Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Єзуїти
Єзуїти (Товариство Ісуса) - члени найбільш впливового католицького чернечого ордену, який був заснований у 1534 р. іспанцем Ігнаціем Лойолою у Парижі й затверджений Папою Римським Павлом ПІ 27 вересня 1540 р.
Головна мета ордену - захист інтересів папства, боротьба з єресями, місіонерська діяльність. Із середини XVI ст. орден розпочав енергійну боротьбу з Реформацією. Члени Товариства Ісуса долучилися до руху Контрреформації, яким католицька церква намагалася протистояти поширенню протестантизму по всій Європі.
Члени ордену рекрутувалися за принципом фізичного, розумового й класового відбору - приймалися люди фізично здорові, з гарними розумовими здібностями, енергійні й по можливості "гарного походження". Зовсім не приймалися до ордену колишні єретики, а також жінки.
XVI-XVII ст. були епохою розквіту могутності й багатства ордену. Він володів багатими маєтками, великою кількістю мануфактур. Із головного догмата про непогрішність папи і його необмеженої влади єзуїти виводили низку положень про необхідність непокори світським государям, законам і навіть "тирановбивство".
Суворо централізований орден очолював довічно обраний генерал - "чорний папа", якому належала вся повнота влади. Резиденція генерала була в Римі. Організаційні принципи ордену будувалися на основі суворої дисципліни, безумовного підпорядкування лише генералові ордену або Папі Римському. Члени ордену мали право ходити у цивільному одязі, відмовлятися від клятв і здійснювати будь-які дії, що йшли на користь католицької церкви. Деякі принципи діяльності єзуїтів, якими вони користувалися для досягнення своєї мети, дали підставу приписати їм девіз "Мета виправдовує засоби".
Намагаючись поширити свій вплив, єзуїти діяли в багатьох країнах світу. В XVI ст. єзуїти утвердилися не тільки в європейських державах. Великого успіху вони досягли в Азії, зокрема в Індії (з 1542 р.), Японії (з 1549 р.), Китаї (з 1563 р.), на Філіппінах (з 1594 р.). Єзуїти з'явилися також у Конго, Ефіопії, Північній та Південній Америці. Багато з них намагалися допомогти американським індіанцям, які зазнавали тиску з боку європейських колонізаторів. У Парагваї у 1610 р. була створена "Єзуїтська держава", яка існувала близько 160 років.
Перші спроби проникнення єзуїтів у Росію були зроблені під час Лівонської війни (1558--1583). У 1581 р. у Росію прибув папський посол - єзуїт Антоній Поссевіно, який виконував роль посередника між двома воюючими державами - Річчю Посполитою і Росією. Поссевіно почав безуспішні переговори щодо одержання дозволу на будівництво католицьких церков у Росії. На початку ХУП ст. єзуїти брали активну участь в організації польсько-шведської інтервенції, але навіть підтриманий ними Лжедмитрій І, опинившись на російському престолі, не впустив єзуїтів у Росію. Тільки на початку XVIII ст. єзуїти разом із багатьма іншими іноземцями зуміли проникнути в Росію, однак указом Петра І від 18 квітня 1719 р. були вигнані за межі держави. Після першого поділу Речі Посполитої (1772) єзуїти знову з'явилися в Росії. За ревну службу царському уряду імператриця Катерина II залишила організації єзуїтів у Росії. В середині XVI ст. єзуїти поширили свій вплив і на українські землі.
Для проповідування ідей християнства і виховання своїх прихильників створювалися єзуїтські школи, які характеризувалися високим рівнем викладання.
Протягом першого століття свого існування товариство набуло значного розвитку, зокрема в галузях науки і освіти. Збільшилася кількість колегій. Єзуїти створили розгалужену систему середньої освіти для юнацтва. їхні коледжі стали вважатися зразковими незалежно від того, яку кар'єру збирався обрати вихованець. У XVII ст. єзуїти заснували 24 університети й близько 600 колегіумів. До середини XVIII ст. Товариство Ісуса нараховувало близько 23 тне. членів.
Спроби єзуїтів активно впливати на політичне життя європейських країн призвели до заборони їх діяльності у Португалії, Франції, Іспанії, Неаполітанському королівстві і Пармі та формальної ліквідації ордену папою Климентом XIV у 1773 р. (у 1814 р. орден відновив папа Пій VII). Єзуїтська власність була здебільшого конфіскована й перейшла до рук місцевої влади або церкви. Товариство Ісуса продовжувало існувати тільки в Пруссії та Російській імперії, де Катерина II не дала дозволу на опублікування папської булли.
Схожі статті
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Християнізація Європи
Завершення в основному процесу феодалізації призвело до політичного розпаду імперії Карла Великого незабаром після його смерті. Тимчасове об'єднання під...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Загибель імперії карла великого та поява середньовічної Європи
Завершення в основному процесу феодалізації призвело до політичного розпаду імперії Карла Великого незабаром після його смерті. Тимчасове об'єднання під...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Держава каролінгів
Майордоми Австралії з дому Шпінідів (нащадки Піпіна Геристальського), ставши правителем об'єднаної Франкської держави, започаткували нову династію...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Афінська демократія
Античний світ подарував людству не лише блискучі зразки літератури, мистецтва, архітектури, а й політичні інститути, що стали надбанням наступних...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Стародавня Індія
Історія Стародавньої Індії поділяється на чотири основні періоди: Індійський (XXIII-XVIII ст. до и. е.), Ведійський (XIII-VII ст. до н. е.), Буддійський...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Розквіт і занепад єгипетської держави
Розквіт і занепад єгипетської держави Одним із осередків давньої цивілізації була Єгипетська держава, територія якої простягалася з півдня на північ від...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Стародавня Спарта
З другої половини VII ст. до н. е. на перше місце серед держав Пелопоннесу висувається Спарта. Назву державі дало місто Спарта, що виникло в XI-X ст. до...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Афінська держава
Історія Стародавньої Греції розпочинається на межі Ш-II тис. до н. е. і завершується II-І ст. до н. е., коли грецькі та елліністичні держави Східного...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Греція в ІІ - на початку І тис. до н. е
Історія Стародавньої Греції розпочинається на межі Ш-II тис. до н. е. і завершується II-І ст. до н. е., коли грецькі та елліністичні держави Східного...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська культура
У розвитку культури Стародавнього Риму можна виокремити такі періоди: етруський (VIІІ-ІІ ст. до н. е.), "царський" (VIII - VI ст. до н. е.), Римської...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська імперія в II-III ст. н. е
У II ст. Римська імперія досягла кульмінації розвитку. На початку століття правив імператор Трояк (98-117), під час правління якого зовнішня політика...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Правління Калігули
Зумовлювала посилення військової диктатури. Але Тіберій не хотів приймати будь-яких нових титулів і повноважень. Титул імператора не став частиною його...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Внутрішня і зовнішня обстановка в імперії
Зумовлювала посилення військової диктатури. Але Тіберій не хотів приймати будь-яких нових титулів і повноважень. Титул імператора не став частиною його...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Візантійська імперія в XI-XV ст
Приблизно до кінця XII ст. Візантія переживала період злету своєї могутності та впливу в світі. Після цього розпочалася доба її занепаду, що прогресував,...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Утворення московської держави (XIV - початок XVI ст.)
Кінець XIV - початок XV ст. - період розквіту військової могутності Тевтонського ордену, що одержував велику допомогу від західноєвропейських феодалів і...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Занепад тевтонського ордену
Кінець XIV - початок XV ст. - період розквіту військової могутності Тевтонського ордену, що одержував велику допомогу від західноєвропейських феодалів і...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Золота орда
У той час як західноєвропейські феодали захоплювали країни Східного Середземномор'я, марно намагаючись зміцнити там свої позиції, сама Західна Європа...
-
У той час як західноєвропейські феодали захоплювали країни Східного Середземномор'я, марно намагаючись зміцнити там свої позиції, сама Західна Європа...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Армія та держава монголів
Власне ім'я Чингісхана - Темучин (бл. 1166-1227). Він народився в сім'ї вождя родоплемінного об'єднання. Його рід кочував у долині річок Онону і Керулену...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Чингісхан та його походи
Власне ім'я Чингісхана - Темучин (бл. 1166-1227). Він народився в сім'ї вождя родоплемінного об'єднання. Його рід кочував у долині річок Онону і Керулену...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Візантія VІІ-XI ст. Та її культура
У IV ст. колись велична Римська імперія поділилася на Західну та Східну. Столицею Східної Римської імперії був Константинополь, заснований імператором...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Повстання Спартака
Народні трибуни - брати Гракхи Тіберій (162-133 або 132 до н. е.) і Гай (153-121 до н. е.) походили зі знатного плебейського роду Семпроніїв і були...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська держава в І ст. до н. є. - І ст. н. е
Народні трибуни - брати Гракхи Тіберій (162-133 або 132 до н. е.) і Гай (153-121 до н. е.) походили зі знатного плебейського роду Семпроніїв і були...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Реформи гракхів
Народні трибуни - брати Гракхи Тіберій (162-133 або 132 до н. е.) і Гай (153-121 до н. е.) походили зі знатного плебейського роду Семпроніїв і були...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Історія стародавнього світу
Розквіт і занепад єгипетської держави Одним із осередків давньої цивілізації була Єгипетська держава, територія якої простягалася з півдня на північ від...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Стародавній Вавилон
На початку XIX ст. до н. е. у Месопотамію - долину між Тигром і Євфратом - увійшли племена амореїв і заснували тут свою державу зі столицею у Вавилоні....
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Виникнення колонату
У творах Колумелли е згадка і про інші спроби знайти вихід зі скрути з робочою силою, якої зазнавали землевласники. У далеких маєтках або маєтках,...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Праця рабів в Італії в І ст. н. е
Кінець І ст. до н. е. і перша половина II ст. характеризуються зростанням і розвитком окремих областей Італії, які сягали аж до самих Альп. Однією з...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Сільське господарство
Кінець І ст. до н. е. і перша половина II ст. характеризуються зростанням і розвитком окремих областей Італії, які сягали аж до самих Альп. Однією з...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Міста і міське життя
Кінець І ст. до н. е. і перша половина II ст. характеризуються зростанням і розвитком окремих областей Італії, які сягали аж до самих Альп. Однією з...
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Єзуїти