Трудове право - Жернаков В. В. - Розділ 10. Оплата праці. Гарантійні і компенсаційні виплати
1. Поняття оплати праці
У статті 43 Конституції України відповідно до ст. 23 Загальної декларації прав людини проголошено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку вільно погоджується.
У перехідний до ринкових відносин період суттєво змінюються методи правового регулювання оплати праці. Централізована організація оплати праці, яка була основною, поступається місцем договірному методу її організації.
Оплата праці - це встановлена угодою сторін (не нижче державного мінімуму) та передбачена колективними договорами, угодами систематична винагорода працівника за виконану роботу відповідно до трудового договору. Оплата праці є одним з елементів трудових правовідносин. Укладаючи трудовий договір, працівник домовляється про конкретний розмір оплати праці. Оплата праці провадиться згідно з його трудовим внеском і в різні періоди може бути неоднаковою. Тому "оплата праці" - одна з найважливіших правових категорій у системі трудового права України.
Особливістю правового регулювання трудових відносин, у тому числі з питань оплати праці, є те, що вони регламентуються розгалуженою системою нормативних актів, ухвалених органами різних рівнів, зокрема трудових колективів та профспілок.
У першу чергу правове регулювання оплати праці здійснюється КЗпП України (глави П, VI, VU, VIII), законами України від 24 березня 1995 р. "Про оплату праці" (із змінами та доповненнями), від 1 липня 1993 р. "Про колективні договори і угоди", генеральними, регіональними, галузевими угодами, колективними договорами і локальними положеннями конкретних підприємств, а також іншими численними нормативно-правовими актами.
При вирішенні конкретних питань оплати праці слід ураховувати закріплений у ст. 8 Конституції України принцип верховенства права, зокрема те, що Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Необхідно оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з погляду його відповідності Конституції України.
Слід підкреслити, що взагалі акти регулюють оплату праці тільки найманих працівників, праця яких обумовлена укладанням трудового договору. Ці акти не застосовуються, коли питання оплати праці виникають із цивільних правовідносин, зокрема, про стягнення дивідендів, виплату паїв та часток із майна кооперативів, колективних, орендних підприємств, господарських товариств тощо. Винагорода за працю власників, співвласників, членів господарських товариств є прибутком (доходом), який розподіляється між ними на підставі статуту або установчого договору.
Особливості оплати праці членів кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством про цих суб'єктів господарювання, їх статутами та іншими нормативно-правовими актами. І тільки за відсутності такого врегулювання спори про оплату праці вирішуються на підставі КЗпП України та ухвалених відповідно до нього актів законодавства України.
У трудовому законодавстві України застосовуються два терміни - "оплата праці" і "заробітна плата". Якщо оплату праці і заробітну плату розглядати як грошову винагороду за витрачену працю, за роботу, яка виконана, то вони є синонімами.
Заробітна плата як винагорода функціонує шляхом її організації, тобто переведення її складових у певну систему. Організація заробітної плати в державі, на підприємствах, в установах, організаціях охоплюється терміном "оплата праці", оскільки тут йдеться не про конкретну винагороду, а про суб'єктів організації заробітної плати, методи правового регулювання, форми виплати винагороди та ін.
Заробітна плата, яка є основним законним джерелом задоволення матеріальних і духовних потреб працівників та членів їх сімей, становить найважливішу економічну і юридичну категорію.
З появою ринку праці і найманої робочої сили як товару відбувається докорінна зміна в сутності заробітної плати та її розумінні. Колись заробітна плата розглядалася як частина національного доходу, що у грошовій формі і плановому порядку розподілялася між трудящими залежно від кількості та якості затраченої праці. Тому зараз це уявлення про заробітну плату явно не відповідає новим економічним реаліям, що складаються.
Нині заробітна плата як економічна категорія є грошовою формою вираження ціни робочої сили, що виявляється як винагорода працівників за працю та її кінцеві результати.
Ціна робочої сили визначається фізичними потребами найманого працівника - вартістю життєвих засобів, необхідних для підтримання його працездатності, задоволення мінімальних фізіологічних потреб його і членів його сім'ї.
У ціну робочої сили входять і потреби працівника, породжувані соціальними і культурними умовами його життя та розвитку. До них належать витрати на утримання житла, медичне обслуговування, загальну і професійну освіту і витрати на утримання непрацездатних членів сім'ї.
В умовах ринкової економіки змінюється поняття заробітної плати і як юридичної категорії.
Аналіз нормативно-правових актів, що регулюють оплату праці в Україні, дає змогу виділити такі основні елементи (ознаки), що характеризують заробітну плату як елемент трудових правовідносин:
1) заробітна плата - це винагорода за працю, тобто за виконану роботу;
2) вона базується на заздалегідь установлених нормах (тарифних ставках, окладах, відрядних розцінках);
3) виплачується за кінцевими результатами праці;
4) в організаціях виробничої сфери заробітна плата виплачується за рахунок коштів, зароблених даним трудовим колективом;
5) її розміри ніякими максимальними межами не обмежуються і не можуть бути нижче мінімального, встановленого державою розміру оплати праці.
Заробітна плата відрізняється від винагороди за цивільними договорами за такими ознаками.
1. Виплачується систематично (щомісяця) за будь-яку роботу, що виконується в межах трудової функції, а винагорода за цивільними договорами, пов'язаними із працею, оплачується разово як ціна суспільного результату праці.
2. Поділяється на основну і додаткову частини, кожна з яких має свої функції. Такий розподіл відсутній у винагороді за цивільними договорами.
3. Має певну правову організацію, що відсутня у цивільних договорах.
4. Працівник заздалегідь знає, як може бути підвищена чи, навпаки, знижена його заробітна плата, і це стимулює його працю, чого немає при оплаті праці за цивільними договорами.
5. Для заробітної плати встановлено її державний мінімум, чого немає при оплаті за цивільними договорами.
З урахуванням викладеного можна сформулювати поняття заробітної плати в такий спосіб. Заробітна плата є винагородою в грошовій формі, яку власник або уповноважений ним орган зобов'язаний виплачувати працівникам за працю за кінцевими результатами роботи по заздалегідь встановлених нормах (тарифних ставках, окладах, відрядних розцінках) за рахунок коштів, зароблених трудовим колективом, без обмеження її максимальними межами і яка не може бути нижче мінімального встановленого державою розміру оплати праці.
Заробітна плата поділяється на дві частини: основну та додаткову. Основна частина заробітної плати виглядає як винагорода за виконання роботи відповідно до встановлених норм (норма часу вироблення, обслуговування, посадові обов'язки).
Додаткова заробітна плата є винагородою за роботу понад встановлені норми. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань.
Заробітна плата як винагорода за працю за трудовим правом відрізняється від гарантійних і компенсаційних виплат.
Працівник за наявності обставин, передбачених у законі, одержує гарантійні виплати, доплати і компенсаційні виплати.
Схожі статті
-
Трудове право - Жернаков В. В. - Розділ 7. Трудовий договір
1. Поняття і особливості трудового договору Трудове законодавство - єдина галузь, здатна не тільки безпосередньо впливати на основну виробничу силу -...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - 3. Метод правового регулювання відносин у сфері праці
У загальній теорії права метод правового регулювання розглядається як сукупність прийомів і засобів правового впливу на суспільні відносини. Метод...
-
В ієрархії внутрішньодержавних джерел трудового права закон посідає головне після Конституції місце. Це зумовлено принципом верховенства закону,...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - Розділ 2. Принципи трудового права
1. Поняття та значення принципів трудового права У розумінні принципів права слід виходити із загально-філософського уявлення про принципи як...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - Розділ 1. Предмет, метод, функції та система трудового права
1. Трудове право як самостійна галузь права З моменту виникнення людини і її об'єднання у співтовариства з метою виживання праця стає не тільки основною...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - 5. Зміна умов трудового договору
Однією з важливих гарантій реалізації конституційного права на працю є заборона власника чи уповноваженого ним органу вимагати від працівника виконання...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - 3. Принципи окремих інститутів трудового права
Крім загальних принципів трудового права, дія яких поширюється на всю галузь, у трудовому праві діють принципи, що визначають закономірності у певних...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - 5. Система трудового права
Термін "функція" в українській мові має багато значень, серед яких для правового середовища найбільш підходять "діяльність", "призначення", "роль"1....
-
Трудове право - Жернаков В. В. - Переведення на іншу роботу
Однією з важливих гарантій реалізації конституційного права на працю є заборона власника чи уповноваженого ним органу вимагати від працівника виконання...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - 4. Функції трудового права
Термін "функція" в українській мові має багато значень, серед яких для правового середовища найбільш підходять "діяльність", "призначення", "роль"1....
-
Трудове право - Жернаков В. В. - Розділ 8. Робочий час
1. Поняття і види робочого часу Для всіх видів суспільно корисної діяльності людей загальним мірилом кількості затраченої праці є робочий час. Робочий...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - Зміна істотних умов праці
У науці трудового права існують вузьке та широке розуміння умов праці. На думку О. І. Процевського, у трудовому законодавстві поняття "умови праці"...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - Розділ 6. Колективні договори і угоди
1. Поняття та сутність колективного договору і угоди Відповідно до ст. 1 Закону України "Про колективні договори і угоди" колективний договір укладається...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - 5. Недійсність умов колективного договору
Умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними. Згідно з вітчизняним...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - 4. Зміст колективного договору, угоди
Відповідно до ст. 13 КЗпП України зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції з урахуванням законодавства, Генеральної,...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - 3. Міжнародно-правові акти - джерела трудового права
У повсякденному житті правозастосовним органам дедалі частіше доводиться звертатися до міжнародно-правових актів про працю. Ця тенденція пояснюється...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - Принцип забезпечення права на працю
Принцип забезпечення права на працю Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - 2. Зміст трудового договору
Зміст трудового договору становить сукупність умов, що визначають взаємні права і обов'язки працівника та роботодавця. Юридичне значення умов трудового...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - 1. Поняття і особливості трудового договору
1. Поняття і особливості трудового договору Трудове законодавство - єдина галузь, здатна не тільки безпосередньо впливати на основну виробничу силу -...
-
Припинення трудового договору оформлюється виданням наказу (розпорядження) роботодавця, в якому вказується підстава припинення трудового договору в...
-
У пункті 1 ст. 36 КЗпП встановлено можливість припинення трудового договору за угодою сторін. Основною ознакою цієї підстави є те, що ані працівник, ані...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - 2. Основні принципи трудового права
Принцип забезпечення права на працю Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - Розділ 3. Джерела трудового права
1. Поняття джерел трудового права та їх класифікація Однією з головних проблем дослідження трудового права є визначення його джерел. Це питання...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - Принцип заборони примусової праці
Заборону примусової праці в Україні встановлено на конституційному рівні. Відповідно до ст. 43 Конституції використання примусової праці забороняється....
-
Рівність у трудових правах є різновидом принципу рівності всіх людей у правах, закріпленого у Загальній декларації прав людини від 10 грудня 1948 р. Усі...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - Розділ 5. Правове регулювання зайнятості та працевлаштування
1. Поняття зайнятості населення і напрями державної політики у цій сфері В умовах ринкової економіки відбувається поглиблення незбалансованості між...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - 8. Єдність і диференціація правового регулювання праці
Система джерел трудового права як галузева система - складова частина джерел вітчизняного права. У ній можна вирізнити як ті з них, що спрямовані на...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - Принцип свободи праці і свободи трудового договору
Свобода праці як свобода трудової діяльності знаходить вираження в багатьох положеннях трудового права. Свобода залучення до праці є характерною рисою...
-
Трудове право - Жернаков В. В. - 1. Поняття та значення принципів трудового права
1. Поняття та значення принципів трудового права У розумінні принципів права слід виходити із загально-філософського уявлення про принципи як...
-
Норми права, що регулюють трудові відносини, виступають моделлю майбутніх трудових правовідносин, але самі по собі вони не створюють юридичних фактів -...
Трудове право - Жернаков В. В. - Розділ 10. Оплата праці. Гарантійні і компенсаційні виплати