Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.12. Міф: енергія і функції
Головний висновок, який випливає з попереднього викладу, - "міф є фундаментальною формою будови реальності". Ця формула, що практично збігається з тим, що викладене вище, запозичена не з книги Лосева, а із сучасного німецького елементарного підручника соціології. Міф формує життя як єдність. Це значить, що він забезпечує, з одного боку, єдність суб'єкта й об'єкта, з другого боку - єдність уявлення і дії. Така інтерпретація міфу поглиблює і розвиває сформульовані в розділі 1 уявлення про репрезентативну культуру, що так само, як і міф, не може існувати "об'єктивно", а існує лише як суб'єктно-об'єктна єдність, тобто остільки, оскільки вона "активно підтримується або пасивно визнається* членами суспільства.
Наведена формула дозволяє визначити й інші функції міфу. Перша з них - енергетична. Міф зв'язує і каналізує соціальну енергію, тобто концентрує. направляє її на конституюючі об'єкти. Німецький соціолог Ф. Афшар порівнює цю функцію міфу з функцією лазера, відповідальної за концентрацію енергії.
Що це означає на практиці? Розглянемо приклад з повсякденного життя. Припустимо, ви запланували поїздку до Харкова, але для того, щоб поїхати, потрібно вибрати спосіб пересування: залізницею, автомобілем чи літаком. Кожному з цих способів пересування відповідає сукупність уявлень, що творить свій особливий міф, який можна назвати міфом залізниці, міфом автомобільного сполучення тощо. Цей міф каналізує енергію подорожуючого, спрямовуючи її у визначене русло, звільняючи його від необхідності щораз заново винаходити для себе способи подорожі залізницею, автомобілем тощо. Міф з'єднує намір з об'єктом, суб'єкта з об'єктом.
Міф зникає, коли зникає об'єкт. З появою автомобіля зник міф про кінне сполучення, а разом з ним і його енергетичний потенціал.
Друга функція міфу - творення колективів. Колективи виникають тому, що міфи забезпечують специфічну в кожному конкретному випадку координацію сприйняття і поведінки численних розрізнених індивідів. Як приклад, тут можна назвати найрізноманітніші колективи: від робочої бригади на заводі чи футбольної команди до цілого народу, що бореться за незалежність. Кожний з цих колективів формується як колектив завдяки визначеному міфу: міфу про конвеєрне виробництво і його ефективність, футбольному міфу, міфу про свободу і незалежність народу. Ці міфи також історичні: не так давно не існувало "конвеєрного" міфу, всього більше ста років налічує футбольний міф, ще в середині минулого сторіччя не було міфу про свободу і незалежність як права утворювати власну етнічну державу.
Обговорюючи міфологічний аспект, ми не випадково вживаємо термін "колектив", а не "соціальна група". Міфами утворюються саме колективи, міфи наділяють їх змістом і енергією (наприклад: Марксів міф про пролетаріат). Соціальна група - формальна категорія, і всі класифікації груп - формальні; використовуючи їх, набагато важче вловити історичні зрушення.
Третя функція міфу - формування ідентичності. Забезпечуючи специфічну для колективу координацію сприйняття і поведінки, міф формує колективну ідентичність. Вона реалізується через цінності і норми, що є, з одного боку, знаряддям єднання колективного суб'єкта з об'єктом, а з іншого боку - знаряддям по'єднання уявлення з вчинком.
Ще одна функція міфу - відтворення колективної ідентичності. Збереження міфу є умовою збереження колективної ідентичності, і його зникнення веде до розпаду відповідних колективів. Наприклад, наслідком зникнення з часом міфу про незалежну державність стане зникнення відповідної колективної ідентичності точно так само, як зникали в історії багато колективних ідентичностей слідом за зникненням відповідних міфів.
Наступна функція міфу - формування і структурування простору. Кожен міф формує свій власний простір, у якому можна виділити центр, периферію і різні ступені віддаленості від центру. Як правило, периферія - це простір боротьби з іншими міфами. Просторове структурування особливо яскраво виявляється в геополітичних судженнях. Можна сказати, що геополітика - це міф вищого рівня, що визначає необхідність просторового вираження інших міфів, у першу чергу, національних. Останні забезпечують реалізацію геополітичних ідей, гарантуючи ідентичність колективного суб'єкта і його нерозривний зв'язок з об'єктом, тобто територією. У той же час ці міфи енергізують колективність, забезпечуючи єдність мислення і дії.
Тут наочний приклад - розпад Радянського Союзу, у якому зіграли свою роль кілька факторів і кілька взаємодіючих міфів. Уявімо основні з них: соціалістичний міф, суть якого-світова революція, що поступово поширюється на всю земну кулю; російський імперський міф, що також припускає можливість експансії, але в радянський час ніби зафіксував кордони Росії на кордонах Радянського Союзу; кілька локальних міфів про національну державність; ліберально-демократичний міф про загальнолюдські цінності, що виступає як антагоніст соціалістичного міфу.
Схожі статті
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 3.4. Багатомірність саморефлексії культури
Феномен культури серед інших явищ громадського життя відрізняється особливою універсальністю й у той же час багатозначністю. Культура, яка свідомо чи...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.5. Типи і функції ритуалів
Дюркгеймівська класифікація ритуалів-мабуть, найсистематичніша й найобгрунтованіша. Але і вона не містить у собі всього різноманіття типів ритуалів....
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.16. Еволюція конституюючих елементів повсякденності
Відповідь на запитання про історизм повсякденності вимагає спеціального вивчення величезного етнографічного й історичного матеріалу. Наскільки відомо,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.5.Становлення античної особистості
В античній культурі, де як відомо, міфологічні та релігійні початки значно слабшають, а держава має обмежений вплив на людину, вперше складається...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.10. Пізнання як творчість світу
Вище, говорячи про книгу Бергера і Лукмана "Соціальна конструкція реальності", ми відзначили, що їхня концепція будується діалектично: пізнаючи...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.6.1. Людина сексуальна. Сексуальна культура
3. Фрейд відзначав, що "як в окремої людини, так і в розвитку всього людства тільки любов як культурний фактор діяв у розумінні повороту від егоїзму до...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.10. Міф як жттєва реальність
Вище ритуал обговорювався як елемент релігійного культу. Це пояснюється тим, що ритуал в основному - предмет занять культурантрополопв, що вивчають...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.2. Значеннєвий універсам
Інформаційна взаємодія є необхідною частиною будь-якої соціальної взаємодії. Попередній аналіз процесу об'єднання індивідуального і соціального рівнів...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.1. Інституціоналізація життєвого досвіду
Зрозуміло, що суспільство є продуктом взаємодії людей. Виділимо з усіх видів взаємодій соціальне, тобто людське, коли люди розуміються як соціальні...
-
Аж до середини XX ст. "конструкція" особистості працювала цілком успішно. Але, починаючи з цього періоду чи ще раніш, різко міняються умови, назріває...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.2. Репрезентативна культура
Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.4. Веберівський погляд на розвиток капіталізму
Вебер - не спекулятивний філософ, і його гіпотеза про роль етики протестантизм)-у виникненні капіталістичної форми господарювання - не історіософська...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.2. Підходи до вивчення відносин "особистість - культура"
Російські дослідники С Неретіна й А. Огурцов у книзі "Час культури" зазначають, що в роботах М. Бердяєва, М. Бубера, М. Бахтіна, В. Біблера особистість...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.3. Об'єктивізм
У подальшому розвитку соціології обидві ці тенденції - об'єктивістська і культурно-аналітична - виявляються і постійно, хоча і досить рідко в підкреслено...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.15. Три трактування історизму повсякденності
Історичний характер повсякденності можна трактувати потрійно. По-перше повсякденність історична, оскільки вона є світом культури, що, як писав Шюц, "ми...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 3.3. Культура як "диференційована єдність"
Чітке уявлення про "диференційовану єдність культури" як про відкриту і багатомірну систему дозволяє осмислити різноголосі культури одного часу як...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 3.2. Інтертекстуальність культури
При звертанні до великих, надзвичайно складних організованих текстів (на зразок "культурно-історичної епохи" як ціннісно-змістової єдності чи "історії...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Розділ 3. Інтерсуб'єктивність культури та інтердієвість культури
Різномасштабність суб'єктів одній і тієї ж культури (народ як ціле, клас, партія політична чи культурна еліта, глава держави, великий художник,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.12. Логіка й історія повсякденності
Зрозуміло, розглянута вище широка інтерпретація теореми Томаса вимагає застережень і уточнень. По-перше, будь-яке, навіть яке завгодно масштабне...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.12. Езотерична особистість
У кантівських системі та рішенні була одна слабка ланка-метафізичне, навіть почасти містичне тлумачення розуму, а, отже, і тих раціональних та моральних...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.11. Криза європейської культури, особистості та суб'єктивності
У кантівських системі та рішенні була одна слабка ланка-метафізичне, навіть почасти містичне тлумачення розуму, а, отже, і тих раціональних та моральних...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.8. Сучасна символізація
Що ми маємо на увазі, говорячи, наприклад, так: у ритуалах ініціації "пеніс символізує Пітона, Змію-Веселку або Змію-Блискавку"? Що означає тут слово...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.7. Що таке символ?
Що ми маємо на увазі, говорячи, наприклад, так: у ритуалах ініціації "пеніс символізує Пітона, Змію-Веселку або Змію-Блискавку"? Що означає тут слово...
-
Як відомо, середньовічна культура будується на основі християнського вчення. Але античне мислення й особистість, правда, в підлеглий переосмисленій ролі,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.4. Дюркгейм про релігію і ритуали
Єдина спроба проаналізувати різноманітні функції ритуалів як єдине системно організоване ціле належить Е. Дюркгейму. У своїй інтерпретації ритуалу...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.2. Ритуали і соціальні інститути
Ритуалізація певних систем діяльності, відрив їх від реального життєвого енергетичного субстрату є формою утворення соціальних інститутів....
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.1. Ритуали і ритуалізм
5.1. Ритуали і ритуалізм У повсякденному розумінні під ритуалом мається на увазі стандартна стійка послідовність дій, шо має церемоніальний характер. При...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Розділ 5. Ритуал - символ - міф
5.1. Ритуали і ритуалізм У повсякденному розумінні під ритуалом мається на увазі стандартна стійка послідовність дій, шо має церемоніальний характер. При...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.9. Смерть як екзистенціальний і культурний феномен
Гра (як дитяча гра) знаходиться на початку лінії життя, любов - на її вершині, смерть - наприкінці. Так "датують" звичайно люди прояв основних феноменів...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.8.1. Класифікація ігор. Тенденції розвитку
Коли ми говоримо про класифікацію ігор, необхідно розкрити специфіку структурування цього загального феномена, тобто застосувати дедуктивний метод...
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.12. Міф: енергія і функції