Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - Розділ 6. КУРОРТНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ
6.1. Природні умови формування бальнеологічних ресурсів України
Україна має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу. У нас багато рекреаційних ресурсів: бальнеологічних, кліматичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних.
Рекреаційні ресурси - це об'єкти та явища природного й антропогенного походження, що їх використовують для туризму, лікування, відпочинку, які впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних районів (центрів), їхню спеціалізацію та економічну ефективність.
Україна надзвичайно багата на природні курортні ресурси, які мають лікувальні властивості.
Курортне лікування - це лікування природними курортними чинниками (ресурсами). До них належать:
- мінеральні води;
- лікувальні грязі та озокерит;
- ропа лиманів і озер;
- соляні печери;
- природні комплекси зі сприятливими кліматичними умовами, придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань й організації відпочинку.
У рекреаційних потребах населення провідне місце належить відпочинку на природі. Тому важливим ресурсом є лісова рослинність. Лісові рекреаційні ресурси в Україні поділені досить нерівномірно. Більше за все лісових масивів у Південно-Західному районі, де формування рекреаційних територій спирається саме на цей фактор. У Закарпатській, Київській, Житомирській, Черкаській областях ліси виконують функції водорегулювання, водоохорони, грунтозахисту. Ландшафтно-кліматичні ресурси сприяють розвитку рекреаційної діяльності. Береги, моря, річки, водосховища, озера, Українські Карпати та Кримські гори, лісові масиви - для цих ландшафтів характерне сполучення чистого повітря, наповненого киснем, та високої вологи.
Україні притаманний помірно континентальний клімат, і тільки на півдні Кримського півострова - середземноморський. Існує класифікація кліматів з погляду рекреаційної діяльності:
- найкращий - сприятливі кліматичні умови протягом 9,5-10,5 місяців, тепле літо та нехолодна зима зі стійким сніговим покривом або жарке тривале літо та коротка зима без стійкого снігового покриву;
- гарний - сприятливі кліматичні умови протягом 7-9 місяців;
- задовільний - сприятливі кліматичні умови протягом З-6,5 місяців, прохолодне дощове літо і м'яка зима з нестійким сніговим покривом або жарке посушливе літо і сувора зима;
- поганий - сприятливі умови протягом 1-1,5 місяця.
Кліматичні ресурси районів України різноманітні, але загалом клімат сприятливий для розвитку рекреаційної діяльності.
Україна характеризується різноманітним поєднанням умов і ландшафтів, які мають великі потенційні можливості для широкого розвитку лікувального й оздоровчого відпочинку. Сприятливий клімат всієї території країни дозволяє широко використовувати кліматотерапію як один з основних методів лікування та профілактики хвороб, специфічних для індустріальної цивілізації.
Кліматичні умови України характеризуються зональністю, чіткими сезонними контрастами в ході метеорологічних елементів, зростанням континентальності з північного заходу на південний схід, формуванням кліматичних відмінностей у гірських областях та на узбережжях морів.
Вплив відкритого свіжого повітря на організм людини (аеротерапія) і сонячне опромінювання (геліотерапія) можна застосовувати в усі сезони року і в усіх кліматичних зонах України. У зв'язку з тим, що південь території нашої країни омивають Чорне й Азовське моря, це дає змогу широко використовувати таласотерапію як один з основних методів кліматичного лікування, пов'язаного з перебуванням біля моря (морська терапія).
За особливостями кліматичних умов території і відповідно до організації курортної справи в Україні виділяють кілька рекреаційних районів.
На Півночі та Північному Сході (Волинська, Чернігівська, Сумська області, північні частини Рівненської, Житомирської,
Київської і Харківської областей) клімат характеризується значними контрастами мінімальних зимових і максимальних літніх температур.
Клімат Центральної України (Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетровська, Луганська, південні частини Рівненської, Житомирської, Київської, Харківської, північна частина Донецької областей) м'який з менш виявленими сезонними температурними контрастами.
Південна частина України (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області та південна частина Донецької області, Крим) відрізняється дуже теплим кліматом, короткою зимою, невеликою кількістю опадів - 300-500 мм на рік, великою кількістю сонячних днів.
Особливо сприятливі кліматичні умови Південного берега Криму, середня температура січня +4 °С, липня - 2-4 °С, а кількість сонячних днів досягає 230 на рік.
На заході України в межах Українських Карпат зима порівняно м'яка, літо - тепле. Опадів - 700-800 мм на рік, у горах - до 1600 мм. Характерна висока відносна вологість повітря (близько 80 % ). У межах цієї кліматичної зони виділяють Передкарпатський і Закарпатський курортні райони.
Сприятливий у терапевтичному відношенні клімат південної (Чорноморське узбережжя і, насамперед, Південний берег Криму з субтропічним кліматом середземноморського типу) і західної (Українські Карпати) частини території України - важлива передумова організації приморських і гірських курортів, на яких широко використовується кліматотерапія як основна (або одна з основних) лікувальних методик. Майже в усіх областях України виявлено значні запаси мінеральних вод, в окремих - грязеві ресурси (пелоїди), озокерит, що використовуються як лікувальні фактори окремо або в комплексі.
В Україні є велике розмаїття мінеральних вод, яке можна використовувати, насамперед, для лікування складних захворювань за призначенням лікарів, а також і таких, які можна вживати без обмеження.
Мінеральні лікувальні води - це природні води, що мають лікувальні властивості внаслідок підвищеного вмісту біологічно активних компонентів.
До нинішнього дня поняття "мінеральні води" дослідниками (бальнеологами, гідрогеологами, гідрохіміками) трактується неоднозначно.
У чому ж полягає життєдайна сила мінеральних вод?
За даними наукових досліджень, у складі підземних вод міститься понад 80 хімічних елементів таблиці Менделєєва. Головних компонентів, які складають основну масу мінеральних речовин, розчинених у підземних водах, небагато - всього сім: натрій, кальцій, магній, калій, хлор, сульфати і гідрокарбонати.
Лікувальними мінеральними водами прийнято вважати лише ті підземні води, які завдяки великому вмісту розчинних газів, високій загальній мінералізації, наявності певних терапевтичних іонів або підвищеній температурі придатні для використання в лікувальних цілях [14].
На території України є мінеральні води основних бальнеологічних груп:
Група А. Води без специфічних компонентів та властивостей, їхня лікувальна дія зумовлена основним іонним складом та загальною мінералізацією; азот та метан містяться у них у розчиненому стані в умовах атмосферного тиску тільки у незначних кількостях. Води цієї групи виведені на земну поверхню свердловинами, вивчені та використовуються на курортах Миргорода (Полтавська область), Куяльника (Одеська область), Трускавця (Львівська область), Феодосії (Крим), Очакова (Миколаївська область) тощо.
Група Б. Води вуглекислі. Лікувальна дія зумовлена наявністю у великих кількостях розчиненого вуглекислого газу, який становить 95-100% газів, а також іонним складом та загальною мінералізацією. Ці води виведені на поверхню, вивчені та використовуються на курортах Поляна, Голубине, Сой-ми (Закарпатська область).
Група В. Води сульфідні. Фізіологічна та лікувальна дія зумовлена наявністю сульфідів (вільного сірководню та гідросульфідного іона). Води цієї групи вивчені та використовуються на курортах Любеня Великого (Львівська область), Синяка (Закарпатська область), Черче (Івано-Франківська область).
Група Г. Води залізисті, миш'яковисті або миш'якові з високим вмістом марганцю, міді, алюмінію. Лікувальна дія зумовлена (окрім їхнього іонного, газового складу та мінералізації') одним або декількома з фармакологічних активних компонентів. Ця група вивчена та використовується у санаторіях Закарпатської області.
Група Г. Води бромні, йодні та з високим вмістом органічних речовин. Виділено два типи мінеральних вод з високим вмістом органічних речовин. Води групи вивчені та використовуються на курортах Трускавця (Львівська область), Березівських мінеральних вод (Харківська область).
Група Д. Радонові (радіоактивні) води - використовуються на курорті Хмільник (Вінницька область).
Рекреаційні ресурси пляжів відіграють важливу роль в організації курортів на березі морів, річок, озер. У Криму, Одеській, Донецькій, Миколаївській областях є штучні та природні пляжі.
Пізнавальні ресурси держави теж виступають характерним фактором, що визначає мотиви відвідування регіонів України внутрішніми та іноземними туристами. Туристи відвідують історико-архітектурні пам'ятки Києва, Чернігова, Львова, Одеси та інших міст.
Отже, в Україні є всі види рекреаційних ресурсів, що дає підстави всебічно розвивати модерний національний рекреаційно-туристичний комплекс.
Схожі статті
-
4.1. Наукова сутність та суспільне значення рекреації у природному середовищі Краєзнавство і туризм базуються на цільовому і раціональному використанні...
-
1.1. Родовід українського краєзнавства, його давні традиції. Фундатори національного краєзнавства "Для України краєзнавство завжди було не лише міцним...
-
4.1. Наукова сутність та суспільне значення рекреації у природному середовищі Краєзнавство і туризм базуються на цільовому і раціональному використанні...
-
З розвитком людської техногенної цивілізації та глобальними наслідками її господарської діяльності (вирубування лісів, культурна трансформація...
-
1.1. Родовід українського краєзнавства, його давні традиції. Фундатори національного краєзнавства "Для України краєзнавство завжди було не лише міцним...
-
Доктор історичних наук Орест Мацюк розробив таку класифікацію оборонних споруд України: - давньоруські укріплені городи; - міста-фортеці; - замки; -...
-
У Законі України "Про природно-заповідний фонд України" подано класифікацію територій та об'єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території...
-
Природні краєзнавчо-туристичні ресурси - це природні та природно-антропогенні ландшафти, об'єкти та явища живої і неживої природи, які мають комфортні...
-
Україна - країна, що в усі часи перебувала між різними політично-етнокультурними ойкуменами: Заходом і Сходом, Північчю й Півднем. Такий "буферний"...
-
3.1. Зародження і розвиток спеціальної туристичної картографії Змалку люди звикають до географічних карт. Але лише окремі знають, що таке картографія,...
-
Акт про державний суверенітет України, проголошений Верховною Радою України, активізував духовне відродження українського народу, загострив проблеми...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - ПЕРЕДМОВА
Знайомство з навколишнім світом розпочинається з вивчення рідного краю. Це невід'ємна частина шкільної освіти та спеціалізованої підготовки ВНЗ....
-
5.1. Стан краєзнавчої вивченості замків і фортець України "Замки й фортеці - найвиразніші реальні свідки нашої драматичної минувщини, невпинної збройної...
-
5.1. Стан краєзнавчої вивченості замків і фортець України "Замки й фортеці - найвиразніші реальні свідки нашої драматичної минувщини, невпинної збройної...
-
2.1. Сутність та теоретико-методологічні засади національного краєзнавства, взаємозв'язок з іншими дисциплінами Могутнім і невичерпним джерелом...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - 2.2. Об'єкт і предмет туристичного краєзнавства
Туристичне краєзнавство формується на стику географічного, економічного, історичного й етнологічного краєзнавства, а також туризмознавства і рекреалогії...
-
Перша світова та інші війни спричинили повний застій у розвитку краєзнавства. Жовтнева революція 1917 р. дала поштовх спробі українських більшовиків...
-
Образно кажучи, самодіяльний туризм розпочинається з візуального огляду і читання туристичної карти. Уміння читати карту - це основа одержання інформації...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - 5.4. Використання замків і фортець у туризмі
Містобудівний розвиток населених пунктів, художньо-естетичне виховання суспільства не можливі без включення замків, фортець та монастирів у сучасне...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - 3.2. Сучасний стан туристичної картографії в Україні
Здобуття Україною незалежності призвело до суттєвих змін в організації картографування туризму. Було створено власну картографо-геодезичну службу -...
-
3.1. Зародження і розвиток спеціальної туристичної картографії Змалку люди звикають до географічних карт. Але лише окремі знають, що таке картографія,...
-
Історія розвитку карпатської туристичної інфраструктури в національній туристично-краєзнавчій літературі розроблена ще вкрай недостатньо. Зрозуміло, що...
-
Аналіз теоретичних засад національного краєзнавства дає підстави виокремити три основні функції краєзнавства: - Перша функція - педагогічна. Вона...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - Ландшафтно-естетична функція
У Законі України "Про природно-заповідний фонд України" подано класифікацію територій та об'єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - Культурно-освітня та дидактична функція
У Законі України "Про природно-заповідний фонд України" подано класифікацію територій та об'єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - Природо-пізнавальна функція
У Законі України "Про природно-заповідний фонд України" подано класифікацію територій та об'єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - Соціальна функція
У Законі України "Про природно-заповідний фонд України" подано класифікацію територій та об'єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - Екологічна функція
У Законі України "Про природно-заповідний фонд України" подано класифікацію територій та об'єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - Науково-дослідна функція
У Законі України "Про природно-заповідний фонд України" подано класифікацію територій та об'єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - 1.2. Особливості розвитку краєзнавства в Галичині
"Не маємо дотепер історії нашого краєзнавства, але потребу такої праці відчуває, здається, кожний дослідник, що займається розслідами місцевої природи"...
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - Розділ 6. КУРОРТНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ