Теорія журналістики - Приступенко Т. О. - 2. Французька комісія з прес - картки: хто має і хто не має права називатися журналістом

Поняття журналістської прес - картки запроваджено законом від 1935 р. про професійний статус журналіста. Наразі таку картку мають 33 тисячі фахівців ЗМІ у Франції. Картка номер 001 була видана в 1945 р. після відмови спеціальної "комісії з чистки" у праві називатись журналістами всім тим, хто за часів війни співпрацював з окупаційним режимом.

Номер журналістської картки залишається за її власником па все життя, його не можна змінити. Якщо журналіста позбавили свого часу цієї картки, а він у судовому порядку відновив своє право називатись журналістом, його номер відновлюється. Єдиний па все життя номер дає змогу уникнути непорозумінь у випадках скасування картки спеціальною комісією, яка щороку вирішує, чи має особа право називатися журналістом.

Для того щоб отримати прес - картку, треба відповідати кільком конкретним критеріям:

- офіційно заробляти гроші на життя журналістикою (на робочому місці журналіста треба заробляти не менше 50 % своїх прибутків);

- мати докази, що журналістика є основною професійною діяльністю (наприклад, до спеціалізованих медичних видань можуть дописувати також лікарів, але при цьому вони не здобувають право на прес - картку);

- необхідно щороку на продовження картки надавати Комісії не менше 4 публікацій;

- не працювати в будь-якій прес-службі й не займатися PR-діяльністю;

- не займатися рекламною діяльністю;

- не можна мати статус держслужбовця. Прес - картка видається Комісією з ідентифікаційної картки

Професійного журналіста. У ній на паритетних засадах представлені журналісти та керівники преси. Два роки в комісії головує патрон, наступні два роки - журналіст, таким чином відбувається постійна ротація. Кожні чотири роки повністю оновлюється склад всієї комісії, члени якої працюють на громадських засадах: збираються раз на тиждень.

Журналістська половина комісії повністю переобирається кожні чотири роки. А до "директорської" частини її члени призначаються. Щороку комісія видає приблизно 2 тисячі нових прес - карток молодим журналістам.

Щоб мати право бути обраним до Комісії з ідентифікаційної картки професійного журналіста необхідно довести, що претендент:

- не працює з шоу - бізнесом та прес-службами, є виключно журналістом за профілем;

- ніколи раніше не працював у рекламі.

Претендент подає про свою професійну біографію повну інформацію письмово, і ця інформація ретельно перевіряється.

Французькі журналісти мусять щороку поновлювати свою прес - картку: немає довічного статусу журналіста, тобто потрібно надсилати до комісії необхідні підтверджувальні документи.

Прес - картка не поновлюється, якщо:

- комісії надано неправдиві дані;

- заробіток поза журналістикою більший, ніж у журналістиці;

- журналіста спіймали на написанні прихованої реклами, поданої як звичайний газетний матеріал.

Витяг із закону віл 1935 р.

Паритетна комісія складається із (ст. 761-5):

Восьми представників роботодавців: шість - від друкованих видань, один - від прес - агентств, один - від державних телерадіокомпаній;

- восьми представництв професійних журналістів.

Кожен із шістнадцяти постійних членів комісії має заступника, заступник представника підприємств телерадіомовлення обов'язково мас бути представником приватних телерадіокомпаній у колегії роботодавців.

Призначення на ці посади здійснюється постановою міністерства, надрукованою в офіційному віснику. Представники роботодавців

Усі, за винятком заступника, який представляє приватні телерадіокомпанії, призначаються найрепрезентативнішими організаціями редакторів газет та інформаційних агентств, а також державних телерадіокомпаній.

За відсутності представницької організації представник приватних телерадіокомпаній призначається службою Міністерства інформації.

Представники журналістів

Журналісти, що засідають у Комісії, обираються їх колегами шляхом таємного голосування у два тури за пропорційною системою за правилом падання додаткових місць списку, що отримав найбільшу середню кількість голосів. У першому турі голосування беруть участь профспілкові організації національного масштабу. За відсутності кворуму протягом місяця проводиться другий тур голосування, до якого, крім списків профспілкових організацій, додаються ще й інші.

До комісії входять також (ст. 761-16):

38 регіональних кореспондентів:

19 постійних кореспондентів та 19 заступників для кожної з двох категорій (роботодавці та журналісти), що обираються чи призначаються за таких самих умов та одночасно з членами, що засідають у Комісії.

Комісія здійснила розподіл 19 регіонів, призначивши кореспондентів у кожен регіон, за винятком Іль де Франс. Умови призначення чи обрання

Члени комісії (та кореспонденти) повинні підтвердити, що працюють за фахом протягом щонайменше двох років за останні п'ять років до їхнього призначення чи обрання та користуються всіма громадянськими та політичними правами.

Тривалість повноважень

Кожен член призначається чи обирається строком на три роки. Повноваження закінчуються одночасно для двох категорій (роботодавців та журналістів).

Комісія почергово очолюється представником колегії роботодавців та колегії журналістів (ст. 761-16).

Одночасно з головою комісія обирає двох заступників, двох генеральних секретарів (по одному в кожну колегію) та такого, що не повинен належати до однієї з головою колегії (для забезпечення рівноправ'я двох колегій, у тому числі при правлінні). Правління переобирається щороку.

Комісія може ухвалювати постанови тільки за умови присутності та участі у голосуванні щонайменше п'ятьох представників від кожної колегії. Рішення ухвалюються абсолютною більшістю (ст. 761-7).

Схожі статті




Теорія журналістики - Приступенко Т. О. - 2. Французька комісія з прес - картки: хто має і хто не має права називатися журналістом

Предыдущая | Следующая