Українське народознавство - Лозко Г. С - ДОДАТОК. ПРИНЦИПИ РЕКОНСТРУКЦІЇ ЕТНІЧНОГО КАЛЕНДАРЯ
КОЛО СВАРОЖЕ
Встановити точні дати і відновити забуті свята нині - нелегка справа, адже минула тисяча років насильницького винищення народної пам'яті. Хоча чимало знань нам усе ж таки вдалося зберегти, зібрати докупи, зрозуміти сутність рідних обрядів. Датування праукраїнських свят можемо відновити лише з допомогою астрономічних знань. Пам'ятаймо, що календар завжди потребує корекції. В давні часи його унормуванням займалися волхви і жерці. Зі знищенням рідної духовної верстви, церковний календар ціле тисячоліття перебував у руках служителів чужого культу, тому набув невластивих для нашого народу форм. Однак народні календарі виявилися напрочуд живучими. А відтак, нам вдалося відновити рідне Коло Свароже. Деякі свята Кола Сварожого рухомі, тобто щороку змінні. Тому в цій книжці подаємо не тільки календар на 2004 рік, але й принципи, за якими наші шановні читачі зможуть складати календар Кола Сварожого на подальші роки.
Досі грунтовних досліджень язичницького святкового календаря в Україні не було. Всі відомі спроби дослідників XIX - XX ст. подавали християнсько-язичницький сурогат календарів. Так воно було і на практиці. Перша публікація язичницького календаря здійснена авторкою в 1994 р. у книгах: Лозко Г. Українське язичництво. - К.: Український центр духовної культури, 1994 (перевидавалася тричі ■ 1994, 1995 р. в Україні й 1997 р. у Польщі); Лозко Г. Українське народознавство. - К: Зодіак-ЕКО, 1995; Берегиня України. - К.: Мистецтво, 1996. Є також щорічні публікації календаря "Коло Свароже" в часописі "Сварог", де опубліковані статті Анатолія Богорода про історію календаря, в яких подано деякі особливості реконструкції язичницького календаря.
Давні місцеві хлібороби України, засновники Трипільської культури, дали початок праукраїнському язичницькому літочисленню. Нині офіційна наука вже потроху наважується писати про трипільців як про наших Предків. Тому таке літочислення є науково й фактично доцільним і виправданим. Ми не потребуємо додавати зайві нулі до літочислення, як це роблять деякі новітні течії рунвістів, шо виглядає недоладно як з наукового, так і практичного погляду.
Найголовніший принцип нашої реконструкції дохристиянського календаря - астрономічні та фольклорно-етнографічні дані. Чотири найбільших Сонячних свята випадають на рівнодення та сонцестояння, отже, якихось особливих уточнень не потребують. Вони можуть щороку трохи змінювати свою дату, тому ми називаємо їх "рухомими".
Наприклад, Великдень наші Пращури святкували в неділю після весняного рівнодення і ніколи не чекали Повні, як це роблять юдеї (пейсах) або християни за їхнім зразком (паска). Це було нам нав'язане чужинцями. Тому нині ми виправляємо цю неточність. Всі інші "нерухомі" числа язичницьких свят відтворено простим відніманням 13 днів від дат ідентичних ортодоксальних християнських свят (наприклад, Бога Перуна вшановуємо 20 липня, що на 13 днів раніше від християнського Іллі-"гро-мовика", день якого християни відмічають 2 серпня). У зв'язку з постійним відставанням християнських календарів від астрономічного стану космосу, іноді бувають поправки ще на 2-3 дні, але не більше.
Місячні свята відіграють важливу роль у магії початку, а також рослинній та жіночій магії. Вони і досі залишаються вивченими найменше, бо мали потаємний родовий зміст і передавалися лише своїм кровним родичам по жіночій лінії. Ось загальний принцип таких обрядодій: на Молодику здійснюють обряди посвячення, оздоровлення (що мають на меті збільшення, зростання, наприклад, підвищення рівня гемоглобіну в крові, ріст дитини), а на Повні - обряди на знищення (відхрищиння від чужовір'я, очищення, видалення пухлин, бородавок, очищення обличчя). Оскільки Місяць змінює свої 4 фази за 29,5 доби, то час від часу в Коло Свароже вставлявся 13-й місяць, який робив поправку календаря. Перші християни боялися числа 13, назвавши його "чортовою дюжиною", так відбулося знецінення корекції календаря і його спрощення до 12 місяців (по 30-31 дню), що не відповідає астрономічному місяцю.
Дехто з народознавців говорить, що наші Предки починали Нове Літо 1 березня. Це - некомпетентно. Початок Новоліття у різні числа березня, залежно від настання молодого місяця, зафіксований нашими літописами і описаний у наукових працях (наприклад, Климишин И. Календарь и хронология, 1987). Іноді подавалося подвійне датування: за місцевим місячним календарем і за візантійським - саме це дало нам змогу встановити точні принципи нашого дохристиянського календаря. Це - незаперечний факт перше число молодика було й першим числом місяця.
Етнічний календар є потужним ритмоладуючим стимулом здоров'я і процвітання нації. Тому тисячоліттями вороги намагалися зіпсувати наш календар, заплутати народ, тим самим позбавляючи нас підтримки і захисту наших Богів. Повертаймося ж до Рідного Сварожого Ладу!
Знаючи основні принципи нашого календаря, кожен читач зможе їх визначити самостійно, як тільки буде мати астрономічні календарі на наступні роки: Великдень - неділя після весняного рівнодення (день і ніч по 12 годин), Купайло - літнє сонцестояння (найкоротша ніч), Різдво - зимове сонцестояння (найкоротший день), Світовид осінній - осіннє рівнодення (день і ніч по 12 годин), інші дати календаря "Коло Свароже" залежать від зазначених вище і легко визначаються. Всі дати в нашому календарі подано за григоріанським літочисленням новим стилем. Саме так їх і святкують.
А тепер кілька слів про відроджене літочислення. Світ сотворений мільярди років тому. І якщо сьогодні в Біблії знаходимо конкретну дату його "сотворення" (4004 р. до н. ч.), то ми можемо хіба що посміхнутися на таку дитячу наївність. Так само, здається, недоречно візантійське літочислення, за яким нині 7512 літо, називати літочисленням від "сотворіння світу".
Християни ж рахують час від народження Ісуса, хоча вже напевно відомо, що народився він не в 1 році, та й не 25 грудня (як у католиків), і не 7 січня (як в ортодоксальному "православному" християнстві).
Отож, будь-яка точка відліку часу не може цілком задовольнити людство, бо ніхто точно не знає і, мабуть, ніколи й не зможе дізнатися, коли ж насправді був сотворений Світ, а може він твориться вічно? Та й чи обов'язково шукати точку відліку? Літочислення сьогодні потрібно лише для того, аби точно позначати ті чи інші події.
Відомо, що хліборобська цивілізація зародилася на теренах України в середині VI тис. до н. ч. То ж ми маємо право прийняти Трипільську цивілізацію за вихідну точку нашої прарелігії, яка формувалася на нашій землі понад 7,5 тис. років. Таке літочислення якнайточніше збігається з датуванням Києворуської літописної традиції, хоча ми назвемо його не "від сотворіння світу", а від Трипільської доби. Як бачимо, це не суперечить історичним фактам.
Праукраїнський Бог Зодіаку - Сварог - крутить свої Сварожі Кола над нашою Трипільською Україною ось уже 7512 літ. І допомагають Йому сини Сварожичі (праукраїнські Боги місяців). Тож прочитаймо їхній Зоряний Календар! Спробуймо жити за цим календарем, може він зробить нас мудрішими, щасливішими та, безперечно, багатшими духовно.
Умовні позначення:
* Зірочкою позначаємо "рухомі" дати, які щороку змінюються, тобто залежать від періоду сонцестояння і рівнодення, фази місяця або дня тижня.
Схожі статті
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - ЛІТОЧИСЛЕННЯ
ЛІТОЧИСЛЕННЯ Всіх народів з давніх-давен календар вважався священним, адже він завжди пов'язаний із космосом: небом, сонцем, місяцем, зірками. Потреба...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - 3. АСТРОНОМІЧНІ ЗНАННЯ ТА НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР
ЛІТОЧИСЛЕННЯ Всіх народів з давніх-давен календар вважався священним, адже він завжди пов'язаний із космосом: небом, сонцем, місяцем, зірками. Потреба...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - ЗОРЯНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРАУКРАЇНСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ
Праукраїнський рік складався із чотирьох сонячних фаз, які нині уявляються у вигляді чотирьох пір року. Астрономічні фази сонячного року за всесвітнім...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - СОНЯЧНИЙ КАЛЕНДАР
Праукраїнський рік складався із чотирьох сонячних фаз, які нині уявляються у вигляді чотирьох пір року. Астрономічні фази сонячного року за всесвітнім...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Коляда
Бог зимового Сонця, який повертає Коло Свароже до Весни. Густинський літопис - мабуть, чи не єдине писемне джерело, що вказує на Коляду як на Бога. Слово...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Числобог
Бог зимового Сонця, який повертає Коло Свароже до Весни. Густинський літопис - мабуть, чи не єдине писемне джерело, що вказує на Коляду як на Бога. Слово...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - МІСЯЧНИЙ КАЛЕНДАР
Поділ року на місяці зафіксований археологічними знахідками в Україні: ритуальні чаші II-IV ст.. наприклад, у с. Ленесівка Волинської обл., календар...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Світовид
Світовид (Святовит, Свентовит) - Бог неба, небесного світла, найвищої святості20. Можливо, тотожний давньоруським Роду. Диву, Білобогу, близький до...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Чорт
У зв'язку з фактичним двовір'ям Предків не зовсім чітким є поняття "Нечистої Сили", оскільки з прийняттям офіційної християнської віри всі давні Боги й...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - НАЦІОНАЛЬНА ЕМОЦІЙНО ОБРАЗНА СВІДОМІСТЬ
Русальні пісні виконуються під час Зелених свят на початку або в середині травня, в час найбільшого замаювання землі зелами, квітами й травами. У...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА
Ремесло не коромисло - плечей не відтягне. Народна мудрість Тут люд осілий. Тут шанують труд. І рух дадуть і кругові, і кросну. Кують залізо із місцевих...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - КВІТИ І ТРАВИ
Рослини служили людині ще в далекі часи, віддалені від нас на кілька тисячоліть. Про лікувальні властивості квітів, трав, плодів знали скіфські лікарі....
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - 2. АРХІТЕКТУРА, РЕМЕСЛА ТА НОАРОДНІ ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ
Ремесло не коромисло - плечей не відтягне. Народна мудрість Тут люд осілий. Тут шанують труд. І рух дадуть і кругові, і кросну. Кують залізо із місцевих...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - ДВОВІР'Я ТА ПОВЕРНЕННЯ ДО ТРАДИЦІЙ
Вперше термін двовір'я був ужитий в XI ст. Феодосієм Печерським для характеристики нового на той час явища - мирного поєднання обох релігій у світогляді...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - УКРАЇНСЬКЕ БІБЛІЄЗНАВСТВО
Священною книгою християн, як відомо, є Біблія. Одразу зазначимо, що для нас Біблія є предметом релігієзнавчого (наукового) дослідження, а не культового...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - ХРАМИ, СВЯЩЕННІ ГАЇ, ДАВНЬОРУСЬКА БОГОСЛУЖБА
У наукових колах досі не існує єдиного терміна, яким би можна було позначити віру наших Предків перед прийняттям християнства. В літописах вона зветься...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - ЖНИВАРСЬКІ ПІСНІ
Русальні пісні виконуються під час Зелених свят на початку або в середині травня, в час найбільшого замаювання землі зелами, квітами й травами. У...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - КУПАЛЬСЬКІ ПІСНІ
Русальні пісні виконуються під час Зелених свят на початку або в середині травня, в час найбільшого замаювання землі зелами, квітами й травами. У...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - РУСАЛЬНІ ПІСНІ
Русальні пісні виконуються під час Зелених свят на початку або в середині травня, в час найбільшого замаювання землі зелами, квітами й травами. У...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Велес (Волос)
Це один із найстаріших богів, що вважається богом достатку. Християнин-літописець називає велеса "скотьїм богом", тобто опікуном домашніх тварин. а якщо...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - САРМАТИ
Цікаву версію щодо походження цієї назви висунув Єгор Классен. Він вважав, що ця назва не етнічна, а професійна. Іноземні купці, які купували у скіфів...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - ЗАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ПИСЕМНОСТІ
ЗАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ПИСЕМНОСТІ Про мову протоукраїнських племен можна говорити лише гіпотетично. Адже писемних пам'яток, які дійшли до нас, ще...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - 4. ГЕНЕЗА УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОВИ
ЗАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ПИСЕМНОСТІ Про мову протоукраїнських племен можна говорити лише гіпотетично. Адже писемних пам'яток, які дійшли до нас, ще...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - СЛОВ'ЯНСЬКІ ПЛЕМЕНА
Цікаву версію щодо походження цієї назви висунув Єгор Классен. Він вважав, що ця назва не етнічна, а професійна. Іноземні купці, які купували у скіфів...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Сварог
Прабог. володар світу, батько українського пантеону. Від Сварога, Бога світла і небесного вогню, походять інші Боги - його сини Сварожичі. Чеська книга...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Род і Рожаниці
Род і Рожаниці. Творцем Всесвіту, Богом над Богами усі слов'яни завжди вважали Рода. За уявленнями наших Предків, він живе у Сварзі - найвищому небі,...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - РІДНІ УКРАЇНСЬКІ БОГИ
Род і Рожаниці. Творцем Всесвіту, Богом над Богами усі слов'яни завжди вважали Рода. За уявленнями наших Предків, він живе у Сварзі - найвищому небі,...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - 4. УКРАЇНСЬКА РЕЛІГІЙНА КУЛЬТУРА
ВЕДІЙСЬКІ ВИТОКИ ДАВНЬОРУСЬКОЇ РЕЛІГІЇ Релігійна свідомість українців формувалася на грунті найдавніших уявлень про Всесвіт, які залишили нам у спадок...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Троян (Триглав)
Бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова Яр - означає ярий, нестримний, збуджений, сильний, завзятий, пристрасний,...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Ярило
Бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова Яр - означає ярий, нестримний, збуджений, сильний, завзятий, пристрасний,...
Українське народознавство - Лозко Г. С - ДОДАТОК. ПРИНЦИПИ РЕКОНСТРУКЦІЇ ЕТНІЧНОГО КАЛЕНДАРЯ