Соціологія - Макеєв С. О. - Базисний тип особистості за соціалізму та в посттоталітарному суспільстві
Термін "базисний (основний) тип особистості" було введено до соціології та концептуально інтерпретовано у працях американських соціологів Абрахама Кардінера та Алекса Інкельса. Базисна особистість немовби репрезентує своє суспільство і постає у двох іпостасях: по-перше, як тип особистості, що статистично найчастіше зустрічається (наприклад, конформіст у тоталітарному суспільстві), а по-друге, як найяскравіший представник цінностей певного суспільства, навіть якщо реальні представники цього соціального типу в меншості (наприклад, "ударник" та "новатор" у радянському суспільстві епохи сталінізму).
Концепція базисної особистості є важливою методологічною засадою аналізу особливостей розвитку особистості як об'єкта соціального експерименту, здійсненого прихильниками комуністичної ідеології та практики глобальної перебудови суспільства. На різних етапах розвитку радянського суспільства домінуючими були різні базисні типи особистості.
1. Особистість, "розчинена" в суспільстві, не виділялася із системи традиційних суспільних зв'язків і засвоїла колективістську ідеологію, в межах якої окрема людина - лише функціонально визначений елемент суспільної системи, який тільки в ній знаходить смисл функціонування, а в її цілях - власну гідність і цінність. Цей тип особистості домінував у СРСР аж до початку періоду, який було названо "застоєм". Саме в цей період відбувався "процес відокремлення особистості від держави", приватизації інтересів та відчуження їх від інтересів тоталітарної системи.
2. Особистість, відчужена від суспільства, відповідає періодові поступового занепаду тоталітарної ідеології і характеризується подвійною системою цінностей. Одна система призначалася для внутрішнього використання як виявлення власних "егоїстичних" інтересів, а інша - для пристосування до зовнішніх вимог, умов жорсткого ідеологічного контролю. Людина, що живе у двох вимірах морального та ідеологічного простору, багато в чому відрізняється від "одномірної" особистості общинно-колективістського типу, для якої індивідуальне - лише нескінченно мала краплина в єдиному суспільному потоці. І хоча вона відчувала себе нескінченно малою величиною стосовно соціуму, це відчуття мало якісно іншу природу - не розчинення у "спільній справі" та "спільному інтересі", а протистояння їм у формі глибокого внутрішнього відчуження.
3. Амбівалентна особистість. Процес демократизації, що грунтувався на принципах політичного та економічного плюралізму, попри всю непослідовність створив передумови для формування демократичної свідомості суспільства та особистості. Проте суперечності переходу від тоталітарної системи до демократії зумовлюють і переважання "перехідного типу" особистості, який характеризується амбівалентністю - двоїстим, суперечливим ставленням до перспективи розвитку суспільства.
Свідомість амбівалентної особистості формується з двох складових - демократичних ціннісних уявлень, з одного боку, і тоталітарних орієнтацій, породжених у жорсткій нормативній системі закритого суспільства, - з іншого. Кожному типові суспільного устрою, що є недавнім минулим (тоталітарна система), його декларованим майбутнім (стабільна й розвинена демократія) та сьогоденням (перехідний нестабільний стан), відповідають такі типи соціально-політичних орієнтацій:
1) одноманітність - тоталітарний "монотип";
2) плюралізм - взаємоузгоджена різноманітність, або демократичний "політип";
3) амбівалентність - взаємовиключна різноманітність, або перехідний "амбітип".
Якщо "монотип" забезпечує членові суспільства своєрідний психологічний комфорт, ставлячи мінімальні вимоги до адаптивних ресурсів, то демократичний "політип" вимагає постійного психологічного напруження, оскільки сам об'єкт адаптації значно ускладнюється порівняно з тоталітарним ціннісно-нормативним монолітом. Не всі члени суспільства здатні адаптуватися до плюралістичних норм, відчуваючи тугу за "твердою рукою" і підтримуючи навіть у стабільних демократичних державах ідеї авторитарного і тоталітарного правління. Тим паче психологічно нестерпним стає "амбітип", коли фактично зруйнованим виявляється об'єкт адаптації, а механізми пристосування, зберігаючись функціонально, починають працювати вхолосту. Звідси аналогії з роздвоєнням особистості, "соціальною шизофренією" як феноменом одночасного існування особистості та суспільства у двох ціннісно-нормативних світах, що не пересікаються.
Враховуючи, що за умов нестабільного суспільства особистий вибір є однією з головних передумов вибору суспільного, на особливу увагу заслуговують такі типові форми вияву амбівалентного типу особистості.
Ковформно-амбівалентний тип особистості. Для нього є характерним некритичне прийняття будь-яких соціально-політичних альтернатив, а також підтримка політичних рішень, лідерів і організацій, які взаємно виключають одна одну. У республіках колишнього Союзу цей тип свідомості виявив себе в майже одностайному голосуванні за Союз та незалежність від Союзу, а вже у суверенних державах - в обранні на найвищі державні посади символічних політичних лідерів, які поєднують у собі взаємо-виключні риси комуністичного минулого та антикомуністичної перспективи з химерним поєднанням минулого та майбутнього у "перехідному" сьогоденні.
Конформно-амбівалентна свідомість не може зберігатися довго без руйнівних соціальних та психологічних наслідків для особистості й суспільства. Вичерпання конформно-амбівалентного типу свідомості, що по-своєму стабілізує суспільство, призводить до дедалі більшого поширення реакції, протилежної амбівалентній, - негативізму.
Нігілістично-амбівалентний тип особистості. Схильний до заперечення будь-яких альтернатив суспільного розвитку, до негативізму у ставленні до будь-якої організованої політичної сили. Переважання таких реакцій призводить до відмови від політичного життя в усіх його формах, крім стихійного висловлювання невдоволення та протесту. У посттоталітарному суспільстві недовіра буквально до всіх політичних організацій та владних структур набуває характеру "масової епідемії". Вражаючою ілюстрацією вияву цього типу свідомості є лані досліджень, проведених протягом 90-х років Інститутом соціології НАН України, під час яких більшість громадян України негативно оцінили І попередній, і сучасний, і навіть майбутній уряди щодо наслідків їхньої діяльності й потенціалу розв'язання соціально-економічних проблем України.
Нігілістично-амбівалентна свідомість чинить опір будь-яким спробам вивести суспільство з кризи перехідного періоду. Ті стихія - це поглиблення кризи, що постійно підкидає хмиз до тліючого багаття незадоволення всім й усіма. Будучи в стабільному суспільстві долею люмпенізованих та маргінальних верств, цей тип свідомості за умов затяжної кризи набуває масового поширення. Знайшовши ідеологічну доктрину в нехитромудрому гаслі "чим гірше, тим краще", він перетворюється на стихію руйнування матеріальних і духовних засад суспільного життя.
Мозаїчпо-амбівалептний тип особистості. Характеризується суперечливим поєднанням елементів демократичної свідомості, що формується, та тоталітарних структур, що поступово руйнуються. До того ж основний конфлікт мозаїчної свідомості полягає в суперечності між демократичним ідеалом та реальними темпами і масштабами демократизації, що породжує намагання будь-якими засобами прискорити процес демократичного оновлення, у тому числі й засобами з добре засвоєного тоталітарного арсеналу - - посиленням боротьби з "ворогами демократії".
Якщо конформно-амбівалентна свідомість веде суспільство до авторитарної форми правління (по суті, до неототалітаризму), а нігілістично-амбівалентна - до бунту, закономірним фіналом якого буде загальний хаос або (правильніше, "та") диктатура, то мозаїчна свідомість здається найбільш гнучкою, здатною в міру руйнування ідеологічних стереотипів минулого до сприйняття демократичних норм. Переважання того чи іншого типу свідомості зумовлює і можливий варіант розвитку суспільства: до авторитарної влади, до бунту та диктатури або до демократичної еволюції.
Схожі статті
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Соціологічні теорії особистості
§ 1. Особистість як предмет соціологічного дослідження Соціологічний підхід до проблем особистості та основні напрями дослідження її Застосування теорії...
-
§ 1. Особистість як предмет соціологічного дослідження Соціологічний підхід до проблем особистості та основні напрями дослідження її Застосування теорії...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Індивідуалізм у демократичному суспільстві
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім'я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Перші дослідження проблем соціальної типології особистості
Типологія особистості як метод пізнання узагальнених характеристик, притаманних тим чи іншим категоріям людей, має багатовікову історію, пов'язану з...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 3. Соціальна типологія особистості
Типологія особистості як метод пізнання узагальнених характеристик, притаманних тим чи іншим категоріям людей, має багатовікову історію, пов'язану з...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 1. Особистість як предмет соціологічного дослідження
§ 1. Особистість як предмет соціологічного дослідження Соціологічний підхід до проблем особистості та основні напрями дослідження її Застосування теорії...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 7.ОСОБИСТІСТЬ
§ 1. Особистість як предмет соціологічного дослідження Соціологічний підхід до проблем особистості та основні напрями дослідження її Застосування теорії...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Функціоналістський та конфліктологічний підходи
Розглядаючи витоки наукового суспільствознавства, ми вже зазначали, що перші соціологічні концепції мали своїм предметом проблематику макрорівня. Ця...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Об'єкт і метод досліджень
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім'я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Основна тема роздумів та досліджень
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім'я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Поняття суспільства
Німецький філософ і соціолог Г. Зіммель відомий як один з провідних представників модної на межі XIX-XX ст. філософії життя і як автор вельми...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - ГЕОРГ ЗІММЕЛЬ (1858-1918)
Німецький філософ і соціолог Г. Зіммель відомий як один з провідних представників модної на межі XIX-XX ст. філософії життя і як автор вельми...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Небезпека нового деспотизму
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім'я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - АЛЕКСІС ДЕ ТОКВІЛЬ (1805-1859)
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім'я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Демократія, свобода і рівність
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім'я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Протосоціологія
Вік соціології звичайно відлічують приблизно від середини XIX ст. з поширенням праць Огюста Конта та Герберта Спенсера, в яких було зроблено перші спроби...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Теоретична та емпірична типології в дослідженні особистості
У сучасній науці склалися два основних типологічних підходи: емпірична та теоретична типологізація. Емпірична типологізація будується на засадах сучасних...
-
Основні характеристики методу типології та проблеми побудови соціальних типів Поняття "метод" у сучасній науці має широке значення й охоплює різні рівні...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - БОГДАН КІСТЯКІВСЬКИЙ (1868-1920)
Всесвітньо відомий соціолог, автор оригінальних концепцій Б. Кістяківський поєднував плідну наукову і видавничу діяльність з політичною. З юних років він...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Соціальна солідарність і перевтілення її
У соціології Е. Дюркгейма важливими є поняття норма й патологія* Вчений рекомендує розрізняти нормальне і патологічне з огляду на...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Нормальне і патологічне
У соціології Е. Дюркгейма важливими є поняття норма й патологія* Вчений рекомендує розрізняти нормальне і патологічне з огляду на...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Суспільство як соціальна система
ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології....
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 4. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА
Соціологічне уявлення про структуру Завпеди було так, що люди жили колективами і групами. Спочатку це були родоплемінні утворення, а згодом інші, разюче...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Суспільство і культура
У соціології як науці про суспільство (Огюст Конт) та його інситути (Герберт Спенсер) вивчаються взаємовідносини суспільства і культури. У XIX ст....
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Предметна царина соціології: нелогічні дії
ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології....
-
Соціологія - Макеєв С. О. - ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923)
ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології....
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 3. Соціологічні концепції першої половини XX ст
ВІЛЬФРЕДО ФЕДЕРІКО ПАРЕТО (1848-1923) Італійський соціолог і економіст В. Ф. Парето був яскравим представником так званого психологізму в соціології....
-
Соціологія - Макеєв С. О. - В'ЯЧЕСЛАВ ЛИПИНСЬКИЙ (1882-1931)
Всесвітньо відомий соціолог, автор оригінальних концепцій Б. Кістяківський поєднував плідну наукову і видавничу діяльність з політичною. З юних років він...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Причини нерівності
Про одну з таких причин - владу - щойно йшлося. Влада, повторимо, належить до речей, які неможливо розподілити порівну. Необхідність спеціалізації...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Соціологічне уявлення про структуру
Соціологічне уявлення про структуру Завпеди було так, що люди жили колективами і групами. Спочатку це були родоплемінні утворення, а згодом інші, разюче...
Соціологія - Макеєв С. О. - Базисний тип особистості за соціалізму та в посттоталітарному суспільстві