Туристичний бізнес - Мальська М. П. - 2.8. Концепція туристичної функції

Важливе місце в науковому досліджені туризму займає аналіз ролі туристичної функції в суспільно-економічному розвитку населених пунктів та регіонів. Під туристичною функцію ми розуміємо будь-яку суспільно-економічну діяльність в населеному пункті чи регіоні, спрямовану на обслуговування туристів та задоволення певних туристичних потреб.

Розвиток приїзного туризму стає причиною для активізації сфери надання послуг. Чим більший туристичний рух, тим істотнішу роль відіграє туризм в господарській системі даної місцевості і тим сильніше розвивається її туристична функція. Чим туристична функція є краще розвиненою, тим більшу конкуренцію складає вона стосовно інших суспільно-економічних функцій місцевості і тим вищу позицію займає в її функціональній структурі. Щодо інших суспільно-економічних функцій, то туризм може виконувати головну, рівноправну, доповнюючу чи додаткову функцію. Основними показниками розвитку туристичної функції місцевості є:

А) кількість туристичних місць для ночівлі, яка припадає на 100 постійних мешканців, - так званий показник Барет'є і Дефферта;

Б) величина туристичного руху, що вимірюється кількістю приїжджих туристів на 100 постійних мешканців, - так званий показник Шнайдера;

В) кількість зайнятих в туристичному секторі.

Загалом прийнято вважати, що туристична функція є високо розвиненою, коли показник Р. Барет'є і ПДефферта досягає рівня 100, тобто коли кількість місць для ночівлі туристів є рівна кількості постійних мешканців. У Польщі, наприклад, прийнято, що туристична функція є головною або однією з головних суспільно-економічних функцій місцевості, коли показники Барет'є і Дефферта перевищують рівень 50, а показник Шнайдера - 500.

Для просторового аналізу часом використовуються й інші показники розвитку туристичної функції, наприклад кількість місць для ночівлі, яка припадає на 1 км2 або кількість туристів на 1 км2. У деяких випадках говориться також про туристичні функції територій, що мають у використанні невелику базу для ночівлі і працевлаштована невелика кількість осіб, які надають туристичні послуги, однак їм характерна велика концентрація одноденного туристичного руху, напр. приміські зони. Не опрацьовано на сьогоднішній день докладних критеріїв, які б дозволяли визначити функцію таких територій.

2.9. Концепція району (території) туристичної активності

Концепція району туристичної активності (TBD - анг. Tourist Business District) використовується для аналізу просторової організації і функціонування туризму в багатофункційних міських центрах. Опрацював її Д. Гец (1993), який в результаті порівняльного аналізу розвитку туризму в містах зауважив закономірність, яка полягає в концентрації туристичного руху тільки в деяких районах міста. Відповідно до положень даної концепції оптимальні умови для розвитку міського туризму існують в центральній частині агломерації - центральному районі міста. Факторами, які сприяють формуванню району (території) туристичної активності (TBD) є зосереджені в центрі міста різноманітні туристичні об'єкти у вигляді пам'ятників архітектури чи культури, готелів і закладів харчування, різні прояви суспільного і економічного життя міста, які виникають з його центральних функцій, наприклад торговельних чи адміністративних. Концентрація туристичного руху в межах TBD зумовлена хорошою доступністю і відсутністю автомобільного руху. Часто саме межа виділеної зони домінування руху для пішоходів в центральній частині міста визначає межі TBD.

Схожі статті




Туристичний бізнес - Мальська М. П. - 2.8. Концепція туристичної функції

Предыдущая | Следующая