Управління людськими ресурсами - Воронкова В. Г. - 9.3. Культура підприємства; теоретико-методологічні засади

Поняття "культура підприємства" охоплює різні реальності і різні визначення. А. Кребер і С. Клукхольм (1952) приводять 164 визначення культури:

- деякі вважають культуру як ритуали і символи, що складають своєрідність людської спільноти;

- для інших - сутність культури;

- для третіх - система цінностей керівників;

- для четвертих - все те, що в організацію не можуть виразити по-іншому.

Культура організації - це зведення найбільш важливих положень діяльності організації, що зумовлюються її місією і стратегією розвитку, знаходять вираження в сукупності соціальних норм і цінностей організації.

Внутрішніми складовими культури організації є наступні характеристики:

- прийнята система лідерства;

- стиль вирішення конфліктів;

- діюча система комунікації (спілкування);

- стан індивіда в організації;

- прийнята символіка (лозунги, організаційні табу, ритуали). Зовнішніми складовими є наступні:

- споруда організації;

- її дизайн;

- розташування;

- меблі;

- кімнати прийому;

- наявність фірмового одягу для працівників.

В контексті всіх видів культури виокремлюються:

- споживацька культура;

- бюрократична культура;

- партисипаторна культура.

В складній ситуації, коли необхідно реагувати швидко, підприємства і їх керівники можуть надіятися на ефективні концепції, яка може ними визначатися, мобілізуватися, усунути перешкоди і суперечності між різними категоріями персоналу і реалізації місії підприємства, тобто на мотивуючу роль культури. Для інших культура пов'язана із стабільністю організації, яку керівники бажають зберегти: це захисна роль культури. Для дослідників культура - це напрямок удосконалення теорій організації, які без врахування культури не можуть бути всебічними, комплексними. Статус до змін в організації набуває "цінності", що з нею пов'язано: зміни, любов до змін, устремління до змін. Необхідність змін, що часто сприймаються навіть при здійсненні процесів інформатизації чи підвищення якості; зустрічає багаточисельні перепони: невпевненість, страх, хвилювання, породжені змінами, керівники відчувають постійні з однієї сторони, культура сприяє успіху і розвитку організації, а з іншої - слід розрізняти три принципових обмеження, пов'язаних з цими процесами.

Розібратися в індивідуальній культурі завжди корисно. З однієї сторони, організаційна культура не персоніфікована, а відноситься до колективних феноменів, пов'язаних з функціонуванням всієї організації. З іншої сторони, культура не пов'язана з почуттям провини. Працювати над культурою - це аналізувати причини і закони явищ, пояснювати все те, що відбувається в організації; цікавитися рекурентними (періодично повторюваними проблемами). Різні напрямки менеджменту все більше і більше звертаються до концепцій культури. З точки зору стратегії, культура є об'єктом діагностики і фактором, що впливає на успіх розвитку; маркетинг цікавиться комерційною культурою підприємства.

Культура - це засіб вирішення проблем - комерційних, фінансових, економічних, соціальних, духовних, психологічних, адміністративних, організаційних.

Культура як діяльність

Вона базується на знаннях, вміннях, навичках, досвіді і є результатом особистого вкладу того, хто її проводить. Для її визначення достатньо чотирьох характеристик:

- вона передбачає технічні знання в різних сферах управління, в сферах зв'язків з зацікавленими сторонами і циркуляції потоків в організації;

Вона вписується в стратегію підприємства, яке має свої кадри і свої орієнтири;

- вона базується на персональній компетенції, пов'язаної з вирішенням проблем і аналізом ситуацій;

- вона передбачає етичні обов'язки зі сторони менеджера, який здійснює свою діяльність в рамках концепції особистої відповідальності за людей. Культура може привести до підвищення ефективності за рахунок:

- розширення знань про реальну ситуацію в організації. Розуміння соціального клімату, аналіз компетентності, аудит систем оцінки результатів, управлінський контроль стають зовсім іншими після проходження фільтра культури;

- культура стратегічних рішень покращує діагностику і реалізацію планів, вона дозволяє тестувати перспективність рішень і прогнозувати, які з них мають шанси на успіх, а які - ні;

- увага до культури сприяє зростанню показників інтелектуального рівня і раціональності організації, усвідомленому прийняттю змін;

- культура є колективним надбанням, так як включає в себе комплекс цінностей, створених групою;

Культура є першоосновою відносин, а, отже, і підвищення ефективності, так як вона формує уявлення; з культурою може асоціюватися певна концепція діяльності підприємства, його спеціалізації чи ефективності.

Типологія організаційних культур

Організаційні моделі і культури можуть бути:

- закритими;

- випадковими;

- синхронними;

- відкритими.

Поняття "організаційна культура", як підкреслювалося, означає складний комплекс припущень, які бездоказово приймаються всіма членами колективу і визначають загальні рамки поведінки. Філософія і ідеологія управління, очікування, норми, що приймаються більшою частиною співробітників, все це регламентує поведінку людини і дає можливість прогнозувати її поведінку в критичній ситуації.

Структура організаційної культури підприємства включає:

1) припущення, яких дотримуються члени організації в своїй поведінці і діях;

2) цінності, яких дотримується індивід;

3) символіку - слогани, символи, легенди, міфи, символіку. Організаційна культура має три рівня:

Перший рівень - поверховий ("символічний") - це об'єктивна організаційна культура, зовнішні прояви якої можливо спостерігати.

Другий рівень ^"підповерховий - це суб'єктивна організаційна культура, яка потребує обговорення (цінності і вірування).

Третій рівень - глибинний - це базові установки, які важко усвідомити навіть самим членам організації без спеціального зосередження на даному питанні.

Можливість збереження існуючої організаційної культури залежить від ЇЇ рівня, який виражається такими показниками:

1) кількість "адептів" організаційної культури;

2) визначеність, обгрунтованість варіантів поведінки. Методи підтримки організаційної культури:

- поведінка менеджера;

- об'єкти і предмети уваги зі сторони керівництва;

- реакція керівництва на поведінку працівників у критичній ситуації;

- моделювання ролей і навчання;

- критерії визначення винагороди і статусів;

- критерії прийняття, просування і звільнення;

- організаційні символи і обряди.

Таблиця 9.3

Коротка характеристика типів організаційних культур

Характеристика організаційної системиОрганічнаПідприємницькаБюрократичнаДемократична
Керівна і направляю та сила організаціїЗгода з загальною ідеєюВільна ініціативаСильне керівництвоВсебічне обговорення
Засади вирішення проблемВисхідна згода з цілями і задачамиІндивідуальна творчістьЯсне і зосереджене продумуванняВідкрита взаємодія
Засади лідерстваСпільність поглядів і напрямки рухуНаявність авторитету і визнанняВлада і станСприяння контактам і співробітництва
Шляхи вирішення хронічних проблемНе надається значенняПошуки нових творчих підходівУкріплення керівництва ідотримання правилНапружена дискусія і вироблення

Вирішення
Організація

Повсякденної

Роботи		При мінімальному втручанні в неїВиконується і видозмінюється кожним по-своємуЗалежить від незмінності і активності керівництваПостійно перевіряється удосконалення
Відношення до функцій і відповідальностіРеалізується з майже автоматичною точністюТакі, якими їх роблять людиПереписуються і укріплюютьсяРозділяються і змінюються по необхідності
Відношення до бажанням і інтересам окремих людейОцінюються по ступеню їх

Узгодженості 3 цілями організації		Вважаються більш важливими, чим інтереси організаціїПідпорядковуються інтересам організаціїУзгоджуються 3 інтересами організації шляхом

Домовленостей
Роль керівництваВизначає контекст і мету, зводячи до мінімуму втручанняДає людям можливість робити так, як вони вважають за необхіднеВизначають лідерів і можливі напрямки розвиткуДіє як каталізатор групової взаємодії і співробітництва
Відношення до розбіжностей і конфліктівВідображають

Факт розходження 3 загальними цілями і задачами		Є продуктивним

Вираженням індивідуальних особливостей і відмінності		Загрожують стабільності організації і заважають роботіВважаються життєво необхідними для ефективного вирішення проблем

Закінчення таблиці 9.3

Характеристика організаційної системиОрганічнаПідприємницькаБюрократичнаДемократична*
Роль комунікацій (спілкування)Обмежені і неістотніЗмінюється по інтенсивності і непередбаченіФормальні і підпорядковуються правиламВідкриті і насичені
Відношення до інформаціїРозцінюються як сумісне

Знання, яке не потрібно. виносити ззовні		Використовується для індивідуальних досягненьКонтролюється, доступ до неї обмеженийОцінюються і розподіляються відкрито

Таблиця 9.4

Зв'язок організаційних культур І управлінських форм

Типи організаційної культуриУправлінські форми і їх основні характеристики
ОрганічнаКолективістськаАвторитетГрупові інтересиПрипустимістьВивчення суспільної думки
ПідприємницькаРинковаГрошіМаксимальний прибутокПрибутковістьМаркетинг
БюрократичнаБюрократичнаСилаВоля керівництваРеалізованість задачРозробка завдань
ДемократичнаДемократичнаЗаконІнтереси законослухняної більшості при обов'язковому дотриманні прав меншинЛегітимністьНормативна база
ДіалоговеЗнанняПошук істиниЗдійсненністьАналіз ресурсів, обстановки при розробці програм

Таблиця 9.5

Характеристика основних типів організаційних культур

Типи організаційних культур
ОрганічнаПідприємницькаБюрократичнаДемократична
Тип сумісної діяльностіСумісно-взаємодіючийСумісно-індивідуальнийСумісно-послідовнийСумісно-творчий
ЦінностіКолективні цінностіІндивідуальні цінностіЦінності детермінуються технологією і спеціалізацієюЦінності професіонального зростання
Тип

Особистості		"Покірний""Ініціативни""Технологічний" детермінований"Професіонал"
Вперше формуюча управлінська рольКерівникАдміністраторОрганізаторУправлінець
Механізм управлінняСценуванняПлануванняОрг проектуванняПрограмування

Організаційна культура:

- різні уявлення, метафори, символи, історії, легенди, своя мова (терміни, місцевий сленг);

- цінності, норми, принципи, ритуали, система заохочування;

* вплив формального і неформального в організації;

* зовнішнє оточення, дизайн в організації.

Схожі статті




Управління людськими ресурсами - Воронкова В. Г. - 9.3. Культура підприємства; теоретико-методологічні засади

Предыдущая | Следующая