Загальна психологія - Павелків Р. В. - 4.3. Види пам'яті
Нині при аналізі пам'яті використовують загальне підгрунтя для виокремлення її видів - залежність характеристик пам'яті від особливостей діяльності по запам'ятовуванню і відтворенню. При цьому окремі види пам'яті класифікують, використовуючи три головні критерії.
1. За характером психічної активності, що переважає в діяльності, пам'ять поділяють на рухову, емоційну, образну та словеснологічну. Така класифікація була вперше запропонована П. П. Блонським. Хоча в реальному житті дані види пам'яті нерозривно пов'язані один з одним, П. П. Блонському вдалося визначити відмінності між окремими видами пам'яті.
Рухова (моторна) пам'ять - це запам'ятовування, зберігання та відтворення різних рухів. Вона є підгрунтям для формування різного роду трудових та практичних навичок, у тому числі навичок ходьби, письма тощо. Моторна пам'ять дуже важлива для життя людини, оскільки в разі її відсутності людина щоразу вчилася б здійснювати відповідні рухи. При відтворенні рухів останні не завжди повторюються точно в такому самому вигляді, як раніше. Найточніше рухи відтворюються за тих умов, за яких вони виконувалися раніше. У нових, незвичних умовах рухи відтворюються з деякими відхиленнями. Це пояснюється тим, що рухи відтворюються не ізольовано від того, з чим вони були пов'язані раніше, а лише на підгрунті утворених раніше зв'язків.
Рухова пам'ять онтогенетично виникає дуже рано: її перші вияви відносяться до перших місяців життя дитини. Спочатку вона виявляється тільки в рухових умовних рефлексах, що виробляються у дітей. Пізніше запам'ятовування та відтворення рухів починають набувати усвідомленого характеру, пов'язуються з іншими психічними процесами, зокрема мисленням. До кінця першого року життя рухова пам'ять досягає такого рівня розвитку, який необхідний для засвоєння мови.
Розвиток рухової пам'яті відбувається і в інші періоди життя людини, але вияви рухової пам'яті якісно неоднорідні.
Емоційна пам'ять - це пам'ять на емоції та почуття. Вона полягає у здатності запам'ятовувати та відтворювати почуття. Як відомо, емоції сигналізують про задоволення потреб та інтересів людини, її стосунків з навколишнім світом. Тому емоційна пам'ять займає важливе місце в житті та діяльності людини. Почуття, які людина пережила і які зберігаються в її пам'яті, виступають своєрідними сигналами, що спонукають до дій (у випадку, якщо вони пов'язані з позитивними емоціями) або утримують віддій (якщо вони пов'язані з негативними переживаннями).
Вторинні (відтворені) почуття можуть значно відрізнятися від початкових. Це може виявлятися у зміні сили почуттів, їх змісту та характеру.
За силою почуття з часом можуть бути сильнішими або слабшими за початкові. Так, горе змінюється смутком, сильна радість - спокійним задоволенням: образа, пережита раніше, може підсилюватися при кожній згадці, страх - зростати тощо.
З часом може змінюватися і зміст почуттів. Так, подія, зіпсована дрібними неприємностями, з часом згадується як досить приємна.
Перші вияви емоційної пам'яті у дитини можна спостерігати в кінці першого півріччя життя: дитина радіє або плаче тоді, коли лише бачить те, що раніше викликало у неї радість або страждання. Але ранні вияви емоційної пам'яті суттєво відрізняються від пізніших. Ця відмінність полягає в тому, що на ранніх етапах емоційна пам'ять носить умовно-рефлекторний характер, на вищих - є свідомою пам'яттю.
Образна пам'ять - це пам'ять на уявлення, картини природи та життя, а також звуки, запахи, смаки тощо. Сутність її полягає в тому, що сприйняте раніше відтворюється потім у формі уявлень. Цьому виду пам'яті властиві всі особливості, якими характеризуються уявлення: блідість, фрагментарність, нестійкість. Тому відтворення сприйнятого раніше нерідко не повністю відповідає оригіналу, причому з часом ці розбіжності поглиблюються.
Легкість відтворення образу залежить від двох чинників: по-перше, від його змістових особливостей, його емоційного забарвлення та загального стану людини в момент сприймання; по-друге, від стану людини в момент відтворення.
Точність відтворення значною мірою визначається мірою використання мови при сприйманні. Те, що у ході сприймання було названо, описано словом, відтворюється чіткіше і точніше.
Образну пам'ять поділяють на зорову, слухову, дотикову, нюхову, смакову. Подібний поділ грунтується на переважанні того чи іншого типу відтворюваних уявлень.
Образна пам'ять починає виявлятися у дітей дещо пізніше, ніж попередні види пам'яті. Якщо зорова, слухова пам'ять добре розвинена і відіграє провідну роль у житті людини, то дотикова, нюхова та смакова пам'ять деякою мірою носить професійний характер. Останні види пам'яті особливо інтенсивно розвиваються у специфічних умовах діяльності, досягаючи своєї досконалості в умовах компенсації або заміщення, зокрема у сліпих, глухих тощо.
Словесно-логічна пам'ять - це запам'ятовування та відтворення думок. Людина запам'ятовує думки, які в неї виникають у процесі обмірковування, пам'ятає зміст прочитаної книги, розмови з друзями.
Особливість цього виду пам'яті полягає в тому, що думки не існують без мови, тому пам'ять на них називається словесно-логічною. Вона виявляється у двох випадках; по-перше, у випадку, коли необхідно запам'ятати та відтворити тільки смисл даного матеріалу, а точне відтворення всіх виразів не потрібне; по-друге, у випадку буквального заучування думок та висловів. Останній випадок є прикладом не логічного, а механічного запам'ятовування.
Логічне та механічне запам'ятовування відрізняються одне від одного. Логічне запам'ятовування дає змогу на підставі аналізу матеріалу виокремити його смисл як стислу схему всього матеріалу і запам'ятати його. Пізніше у випадку необхідності суб'єкт відтворює смисл і на його грунті може відтворити весь матеріал, але вже "своїми словами". Механічне запам'ятовування полягає у легкому заучуванні матеріалу та його відтворенні без смислової обробки. Останній випадок часто спостерігається в практиці навчання учнів та студентів і називається "зазубрюванням". Такий вид запам'ятовування малопродуктивний, оскільки завчений таким чином матеріал швидко забувається (після відповіді на уроці, складання іспиту, заліку тощо) і не використовується у подальшій практичній діяльності.
Але, незважаючи на це, не слід нехтувати механічним запам'ятовуванням, оскільки воно відіграє важливу роль при вивченні деяких навчальних дисциплін, зокрема іноземної мови. Дослідження показують, що діти краще заучують матеріал напам'ять, краще пам'ятають деталі, але гірше виокремлюють смисл матеріалу. У дорослих все відбувається навпаки. Це можна пояснити насамперед різним рівнем розвитку мисленнєвих процесів, які беруть участь у виокремленні смислу матеріалу.
У словесно-логічній пам'яті головна роль відводиться другій сигнальній системі, оскільки словесно-логічна пам'ять - специфічно людський вид пам'яті, на відміну від рухової, емоційної та образної, які в найпростіших формах існують у тварин. Спираючись на розвиток інших видів пам'яті, словесно-логічна пам'ять стає провідною для людини, і від рівня її розвитку значною мірою залежить розвиток інших видів пам'яті.
2. За характером мети діяльності пам'ять поділяють на мимовільну та довільну.
Мимовільна пам'ять - це запам'ятовування та відтворення матеріалу, яке здійснюється без вольових зусиль, без контролю з боку свідомості, автоматично. При цьому суб'єкт не ставить перед собою спеціальної мнемічної мети запам'ятати чи пригадати матеріал.
Довільна пам'ять передбачає свідому постановку мети запам'ятати матеріал та вимагає певних вольових зусиль.
Мимовільне запам'ятовування не обов'язково є слабшим, ніж довільне. Буває, що мимовільно запам'ятований матеріал відтворюється краще, ніж матеріал, який спеціально запам'ятовувався. Наприклад, мимовільно запам'ятована фраза або зоровий образ часто запам'ятовується надійніше, ніж у випадку, коли людина спеціально намагається запам'ятати.
3. За тривалістю закріплення і збереження матеріалу (у зв'язку з його роллю та місцем у діяльності) виокремлюють короткочасну, довготривалу та оперативну пам'ять.
Короткочасна пам'ять - це вид пам'яті, який характеризується швидким запам'ятовуванням матеріалу, негайним його відтворенням. У випадку короткочасної пам'яті частіше за все суб'єкт не використовує спеціальних мнемічних прийомів, хоча вона вимагає певних вольових зусиль. Виявом короткочасної пам'яті є випадок, коли людину просять запам'ятати ряд слів за малий проміжок часу і відразу відтворити їх.
Існують індивідуальні відмінності в обсязі короткочасної пам'яті. Обсяг короткочасної пам'яті характеризує здатність механічно, тобто без використання спеціальних прийомів, запам'ятовувати інформацію. Завдяки короткочасній пам'яті не відбувається перевантаження довготривалої пам'яті.
Довготривала пам'ять полягає у набуванні, закріпленні та відтворенні знань, умінь та навичок, розрахованих на довготривале їх збереження і наступне використання в діяльності.
Крім довготривалої та короткочасної виокремлюють ще й оперативну пам'ять (П. І. Зінченко, Г. В. Рєпкіна), під якою розуміють пам'ять, що забезпечує запам'ятовування, збереження й відтворення інформації, необхідної для досягнення мети певної конкретної діяльності. Коли людина виконує яку-небудь складну дію, то здійснює її частинами. При цьому вона утримує в пам'яті деякі проміжні результати до того часу, поки має з ними справу. У міру просування до кінцевого результату конкретний "відпрацьований" матеріал може забуватися. Будь-яка більш-менш складна дія виконується аналогічним чином. Частини матеріалу, якими оперує людина, можуть бути різними (дитина починає читати спочатку по складах, складаючи букви, далі слова - складаючи склади). Об'єм цих частин, або оперативних одиниць пам'яті, істотно впливає на успішність виконання певної діяльності. Цим визначається значення формування оптимальних оперативних одиниць.
Виокремлені види пам'яті взаємопов'язані між собою. Без гарної короткочасної пам'яті неможливе нормальне функціонування довготривалої пам'яті, оскільки короткочасна пам'ять виступає своєрідним фільтром, який пропускає лише необхідну інформацію в довготривалу пам'ять. При цьому перехід інформації з короткочасної в довготривалу пам'ять пов'язаний з певними особливостями. Зокрема в короткочасну пам'ять потрапляють переважно останні п'ять - шість одиниць інформації, одержаної через органи чуття. Перехід з короткочасної в довготривалу пам'ять здійснюється завдяки вольовим зусиллям. Причому результати досліджень свідчать про те, що в довготривалу пам'ять можна перевести інформації більше, ніж дозволяє індивідуальний обсяг короткочасної пам'яті. У результаті відбувається нарощування загального обсягу матеріалу, що запам'ятовується.
Схожі статті
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 6.1. Поняття особистості в психології
6.1. Поняття особистості в психології Особистість - це не суто психологічне поняття, і вивчається вона всіма суспільними науками - філософією,...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - Тема 6 ОСОБИСТІСТЬ
6.1. Поняття особистості в психології Особистість - це не суто психологічне поняття, і вивчається вона всіма суспільними науками - філософією,...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 1.4. Види уваги
Загальноприйнятим у психології є поділ уваги за критерієм походження та способом здійснення, а також залежно від активності людини на мимовільну,...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - Особистість у культурно-історичній теорії Л. С. Виготського
Видатний вітчизняний психолог Л. С. Виготський (1896-1934) відомий як творець культурно-історичної теорії розвитку психіки людини. У межах цієї теорії...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - Психоаналіз
Теоретичні дослідження в галузі психології особистості велися вже давно, тому в історії даної проблеми можна виділити три періоди:...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 6.2. Теорії особистості
Теоретичні дослідження в галузі психології особистості велися вже давно, тому в історії даної проблеми можна виділити три періоди:...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - Систематична класифікація відчуттів
Відчуття виникають лише при безпосередній дії предметів на органи чуття. Орган чуття - це анатомо-фізіологічний апарат, розміщений на периферії тіла або...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 2.3. Види відчуттів
Відчуття виникають лише при безпосередній дії предметів на органи чуття. Орган чуття - це анатомо-фізіологічний апарат, розміщений на периферії тіла або...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 2.2. Фізіологічні основи відчуттів
Відчуття виникають лише при безпосередній дії предметів на органи чуття. Орган чуття - це анатомо-фізіологічний апарат, розміщений на периферії тіла або...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 5.2. Види діяльності
Виникнення та розвиток різних видів діяльності в людини є складним і тривалим процесом. Найчастіше виокремлюють три види діяльності, які генетично...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 1.1. Предмет загальної психології
Тема 1 ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ 1.1. Предмет загальної психології Протягом віків людина є предметом вивчення багатьох наук. Людство...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - Тема 1 ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
Тема 1 ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ 1.1. Предмет загальної психології Протягом віків людина є предметом вивчення багатьох наук. Людство...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 4.3. Мозок як орган психіки
Як психічні, так і нейрофізіологічні процеси - це функції мозку, результат його відображувальної діяльності. Але рівень психічних процесів виявляється як...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 3.5. Походження та розвиток свідомості людини
Свідомість - це вищий рівень психічного відображення об'єктивної реальності, а також вищий рівень саморегуляції, властивий лише людині як соціальній...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 3.5. Складні форми сприймання
У сучасній психології існує кілька підходів до класифікації сприймання. В основу однієї з класифікацій сприймання, так само як і відчуттів, покладено...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 3.4. Класифікація сприймань
У сучасній психології існує кілька підходів до класифікації сприймання. В основу однієї з класифікацій сприймання, так само як і відчуттів, покладено...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 2.5. Пороги відчуття. Чутливість
Як уже відомо, існує велика кількість видів відчуттів, які мають свої специфічні властивості. Але, крім того, вони характеризуються і спільними для них...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 2.4. Загальні властивості відчуттів
Як уже відомо, існує велика кількість видів відчуттів, які мають свої специфічні властивості. Але, крім того, вони характеризуються і спільними для них...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 3.4. Відмінності психіки людини і тварин
У хребетних, які знаходяться на вищих щаблях еволюційного розвитку, виникають нові форми індивідуально-мінливої поведінки, які можуть позначатися як...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 5.4. Знання, уміння та навички
Переробка чуттєвих даних у свідомості приводить до утворення уявлень та понять. Саме в цих двох формах знання зберігаються в пам'яті. Головне призначення...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 3.3. Особливості психічної ДІЯЛЬНОСТІ вищих тварин
У хребетних, які знаходяться на вищих щаблях еволюційного розвитку, виникають нові форми індивідуально-мінливої поведінки, які можуть позначатися як...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 1.5. Властивості уваги
Наявність уваги свідчить про зв'язок свідомості з певним об'єктом, її зосередженість на ньому. Особливості цієї зосередженості визначають головні...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 5.1. Загальна характеристика діяльності людини
5.1. Загальна характеристика діяльності людини Усі живі істоти здатні виявляти активність, тобто здатні самостійно реагувати, перетворюючи або...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 1.2. Фізіологічні основи уваги
Тема 1 УВАГА 1.1. Поняття уваги Психічна діяльність може протікати цілеспрямовано та продуктивно лише за умови зосередження людини на діяльності. У...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 1.1. Поняття уваги
Тема 1 УВАГА 1.1. Поняття уваги Психічна діяльність може протікати цілеспрямовано та продуктивно лише за умови зосередження людини на діяльності. У...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - Тема 1 УВАГА
Тема 1 УВАГА 1.1. Поняття уваги Психічна діяльність може протікати цілеспрямовано та продуктивно лише за умови зосередження людини на діяльності. У...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - РОЗДІЛ 2 ПІЗНАВАЛЬНА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ
Тема 1 УВАГА 1.1. Поняття уваги Психічна діяльність може протікати цілеспрямовано та продуктивно лише за умови зосередження людини на діяльності. У...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 6.8. Формування та розвиток особистості в онтогенезі
З тезою про те, що особистістю людина не народжується, а стає, погоджується зараз більшість психологів. Але їх точки зору на те, за якими законами...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - Тема 5 Діяльність
5.1. Загальна характеристика діяльності людини Усі живі істоти здатні виявляти активність, тобто здатні самостійно реагувати, перетворюючи або...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - Сприймання простору
У сучасній психології існує кілька підходів до класифікації сприймання. В основу однієї з класифікацій сприймання, так само як і відчуттів, покладено...
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 4.3. Види пам'яті