Теорія журналістики - Приступенко Т. О. - 1.1. Питання етики
1.1. Питання етики
Етика - наука, що вивчає мораль. Але самі слова "етика", "мораль" сприймаються нині неоднозначно. З одного боку, ми всі начебто розуміємо, що без моралі жити не можна, однак поняття моралі та моральних цінностей у нас, м'яко кажучи, заексплуатовані. Радянська влада і тут постаралася. За неї латати всі дірки її лицемірного суспільного організму стало звичкою і не чим іншим, як "моральним чинником". Не дивно, що у своєму падінні збанкрутіла система потягла за собою все, пов'язане з нею, - так криза моралі соціалістичної обернулася на девальвацію моралі загалом.
Водночас, чим гостріші проблеми постають перед нами, чим не певніші перспективи на майбутнє, тим сильніше прагнення сучасної людини знайти якийсь твердий грунт під ногами, те, заради чого варто було б жити, що могло б стати своєрідним камертоном її збудженої душі, мірилом її вчинків. Свідомо чи несвідомо ми знову і знову звертаємось до кардинальних питань моральності, бо не можемо відкинути їх узагалі.
З посиленням партійності, ідеології й орієнтації на маси була майже втрачена етична позиція, пов'язана з повагою до реальності, усвідомленням непорушності моральних цінностой, незамінності й серйозності життєвого покликання кожної особи, позиція "самостояння" вільної людини у світі. Не дивно, ідо коли свобода нарешті настала й коли від власного вибору й власної гідності людей стало залежати більше, ніж раніше, одразу далася взнаки страхітлива нестача людей, які дотримуються цих засад. Усі ми щодня стаємо свідками низької культури людських стосунків, звульгаризованого устрою життя. Хтось ладен па все, аби нажитися за рахунок ближнього, хтось знаходить утіху в безглуздому хизуванні фізичною силою і нахабством, хтось сумує за минулими часами генсеків і ГУЛАГу, коли нічого не потрібно було вирішувати самому, - така, на превеликий жаль, паша нинішня реальність, сама потворність якої наче "від зворотного" ще раз демонструє важливість для людей і суспільства міцної, духовно змістовної, вкоріненої у реальному житті системи моральних цінностей.
Завжди, за будь-яких історичних умов людина відчуває потребу у вищих, незмінних орієнтирах, які зміцнювали б її духовні сили, збагачували сенсом, визначали діяльну спрямованість її життя.
Для людини віруючої - глибоко і серйозно, так, скалимо, як у Європі вірили за часів середньовіччя, - такими ціннісними маяками були і є сакральні уявлення релігійного світогляду. Для людини Нового часу пріоритетного значення набувають цінності пізнання й діяльності; саме зі своїми здобутками в цих двох сферах така людина співвідносить сенс власного буття. Для романтика XIX - початку XX ст. найважливішими виявляються цінності органічного розвитку й внутрішньої нескінченності вічно нового й таємничого в кожному зі своїх проявів буття, цінності, що мають переважно естетичний характер тощо.
Свою систему життєвих цінностей сформувала й марксистська ідеологія, пов'язана з ідеями матеріальної практики, соціальної боротьби, предметності (тобто чуттєвої конкретності) людського буття тощо, яка протягом багатьох десятиліть визначала духовні обрії свідомості переважної частини населення колишнього СРСР. Навіть без примусу, добровільно й охоче, люди вірили в неминучість комунізму, в історичну правоту класу - гегемона та партії, яка його очолює, в соціальну справедливість по-марксистськи, у визвольну місію своєї країни й мудрість її вождів. Заради цих цінностей віддавали життя, йшли па подвиги й неймовірні страждання. Але не так і складно жити не думаючи, за принципами, які диктує тобі хтось інший, тим більш, якщо за спробу піти іншим шляхом на тебе чекає ГУЛАГ чи навіть смерть. Не думати, пливти за течією чи навіть допомагати цій течії тебе нести й за це отримувати нагороди зручно. Герої ті, хто в такому стані повного зомбування населення намагався думати, генії ті, хто розумів куди пливуть ці радянські річки, намагався це донести до інших, за що й страждали...
І от коли система впала, преса скрізь почала "стогнати" про страшенне горе для людей - мовби ціннісні маяки радянського марксизму згасли, залишивши мільйони людей у стані тяжкої духовної кризи, із відчуттям даремно прожитого життя і цілковитої невизначеності навкруги. Чи стало це лихом для думаючих людей, для тих, хто ретельно вибирає для себе, чому присвятити своє життя? Суспільство, побудоване за правильними схемами, законами, але на хибному грунті, встояти не могло б у будь-якому разі. Система стосунків, взята з найвеличнішої книги - Біблії, без Бога, дорівнює навіть не нулю, ситуація заходить за допустиму межу й дістає оцінку зі знаком мінус. Це те, що ми маємо сьогодні, це спроба побудувати свободу слова, демократію на хибній свідомості, що не була перероблена, а залишилась такою самою, як і за часів соціалізму. Тому і маємо сьогодні сталінів, замаскованих під дідів - морозів, які начебто так сильно бажають нам щастя. Суспільство, що 70 років будувалося на піску, ще не визначилося в різновиді грунту, па якому йому виростати.
Хоч би як інколи спотворювалась роль моральності в суспільстві, важливо розуміти, що мораль насправді ніколи не може бути засобом пригнічення або приниження особи, бо сама формує основи її гідності; не може робити людину рабом, позбавляти притаманної їй свободи, бо сама на цій свободі грунтується. Пригнічувати й применшувати людину, робити з неї слухняного функціонера здатна ідеологія - сукупність ідей та уявлень, що виражає інтереси певної соціальної верстви й сприяє її утвердженню в суспільстві. Саме ідеологічні постулати завдяки своїй уніфікованій авторитарності привчають нас, не розмірковуючи, виконувати те, чого від нас вимагають ті чи інші владні інстанції; власне ж етика й мораль починаються тоді, коли будь-хто з нас сталить собі запитання: а чи тс, до чого мене закликають, чого вимагають від мене, поєднується з людською гідністю, моїм сумлінням, обов'язком і відповідальністю перед Богом, іншими людьми та самим собою? Ли і справжня свобода слова, ані справжнє вільне демократичне суспільство неможливі без клопіткої духовної праці над собою кожного громадянина країни, хай то Президент, журналіст чи школяр.
Цікаво, як цю проблему розглядав відомий письменник Віктор Гюго. Ідею роману "Знедолені" становить моральний поступ як необхідна умова суспільних перетворень. Соціальні проблеми автор переміщає в стичну сферу. На думку письменника, є дві справедливості: одна визначається юридичними законами, друга - найвища справедливість, найвища гуманність, що мас за основу принципи християнського милосердя. Істинність цих принципів перевіряється в романі долею головного героя Жана Вальжана, і наприкінці юридичний закон (в особі полісмена) відступає перед законом милосердя. За основу Віктор Гюго бере не матеріальне життя, а моральне буття, яке розуміється як споконвічна людська сутність. Слід змінювати по суспільні умови, аби змінилася людина, а людину, тоді зміняться суспільні умови, буде викорінено соціальне зло. Цей роман у цілому й у подробицях показує рух від зла до добра, від несправедливого до справедливого, від хибного до істинного, від темряви до світла, від хтивості до справедливості, від гниття до життя, від тваринячого стану до почуття обов'язку, від пекла до неба, від нікчемності до Бога.
Чи здатна людська натура змінитися докорінно? - запитує в романі Віктор Гюго. - Чи може людина, котру бог створив доброю, стати злою через іншу людину? Чи може душа під виливом долі зовсім переродитися і стати злою, якщо доля людини виявилася злою? Чи може серце під тягарем невитравного горя стати лихим і потворним, невиліковно захворівши, подібно до того, як викривляється хребетний стовп під тиском надто низького склепіння? Чи нема в душі кожної людини тієї первісної іскри, тієї божественної основи, котра не зазнає тління в цьому світі й безсмертна в світі іншому та котру добро може розвинути, розпалити і перетворити на променисте сяйво, а зло ніколи не може погасити до кінця?.
Схожі статті
-
1.1. Питання етики Етика - наука, що вивчає мораль. Але самі слова "етика", "мораль" сприймаються нині неоднозначно. З одного боку, ми всі начебто...
-
Теорія журналістики - Приступенко Т. О. - 2.3. Ціннісний критерій журналістської етики
Первинним критерієм моральності, узагальнюючим моральним принципом, загальною основою існуючих норм у демократичній державі є гуманізм, адресований одній...
-
Теорія журналістики - Приступенко Т. О. - 2.1. Право на слово
2.1. Право на слово Право щось казати людям, загалу. Хто дає його? Право вчити, право вказувати на помилки, право вести кудись. Надрукувати статтю про...
-
Теорія журналістики - Приступенко Т. О. - Розділ 2 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ
2.1. Право на слово Право щось казати людям, загалу. Хто дає його? Право вчити, право вказувати на помилки, право вести кудись. Надрукувати статтю про...
-
Теорія журналістики - Приступенко Т. О. - 1.2. Етика як наука
Термін "етика" походить від давньогрецького ethos, яке ще в Гомера означало місце перебування, спільне житло. Однак згодом у слові "етос" почало...
-
Теорія журналістики - Приступенко Т. О. - 2.2. Журналістська етика в контексті етики загальної
Журналістика - професія відносно молода, їй трохи більше ніж три з половиною століття, а професійна мораль журналістів ще молодша. Журналістська етика...
-
Теорія журналістики - Приступенко Т. О. - ВСТУП
Засоби масової інформації України - важливі соціальні інститути, що значно впливають на все життя суспільства: громадську думку, погляди, поведінку...
-
Теорія і методика виховання - Омеляненко В. Л. - Прислів'я і приказки українського народу
Наведемо фрагментарні приклади з джерел народної педагогіки, які свідчать про невичерпне багатство народної мудрості в царині виховання людей. Звернімося...
-
Тема 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА У СИСТЕМІ СУСПІЛЬНИХ ТА ЮРИДИЧНИХ НАУК План 1. Поняття і ознаки юридичної науки. 2. Місце теорії держави і права у системі...
-
Криміналістика: питання і відповіді - Кофанов А. В. - Розділ 1. Загальна теорія криміналістики
1. Поняття, предмет і завдання криміналістики Криміналістика - наука про закономірності механізму вчинення злочину, виникнення інформації про злочин і...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Психоаналітична теорія походження культури
Екзистенціальна теорія походження культури розроблена К. Ясперсом у праці "Зміст і призначення історії". Він вважав, що, культуру можна датувати осьовим...
-
Історія релігій - Лубський В. І. - Теїстична теорія
Ця точка зору на походження релігії полягає в тому, що релігію першим людям відкрив безпосередньо сам Бог. У християнстві ця концепція виглядає як...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Предмет етики
Етика належить до філософських дисциплін, оскільки вивчає не тільки стосунки між людьми, а й ставлення індивіда до світу (актуальність цієї проблеми...
-
Етика - Тофтул М. Г. - 1.1. Загальні засади етики
Етика належить до філософських дисциплін, оскільки вивчає не тільки стосунки між людьми, а й ставлення індивіда до світу (актуальність цієї проблеми...
-
Етика - Вознюк Н. М. - Розділ 1. Предмет і завдання етики
На межі другого та третього тисячоліть людство зустрілося з безліччю соціальних, політичних, економічних, екологічних, психологічних та інших проблем,...
-
Історія релігій - Лубський В. І. - Традиціоналістична теорія
Ця точка зору на походження релігії полягає в тому, що релігію першим людям відкрив безпосередньо сам Бог. У християнстві ця концепція виглядає як...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 1.1. У витоків етики як практичної філософії
1.1. У витоків етики як практичної філософії. 1.2. Методологічні підстави прикладної орієнтації етики. 1.3. Прикладна етика як нова стадія розвитку...
-
Дорогі читачі: учні й колеги! Перше видання цієї книжки, що вийшло в світ понад десять років тому, і наступні три (у тому числі й одне - російською...
-
Основи журналістики - Михайлин І. Л. - Передмова до п'ятого видання
Дорогі читачі: учні й колеги! Перше видання цієї книжки, що вийшло в світ понад десять років тому, і наступні три (у тому числі й одне - російською...
-
1.1. У витоків етики як практичної філософії. 1.2. Методологічні підстави прикладної орієнтації етики. 1.3. Прикладна етика як нова стадія розвитку...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Екзистенціальна теорія походження культури
Екзистенціальна теорія походження культури розроблена К. Ясперсом у праці "Зміст і призначення історії". Він вважав, що, культуру можна датувати осьовим...
-
Теорія і методика виховання - Омеляненко В. Л. - Етнопедагогіка. Народна педагогіка
Мудрість народу в царині виховання поступово сформувалася в поняття "народна педагогіка". У чому ж її сутність? "Народною називають ту педагогіку, яку...
-
Життя (в широкому розумінні) - надзвичайно складний і багатогранний феномен у його біологічному і соціальному вимірах. Із філософського погляду життя -...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Методологічні принципи етики
Сформувалася етика у лоні філософії, тому вона споріднена зі всіма основними її розділами - онтологією (вченням про буття), гносеологією (теорією...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Взаємозв'язки етики з іншими науками
Сформувалася етика у лоні філософії, тому вона споріднена зі всіма основними її розділами - онтологією (вченням про буття), гносеологією (теорією...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Структура предмета етики
Етика належить до філософських дисциплін, оскільки вивчає не тільки стосунки між людьми, а й ставлення індивіда до світу (актуальність цієї проблеми...
-
2.1. Поняття про статистичне спостереження. Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження Для того щоб вивчити кількісну...
-
Теорія права і держави - Скакун О. Ф. - 3. Соціальне нормативне регулювання в первісному суспільстві
У будь-якому історичному суспільстві для підтримування в ньому порядку потрібне регулювання за допомогою соціальних норм, так зване соціальне...
-
Соціальна педагогіка - Пальчевський С. С. - Розділ 1. Теорія соціальної педагогіки
1.1. Соціальна педагогіка: її предмет, функції та прикладні завдання Коли людина протягує руку, щоб допомогти іншій людині, вона торкається обличчя...
-
Вікова психологія - Павелків Р. В. - Теорія морального розвитку Л. Колберга
Л. Колберг критикував Ж. Піаже за надмірну увагу до інтелекту, в результаті чого всі інші сторони розвитку (емоційно-вольова сфера, особистість)...
Теорія журналістики - Приступенко Т. О. - 1.1. Питання етики