Управління конфліктами - Жаворонкова Г. В. - 1.3 Конфліктний функціоналізм Георга Зіммеля
Зіммеля більшість учених відносить до засновників теоретичної конфліктології. Він вважав, що конфлікт у суспільстві неминучий та невідворотний. Але якщо Маркс соціальну структуру суспільства представив у вигляді пануючих і підлеглих сфер ( конфлікт, на його думку, виростає в системі "панування-підкорення" й завжди веде до руйнування або соціальних змін), то Зіммель соціальну структуру суспільства представив у вигляді нерозривних взаємопов'язаних процесів асоціації і дисоціації її елементів, тобто конфлікт є природним складником цих процесів, а оскільки конфлікт властивий як дисоціації, так і асоціації, то він необов'язково призводить до руйнування системи або соціальних змін.
Зіммель відзначає позитивні наслідки конфліктів: збереження і зміцнення соціальної системи як цілісності об'єднання, і уніфікація соціального організму.
Як джерела конфлікту Зіммель називає не тільки зіткнення інтересів, але й прояв людьми так званих ним "інстинктів ворожості". Інстинкт ворожості може посилити гостроту конфлікту. Пом'якшити ж конфлікт можливо завдяки гармонії відносин між людьми та інстинкту любові.
Таким чином, Зіммель виділяє своєрідні чинники, що впливають на характер протікання конфлікту - інстинкти любові й ненависті.
Зіммель розглядає конфлікт як мінливу змінну, яка проявляє різні ступені інтенсивності або сили. Крайніми точками шкали інтенсивності є конкуренція і боротьба. Боротьбу Зіммель визначив як безладну, безпосередню битву сторін. Конкуренція - це більш впорядкована взаємна боротьба сторін, що призводить до їх взаємного відособлення.
На відміну від Маркса, який вважав, що конфлікт врешті-решт обов'язково посилюється, набуває революційного характеру й призводить до структурних змін системи, Зіммель глибоко аналізував менш інтенсивні й гострі конфлікти, які укріплюють міцність та інтеграцію соціальної системи. Проте Зіммель висловив декілька значущих для загальної конфліктології думок про гостроту й силу конфлікту. Ці думки були формалізовані і зведені Тернером у вигляді нижче наведеної таблиці.
Ключові положення Зіммеля щодо гостроти конфліктів:
1. Чим більше груп залучено в конфлікт емоційно, тим гостріший конфлікт |
2. Чим краще "згруповані" групи, втягнуті в конфлікт, тим він гостріший |
3. Чим вище відносна згуртованість груп, що беруть участь у конфлікті, тим гостріший конфлікт |
4. Чим менше ізольовані й загострені конфліктуючі групи завдяки широкій соціальній структурі, тим гостріший конфлікт |
5. Чим більше конфлікт стає самоціллю, тим він гостріший |
6. Чим більше, за уявленням його учасників, конфлікт виходить за межі індивідуальної мети та інтересів, тим він гостріший |
Більш сильні емоції, викликані конфліктом з більшою вірогідністю, ведуть до застосування насильства. В міжособових конфліктах відчуттям викликані ті, що пов'язані з колишньою близькістю, ворожнечею або ревнощами посилять гостроту конфлікту. У міжгрупових конфліктах внутрішня згуртованість груп, внутрішня гармонійність відносин, що беруть участь у конфлікті груп, з більшою вірогідністю викликає насильство.
Питання: "Чи означають ці спостереження Зіммеля, що знизити гостроту можливого конфлікту можна за допомогою ослаблення емоційних прихильностей членів групи, ізольованості й розрізненості групи? Чи слід керівнику в уникненні гострих конфліктів прагнути до зниження згуртованості членів групи?"
Своїм виникненням теоретична конфліктологія зобов'язана Марксу і Зіммелю (а також Козеру і Дарендорфу, про яких піде мова нижче).
Маркс представив соціально-структурні причини конфліктів умовами, які могли б вирішити конфлікт, і підкреслив характер антагоніста конфлікту. А Зіммель описав умови зміни гостроти конфлікту та інтеграційні наслідки конфлікту.
У сучасній теорії конфлікту (починаючи з 60-х років XX ст.) склалося два напрямки, в основі яких лежать або положення Маркса, або Зіммеля:
1) діалектична теорія конфлікту;
2) конфліктний функціоналізм.
Схожі статті
-
Управління конфліктами - Жаворонкова Г. В. - 1.5 Конфліктний функціоналізм Люіса Козера
Теорія конфлікту Козера є найобширнішою, що розглядає комплекс питань, а саме: причини конфліктів, гострота конфліктів, тривалість конфліктів, функції...
-
План лекції: 1.1 Первісні уявлення щодо конфліктної проблематики. 1.2 Діалектичне вчення про суперечність і конфлікт Карла Маркса. 1.3 Конфліктний...
-
Управління конфліктами - Жаворонкова Г. В. - 1.1 Первісні уявлення щодо конфліктної проблематики
План лекції: 1.1 Первісні уявлення щодо конфліктної проблематики. 1.2 Діалектичне вчення про суперечність і конфлікт Карла Маркса. 1.3 Конфліктний...
-
Управління конфліктами - Жаворонкова Г. В. - 1.4 Діалектична теорія конфлікту Ральфа Дарендорфа
Р. Дарендорф аналізує соціальну організацію будь-якого рівня, починаючи від індивідів, невеликої групи або установи, до суспільства в цілому, яку він...
-
Управління конфліктами - Жаворонкова Г. В. - Тема 1. Історичний екскурс у конфліктологію
План лекції: 1.1 Первісні уявлення щодо конфліктної проблематики. 1.2 Діалектичне вчення про суперечність і конфлікт Карла Маркса. 1.3 Конфліктний...
-
Управління конфліктами - Жаворонкова Г. В. - ВСТУП
У китайській мові ієрогліф "криза", "конфлікт" утворений сполученням двох ієрогліфів. Один з них означає "ризик", "небезпека", а другий "сприятлива...
-
Управління конфліктами - Жаворонкова Г. В. - 1.6 Теорія П'єра ван ден Берга і Джона Тернера
Поняття конфлікту Існує безліч визначень і тлумачень конфлікту. Класики теоретичної конфліктології не давали чіткого визначення поняття конфлікту. Лише...
-
Управління конфліктами - Жаворонкова Г. В. - Заходи щодо мотивації на зміни
Етап 1. Виявлення і показ незадоволеності поточним станом Необхідно створити почуття незадоволеності поточним станом. Поки люди задоволені станом речей,...
-
Управління конфліктами - Жаворонкова Г. В. - Управління людським фактором
Тактика Рекомендується Створення і передача інформації У разі опору, що заснований на відсутності або на неправильній інформації і аналізі Залучення...
-
Управління людськими ресурсами - Воронкова В. Г. - 1.1. Управління як відкрита і закрита система
1.1. Управління як відкрита і закрита система. 1.2. Понятійно-категоріальний, апарат синергетичної парадигми як рефлексивної моделі управління. 1.3....
-
1.1. Управління як відкрита і закрита система. 1.2. Понятійно-категоріальний, апарат синергетичної парадигми як рефлексивної моделі управління. 1.3....
-
Управління персоналом - Балабанова Л. В. - 2.2. Структура і чисельність персоналу підприємства
Основними характеристиками персоналу підприємства є структура і чисельність персоналу. Структура персоналу - це сукупність окремих груп працівників, які...
-
Розгортання в Україні процесів перерозподілу власності свідчить, що для забезпечення високої ефективності діяльності АТ необхідно шукати механізми...
-
1. Нормативна регуляція поведінки та її вплив на поведінку особистості. 2. Психологічні аспекти правової поведінки. 3. Психологічна характеристика...
-
1. Нормативна регуляція поведінки та її вплив на поведінку особистості. 2. Психологічні аспекти правової поведінки. 3. Психологічна характеристика...
-
Економіка підприємства - Ковальчук І. В. - 2.3. Організаційні структури управління підприємством
Для того щоб уникнути кризових явищ, топ-менеджмент має здійснювати ефективне керівництво процесом розвитку підприємства, насамперед через систему...
-
4.1. Що таке виховання? Виховання - це складний і багатогранний процес формування особистості, створення оптимальних умов для її фізичного, психічного та...
-
Основи логістики - Дудар Т. Г. - Розділ 2. Об'єкти логістичного управління
1. Матеріальний потік, його параметри 2. Класифікація матеріальних потоків 3. Інформаційні потоки та їх класифікація 4. Фінансові потоки та їх...
-
Господарське право - Вінник О. М. - ТЕМА 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
1. Поняття, значення організаційно-управлінських засад у сфері господарювання. Рівні та форми регулювання господарської діяльності. 2. Державний рівень...
-
В умовах політичної невизначеності в державі, реструктуризації та приватизації підприємств відбуваються докорінні зміни у процесах господарювання і в...
-
Менеджмент організацій - Шморгун Л. Г. - Тема 2. СТРУКТУРА ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ОБ'ЄКТА УПРАВЛІННЯ
2.1. Головні форми організаційних структур Організаційна структура фірми спрямована перш за все на встановлення взаємозв'язків між окремими підрозділами...
-
Фундаментальною властивістю синергетичних об'єктів виступає складність, під якою розуміється здатність до самоорганізації, ускладненою своєю...
-
Поняття "синергетики" отримало широке розповсюдження в сучасних наукових дослідженнях і дискусіях останніх десятиліть в сфері методології. Останнім часом...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Концепція держави Георга Гегеля
Найбільш завершеними і систематизованими судженнями про право, державу і громадянське суспільство стали теорії Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 1.9 Класифікація систем і механізмів екологічного управління
Екологічне управління, як і сама екологія, є досить розгалуженою і багатофункціональною сферою діяльності різних суспільних, державних, корпоративних та...
-
Стратегічне управління - Порохня В. М. - 1.1. Еволюція систем планування
Починаючи з 70-х років XX ст. почався докорінний злом традиційних концепцій управління, що було викликано різкими змінами зовнішнього середовища...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Органіцизм та функціоналізм
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається...
-
Починаючи з 70-х років XX ст. почався докорінний злом традиційних концепцій управління, що було викликано різкими змінами зовнішнього середовища...
-
Починаючи з 70-х років XX ст. почався докорінний злом традиційних концепцій управління, що було викликано різкими змінами зовнішнього середовища...
-
Стратегічне управління - Порохня В. М. - Передмова
Починаючи з 70-х років XX ст. почався докорінний злом традиційних концепцій управління, що було викликано різкими змінами зовнішнього середовища...
Управління конфліктами - Жаворонкова Г. В. - 1.3 Конфліктний функціоналізм Георга Зіммеля