Соціологія - Жоль К. К. - Стандартна концепція науки та ії радикальна ревізія. Поняття "наукова парадигма" та "дисциплінарна матриця" у філософи науки Т. Куна
З часом, коли соціологія знання зміцнилася як загальновизнана дисципліна, вона взяла на озброєння те, що американський філософ Й. Шеффлер (нар. 1923) назвав стандартною концепцією науки. Згідно з цією концепцією, світ природних явищ належало розглядати як реально існуючий та об'єктивний, наукові характеристики якого не залежать від уподобань чи намірів суб'єкта пізнання й можуть бути описані з більшою чи меншою точністю. Наукове знання, яке відображає цей світ природних явищ, розширюється екстенсивно, нагромаджуючи одну істину за одною. Надійність фак-туального підгрунтя наукового знання може бути гарантована з високим рівнем надійності та об'єктивності, оскільки наука у строгому розумінні слова має жорсткі критерії відбору істинних тверджень (скажімо, за допомогою експериментів).
Американський соціолог Ж. де Гре (нар. 1915), автор низки праць з соціології науки, достатньо ясно й чітко висловив цю стандартну концепцію науки у формулюванні власної теоретико-пізнавальної позиції. В одній із своїх публікацій він підкреслював, що реальний світ, який існує незалежно від нашого знання про нього, поступово стає пізнаним, і отримуване нами знання є істинним тією мірою, якою воно наближається до структури реальності. Головним наслідком з цього припущення є те, що інтереси соціології мають бути пов'язані не з реальним змістом наукового знання, а з тими соціальними умовами, наявність яких уможливлює досягнення об'єктивної істини.
Хоча, як відзначає М. Малкей, не багато соціологів науки висловлювали свої філософські засновки настільки ясно, а проте до нещодавнього часу всі вони поділяли цей підхід до вивчення науки як особливої соціальної інституції. Тому вся традиція соціологічного дослідження науки наполегливо уникала змістовного аналізу наукового мислення. Пропонувалася соціологія, яка має справу з якимись фіксованими нормативними настановами вчених. При цьому лише епізодично приділялася увага змінам у їхніх пізнавальних настановах.
Ревізію стандартної концепції науки, яка справила потужний вплив на соціологію знання, здійснили передусім англійський філософ та соціолог К. Р. Поппер і слідом за ним американський фізик, історик та філософ науки Т. Кун (1922-1996).
Поппер, який відчув на собі достатньо сильний вплив логічного позитивізму, побудував свою філософську концепцію як своєрідну антитезу неопозитивізмові. На його думку, наукове знання розвивається не за допомогою екстенсивного розширення вже наявного багажу знань, а завдяки висуванню сміливих гіпотез та здійсненню їх рішучого спростування (метод фальсифікації), яке слід розуміти не як заперечення геть усього, а як перевірку на "міцність", тобто на спростовуваність.
1962 р. побачила світ праця Куна "Структура наукових революцій", яку невдовзі було перекладено багатьма мовами світу. 1970 р. у США було здійснене її друге, доповнене видання. Відтоді з'явилося безліч публікацій, в яких так чи так використовують, пропагують, критикують концепцію Куна. Саме ця праця остаточно повалила стандартну концепцію науки й змусила представників сучасної соціології знання та соціології науки радикально переосмислити свої теоретико-пізнавальні настанови.
До Куна в історіографії та філософії науки переважав кумулятивістський (від лат. cumulatio - збільшення, нагромадження, накопичення) погляд на науку, згідно з яким розвиток науки уявляли як поступове еволюційне зростання того, що одного разу було пізнане. Праця вченого зводилася до пошуку фактів, на підставі яких крок за кроком будують теорію. Якщо ця теорія є правильною, то вона розширює наші знання про світ.
Кун рішуче виступив проти такого образу науки й спробував довести, що розвиток науки відбувається не шляхом плавного нарощування нових знань на старі, а через періодичний злам традиційних уявлень, тобто через наукові революції. Таким чином, історія науки постає як конкурентна боротьба між різними науковими спільнотами за утвердження нового наукового світогляду, який передбачає не тільки смислове поле цілісного бачення стану справ у науці, а й сукупність теоретичних стандартів, методологічних норм, ціннісних орієнтирів. Цей світогляд Кун назвав парадигмою (від грецьк. paradeigma - приклад, зразок).
Пізніше термін "парадигма" було замінено на "дисциплінарну матрицю". Під дисциплінарною матрицею розуміють не стільки теоретичну самосвідомість вчених, скільки їхню дослідницьку настанову, яка налаштовує на певний стиль мислення, методи пізнавальної діяльності та способи поведінки при розв'язанні наукових завдань у. рамках певної наукової спільноти, яка у контексті канівської концепції постає як головний суб'єкт наукової діяльності.
У проміжках між науковими революціями наукова спільнота живе, спираючись на відповідну парадигму (дисциплінарну матрицю) й розв'язуючи завдання, доки перед вченими не постануть проблемні ситуації, які вимагають не тільки вироблення нових теоретичних поглядів та методів для розв'язання непересічних завдань (проблем), а й заміни усієї парадигми.
Схожі статті
-
Соціологія - Жоль К. К. - Методологічна проблематика сучасної соціологічної науки
Навіть поверхове ознайомлення зі станом справ у галузі соціологічних досліджень XX - початку XXI ст. показує, що сучасна соціологія у своєму...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Сучасні рухи за оновлення історичної науки
Нині центрами руху за оновлення історичної науки за допомогою методів сучасних соціальних наук, включаючи соціологію, стали Франція та США. У Франції...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Розділ 1. СОЦІОЛОГІЯ ЗНАННЯ
Розділ 1. СОЦІОЛОГІЯ ЗНАННЯ - Пропедевтичні зауваження - Біля витоків соціології знання. "Назад до Канта!" - Проблеми соціології мислення у працях К. Р....
-
Соціологія - Жоль К. К. - Частина друга. Галузі соціології
Розділ 1. СОЦІОЛОГІЯ ЗНАННЯ - Пропедевтичні зауваження - Біля витоків соціології знання. "Назад до Канта!" - Проблеми соціології мислення у працях К. Р....
-
Італійський економіст та соціолог В. Парето (1848-1923) є одним із творців економічної теорії граничної корисності. Його у певному розумінні можна...
-
Соціологія - Жоль К. К. - "Утопія" та "ідеологія" у соціології знання К. Мангенма
Будь-яка соціальна утопія має певний ціннісний вимір. Утопії не звалюються з неба, їх вимірюють часом працевитрат на їх виробництво, тобто вони мають...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Біля витоків соціології знання. "Назад до Канта!"
Розділ 1. СОЦІОЛОГІЯ ЗНАННЯ - Пропедевтичні зауваження - Біля витоків соціології знання. "Назад до Канта!" - Проблеми соціології мислення у працях К. Р....
-
Соціологія - Жоль К. К. - Соціологічні погляди В. Парето
Італійський економіст та соціолог В. Парето (1848-1923) є одним із творців економічної теорії граничної корисності. Його у певному розумінні можна...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Проблеми генези науки. Полеміка між інтерналістами та екстерналістамн
Намагаючись осягнути сутність науки, ЇЇ соціальні функції та орієнтири, ми стикаємося з проблемою генези науки, з проблемою її виникнення та розвитку....
-
Поряд з організм і мною соціологією певною популярністю користувалася соціальна психологія (психологічна соціологія). Одним з головних представників цієї...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Етнологічна соціологія
Ця теоретична дисципліна, яка вивчає загальні закономірності розвитку людської культури, також сягає своїм корінням античності. Платон та Арістотель...
-
Соціологія - Жоль К. К. - З історії розвитку методологічної проблематики
Упродовж сторіч явища душі та фізичні явища філософи визначали не за предметом, а за методом. Наприклад, традиційно душевні явища визначали за допомогою...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Біля витоків сучасної історичної науки
Щоб зрозуміти соціально-історичну зумовленість сенсу цієї полеміки, треба звернутися до зламу XVII-XVI11 століть, коли виникає сучасна термінологія...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Початковий етап становлення соціології як самостійної науки
- Пропедевтичні зауваження - Початковий етап становлення соціології як самостійної науки - Організмічний напрям у соціології " Формування соціальної...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Класифікація еволюції історичної науки
На початку XVIII ст. історична думка не перебувала ще під впливом уявлень про людство як про організм, що розвивається за певними загальними законами. Ці...
-
На початку XVIII ст. історична думка не перебувала ще під впливом уявлень про людство як про організм, що розвивається за певними загальними законами. Ці...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Частина перша. Соціологія як наука
Науку, з якою читачеві пропонованого навчального посібника належить ознайомитися, називають "соціологія". Етимологічне та теоретичне значення цього слова...
-
Практичне значення теоретичних побудов, як правило, підтверджують прикладні науки, в яких важливу роль відіграють емпіричні методи досліджень...
-
Іншим шляхом розвивалася методологія позитивістського напряму в соціології. Філософські погляди Р. Авенаріуса, одного з фундаторів неопозитивізму, який...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Школа географічної (антропогеографічної) соціології та геополітики
У розвитку ідей та методів соціології ця школа відіграла значну роль. її ідеологія сягає своїм корінням праць античних авторів. Так, наприклад, у творах...
-
А наліз процесів поняттєвого відображення дійсності посідає центральне місце у працях Мегрелідзе, який зумів подолати деякі недоліки маррівського вчення,...
-
- Пропедевтичні зауваження - Теоретичні та методологічні питання історії у працях європейських і вчених початку XX ст. - Біля витоків сучасної історичної...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Розділ 3. СОЦІОЛОГІЯ, ІСТОРІЯ, ІСТОРИЗМ
- Пропедевтичні зауваження - Теоретичні та методологічні питання історії у працях європейських і вчених початку XX ст. - Біля витоків сучасної історичної...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Організмічний напрям у соціології
Молола соціологічна наука, незважаючи на нешанобливе ставлення до неї академічних вчених, наполегливо розширювала межі своєї предметної царини,...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Деякі особливості розвитку соціологічних досліджень у XX ст
Особливе місце у класифікаційній схемі напрямів та шкіл посідає соціологічна школа (соціологічний напрям) у мовознавстві, най відомішим и представниками...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Соціологічний напрям у мовознавстві
Особливе місце у класифікаційній схемі напрямів та шкіл посідає соціологічна школа (соціологічний напрям) у мовознавстві, най відомішим и представниками...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Поняттєво-функціональне відображення дійсності
А наліз процесів поняттєвого відображення дійсності посідає центральне місце у працях Мегрелідзе, який зумів подолати деякі недоліки маррівського вчення,...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Загальна характеристика методології наукового пізнання
Будь-який науковий метод - це система пізнавальних дій і водночас об'єкт-засіб, тобто певна специфічна "річ", відмітна від інструментальної діяльності...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Розділ 2. СОЦІОЛОГІЯ НАУКИ
- Пропедевтичні зауваження - Проблеми генези науки. Полеміка між інтерналістами та екстерналістами - "Критична історія технології" К. Маркса як історична...
-
Розробки екстерналістів багато в чому були стимульовані дослідженнями вчених, соціологічний аналіз яких базувався на матеріалістичному розумінні історії,...
Соціологія - Жоль К. К. - Стандартна концепція науки та ії радикальна ревізія. Поняття "наукова парадигма" та "дисциплінарна матриця" у філософи науки Т. Куна