Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 4. Початок війни і закінчення війни. Їх правові наслідки
Початок війни і міжнародно-правові наслідки
Держави відповідно до Гаазької конвенції про початок воєнних дій 1907 року визнають, що воєнні дії між ними не повинні починатися без попереднього і недвозначного повідомлення у формі:
Мотивованого оголошення війни; ультиматуму з умовним оголошення війни. Про стан війни необхідно одразу повідомити нейтральним державам.
Згідно із визначенням агресії, прийнятим Генеральною Асамблеєю ООН 1974 року сам факт оголошення війни, що не є актом самозахисту відповідно до ст. 51 Статуту ООН, не перетворює війну протиправну у війну законну, і є актом агресії. Початок агресивної війни без її оголошення є обставиною, що обтяжує та підвищує відповідальність агресора.
Оголошення війни, навіть якщо воно не супроводжується власне воєнними діями, означає початок юридичного стану війни.
Визначають такі міжнародно-правові наслідки оголошення війни:
- припиняються дипломатичні і консульські зносини між державами, відкликається персонал посольств і консульств;
- припиняють чинність політичні договори (про ненапад, нейтралітет, про воєнний союз). Деякі багатосторонні договори припиняють свою дію у відносинах між державами, які беруть участь у війні;
- до громадян країни-противника може застосовуватися спеціальний режим: їх право на вибір місця проживання обмежується; вони можуть бути інтерновані або примусово поселені в певному місці (ст. ст. 41,42 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 р.).
Багатосторонні міжнародні договори, що закріплюють норми і принципи права в період збройних конфліктів, починають діяти у відносинах між воюючими державами. З початком війни починається фактичне здійснення договорів і угод, що регулюють відносини між державами, які беруть участь у війні, з одного боку, та нейтральними й іншими невоюючими державами з іншого боку.
Театром війни визначається вся територія воюючих держав (сухопутна, морська і повітряний простір над ними), на якій вони потенційно можуть вести воєнні дії.
Водночас театром воєнних дій є територія, на якій збройні сили воюючих держав фактично ведуть воєнні дії. Забороняється використовувати в якості театру війни, тобто не можуть вважатися об'єктом нападу і знищення:
А) територія нейтральних та інших невоюючих держав, демілітаризовані території;
Б) міжнародні протоки і канали;
В) санітарні зони і місцевість на окупованій території з відмітними емблемами;
Г) культурні цінності, будинки, що мають велике національне і загальносвітове значення;
Д) райони розташування атомних електростанцій, дамб і гребель, руйнування яких призводить до катастрофічних та небезпечних наслідків для цивільного населення.
Закінчення війни і міжнародно-правові наслідки
У міжнародному гуманітарному праві розрізняють закінчення стану війни і припинення воєнних дій.
Воєнні дії між державами можуть припинятися укладанням перемир'я або капітуляцією однієї з них.
Перемир'я - тимчасове припинення воєнних дій на умовах, узгоджених воюючими сторонами. Розрізняють місцеве перемир'я (на окремій ділянці фронту) і загальне перемир'я (на всьому фронті).
Місцеве перемир'я має тимчасовий характер, укладається для обмеженого театру воєнних дій, із конкретними цілями або завданнями місцевого значення - добір і транспортування поранених, хворих і вбитих, обмін пораненими, переговори з парламентарем та ін.
Загальне перемир'я або загальне припинення вогню цілком припиняє бойові дії воюючих. Воно, як правило, не обмежується яким-небудь терміном і продовжується до укладання мирного договору або мирного врегулювання.
Тобто перемир'я може укладатися на певний строк або бути безстроковим. Суттєве його порушення однією зі сторін може слугувати підставою для поновлення воєнних дій.
Капітуляція-це припинення воєнних дій на умовах, продиктованих переможцем, в результаті чого держави однієї з воюючих сторін втрачають верховенство або воно істотно обмежується.
Розрізняють просту капітуляцію (капітуляцію окремого підрозділу, об'єкту, пункту, району, наприклад капітуляція фашистських військ у Сталінграді в 1943 р.), і загальну капітуляцію (усіх збройних сил, наприклад капітуляція Японії в 1945 р.). Капітуляція може бути беззастережною (без всяких умов з боку переможеного) або почесною (наприклад, капітуляція гарнізону з умовою збереження зброї і стягів).
На відміну від загального перемир'я, при капітуляції переможена сторона втрачає навіть формальну рівність з переможцем, за винятком почесної капітуляції.
Як правило, ні перемир'я, ні капітуляція не означають автоматичного закінчення стану війни, для чого необхідно:
Видання акту (одностороннього або двостороннього) про припинення стану війни (наприклад, Указ Президії Верховної Ради СРСР 1955 р. про припинення стану війни між СРСР і Німеччиною)
Або укладання мирного договору (наприклад, мирний договір між СРСР і Італією 1947 р.).
У мирному договорі фіксується закінчення стану війни, вирішуються питання про відновлення мирних відносин між державами, про долю довоєнних договорів між воюючими сторонами і т. д.
Правові наслідки закінчення війни (стану війни) наступають як для воюючих, так і для нейтральних та інших держав, що не воюють. З припиненням стану війни для воюючих держав виникають такі наслідки:
- перестають діяти договори воєнного часу, у т. ч. закони і звичаї війни, і набирають сили угоди, що регулюють відносини між державами;
- встановлюються мирні відносини, у тому числі і дипломатичні;
- відновляється дія раніше укладених міжнародних договорів і укладаються нові договори;
- здійснюється обмін військовополоненими, виведення окупаційних військ;
- провадиться репатріація цивільного населення;
- наступає політична і матеріальна відповідальність винної держави і кримінальної відповідальності головних воєнних злочинців.
Для нейтральних держав припиняється стан нейтралітету у війні; а для всіх інших держав, що не воюють, - ліквідується необхідність дотримання режиму зон ведення війни, відновлюється безпека міжнародної морської і повітряної навігації у Світовому океані тощо.
Схожі статті
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 2. Поняття, види і структура міжнародного договору
Відповідно до ст. 2 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року і Віденської конвенції про право договорів між державами і...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 4. Інститут визнання в міжнародному праві
Під Міжнародно-правовим визнанням у широкому розумінні мається на увазі визнання відповідно до міжнародного права Існуючими державами нових держав чи...
-
1. Поняття, підстави і суб'єкти міжнародно-правової відповідальності. 2. Види та форми міжнародної відповідальності. 3. Обставини, що виключають...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Континуїтет України стосовно прав і зобов'язань СРСР
Під Міжнародно-правовим визнанням у широкому розумінні мається на увазі визнання відповідно до міжнародного права Існуючими державами нових держав чи...
-
У договірній практиці розрізняють поняття "вступ в силу" і " надання (набуття) чинності" міжнародного договору. Вступ договору в силу означає настання...
-
Під Міжнародно-правовим визнанням у широкому розумінні мається на увазі визнання відповідно до міжнародного права Існуючими державами нових держав чи...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 1. Поняття і джерела права міжнародних договорів
1. Поняття і джерела права міжнародних договорів. 2. Поняття, види і структура міжнародного договору. 3. Основні стадії укладення міжнародного договору....
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 4. Поняття і види міжнародних протиправних дій
Звільнення від відповідальності - це зняття із суб'єкта міжнародного права обов'язку ліквідації наслідків здійсненого ним діяння, яке спричинило...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 3. Обставини, що виключають відповідальність держав
Звільнення від відповідальності - це зняття із суб'єкта міжнародного права обов'язку ліквідації наслідків здійсненого ним діяння, яке спричинило...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 3. Основні етапи розвитку міжнародного права
Міжнародне право зародилося завдяки еволюції розвитку особистості і держави, націй і народів. Вважається, що міжнародне право виникло у стародавньому...
-
Принцип суверенної рівності Основний зміст принципу полягає в наступному: держави зобов'язані поважати суверенну рівність і своєрідність одна одної, а...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 4. Система і структура сучасного міжнародного права
Система міжнародного права - внутрішньо єдина, цілісна сукупність взаємопов'язаних галузей міжнародного права, що мають свої принципи і поділяються на...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 1. Поняття та класифікація територій
1. Поняття та класифікація територій. 2. Державна територія, її основні ознаки. Державні кордони. 3. Правові підстави, способи змін державних територій....
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 5. Правові режими міжнародних рік, каналів, проток
Міжнародні ріки в міжнародному праві - це ріки, що протікають по територіях чи розділяють територію двох або більше держав і використовуються для різних...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 4. Міжнародно-правові режими Арктики, Антарктики
Сучасне міжнародне право проголошує принципи непорушності кордонів і територіальної цілісності, що, у свою чергу, забороняють насильницьку зміну...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 3. Правові підстави, способи змін державних територій
Сучасне міжнародне право проголошує принципи непорушності кордонів і територіальної цілісності, що, у свою чергу, забороняють насильницьку зміну...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Об'єкт міжнародного права
Статутом Організації Об'єднаних Націй (ст. 1) закріплено основні цілі міжнародного співробітництва держав на сучасному етапі, а саме: 1. Підтримувати...
-
Принцип суверенної рівності Основний зміст принципу полягає в наступному: держави зобов'язані поважати суверенну рівність і своєрідність одна одної, а...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Підстави міжнародно-правової відповідальності держав
В українській науці міжнародного права велика увага приділяється проблемі основ міжнародної відповідальності, тобто умов її виникнення. Мається на увазі...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Принцип міжнародного співробітництва
Принцип суверенної рівності Основний зміст принципу полягає в наступному: держави зобов'язані поважати суверенну рівність і своєрідність одна одної, а...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Принцип поваги і захисту прав людини
Принцип суверенної рівності Основний зміст принципу полягає в наступному: держави зобов'язані поважати суверенну рівність і своєрідність одна одної, а...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Історія розвитку міжнародних організацій
Хоча в сучасному розумінні міжнародні організації як правовий феномен виникли наприкінці XIX - початку XX століть, коли потреби світового розвитку...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 6. Європейський Союз. Правова природа актів ЄС
Європейська Спільнота (організація-попередник Європейського Союзу) була створена на основі Римського договору, підписаного 1957 р. Бельгією, Італією,...
-
1. Поняття, ознаки, правосуб'єктність міжнародних організацій. 2. Види міжнародних організацій. 3. ООН: система органів, функції, повноваження....
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Дипломатичне право міжнародних організацій
Спеціальна місія - це різновид тимчасових закордонних органів зовнішніх зносин, що складаються з представників, які направляються однією державою до...
-
Спеціальна місія - це різновид тимчасових закордонних органів зовнішніх зносин, що складаються з представників, які направляються однією державою до...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 6. Участь України в міжнародно-договірному процесі
Заснування ООН та інших міжнародних організацій мало величезне значення для розвитку міжнародного права в другій половині XX ст. Це сприяло подальшому...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 5. Виконання і тлумачення міжнародних договорів
Основним принципом права міжнародних договорів є принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань, що витікають з договорів ("договори повинні...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Принцип суверенної рівності
Принцип суверенної рівності Основний зміст принципу полягає в наступному: держави зобов'язані поважати суверенну рівність і своєрідність одна одної, а...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 3. Основні стадії укладення міжнародного договору
Віденські конвенції 1969 і 1986 років не визначають, що слід розуміти під "укладенням договору". Виходячи з міжнародної практики, можна зробити висновок,...
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 4. Початок війни і закінчення війни. Їх правові наслідки