Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - Екологічна функція
У Законі України "Про природно-заповідний фонд України" подано класифікацію територій та об'єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території на об'єкти природно-заповідного фонду (стаття 4).
До складу природно-заповідного фонду України входять (рис. 4.2) як природні, так і штучно створені території та об'єкти.
Державний природно-заповідний фонд - це складна система, яка включає в себе чотири підсистеми:
1) природоохоронну та науково-дослідну (біосферні заповідники, заповідники і пам'ятки природи);
Рис. 4.2. Структура типів територій і об'єктів, включених у природно-заповідний фонд (ПЗФ) України
2) природоохоронну та рекреаційну (національні парки і пам'ятки садово-паркового мистецтва);
3) природоохоронну та ресурсновідновну (заказники природи);
4) науково-дослідну та природоохоронну (ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки).
Залежно від рівня наукової і природоохоронної цінності заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва отримують статус державного або місцевого значення.
Залежно від походження та інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, геологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні; пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.
Станом на 1 січня 2004 р. природно-заповідна мережа України охоплювала 7023 територій та об'єктів загальною площею понад 2,7 млн га.
Співвідношення територій і об'єктів, включених у природно-заповідний фонд України, показано на рис. 4.3.
Рис. 4.3. Співвідношення (у тис. га) територій і об'єктів, включених у природно-заповідний фонд України
Природні заказники й заповідники, яких в Україні найбільше і які займають найбільшу площу охоронних територій, обмежені як територіально, так і функціонально. Як правило, вони займають невеликі за площею території без наявності буферних зон. Обмеження будь-якої діяльності на суміжних територіях зводиться лише до рекомендацій не розміщувати поблизу об'єктів природно-заповідного фонду екологічно небезпечне виробництво. Це веде до незахищеності периферійних ділянок із статусом суворого заповідання від впливу сільськогосподарської, лісогосподарської, рекреаційної діяльності та промислового виробництва (табл. 4.2).
Таблиця 4.2. Біосферні та природні заповідники України
Жорстке обмеження будь-якого господарського використання резервованих територій викликає негативне відношення місцевого населення і супроводжується частими порушеннями природоохоронного законодавства. Функціональні обмеження, зокрема проведення лише науково-дослідної та природоохоронної діяльності ставлять установу в жорстку залежність від державного фінансування, яке знаходиться далеко не на належному рівні. Окрім цього, збережені найбільш цікаві природні утворення держави є практично недоступними для відвідування як закордонними, так і вітчизняними громадянами.
Працівники природних заповідників, розуміючи складність цієї проблеми, часто проводять краєзнавчу екскурсійну діяльність, мотивуючи це необхідністю проведення екоосвітньої та ековиховної роботи, яка є однією з додаткових функцій цих природоохоронних установ. Проте, ця діяльність є можливою лише під керівництвом працівників заповідника на спеціально облаштованих екологічних стежках, створення яких вимагає додаткових коштів.
Натомість, серед туристів дедалі більшої популярності набувають установи природно-заповідного фонду, які передбачають поліфункціональне використання територій. Це національні природні парки й регіональні ландшафтні парки. У структурі їхньої діяльності рекреаційне природокористування займає одне з чільних місць (табл. 4.3).
Таблиця 4.3. Національні природні парки та їх мережа в Україні
№ з/п |
Назва |
Рік створення |
Загальна площа, га |
Площа земель у постійному користуванні, га |
1. |
Карпатський |
1980 |
50 303,0 |
38 591,0 |
2. |
Шацький |
1983 |
48 977,0 |
18 810,0 |
3. |
"Синевир" |
1989 |
40 400,0 |
27 208,0 |
4. |
Азово-Сиваський |
1993 |
52 154,0 |
52 154,0 |
5. |
Вижницький |
1995 |
7 928,4 |
7013,4 |
"Подільські Товтри" |
1996 |
261 316,0 |
3 015,0 | |
7. |
Святі гори |
1997 |
40 589,0 |
11878,0 |
8. |
Яворівський |
1998 |
7 078,6 |
2 885,5 |
9. |
"Сколівські Бескиди" |
1999 |
35 684,0 |
24 702,0 |
10. |
Деснянсько-Старогутський |
1999 |
16 215,1 |
7 272,6 |
11. |
Ужанський |
1999 |
39 159,3 |
14 904,6 |
12. |
"Гуцульщина" |
2002 |
32 271,0 |
7 606,6 |
13. |
Галицький |
2004 |
14 600,0 |
14 600,0 |
Національні парки поряд із природоохоронною функцією виконують рекреаційну. Саме завдяки цій категорії на національному рівні практично розв'язується суперечність між збереженням природної краси та її рекреаційним використанням.
Залежно від цільового призначення, природоохоронного статусу, територіальної і ландшафтної структури заповідних об'єктів, С. М. Стойко виділив їх основні функції:
Науково-дослідна функція
Полягає у можливості проведення в заповідних територіях систематичних стаціонарних досліджень, результати яких використовують при науковому обгрунтуванні раціонального природокористування, рекреаційного навантаження тощо.
Екологічна функція
Надання платних екологічних, соціальних і рекреаційних послуг туристам та екскурсантам відіграє важливу роль у формуванні власних фінансових ресурсів установ ПЗФ в умовах ринкових відносин.
Соціальна функція
Властива національним паркам, охоронним ландшафтним районам, паркам-пам'ятникам садово-паркового мистецтва. В умовах існуючих темпів урбанізації перед ними стоїть важливе завдання - забезпечення рекреаційними ресурсами населення міст й індустріально-промислових агломерацій.
Природо-пізнавальна функція
Властива екосистемам як природного, так і культурного походження. Природні екосистеми дають змогу ознайомитись туристам і краєзнавцям з визначними пам'ятками та явищами природи, красивими пейзажами; відвідати екологічно чисті об'єкти; побачити екзотичний тваринний і рослинний світ; відвідати історичні місця і споруди; познайомитись з інтродукованими видами рослин і тварин та їх адаптацією до нових екологічних умов.
Культурно-освітня та дидактична функція
Полягає у сприянні розвитку загальноосвітньої сфери людини, розширенні її природничого і краєзнавчого світогляду, вихованні природоохоронної активності та відповідальності за стан природи як національного, так і загальнолюдського багатства. Історичний аналіз взаємодії суспільства й біосфери свідчить про значення природних багатств не лише для біологічного виживання людини, але й для її інтелектуального і духовного розвитку.
Ландшафтно-естетична функція
Розуміючи важливе значення навколишньої природи, людина здавна прагнула зберегти не лише корисні для неї природні ресурси, а й естетично вартісні ландшафти. Саме завдяки цьому в Україні у XIX ст. створювалися прекрасні ландшафтні парки (Софіївка, Олександрія, Тростянець тощо), ботанічні сади, бралися під охорону мальовничі скелі, старі дерева й урочища.
Схожі статті
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - Науково-дослідна функція
У Законі України "Про природно-заповідний фонд України" подано класифікацію територій та об'єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території...
-
У Законі України "Про природно-заповідний фонд України" подано класифікацію територій та об'єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території...
-
З розвитком людської техногенної цивілізації та глобальними наслідками її господарської діяльності (вирубування лісів, культурна трансформація...
-
3.1. Зародження і розвиток спеціальної туристичної картографії Змалку люди звикають до географічних карт. Але лише окремі знають, що таке картографія,...
-
3.1. Зародження і розвиток спеціальної туристичної картографії Змалку люди звикають до географічних карт. Але лише окремі знають, що таке картографія,...
-
1.1. Родовід українського краєзнавства, його давні традиції. Фундатори національного краєзнавства "Для України краєзнавство завжди було не лише міцним...
-
1.1. Родовід українського краєзнавства, його давні традиції. Фундатори національного краєзнавства "Для України краєзнавство завжди було не лише міцним...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - 1.2. Особливості розвитку краєзнавства в Галичині
"Не маємо дотепер історії нашого краєзнавства, але потребу такої праці відчуває, здається, кожний дослідник, що займається розслідами місцевої природи"...
-
Природні краєзнавчо-туристичні ресурси - це природні та природно-антропогенні ландшафти, об'єкти та явища живої і неживої природи, які мають комфортні...
-
4.1. Наукова сутність та суспільне значення рекреації у природному середовищі Краєзнавство і туризм базуються на цільовому і раціональному використанні...
-
4.1. Наукова сутність та суспільне значення рекреації у природному середовищі Краєзнавство і туризм базуються на цільовому і раціональному використанні...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - 3.4. Класифікація туристичних карт
Кожна людина звикла бачити карти не тільки на шкільній дошці або в навчальній аудиторії ВНЗ, але і в газетах, журналах, в кіно - і телевізійних...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - Значення географічних карт для науки і практики
Кожна людина звикла бачити карти не тільки на шкільній дошці або в навчальній аудиторії ВНЗ, але і в газетах, журналах, в кіно - і телевізійних...
-
Кожна людина звикла бачити карти не тільки на шкільній дошці або в навчальній аудиторії ВНЗ, але і в газетах, журналах, в кіно - і телевізійних...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - 3.2. Сучасний стан туристичної картографії в Україні
Здобуття Україною незалежності призвело до суттєвих змін в організації картографування туризму. Було створено власну картографо-геодезичну службу -...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - ПЕРЕДМОВА
Знайомство з навколишнім світом розпочинається з вивчення рідного краю. Це невід'ємна частина шкільної освіти та спеціалізованої підготовки ВНЗ....
-
Перша світова та інші війни спричинили повний застій у розвитку краєзнавства. Жовтнева революція 1917 р. дала поштовх спробі українських більшовиків...
-
Аналіз теоретичних засад національного краєзнавства дає підстави виокремити три основні функції краєзнавства: - Перша функція - педагогічна. Вона...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - 3.6. Знакування туристичних маршрутів на місцевості
Поряд із спеціальними туристичними значками, які традиційно використовують на картах, планах і схемах, існує система туристичних знаків на місцевості....
-
Образно кажучи, самодіяльний туризм розпочинається з візуального огляду і читання туристичної карти. Уміння читати карту - це основа одержання інформації...
-
2.1. Сутність та теоретико-методологічні засади національного краєзнавства, взаємозв'язок з іншими дисциплінами Могутнім і невичерпним джерелом...
-
2.1. Сутність та теоретико-методологічні засади національного краєзнавства, взаємозв'язок з іншими дисциплінами Могутнім і невичерпним джерелом...
-
Акт про державний суверенітет України, проголошений Верховною Радою України, активізував духовне відродження українського народу, загострив проблеми...
-
Історія розвитку карпатської туристичної інфраструктури в національній туристично-краєзнавчій літературі розроблена ще вкрай недостатньо. Зрозуміло, що...
-
До основних джерел туристичного краєзнавства прийнято відносити: - краєзнавчу бібліографію; - картографічні джерела (архіви музеїв, державні архіви); -...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - 2.4. Джерела національного краєзнавства
До основних джерел туристичного краєзнавства прийнято відносити: - краєзнавчу бібліографію; - картографічні джерела (архіви музеїв, державні архіви); -...
-
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - 2.2. Об'єкт і предмет туристичного краєзнавства
Туристичне краєзнавство формується на стику географічного, економічного, історичного й етнологічного краєзнавства, а також туризмознавства і рекреалогії...
-
3.7.1. історичний досвід та особливості функціонування територій із спеціальним статусом 1. Факультативні територіальні одиниці: закономірність...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 5. Складові природно-заповідного фонду
Природно-заповідний фонд - це ділянки суходолу та водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну...
-
3.7.1. історичний досвід та особливості функціонування територій із спеціальним статусом 1. Факультативні територіальні одиниці: закономірність...
Туристичне краєзнавство - Петранівський В. Л. - Екологічна функція