...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 4.7. Вразливі альянси банків та монархів
Основний принцип державних фінансів у середньовіччі був простим і прозорим: "Монарх повинен жити за власний рахунок". На практиці ситуація була іншою....
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 8.6. Фінансування ранньої індустріалізації
Хоча будівництво залізниць було результатом ініціатив приватних підприємців Англії, Бельгія, з політичних, економічних та стратегічних міркувань,...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 8.5. Роль банків у будівництві залізниць
Хоча будівництво залізниць було результатом ініціатив приватних підприємців Англії, Бельгія, з політичних, економічних та стратегічних міркувань,...
-
Добрим стимулом для споживчого кредиту була реприза монетарної економіки Західної Європи на місцевому рівні. Селяни й ремісники почали регулярно брати...
-
Як і в Швеції, зовнішня політика Франції відігравала вирішальну роль в еволюції банківської справи у XVII-XVIII ст. Французькі королі також...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 8.4. Приватні банки та урядові позики
Займаючи провідне місце в галузях міжнародної торгівлі, банківської справи й промисловості, Англія впровадила банківську структуру, яка після 1830 р....
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 8.3. Вдосконалення британської моделі
Займаючи провідне місце в галузях міжнародної торгівлі, банківської справи й промисловості, Англія впровадила банківську структуру, яка після 1830 р....
-
Король Франції прагнув зламати світову гегемонію Габсбургів. З цією метою він створював альянси з іншими країнами і розв'язував численні війни, однак...
-
Хоча депозитні банки безпосередньо перестали існувати у середньовіччі, люди продовжували надавати гроші третім особам. Так, визначні середньовічні...
-
Крім банків, які надавали позики під заставу, депозитних та жиробанків, у середньовіччі в Італії з'явився третій тип фінансових інституцій. Вони...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 7.4. Виникнення центральних банків
Завдяки практиці багатостороннього індосаменту з XVII ст. переказний вексель став засобом платежу. У XIX ст. він часто використовувався у формі...
-
Хоча наприкінці XIX ст. Німецька імперія становила зразковий приклад поширення змішаних, або універсальних, банків, це не означало, що така модель...
-
Потребам індустріалізації та фінансування залізниці в XIX ст. у Франції заважала недовіра уряду до створення акціонерних банків. Безперечно, статус...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 7.3. Поширення банківських грошей
Завдяки практиці багатостороннього індосаменту з XVII ст. переказний вексель став засобом платежу. У XIX ст. він часто використовувався у формі...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 2.2.2. Державні банки
У другій половині IV ст. до н. е. за адміністрації Лікурга в Афінах з'явилися нові типи банківського закладу. Створені державною владою та керовані...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 2.1.1. Хронологія та географічне поширення
2.1. Приватна банківська справа 2.1.1. Хронологія та географічне поширення Існують докази, що підтверджують наявність обмінювачів грошей та банкірів, що...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 2.1. Приватна банківська справа
2.1. Приватна банківська справа 2.1.1. Хронологія та географічне поширення Існують докази, що підтверджують наявність обмінювачів грошей та банкірів, що...
-
Упродовж XV ст. приватні депозитні операції та жиротрансфери зазнали глибокої кризи не тільки в центральних регіонах Італії та Іспанії, а й у Німеччині...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 2.1.4. Банкіри та банкрутства
Трапезити, як правило, були чужоземцями в містах, де вони працювали. Арістолокос в Афінах був, можливо, єдиним банкіром, що народився вільною людиною....
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 2.1.2. Банківські операції
2.1. Приватна банківська справа 2.1.1. Хронологія та географічне поширення Існують докази, що підтверджують наявність обмінювачів грошей та банкірів, що...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 3.4. Банкіри та банкрутства
Соціальний статус аргентарія у II ст. до в. е. був аналогічним статусу трапезита, який діяв у той самий період. У більшості випадків вони були новачками,...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 7.1. Тріумф золотого стандарту
Розділ 7. МОНЕТАРНА СИСТЕМА В XIX ст. У контексті еволюції монетарної системи до Першої світової війни слід подати невеличкий історичний огляд розвитку...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - Розділ 7. МОНЕТАРНА СИСТЕМА В XIX ст
Розділ 7. МОНЕТАРНА СИСТЕМА В XIX ст. У контексті еволюції монетарної системи до Першої світової війни слід подати невеличкий історичний огляд розвитку...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - Частина ІІІ. БАНКИ ЄВРОПИ В XIX і XX ст
Розділ 7. МОНЕТАРНА СИСТЕМА В XIX ст. У контексті еволюції монетарної системи до Першої світової війни слід подати невеличкий історичний огляд розвитку...
-
Як було зазначено вище, виникнення приватних і центральних емісійних банків в основному визначалося фінансовою діяльністю ювелірів-банкірів Лондона. Це...
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - 11.3. Реформи 30-х років XX ст