Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - Методи вивчення релігії
Не можна обійти увагою сучасний стан релігії в масштабах світового розвитку людства. Це, насамперед, глобалізація релігії, яка проявляється в формуванні теології, зрозумілої для всього людства, створенні несуперечливої картини світу для різних культур, суспільств та цивілізацій. Світовий розвиток релігії є вкрай неоднозначним. Поряд із посиленням екстремістських течій і релігійного фундаменталізму (як запобігання руйнуванню традиційного порядку та розподілу зон релігійного впливу) значна вага припадає на секуляризацію суспільного життя. Можна сказати, що XX століття було яскраво представлене такими суспільними процесами як секуляризація й екуменізм, які відобразили зміни в релігійних системах усього світу.
Секуляризація - процес звільнення різних сфер суспільного життя (держави, політики, права, культури, освіти, національних відносин) від санкціонування релігійними або церковними нормами і масової та індивідуальної свідомості від впливу релігійних ідей. Секуляризації зазнали європейське й американське суспільства, коли Церква втратила право визначати напрямки і принципи суспільного розвитку, втручатися в справи уряду і віддала свої традиційні функції іншим соціальним інститутам (окрім функції спасіння душі). Натомість релігія і Церква перестали задовольняти потреби людей, які під впливом науково-технічного прогресу відчужувалися від природних засад і трансформували релігійність у приватну сферу.
Поняття екуменізму як теологічного руху набуло декілька значень: 1) рух за об'єднання нехристиянських конфесій в одному середовищі; 2) узгоджені дії християнських і нехристиянських організацій; 3) рух за об'єднання християнських конфесій. Духовним змістом екуменізму є бажання різних релігій і конфесій віднайти універсальні релігійні ідеї і символи, які б забезпечили кожній людині можливість сповідувати свою віру і відчувати рівність щодо інших людей у своїх стосунках і відповідальності перед Богом. Організаційний вимір екуменічної ідеї представлений Всесвітньою радою церков, до якої, за принциповими міркуваннями, не входять деякі з протестантських, католицьких і православних організацій.
Тенденції сучасності, з одного боку, представлені духовно-релігійною приватизацією, а з іншого - прямуванням суспільства до глобалізації та універсалізму світоглядних пріоритетів. У першому випадку - проголошення різновекторності мислення, ідей і концепцій як визнання існування декількох істин у світі, в іншому - рух до певного об'єднання ідей і концепцій в руслі єдиного шляху людства.
Сьогодні релігія і суспільство розвиваються дистанційно один від одного - постмодерністське суспільство потребує такого інтелектуального і теологічного рівня релігій, який би задовольнив нові суспільні потреби і виклики в інформаційно-технологічному середовищі. Особливості потреб населення і духовних запитів у складних обставинах формування нових соціумів, індивідуалізація життя, відкриття культурних кордонів між багатьма країнами світу призвели до зростання ролі екзистенціальних характеристик у процесі формування релігійного світогляду людини. Світ сприймається як спільний життєвий простір усіх культур, народів і релігій. Потенція церков до здійснення всесвітньої сотеріологічної місії опиняється під загрозою і має бути реалізована за нових форм та методів комунікації. В іншому разі вчені прогнозують нульовий рівень її реалізації.
Методи вивчення релігії
Релігію як соціальний феномен можна досліджувати в двох аспектах: зовнішньо - саме так, як вона ввижається сторонньому спостерігачу, і внутрішньо - як вона відкривається людині, що її сповідує і живе у відповідності з духовними та моральними принципами й настановами даної релігії. Зовнішній бік релігії - це світогляд, який визначається системою конкретних положень і проявляється в культових діях. Внутрішній бік є доступним тільки тому досліднику, який стає на шлях сповідування й "вживання" в певну релігію.
Соціологія намагається виконати важке завдання - емпірично зафіксувати релігійну дійсність, спираючись на факти, вірування, звичаї, традиції, дії. Широко застосовуються в соціологічних дослідженнях релігійного життя історичний та порівняльний методи, генетичний підхід, методи антропології та етнографії. В соціологічних дослідженнях слід використовувати як якісні, так і кількісні методи збору первісної інформації: метод аналізу документів, опитування, фокус-групи. Кожен із цих методів має свої вади та обмеження, що випливає з можливостей того інструментарію, за допомогою якого збираються та інтерпретуються емпіричні дані.
Конституція України. - К., 1996. Закон Украины "О свободе совести и религиозных организациях" от 23 апреля 1991 г. II Ведомости Верховного Совета УССР. -1991. -№25. Беккер Г. Современная теория священного и светского и ее развитие // Беккер Г., Босков А. Современная социологическая теория в ее преемственности и развитии. - М., 1961. Бергсон А. Два источника морали и религии. - М., 1994. Бубер М. Два образа веры. - М, 1995. Васильев Л. С. История религий Востока. - М., 1988. Журавский А. В. Христианство и ислам. Социокультурные проблемы диалога. - М, 1990. История и теория атеизма I Отв. ред. М. П. Новиков. - М., 1982. Колодний А. М. Релігія в духовному житті українського народу. - К., 1994. Колодний А., ФилиповичЛ. Релігійна духовність українців: вияви, постаті, стан. - Львів, 1996. Крымский С. Б. Контуры духовности: Новые контексты идентификации // Вопросы философии. - 1992. -№11. Лосев А. Ф. Очерки античного символизма и мифологии.-М., 1993. Павлов С. В., Мезенцев К. В., Любіцева О. О. Географія релігій: Навчальний посібник для студентів географічних і філософських факультетів вищих навчальних закладів. - К., 1998. Религия и общество: Хрестоматия по социологии религии I Сост. В. И. Гараджа, Е. Д. Руткевич. - М., 1996. Релігієзнавчий словник I За ред. А. М. Колодного, Б. О. Лобовіка. - К, 1996. Социально-политическое измерение христианства: Избранные теологические тексты XX века. - М., 1994. Стоцький Я. Релігійна ситуація в Україні: проблеми і тенденції розвитку (1988-1998 pp.). - Тернопіль, 1999. Фромм Э. Психоанализ религии // Фромм Э. Иметь или быть. - М, 1990. Хеффнер Й., кардинал. Христианское социальное учение. - М., 2001. McGliiire Meredith В. Religion. The Social Context - Belmont, 1994. Casanova J. Public Religion in the Modem World - Chicago, 1994. Beyer P. Religion and Globalization - London, 1994. Luckmann Thomas. The Invisible Religion. The Problem of Religion in Modern Society - New York, 1967.
Схожі статті
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - Релігія в світі
Не можна обійти увагою сучасний стан релігії в масштабах світового розвитку людства. Це, насамперед, глобалізація релігії, яка проявляється в формуванні...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - Поняття про релігію
Термін "релігія" латинського походження (rеligio), що означає благочестя, побожність, предмет культу. Поняття "релігія" піддається визначенню настільки,...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - Витоки соціології релігії
Релігія старіша за історію або є її початком. Мабуть, перші люди використовували релігійні церемонії для маркування найбільш важливих подій суспільного...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - Типологія релігій
Розмаїття теорій щодо походження та сутності релігії свідчить про світоглядний плюралізм й складність дослідження самого феномена. Теоретики...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - Концепції походження релігії
Розмаїття теорій щодо походження та сутності релігії свідчить про світоглядний плюралізм й складність дослідження самого феномена. Теоретики...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - Функції релігії
Термін "релігія" латинського походження (rеligio), що означає благочестя, побожність, предмет культу. Поняття "релігія" піддається визначенню настільки,...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - РОЗДІЛ 7. СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ
Релігія старіша за історію або є її початком. Мабуть, перші люди використовували релігійні церемонії для маркування найбільш важливих подій суспільного...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - 3.2. Політика як соціальний феномен
Політика як соціальне явище відбивається не тільки теоретичною, науковою, але й буденною свідомістю людей. Людина сприймає явища політики крізь призму...
-
Політика є одним із найважливіших соціальних інститутів, за допомогою якого суспільство здійснює розподіл влади, встановлює певний порядок організації...
-
Сучасна соціологія культури вимагає від спеціаліста вільного і професійного володіння методами і технікою соціологічних досліджень. Особливе значення має...
-
Зміни в соціально-політичному житті сучасної України зумовили нові умови функціонування художньої культури. Роль, яку вона донедавна відігравала в нашому...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - Нові реалії функціонування художньої культури
Зміни в соціально-політичному житті сучасної України зумовили нові умови функціонування художньої культури. Роль, яку вона донедавна відігравала в нашому...
-
Однією з основних проблем, які розглядаються в рамках системного підходу, є проблема взаємовідносин системи-культури і системи-суспільства. Тут можемо...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - 6.1. Мораль як об'єкт наукового аналізу
6.1. Мораль як об'єкт наукового аналізу Мабуть, жодне явище соціального життя - чи то наука, чи політика, чи право, чи релігія, не мали в історії науки...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - Релігія та українське суспільство
Елементом соціальної структури й особливим видом об'єднання людей за релігійним критерієм є релігійні організації. Вони мають всі ознаки соціальної...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - Релігійні організації
Елементом соціальної структури й особливим видом об'єднання людей за релігійним критерієм є релігійні організації. Вони мають всі ознаки соціальної...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - Критерії релігійності
До зовнішнього прояву релігійності ми відносимо кількість споруджених храмів, церковних споруд, зростання чисельності парафіян (прихожан), членства в...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - Релігійність
Природа релігійних почувань складна для пояснення, але значно простіша за проявом. Релігія завжди відігравала дуже активну політичну роль, була одним із...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - РОЗДІЛ 6. СОЦІОЛОГІЯ МОРАЛІ
6.1. Мораль як об'єкт наукового аналізу Мабуть, жодне явище соціального життя - чи то наука, чи політика, чи право, чи релігія, не мали в історії науки...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - РОЗДІЛ 3. СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ
Політика є одним із найважливіших соціальних інститутів, за допомогою якого суспільство здійснює розподіл влади, встановлює певний порядок організації...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ
Економічна соціологія - одна із наймолодших гілок соціологічної науки. Вона отримала своє визнання лише наприкінці 50-х років XX століття. Становлення...
-
Соціологія - це система знань про життя людей у суспільстві, знань систематизованих й узгоджених, а також перевірених і підтверджених дослідженнями,...
-
Поведінка є формою діяльності, її зовнішньою стороною. За умов переходу до соціального ринкового господарства активізуються соціологічні дослідження...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - Культура як предмет вивчення
4.1. Соціологія культури як наукова дисципліна Культура як предмет вивчення. Дослідження феномена культури посідає важливе місце в соціальних науках;...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - 4.1. Соціологія культури як наукова дисципліна
4.1. Соціологія культури як наукова дисципліна Культура як предмет вивчення. Дослідження феномена культури посідає важливе місце в соціальних науках;...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - РОЗДІЛ 4. СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ
4.1. Соціологія культури як наукова дисципліна Культура як предмет вивчення. Дослідження феномена культури посідає важливе місце в соціальних науках;...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - 5.4. Освіта як соціальний інститут
Американський учений Д. Н'юман слушно зазначає: у соціологічній теорії підкреслюється, що освіта, разом із сім'єю, політикою, економікою та релігією,...
-
2.4.1. Соціальна сфера економічної життєдіяльності суспільства Цей напрямок соціологічних досліджень найбільш яскраво і повно репрезентований у працях...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - Релігія і політика
Дві основні інституції сучасного світу є уособленням земної та божественної влади. Для обох спокуса панування стоїть надзвичайно гостро, тому боротьба за...
-
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - Держава і церква
Дві основні інституції сучасного світу є уособленням земної та божественної влади. Для обох спокуса панування стоїть надзвичайно гостро, тому боротьба за...
Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В. Є - Методи вивчення релігії