Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 11.4. Територіальні індекси
У статистичному аналізі часто виникає потреба в зіставленні рівнів складних соціально-економічних явищ у просторі: по підприємствах, районах, містах, областях, регіонах, країнах, тобто в обчисленні територіальних індексів. Узагальнюючі показники, які характеризують співвідношення рівнів складних соціально-економічних явищ у просторі, тобто в розрізі територій і об'єктів, називають Територіальними Індексами.
Загальні принципи побудови індексів при територіальних порівняннях багато в чому подібні вивченню складних статистичних сукупностей у часі.
Разом з тим побудова територіальних індексів має свою специфіку і певні труднощі порівняно з динамічними індексами. Якщо, наприклад, потрібно порівняти між собою два райони (район А і район В), щоб визначити в якому з них виший рівень цін на ринках, то відразу ж виникає дві проблеми: що взяти за базу порівняння і ваги-сумірники індексу.
Вибір бази порівняння залежить від цілей і завдань дослідження. При порівнянні двох сукупностей будь-яка з них може бути взята за базу порівняння. В разі, якщо один з районів є передовим (низька собівартість, висока продуктивність праці і рентабельність виробництва і т. п.), порівняння з ним може мати рацію. В решті випадків для одержання об'єктивних висновків щодо міри відмінностей територіальні індекси мають бути обчислені як з вагами сукупності, взятою за базу порівняння, так і з вагами порівнюваної сукупності.
При динамічних порівняннях, як уже зазначалося, за ваги в агрегатному індексі цін беруть кількість виробленої продукції у звітному періоді. Але при територіальних порівняннях поняття "звітний період" і "базисний період" мають умовне значення. Якщо порівнювати район А з районом В, то базою буде рівень цін в районі В, а за ваги треба брати кількість продукції в районі А.
У цьому випадку індекс цін матиме вигляд:
Проте зовсім не обов'язково порівнювати район А з районом В. На тій самій підставі можна порівнювати район В з районом А. При такому зіставленні базою буде рівень цін району А, а вагою "звітного періоду" - кількість продукції району В. Отже, індекс цін повинен мати такий вигляд:
Наприклад, за даними табл.11.7 потрібно визначити, в якому з двох населених пунктів і наскільки вищий рівень цін на ринках.
Таблиця 11.7. Ціни і кількість продукції, проданої на ринках двох населених пунктів
Якщо в індексі цін фіксувати ваги того пункту, який порівнюється з іншим, то можна побудувати і обчислити два індекси:
Тобто стосовно складу продукції, проданої в пункті А, рівень цін в пункті А порівняно з пунктом В вищий на 6,60%.
Однак порівнюючи ціни пункту В з цінами пункту А, дістанемо:
Тобто стосовно складу продукції, проданої в пункті В, ціни в цьому пункті нижчі, чим в пункті А на 8.05%.
Таким чином, в кожному пункті рівень цін виявляється різним, якщо відношення рівнів цін вимірювати стосовно кола продукції порівнюваного пункту.
Такі відмінності в територіальних індексах виникають внаслідок того, що порівнювані сукупності відрізняються за структурою виробництва, посівів, стада, складу працівників і т. д. В цих випадках для одержання об'єктивних висновків і однозначної відповіді потрібно здійснити вирівнювання сукупностей за структурою. В теорії і практиці статистики пропонуються різні способи розв'язання цієї проблеми, в тому числі і Спосіб стандартних ваг. Цей спосіб полягає в тому, що значення індексованої величини зважується не за вагами якого-небудь одного територіального підрозділу, а за вагами області, економічного району, республіки, країни, в яких знаходяться порівнювані райони.
В нашому прикладі за ваги можна використати кількість проданої продукції в населених пунктах А і В в цілому ( q = ql+ qв):
Тоді який би район не був взятий за базу порівняння результати не будуть заперечувати один одному. Так, в нашому прикладі дістанемо:
Отже, стосовно кола продукції, проданої в обох пунктах в цілому, рівень цін в пункті А на 7,69% вищий, чим в пункті В.
В територіальних індексах об'ємних показників за ваги можуть бути взяті середні рівні відповідних якісних показників (цін, собівартості, трудомісткості, урожайності і т. д.), обчислені в середньому по порівнюваних територіальних підрозділах:
Так, в нашому прикладі середня ціна капусти становить: 0,24 грн. (0,26-250 + 0,22-300):(250+300), а середня ціна помідорів - 0,82 грн. (0,80-60 + 0,85-50):(60+50). Використовуючи ці середні ціни за ваги індексу фізичного обсягу продукції, дістанемо:
Тобто обсяг продажу продукції (в порівнянних середніх цінах) в пункті А був на 3,36% меншим, чим в пункті В.
Схожі статті
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 11.2. Класифікація індексів
У статистичному аналізі для всебічної характеристики розвитку складних соціально-економічних явищ і визначення ролі факторів у формуванні результативних...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 11.3. Найважливіші економічні індекси і їх взаємозв'язок
Крім індексів цін, вартісного і фізичного обсягу продукції в статистиці широке застосування знаходять індекси продуктивності праці, собівартості...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 9.7. Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки
Наведені вище приклади кореляційного аналізу обчислені на матеріалах просторових статистичних сукупностей. Однак при вивченні зміни явищ у часі часто...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 10.4. Факторний аналіз рядів динаміки
Важливе місце у вивченні динаміки соціально-економічних явищ належить факторному аналізу, метою якого є дослідження впливу окремих факторів на кількісні...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 10.2. Показники ряду динаміки
Одним з важливих завдань аналізу рядів динаміки є вивчення особливостей розвитку досліджуваних явищ за окремі періоди. Для виявлення напрямку та...
-
11.1. Поняття про індекси і їх роль в статистико-економічному аналізі У практиці статистичного аналізу сільськогосподарського виробництва часто...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - Розділ 11. Індекси
11.1. Поняття про індекси і їх роль в статистико-економічному аналізі У практиці статистичного аналізу сільськогосподарського виробництва часто...
-
Критерій Б дозволяє встановити наявність або відсутність істотних зв'язків між груповими середніми в цілому, однак він не показує, між якими середніми...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - Середня гармонічна
Середня гармонічна є оберненою до середньої арифметичної, обчислену з обернених значень усереднюваної ознаки. Залежно від характеру наявного матеріалу її...
-
Оскільки всі елементи генеральної сукупності для обчислення шуканого параметра, як правило, використати неможливо, то про цей параметр намагаються судити...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 6.4. Визначення необхідної чисельності вибірки
При організації вибіркового спостереження виникає питання про те, якою повинна бути чисельність вибіркової сукупності, при якій межі можливої помилки не...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 8.1. Теоретичні основи і принципова схема дисперсійного аналізу
8.1. Теоретичні основи і принципова схема дисперсійного аналізу Розглянуті вище прийоми перевірки статистичних гіпотез щодо істотності відмінностей між...
-
Під час аналізу рядів динаміки доводиться стикатися з такими випадками, коли в рядах відсутні дані про їхні рівні за той або інший період. Такі дані...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - Розділ 8. Дисперсійний аналіз
8.1. Теоретичні основи і принципова схема дисперсійного аналізу Розглянуті вище прийоми перевірки статистичних гіпотез щодо істотності відмінностей між...
-
Для всебічної характеристики зміни соціально-економічних явищ у часі розрахунку тільки одних показників динаміки та їхніх середніх величин не досить. В...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 7.4. Перевірка статистичних гіпотез щодо середніх величин
Серед найважливіших узагальнюючих характеристик, відносно яких найчастіше висуваються гіпотези, є середня величина. З метою перевірки гіпотези про...
-
10.1. Поняття про ряди динаміки і їх види. Наукові умови побудови рядів динаміки Соціально-економічні явища, які вивчаються статистикою, постійно...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - Розділ 10. Ряди динаміки
10.1. Поняття про ряди динаміки і їх види. Наукові умови побудови рядів динаміки Соціально-економічні явища, які вивчаються статистикою, постійно...
-
В результаті перевірки статистичної гіпотези, що грунтується на даних вибірки обмеженого обсягу, можна відхилити і прийняти нульову гіпотезу (відповідно...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 9.3. Показники тісноти зв'язку
При кореляційному зв'язку разом з досліджуваним фактором або кількома факторами при множинній кореляції на результативну ознаку впливають і інші фактори,...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 9.1. Поняття про кореляційний аналіз
9.1. Поняття про кореляційний аналіз Вивчення реальної дійсності показує, що практично кожне суспільне явище знаходиться в тісному зв'язку і взаємодії з...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - Розділ 9. Кореляційний аналіз
9.1. Поняття про кореляційний аналіз Вивчення реальної дійсності показує, що практично кожне суспільне явище знаходиться в тісному зв'язку і взаємодії з...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 3.4. Вторинне групування
Поряд з первинним групуванням у статистиці знаходить широке застосування вторинне групування. Вторинним групуванням Називають утворення нових груп на...
-
У процесі збирання статистичних даних можуть виникнути похибки і неточності, які називають Помилками спостереження. Кількісно вони визначаються різницею...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 3.3. Методологія статистичних групувань
Статистичні групування здійснюють у кілька послідовних етапів: 1) теоретичний аналіз досліджуваного явища або процесу; 2) вибір групувальної ознаки...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 3.8. Поняття про відносні величини, їх види
У процесі статистичного спостереження отримують дані про значення тих чи інших ознак, що характеризують кожну одиницю досліджуваної сукупності. Для...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 3.7. Абсолютні показники
У процесі статистичного спостереження отримують дані про значення тих чи інших ознак, що характеризують кожну одиницю досліджуваної сукупності. Для...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 3.5. Ряди розподілу
Особливим видом групувань в статистиці є ряди розподілу, які є найпростішим способом упорядкування і узагальнення статистичних даних. Групування, в якому...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 5.1. Поняття варіації ознак. Показники варіації
5.1. Поняття варіації ознак. Показники варіації При вивчені масових соціально-економічних явищ і процесів статистика зустрічається з різноманітною...
-
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - Розділ 5. Показники варіації
5.1. Поняття варіації ознак. Показники варіації При вивчені масових соціально-економічних явищ і процесів статистика зустрічається з різноманітною...
Теорія статистики - Мармоза А. Т. - 11.4. Територіальні індекси