Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 4. Контрольні заходи
Контрольні заходи включають поточний контроль, який здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією). А також підсумковий контроль, який проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершальних етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.
Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.
Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом. Семестровий екзамен - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.
Семестровий диференційований залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань. Семестровий диференційований залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.
Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.
Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.
Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. При використанні модульного контролю екзамени можуть не проводитись. Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та екзаменів визначаються вищим навчальним закладом.
Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), а заліків - за двобальною шкалою ("зараховано", "не зараховано") і вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.
Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється деканом факультету (завідувачем відділення).
Студенти, які не з'явились на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.
Державна атестація студента.
Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією (далі - державна комісія) після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики.
Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснює державна кваліфікаційна комісія, інших кваліфікацій - державна екзаменаційна комісія.
Державна комісія створюється як єдина для денної, вечірньої, заочної (дистанційної) форм навчання та екстернату з кожної спеціальності. При наявності великої кількості випускників створюється декілька комісій з однієї і тієї ж спеціальності.
Державна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідної кваліфікації, видачу державного документа про кваліфікацію, опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів.
Державна комісія організовується щорічно і діє протягом календарного року. До складу комісії входять голова і члени комісії: ректор (директор) вищого навчального закладу або проректор (заступник директора) з навчальної чи наукової роботи, декан факультету або його заступник (завідувач відділення або його заступник), завідувачі кафедр, професори, доценти (викладачі) профілюючих кафедр (відділень), провідні фахівці-юристи та працівники науково-дослідних інститутів.
Робота державних комісій проводиться у терміни, передбачені навчальними планами вищого навчального закладу
У державних комісіях студенти, які закінчують вищий навчальний заклад, складають державні екзамени та захищають кваліфікаційні (дипломні) проекти (роботи).
До складання державних екзаменів та до захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.
Складання державних екзаменів або захист дипломних проектів (робіт) проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії.
Захист дипломних проектів (робіт) може проводитися як у вищому навчальному закладі, так і поза його межами.
Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом.
Державні екзамени проводяться за білетами, складеними у повній відповідності до навчальних програм за методикою, визначеною вищим навчальним закладом. Тривалість державних екзаменів не повинна перевищувати 6 академічних годин на день.
Результати захисту дипломного проекту (роботи) та складання державних екзаменів визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно".
Результати захисту дипломних проектів (робіт), а також складання державних екзаменів, оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії.
Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідна кваліфікація, видається державний документ про кваліфікацію.
Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань - оцінки "добре", склав державні екзамени з оцінками "відмінно", захистив дипломний проект (роботу) з оцінкою "відмінно", а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри (предметної або циклової комісії), видається документ про кваліфікацію з відзнакою.
Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні державного екзамену, захисті дипломного проекту (роботи), а також про присвоєння студенту-випускнику відповідного рівня кваліфікації та видання йому державного документа про кваліфікацію приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.
Студент, який при складанні державного екзамену або при захисті дипломного проекту (роботи) отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.
У випадках, коли захист дипломного проекту (роботи) визнається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект (роботу) з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).
Студент, який не склав державного екзамену або не захистив дипломний проект (роботу), допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного проекту (роботи) протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу5.
Студентам, які не складали державні екзамени або не захищали дипломний проект (роботу) з поважної причини (документально підтвердженої), ректором (директором) вищого навчального закладу може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державних екзаменів чи захисту дипломних проектів (робіт) відповідно, але не більше, ніж на один рік.
Всі засідання державної комісії протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах або при захисті дипломного проекту (роботи), записуються питання, що ставились, особливі думки членів комісії, вказується здобута кваліфікація, а також який державний документ про кваліфікацію (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику, що закінчив вищий навчальний заклад.
Схожі статті
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 2. Види самостійної роботи студента
Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам в терміни,...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 3. Практична підготовка студентів
Практична підготовка студентів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття ними...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Нормативний зміст освітньо-професійної програми
Освітньо-професійна програма підготовки фахівців-юристів базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця-юриста і складається з: призначення...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 7. Суб'єкти освітньої діяльності
Освітньо-професійна програма підготовки фахівців-юристів базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця-юриста і складається з: призначення...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 6. Освітньо-професійні програми підготовки фахівця
Освітньо-професійна програма підготовки фахівців-юристів базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця-юриста і складається з: призначення...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Навчальний процес: поняття та основні елементи
1. Навчальний процес: поняття та основні елементи Навчальний процес у вищих закладах освіти (надалі - навчальний процес) - це система організаційних і...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - Розділ V. Навчальний процес у вищих закладах юридичної освіти
1. Навчальний процес: поняття та основні елементи Навчальний процес у вищих закладах освіти (надалі - навчальний процес) - це система організаційних і...
-
Навчальний процес у вищих закладах юридичної освіти здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 2. Форми навчання
Навчальний процес у вищих закладах юридичної освіти здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 8. Предмет та структура курсу юридичної деонтології
Від юридичної деонтології як системи наукових знань слід відрізняти одноіменну навчальну дисципліну, що виконує дещо інші функції та вирішує свої...
-
Головними завданнями вищого закладу юридичної освіти є: провадження освітньої діяльності, яка включає навчальну, виховну, наукову, культурну, методичну...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Основні засади освіти в Україні
1. Система юридичної освіти в Україні В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Система юридичної освіти в Україні
1. Система юридичної освіти в Україні В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - Розділ IV. Юридична навчальна діяльність
1. Система юридичної освіти в Україні В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54...
-
1. Система юридичної освіти в Україні В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54...
-
Права та обов'язки учасників навчально-виховного процесу визначаються Законом України "Про освіту", Положенням про державний вищий заклад освіти, яке...
-
Права та обов'язки учасників навчально-виховного процесу визначаються Законом України "Про освіту", Положенням про державний вищий заклад освіти, яке...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 10. Фінансування діяльності вищих закладів юридичної освіти
З метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків та захисту їх прав, сприяння гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 9. Міжнародні зв'язки і зовнішньоекономічна діяльність
З метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків та захисту їх прав, сприяння гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 8. Наукова діяльність
З метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків та захисту їх прав, сприяння гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 7. Студентське самоврядування
З метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків та захисту їх прав, сприяння гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 7. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
Від юридичної деонтології як системи наукових знань слід відрізняти одноіменну навчальну дисципліну, що виконує дещо інші функції та вирішує свої...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 8. Методологічні підходи юриспруденції
Методологічний підхід є одним із головних компонентів парадигми і розглядається як "ансамбль" взаємозалежних наукових методів. Методологічний підхід...
-
Виявляється, що юридичну діяльність можна охарактеризувати не тільки як особливий вид соціальної діяльності, але й як певну професію. Нами вже...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 5. Ціннісний (аксіологічний) підхід
Методологічний підхід є одним із головних компонентів парадигми і розглядається як "ансамбль" взаємозалежних наукових методів. Методологічний підхід...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 4. Порівняльний підхід
Методологічний підхід є одним із головних компонентів парадигми і розглядається як "ансамбль" взаємозалежних наукових методів. Методологічний підхід...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 3. Герменевтичний підхід
Методологічний підхід є одним із головних компонентів парадигми і розглядається як "ансамбль" взаємозалежних наукових методів. Методологічний підхід...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 2. Логічний підхід
Методологічний підхід є одним із головних компонентів парадигми і розглядається як "ансамбль" взаємозалежних наукових методів. Методологічний підхід...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Історичний підхід
Методологічний підхід є одним із головних компонентів парадигми і розглядається як "ансамбль" взаємозалежних наукових методів. Методологічний підхід...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 14. Системно-функціональний підхід
За допомогою методології синергетичного підходу державно-правові явища досліджуються як системи, що самоорганізуються, виникнення і зміна яких...
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 4. Контрольні заходи