Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 10. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
Висока динамічність сучасних соціально-економічних і політичних процесів, спрямування переважної більшості досліджень на одержання інформації про реакції як усього населення, так і окремих соціально-демографічних груп на ті чи інші управлінські рішення висунули на перший план два порівняно нових для практики вітчизняної соціології типи досліджень: оперативні дослідження та експрес-опитування. Ці типи досліджень застосовуються переважно для вивчення громадської думки. Різниця між ними та відмінність їх від традиційних соціологічних досліджень полягає у термінах проведення. Для оперативного дослідження час від початку дослідження до завершення його вимірюється тижнями, для експрес-опитувань - днями.
Чим викликана така оперативність у вивченні громадської думки? По-перше, інтенсивність і тривалість громадської думки з будь-яких питань (тобто її реакція на ці питання) залежать переважно від актуальності та злободенності явищ і проблем, що вивчаються. Звичайно ці проблеми вимагають швидкого реагування. По-друге, громадська думка - досить динамічне та рухливе явище. Це стосується не тільки проблем, актуальних на той чи інший момент часу, а й "вічних". Таким чином, вимога оперативності означає одночасне або майже одночасне вивчення всіх
Виділених об'єктів спостереження, а дослідники повинні максимально скоротити час, протягом якого відбуватиметься збирання емпіричної інформації. По-третє, саме за громадською думкою міцно закріпилися такі стереотипні визначення, як "барометр ставлення населення...", "індикатор громадської оцінки..." тощо. Це зумовило потребу проведення різноманітних досліджень громадської думки, що, у свою чергу, сприяло зростанню кількості фірм та організацій, які проводять опитування населення. Необхідність прийняття управлінських рішень з урахуванням громадської думки і характеру можливої реакції населення на прийняття тих чи інших рішень - ще один чинник, що визначає важливість оперативних досліджень.
Перелічені характеристики громадської думки дають підстави стверджувати, що цінність інформації про стан її тим більша, чим оперативніше здійснюються весь цикл вивчення громадської думки та окремі його етапи. У розв'язанні цієї проблеми провідну роль відіграють методи проектування соціологічного дослідження.
Розглянемо організаційну структуру соціологічного дослідження. Вона відображає певну послідовність дій дослідника, які забезпечують розв'язання поставлених завдань. Процес будь-якого соціологічного дослідження можна розбити на кілька етапів. У соціологічній літературі висловлюються різні думки щодо кількості та назв таких етапів. На нашу думку, найоптимальнішою при розгляді проблем проектування соціологічного дослідження є схема, що містить шість етапів: 1) теоретичний аналіз (розробка програми та проекту дослідження); 2) формування вибіркової сукупності; 3) відбір методів збирання первинної соціологічної інформації та методичне забезпечення соціологічного дослідження; 4) польові дослідження (збирання первинної соціологічної інформації); 5) обробка первинної соціологічної інформації; 6) аналіз та узагальнення матеріалу.
Продемонструємо на прикладі так званих теоретичних і прикладних досліджень різницю й особливості організації досліджень на окремих етапах. Насамперед зазначимо істотні відмінності між цими дослідженнями (розглянути такі відмінності досить важливо, оскільки оперативні дослідження й експрес-опитування є різновидами прикладного соціологічного дослідження).
Теоретичні дослідження, як правило, зорієнтовані на вивчення соціальних механізмів функціонування того чи іншого явища та аналіз чинників, які його зумовлюють, а прикладні - на статистичний опис та соціальну діагностику явищ, що цікавлять дослідника. Прикладне дослідження зосереджене на самому об'єкті, теоретичне ж вивчає всю систему, в якій цей об'єкт функціонує. У ньому трактування об'єкта і предмета є значно ширшим, ніж у прикладному, оскільки дослідників цікавить уся сукупність зв'язків та взаємовідносин, у які цей об'єкт включений. Відповідно специфіка об'єкта вивчення певним чином відбивається як на методиці дослідження, так і на обсязі та особливостях формування вибіркової сукупності. Перевірка спрямованості та структури досліджуваних зв'язків та відносин (за умови досить високої значущості відмінностей) потребує вибірки значно більшого обсягу, ніж при вивченні тенденцій розвитку об'єкта.
Відповідно змінюється стратегія соціологічного дослідження, а отже, і його структура. Так, на організацію та проведення теоретичного дослідження витрачається, як правило, 2-3 роки. Прикладні ж соціологічні дослідження проводяться протягом місяців, оперативні соціологічні дослідження - за кілька тижнів, експрес-опитування - протягом кількох днів. Тому від багатьох етапів" обов'язкових у теоретичних дослідженнях, доводиться відмовлятися у прикладних: значно менше часу витрачати на розробку програми дослідження - за звичаєм дослідники обмежуються розробкою лише окремих блоків соціологічної програми (формулюванням мети, завдань та основних робочих гіпотез дослідження).
Схожі статті
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 9. ОСНОВНІ НАПРЯМИ СУЧАСНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ТЕОРЕТИЗУВАННЯ
Класичні соціологічні концепції сформульовано переважно в першій третині XX ст. Вони були спробою дати системну відповідь на деякі проблеми та...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 5. СОЦІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНА ІНСТИТУЦІЯ
Суспільні відносини, які об'єднують людей у сталі спільноти, реалізуються у формі соціальних дій, тобто, за Максом Вебером, дій людей, орієнтованих на...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 1. Особистість як предмет соціологічного дослідження
§ 1. Особистість як предмет соціологічного дослідження Соціологічний підхід до проблем особистості та основні напрями дослідження її Застосування теорії...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Предмет і методологія соціологічного пізнання
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Органіцизм та функціоналізм
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 2. Соціологічна думка в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)
Соціологічна думка в Україні пов'язана з теоретичними узагальненнями та ідеями багатьох мислителів минулого, яких можна віднести до вітчизняної...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 1. Виникнення та формування соціологічної думки
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Дослідження соціального порядку
Фонові очікування є засобами соціальної стандартизації, організації дій, і "цими самими діями індивіди відкривають, творять і підтримують цю...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Перші дослідження проблем соціальної типології особистості
Типологія особистості як метод пізнання узагальнених характеристик, притаманних тим чи іншим категоріям людей, має багатовікову історію, пов'язану з...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 2. КЛАСИЧНА СОЦІОЛОГІЧНА СПАДЩИНА
Історія кожної науки - це самопізнання наукової дисципліни. Самопізнання є неодмінною складовою розвитку. Спрямованість уперед потребує зміцнення...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 2. Теорія конфлікту
Теорія "соціального конфлікту", конфліктологічний підхід, конфліктна традиція - все це позначення важливого напряму розвитку соціологічної думки XX ст. У...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Методологічні максими контент-аналізу
Контент-аналізові відомі всі ці проблеми, а ті, хто використовує його, визнають низку обмежень і припущень стосовно сфери використання й узагальнення...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Сучасні концепції масової комунікації
У поясненні образу масової комунікації комбінуються теоретичні й емпіричні контексти, особливості того, що умовно можна назвати "європейською" і...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 5. Інституціоналізація організацій
Спорідненість між соціальною організацією і соціальною інституцією виявляється не тільки в тому, що їхні функції спрямовані на упорядкування поведінки...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 5. Пошуки шляхів інтеграції соціологічного знання
В останнє десятиліття у західній соціології, особливо американській, спостерігається тенденція до інтегрування соціологічного знання, синтезу...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 7.ОСОБИСТІСТЬ
§ 1. Особистість як предмет соціологічного дослідження Соціологічний підхід до проблем особистості та основні напрями дослідження її Застосування теорії...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 2. Типи соціальних організацій
Ще кілька століть тому все соціальне життя, задоволення соціальних потреб, турбота про здоров'я, навчання, піклування про старих відбувалися в межах...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 8. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ
Життєвий процес з його щоденним побутом, проблемами, справами, зустрічами й розмовами - це і є повсякденне життя. Сюди входять спілкування з товаришем за...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 3. Етнометодологічні дослідження явищ повсякденного світу
Наше буденне життя настільки природне, спонтанне, підпорядковане здоровому глузду, що ми звичайно не замислюємося над його субстанціональною основою, не...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 1. Зміст поняття "соціальна організація"
Метр польської і світової соціології Ян Щепанський у своїй праці "Елементарні поняття соціології" (1970) починає розгляд існуючих дефініцій організації з...
-
§ 1. Особистість як предмет соціологічного дослідження Соціологічний підхід до проблем особистості та основні напрями дослідження її Застосування теорії...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 3. КУЛЬТУРА
Як і "суспільство", "культура" є ключовою соціологічною категорією. Незважаючи на певну різницю між ними, обидві категорії скоріше доповнюють одна одну...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Статус
Статус Непобутовий характер слова "статус" досить очевидний. У повсякденному спілкуванні ми його практично не вживаємо, що є чи не найкращою ознакою...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 1. Неофункціоналізм
Класичні соціологічні концепції сформульовано переважно в першій третині XX ст. Вони були спробою дати системну відповідь на деякі проблеми та...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 2. Статус і роль
Статус Непобутовий характер слова "статус" досить очевидний. У повсякденному спілкуванні ми його практично не вживаємо, що є чи не найкращою ознакою...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Суспільство і культура
У соціології як науці про суспільство (Огюст Конт) та його інситути (Герберт Спенсер) вивчаються взаємовідносини суспільства і культури. У XIX ст....
-
Соціологія - Макеєв С. О. - "Двоступенева модель" масової комунікації
Пошук факторів селективної поведінки людей здійснювався і за межами, окресленими біхевіористською тезою "стимул - реакція" (де вміст масової комунікації...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Теорія соціальної еволюції
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Теорія дії
Видатний американський соціолог Т. Парсонс - фундатор досить впливової у світовій соціології структурно-функціональної школи. Схильність Т. Парсонса до...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - ТОЛКОТТ ПАРСОНС (1902-1979)
Видатний американський соціолог Т. Парсонс - фундатор досить впливової у світовій соціології структурно-функціональної школи. Схильність Т. Парсонса до...
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 10. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ