Соціологія - Вербець В. В. - 3.3. Соціальна теорія марксизму
Конкурентом О. Конта, Г. Спенсера і представників натуралістичного напрямку в соціології XIX ст. була соціальна теорія К. Маркса.
Головною відмінністю марксистської теорії було те, що вона потребувала практичного втілення своїх постулатів, марксизм викликав цілу серію суспільних рухів у Європі XIX ст., на її грунті будувались цілі держави, їх ідеології. Незважаючи на розпад СРСР і до сьогодні ідеї Маркса живі у багатьох країнах світу.
Чимало сучасних науковців вважають К. Маркса одним із найвидатніших соціологів, нарівні з О. Контом, М. Вебером та Е. Дюркгеймом. Історична заслуга Маркса безумовна, проте така думка видається доволі дивною. Маркс не тільки ніколи не вживав слова "соціологія", сам ніколи не вважав себе соціологом, критично стави вився до праць О. Конта і Г. Спенсера. Тому радше марксизм - це окрема філософія, окрема точка зору на суспільство, чия теорія вимагала обов'язкового поєднання з практикою. Усі інші напрямки соціології XIX ст. Маркс вважав неправильними, псевдонауковими, свою ж концепцію він вважав науковою. Таким чином, завдання суспільної науки вбачав у відмові від "неправильних" теорій і побудові справжньої наукової теорії, що грунтується на його власних ідеях.
Марксистські ідеї будувалися на принципах ідеального суспільства Т. Мора і Т. Кампанелли, у якому була відсутня приватна власність, проте їхні соціалістичні ідеї Маркс вважає утопічними, у той час, як його соціалізм - науковий. Фундаментом марксистського вчення є діалектичний підхід Г. Гегеля, який К. Маркс взяв за основну, відкидаючи у ньому ідею абсолютного духу і втілюючи замість неї матеріалізм. Категорія абсолютного духу у Маркса змінюється на людську предметну діяльність, основою якої є матеріальне виробництво.
К. Маркс зазначає, що окрема наука про суспільство не потрібна (це й дає привід заперечувати вчення Конта і Спенсера), адже уже існує наука, що висвітлює соціальні процеси в суспільстві. Це - політекономія. Такий підхід Маркса не видається дивним, оскільки в основу соціальних відносин він, як уже зазначалося ставив матеріальне виробництво. Саме економіка (матеріальне виробництво) є основою (базисом) функціонування і розвитку суспільства, а політичні, правові, ідеологічні інститути є лише надбудовою над таким базисом. Логіка Маркса проста: найпершим і життєво необхідним для людини є задоволення не духовних чи політичних потреб, а потреб матеріальних. Задоволення подібних потреб реалізується завдяки функціонуванню сфери матеріального виробництва.
Такий постулат Маркса є основою для іншого - проблеми співвідношення продуктивних сил і виробничих відносин. На його думку, продуктивні сили, завдяки промисловому перевороту, набули небаченого розвитку. Виробничі відносини ж у розвитку відстають, адже їм притаманна певна невідповідність - суспільний характер виробництва і наявність приватної власності. Це призводить до того, що суспільне багатство створюють одні особи, а привласнення його здійснюють інші, таким чином у суспільстві продовжується експлуатація людини людиною, що для такого рівня розвитку продуктивних сил, який є наявним у XIX ст., явище нехарактерне і застаріле. Це веде до неминучого протистояння між двома антагоністичними класами - буржуазією, що організовує суспільне виробництво і володіє капіталом, та робітничим класом, що здійснює матеріальне виробництво, проте не розпоряджається продуктами своєї діяльності. Підтвердженням цьому, як доводить Маркс, є революції і соціальні заворушення, характерні для різних країн Європи середини XIX ст.
Ситуацію нагнітали і самі представники марксизму. Так, Ф. Енгельс у своїй праці "Становище робітничого класу в Англії", опираючись на статистичні дані та матеріали преси, переконував, що промисловий перевороті "капіталізація" виробництва призвели до погіршення умов праці та життя робітників. Він же зауважив, що така тенденція зберігатиметься і соціальна диференціація між класами буде тільки зростати. Цей процес триватиме доти, поки рівень виробничих відносин не буде вирівняний з рівнем розвитку продуктивних сил, поки не суспільство на перейде до нової соціально-економічної формації.
До речі, Маркс і Енгельс неодноразово зазначали, що предметом їхнього аналізу є не суспільство, а певна специфічна соціальна організація - суспільно-економічна формація - історичний тип соціальних відносин, підгрунтям яких є матеріальне виробництво. Теоретики марксизму заявляли, що кожному періоду розвитку суспільства притаманні особливий розвиток продуктивних сил та виробничих відносин. Серед суспільно-економічних формацій прихильники марксизму виділяли первіснообщинну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну, комуністичну, що йде на зміну капіталістичній і яка є вінцем суспільного прогресу. Першим же етапом розвитку комунізму є соціалістична формація. Оскільки технічний прогрес є невпинний, то й виробничі відносини повинні "підтягуватись" за розвитком продуктивних сил. Причому ініціатором зміни виробничих відносин є клас, який не може реалізувати свої соціальні інтереси. Так, революція рабів призводить до переходу до феодального суспільства, в надрах якого згодом народжується буржуазія, котра в свою чергу ініціює перехід до капіталізму. Невідповідність продуктивних сил виробничим відносинам завжди веде до соціальних потрясінь - до революції, підгрунтям і предтечею якої є загострення класової боротьби. Таким чином, концепція Маркса протистоїть теорії еволюціонізму Спенсера.
І сторична заслуга такої концепції безумовна. Марксизм детально проаналізував вплив матеріального виробництва нарізні сфери суспільного життя, роз'яснив суть багатьох соціальних конфліктів. Взагалі, Маркса прийнято вважати одним із "батьків" конфліктології як сучасного напрямку соціології. Проте, марксизм містив ряд недоліків. Найголовніші з них - це ідеалізація значення матеріального виробництва в прогресі людства, применшення значення правових, політичних та ідеологічних інститутів, соціальна однобокість, адже, наприклад, інтелігенція і селянство вважались Марксом в капіталістичному суспільстві другорядними класами, виключеними з боротьби між буржуазією та робітниками. Марксизм також відкидав еволюційний шлях розвитку суспільства, інші наукові напрямки та теорії, вимагаючи практичного застосування власних постулатів.
Проте, якби там не було, марксизм зробив неабиякий вплив на подальший розвиток суспільства, його основні постулати й до сьогодні є одним із найцікавіших предметів наукових дискусій.
Схожі статті
-
Соціологія - Вербець В. В. - 3.2. Натуралістичні школи та напрямки в соціології XIX ст
Контівська наукова концепція не була надновим вченням, а стала логічним продовженням філософи історії XVIII ст. Вона разом з геніальними положеннями, які...
-
- Чому важливо вивчати історію суспільної думки - Які основні етапи розвитку протосоціології - Які мислителі зробили найбільший внесок в розвиток...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 3.1. Виникнення соціології як окремої науки. Концепція О. Конта
- За яких умов соціологія формується як наука - Хто є основоположником соціології - Які характерні риси мала соціологія XIX ст. - Чому кінець XIX -...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 4.2. Основні напрямки сучасної соціології
Позитивістські традиції, що панували у соціології протягом усього XIX ст. дещо загальмували загальний розвиток науки. Практичне вивчення подій і явищ...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 3.4. Розвиток соціології наприкінці XIX - на початку XX ст
Кінець XIX ст. став переломним у розвитку соціологічної науки. Заглибившись у тенета натуралізму, соціологи попереднього покоління загальмували розвиток...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 3. Виникнення і розвиток соціології як науки
- За яких умов соціологія формується як наука - Хто є основоположником соціології - Які характерні риси мала соціологія XIX ст. - Чому кінець XIX -...
-
- Чому важливо вивчати історію суспільної думки - Які основні етапи розвитку протосоціології - Які мислителі зробили найбільший внесок в розвиток...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 2.4. Соціологічні погляди Нового Часу
XVII ст. стало переломним етапом у розвитку соціального пізнання. Це час, коли влада у суспільстві почала поступово переходити від дворянства та...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 2.2. Зародження соціологічних знань у Стародавньому світі
Перші погляди на проблеми суспільства, місце в ньому людини виникли не як окремі знання, а в нерозривному зв'язку з міфологією. Міф став першою формою...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 2.3. Розвиток протосоціології у Середні віки та епоху Відродження
Падіння Західної Римської імперії у 476 р. і виникнення замість рабовласницької феодальної держави поклало початок новій ері розвитку людства - періоду...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 1.3. Функції соціології
Широкий зв'язок соціології з суспільством, соціальною дійсністю вимірюється в першу чергу функціями, які соціологія виконує. Функції прийнято поділяти на...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 1.4. Соціологія в системі суспільних наук
Широкий зв'язок соціології з суспільством, соціальною дійсністю вимірюється в першу чергу функціями, які соціологія виконує. Функції прийнято поділяти на...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Передмова
Соціологія має відіграти визначальну Роль у новітній інтелектуальній Культурі та посісти центральне місце Серед суспільних наук. Ентоні Гіденс Соціологія...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 4. Школи та напрями сучасної соціології
- В чому полягає відмінність досліджень різних сучасних шкіл соціології - Які характерні риси має соціологія XX ст. - В яких напрямах розвивається...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 4.1. Провідні школи сучасної соціології
- В чому полягає відмінність досліджень різних сучасних шкіл соціології - Які характерні риси має соціологія XX ст. - В яких напрямах розвивається...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 1.2. Структура соціологічного знання
Сучасна структура соціологічного знання постала внаслідок якісних змін у самому змісті цього знання, методах його отримання і характері соціальних...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 1.1. Предмет соціології
ТЕМА 1.1. Соціологія як наука. Протосоціологічне та буденне знання про суспільство ТЕМА 1.2. З історії розвитку соціологі ТЕМА 1.1. Соціологія як наука....
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 1. Предмет і об'єкт соціології
ТЕМА 1.1. Соціологія як наука. Протосоціологічне та буденне знання про суспільство ТЕМА 1.2. З історії розвитку соціологі ТЕМА 1.1. Соціологія як наука....
-
Соціологія - Вербець В. В. - Розділ 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА ПРО СУСПІЛЬСТВО
ТЕМА 1.1. Соціологія як наука. Протосоціологічне та буденне знання про суспільство ТЕМА 1.2. З історії розвитку соціологі ТЕМА 1.1. Соціологія як наука....
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 2.2 Соціологія марксизму
Важливою віхою на історичному шляху становлення соціології стало соціологічне вчення Карла Маркса (1818 - 1883 pp.) і його соратника Фрідріха Енгельса...
-
Принципово інших поглядів на соціально-політичний розвиток суспільства притримувався Карл Марксі 1818-1883). Значний вплив на розвиток соціології мала...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Соціально-політична теорія марксизму
Перша половина ХІХ ст. стала рубежем, на якому вироблена в історії соціальнополітичної і філософської думки традиція релігійно-міфологічної інтерпретації...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Теорія "нового гуманізму"
Представники феноменологічної лінії (Альфред Шутц, Петер Бергер, Томас Лукман) стоять на крайніх суб'єктивних позиціях. Філософською основою...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Теорія соціальної еволюції
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Теорія структурного функціоналізму
Сучасна соціологія базується на теоріях, описаних вище. Однак, із розвитком соціологічної науки, зростає її спеціалізація. Соціальна реальність є дуже...
-
Соціальна педагогіка - Пальчевський С. С. - Розділ 1. Теорія соціальної педагогіки
1.1. Соціальна педагогіка: її предмет, функції та прикладні завдання Коли людина протягує руку, щоб допомогти іншій людині, вона торкається обличчя...
-
Наукове значення та ідеологічна заангажованість вченого К. Маркса слушно називають найвпливовішим соціальним мислителем XIX ст. Цьому століттю революцій...
-
Поступальний розвиток суспільного виробництва, його постійне вдосконалення є фундаментальними закономірностями економічного життя людства. Він...
-
Економічна теорія - Білецька Л. В. - Глава 4. Економічні системи
Сучасний світ характеризується наявністю різних економічних систем, а економіка кожної країни являє собою велику систему, в якій багато самих...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Наукове значення та ідеологічна заангажованість вченого
Наукове значення та ідеологічна заангажованість вченого К. Маркса слушно називають найвпливовішим соціальним мислителем XIX ст. Цьому століттю революцій...
Соціологія - Вербець В. В. - 3.3. Соціальна теорія марксизму