Риторика - Мацько Л. І. - ЕЛОКУЦІЯ
Етап мовного (вербального) вираження промови є органічним у мисленнєво-мовному рухові від мотиву, ідеї, задуму, який стимулює думку, до формування самої думки у внутрішньому слові, а згодом у значеннях зовнішніх слів і, нарешті, у вимовлених словах. Процес породження мовлення досі залишається таємницею, хоча сучасні дослідники запропонували чимало його моделей (рівневих, циклічних, еквифінальних). Основою рівневих та циклічних моделей є уявлення про процес породження мовлення - побудови комунікативних одиниць як низку послідовних кроків, циклів, етапів, модулів. С. Д. Кацнельсон так подав процес переходу від думки до слова:"... від активізованих елементів свідомості до окремих подій і станів, від подій і станів до пропозицій і мислениєвих структур складнішого порядку, від глибинних семантико-синтаксичних структур до поверхневих речень, оснащених лексемами і граматичними формами, і від останніх до... фонологічних структур - таким є в загальних рисах шлях, який здійснюють елементи свідомості в процесі породження мовлення".
Еквифінальна модель допускає не тільки поетапні фази породження мовлення, а й паралельні, суміжні, супровідні, одночасні, що й видається імовірнішим, оскільки процес породження мовлення залежить від багатьох чинників, які діють не тільки послідовно, один за одним, але й паралельно, одночасно, вибірково і взагалі "якось інакше". У цьому "якось інакше" і криється загадка породження мовлення. Питаннями породження мовлення і текстотворення займаються кілька наук - мовознавство, психолінгвістика, когнітивна лінгвістика, досліджуючи ці чинники. До останніх належать: інтелект, оперативне мислення і база знань людини, відображена в лексиконі; емоційно-вольова і психічна сфери, а також мовна здатність людини. З погляду когнітивної лінгвістики мовну здатність можна трактувати в таких трьох складниках: а) мовні знання (з фонетики, граматики, лексики, слововживання і словосполучення, комбінаторики); б) позамовні знання, одержані пізнавальним досвідом і представлені у мовній формі; в) знання принципів і прийомів мовного спілкування, стилів і жанрів, мовних ситуацій.
Домовленнєві етапи підготовки промови відображені у попередніх розділах риторики - інвенції та диспозиції. На етапі задуму мовець оперує слідами свого попереднього досвіду - єн грамами, тобто уявленнями про предмети. Це прототиповий рівень пам'яті, на основі якого відбувається кодування невербальної і вербальної пам'яті. Правій півкулі кори головного мозку властиве цілісне і однойменне сприймання світу, а лівій - ступеневе, послідовне, аналітичне.
Оперативні одиниці свідомості і мислення - енграми - правої півкулі пов'язуються з мовними корелятами їх у лівій півкулі. Так відбувається перехід від цілісного сприймання ситуації до її розчленування (від гештальту, фрейму), до компонентів, до лінійного ряду. Починаються операції розчленування початкового задуму, категоризації основних елементів.
Відбувається формування "матриці" майбутнього висловлення. Цей момент (етап, модуль, крок) можна назвати пропозиційним, бо на ньому утворюється судження-граматичне ядро (предикатив, пропозиція) речення. Цей етап називають глибинно-синтаксичним (що скажу?, про що?) представленням (або семантико-синтаксичним фреймом). На ньому відбувається синтезування синтагматичних структур.
Наступним кроком є побудова поверхневої структури висловлення, при якому відбувається заповнення місць у структурі пропозиції номінативними елементами (лексемами, лексичними словосполученнями, фразеологізмами), тобто формується поверхневий семантико-синтаксичний фрейм. Починається текстотворча робота мовця з лексиконом-системою, в якій кожна мовна одиниця зберігається разом з правилами її використання, з її можливостями вживання. Лексикон - це мережа одиниць з різноманітними складними, рухливими взаємозв'язками, серед яких є стійкі валентні моделі (предикативні сполуки), традиційні, новітні тощо.
Зважаючи на це, можна уявити, якою складною є робота оратора над промовою на етапі елокуції, коли задіюються механізми розчленування початкового задуму. Тут можуть відбуватися різноманітні мислительні операції над структурами представлення знань: актуалізація (що є особливо важливим?), категоризація (виділити основні категорії), атомізація (дійти до деталі, риси, ознаки), деком позиція (перегрупування), контрастування (з метою виділення, підкреслення чогось), формування релевантної множини і вибір з неї найточнішого мовного елемента (слова, форми, словосполучення), заміни їх, перенесення за значенням, функцією тощо.
Конкретна елокутивна робота ("одягнення" змісту у точну мовну форму) залежатиме від призначення і теми виступу, ситуаційних умов, аудиторії слухачів і відбуватиметься відповідно до них з більшою або меншою мірою деталізації, увиразнення, образності чи узагальнення, абстрагування. До змісту елокутивної роботи входять намінування (називання) суб'єктів і об'єктів дій, ознак, обставин, відношень і залежностей та граматикалізація (граматичне введення в пропозиційні структури) суб'єктів та об'єктів, відношень і залежностей. На цьому етапі підготовки виступу оратор має подбати про те, щоб уникнути помилок (девіацій), пов'язаних з мовною компетенцією (спричинених його поганим знанням мови), і помилок, пов'язаних з Його низькою комунікативною компетенцією (невмінням говорити).
Предмет традиційної в класичній риториці елокуції у сучасній лінгвістичній науці розділився на дві близькі і взаємопрониклі мовні науки: стилістику як науку про стилістичну систему мови, про стиль, стилі і мовну поетику та риторику як науку про ефективну мовну комунікацію і теорію фігур (колишня елоквенція) та види красномовства. Те, що риторика в радянському суспільстві була зневажена і вилучена з навчальних планів освітніх закладів, призвело до того, що зміст риторики стали вводити до предмета стилістики, яка сама здобулася на право навчальної дисципліни у вищих навчальних закладах гуманітарного профілю тільки в 60-х рр. XX ст. У середній школі стилістика і досі не має визнання, хоча вона як наука про функціональні типи мови там потрібна чи не найбільше з усіх лінгвістичних розділів нормативного курсу української мови. Так, вчення риторики про фігури слова (тропи) і фігури думки (риторичні фігури) ввійшло окремим розділом у стилістику - тропи і стилістичні фігури. А вчення риторики про стиль - як лад, склад ("слог"), спосіб доцільного й ефективного мовлення-в стилістиці розширилося, розгалузилося відомостями про стилі усної і писемної форм мови, про стилі мови і мовлення, про функціональні стилі й підстилі та їх жанрову диференціацію. І в такому функціональному описі вчення про стилі повернулося до сучасної риторики, бо риторика як наука переконливого мовлення немислима без знання функціональних стилів. Кожний стиль має свої мовні засоби переконання і специфічне прийомотворення.
У сучасній риториці розділ елокуції складається з двох частин: вчення про стилі і вчення про фігури як про принципи і засоби фігурального вираження думки у мові. В цьому розумінні вчення про фігури включає тропіку як вчення про фігури слова і власне фігури як побудови, що виражають фігуральність думки. На початковому етапі риторики фігури сприймалися як відхилення від звичайного способу вираження думки для одержання естетичного ефекту (вважайте, від прямої тактики). І тільки поступово, з розвитком риторики, розвинулася ціла наука про фігуральність мови як сукупність засобів її увиразнення, образності й естетизації. Таке розуміння фігур (тропи і фігури мови) представлене майже в усіх сучасних лінгвістичних і літературознавчих стилістиках та практичних риториках.
Схожі статті
-
Риторика - Мацько Л. І. - Комунікативні ознаки мовлення
Успішно пройшовши всі етапи винайдення та організації думки, промовець наближається до наступного етапу текстотворення, де повністю вступає в дію мовний...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика як наука і навчальна дисципліна
Риторика як наука і навчальна дисципліна З демократизацією суспільного життя і гуманізацією освітньої системи в Україні посилюється інтерес до такої...
-
Риторика - Мацько Л. І. - ВСТУП
Риторика як наука і навчальна дисципліна З демократизацією суспільного життя і гуманізацією освітньої системи в Україні посилюється інтерес до такої...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Основоположні розділи класичної риторики
Інвенція (лат. inventio - винахід, вигадка) - це перший розділ класичної риторики, в якому розробляється етап задуму, намірів, Ідей, формулювання...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Основні поняття класичної риторики
Найпростіше визначення класичної риторики - мистецтво переконувати - реалізується через такі основні загальні поняття риторики, що мали назви в античній...
-
Риторика - Мацько Л. І. - ПЕРЕДМОВА
Історія риторики сягає середини 1 тис. до н. е. Зародившись у Давній демократичній Греції з суспільної потреби переконувати слухачів живим словом, вона...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Горгій
Слово - величний владика: на вид мале й непомітне, а творить чудесні справи Наступним з великих сицилійських ораторів був Горгій (483 - бл. 375 рр. до н....
-
Риторика - Мацько Л. І. - Феофан Прокопович
Цікавою і складною була життєва доля найвидатнішого ритора і найкращого українського оратора кінця XVII - початку XVIII ст. Феофана (Єлезара, Єлисія)...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Зв'язок риторики з іншими науками
Риторика пов'язана з іншими науками як пранаука, з якої вийшло мистецтво мовного спілкування в усіх наукових сферах. Найближче риторика пов'язана з...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Платон про риторику
Насамперед слід пізнати істину стосовно будь-якої речі, про яку говориш і пишеш У 407 р. до н. е. зустрівся Сократу дужий, красивий юнак, який мав ще й...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика еллінської Греції
Із занепадом демократії в Афінах уповільнюється розвиток риторики, бо вона втрачає політичну основу. Певний час (близько трьох століть) риторика гідно...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Арістотеля
Хто рухається вперед у науках, але відстає у моралі, той швидше йде назад, ніж уперед Сімнадцятирічним юнаком прибув Арістотель з Македонії до Афін і...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Педагогічна риторика Квінтіліана
Перехід Риму від республіки до імперії (І ст. н. е.) трагічно позначився на розвитку римського красномовства. Воно повторило долю давньогрецького...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика в Римській імперії
Перехід Риму від республіки до імперії (І ст. н. е.) трагічно позначився на розвитку римського красномовства. Воно повторило долю давньогрецького...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Цицерона
Істинно красномовний той, хто звичайні речі виражає просто, великі - велично, а середні - помірно Найвидатніший оратор і оратор римської риторики був...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Стародавнього Риму
Із занепадом демократії в Афінах уповільнюється розвиток риторики, бо вона втрачає політичну основу. Певний час (близько трьох століть) риторика гідно...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Мовна спадщина Григорій Сковороди
У Києво-Могилянській академії вчився останній видатний представник давньої книжної української мови, поет у стилі релігійного бароко, філософ Григорій...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Мовотворчість Івана Вишенського
Тематика полемічних творів потребувала розширення рамок риторичних засобів за рахунок введення живомовної експресії та вже значних на той час мовних...
-
Риторика - Мацько Л. І. - ВІТЧИЗНЯНА РИТОРИКА
У Київській державі грецька міфологія й антична риторика стали відомими в XI ст. Сучасник князя Ярослава чернець Георгій Амартол ("амартол" - грішник)...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Давньої Греції
Розвиток риторики в Давній Греції у V-IV ст. до н. е. пов'язаний з епохою софістики і цим вченням стимулювався. Як філософське вчення, що виникло на...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Міфологія красномовства
АНТИЧНА РИТОРИКА Міфологія красномовства Як і все з давнього життя, у міфології знаходив своє відродження і дар красномовства, майстерне володіння...
-
Риторика - Мацько Л. І. - АНТИЧНА РИТОРИКА
АНТИЧНА РИТОРИКА Міфологія красномовства Як і все з давнього життя, у міфології знаходив своє відродження і дар красномовства, майстерне володіння...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Дедуктивний метод
Дедуктивний (лат. deductio - виведення) метод полягає у послідовному розгортанні повідомлення і руху тексту від загального до часткового. Це метод пошуку...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Сократ як ритор
Усякому, хто творить промову, годиться пристосуватися до слухачів, хто не хоче слів на вітер кидати... Сократ (469-399 рр. до н. е.) залишився в історії...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Концепція
ІНВЕНЦІЯ Основні закономірності риторики Риторичне мистецтво вимагає від оратора значних зусиль. Для того щоб оволодіти риторикою, треба знати її...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Основні закономірності риторики
ІНВЕНЦІЯ Основні закономірності риторики Риторичне мистецтво вимагає від оратора значних зусиль. Для того щоб оволодіти риторикою, треба знати її...
-
Риторика - Мацько Л. І. - ІНВЕНЦІЯ
ІНВЕНЦІЯ Основні закономірності риторики Риторичне мистецтво вимагає від оратора значних зусиль. Для того щоб оволодіти риторикою, треба знати її...
-
Риторика - Мацько Л. І. - 2. ТЕОРЕТИЧНА РИТОРИКА
ІНВЕНЦІЯ Основні закономірності риторики Риторичне мистецтво вимагає від оратора значних зусиль. Для того щоб оволодіти риторикою, треба знати її...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Нова риторика періоду Римської імперії
Перш ніж сказати щось іншим, скажи це собі Учень Квінтіліана Пліній Молодший став відомим як автор великого, на 100 сторінок, енкомію володарю "Панегірик...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика в Києво-Могилянській академії
XVI - початок XVII ст. - це період поширення книгодрукування, науки й освіти в Україні. Масово відкривалися братські школи, вищі навчальні заклади -...
Риторика - Мацько Л. І. - ЕЛОКУЦІЯ