Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - Розділ 3. РОДОПЛЕМІННІ КУЛЬТИ ТА МІФОЛОГІЯ
Намагайся бути розумним, а не багатим: багатство можна втратити, а розум завжди з тобою.
Впродовж усієї історії людства релігії еволюціонували від первісних вірувань (через родоплемінні культи і міфологію) до народно-національних і світових релігій. У цій еволюції чітко простежується послідовність їх зміни, спадкоємність їхніх типів і різновидів, наприклад, політеїзм поступався монотеїзму зі збереженням в останньому багатьох догматів, культів, обрядів, що належали до політеїстичних релігій. Останні виникли у період формування земної цивілізації, коли родоплемінні спільноти поступилися місцем їх державним об'єднанням, що утворилися на берегах річок Ніл, Тигр і Євфрат, Інд і Ганг, на узбережжі Середземного моря. Це відбулося приблизно у IV тис. дон. е., тобто 60 століть тому.
Цивілізація звільнила людей від первісних способів організації життя, проте виявилась дуже суперечливою. Свобода і творчість небагатьох забезпечувались у ній за рахунок пригнічення і рабства більшості народів. Долі людей стали залежати не лише від природних, ай від соціальних сил. Якщо у первісному суспільстві інтереси і добробут індивідів збігалися з інтересами і добробутом Р°ДУ" то в умовах цивілізації вони стали не просто нетотожними, а й багато в чому протилежними. Відбулося соціальне розшарування суспільства, у ньому виникли сили роз'єднання, відокремлення людей. Реальною стала суспільна потреба протиставлення цим силам загал ьної й обов'язкової системи цінностей і стандартів поведінки для соціальних низів і еліти. Саме з наміром її задовольнити, виконати функцію соціальної інтеграції і регуляції в суспільстві, розділеному ворожнечею і нерівністю, виступила тоді релігія. Для релігієзнавства в Україні особливий інтерес становлять релігії цього періоду в Греції і Римі, оскільки вони еволюціонували у християнство - найбільш поширену в Україні релігію, а також вірування наших пращурів-праукраїнців.
3.1. Релігії Стародавнього Сходу
З первісних вірувань, родоплемінних культів і міфології почалась релігійна історія всіх народів стародавнього світу. Так, єгиптяни IV тис. до н. е. всіх божеств уявляли твариноподібними - у вигляді сокола, бика, корови, кішки, барана і багатьох інших тотемів, і тільки з часом - у таємничих образах предметів і явищ природи або істот, які наполовину тварини - наполовину люди. Верховними визнавались такі божества:
Ра - бог Сонця;
Осіріс - суддя мертвих;
Себек - бог води і повені;
Гор - бог світла;
Баст - богиня радощів і веселощів;
Тему - бог світанку і сутінок;
Ісіда - богиня материнства і достатку;
Кеб - бог Землі;
Кхенсу - богиня Місяця;
Кхнему - бог тлінності;
Маат - бог закону і правопорядку;
Нет - бог полювання;
Амон-Ра - уособлення сил, що відтворюють життя;
Сет - бої" війни і зла;
Птах - бог створення і відновлення;
Тот - бог мудрості і писемності;
Мут - бог природи;
Хатхор - бог неба;
Анубіс - бог - заступник померлих;
Неб-Тет - бог - покровитель сім'ї;
Тефнут - богиня вологи;
Серапіс - покровитель Александрії;
Гарпократ - одна з іпостасей Гора;
Нефтіда - покровителька домівки;
Нут - богиня неба;
Шу - бог повітря.
Єгиптяни боготворили Сонце. Фараона вважали сином Сонця, царем-богом, влада якого поширюється не тільки на людей, а й на Всесвіт. В Єгипті, отже, виникла державна форма релігії на чолі з фараоном. З часом у єгиптян сформувалася віра у потойбічну відплату: за добрі і ганебні справи людина відповідатиме перед судом володаря померлих - бога Осіріса, і якщо не у цьому житті, то у потойбічному, несправедливість і зло все-таки будуть покарані. Про вимоги релігії до віруючих можна зробити висновок, ознайомившись зі змістом "Книги мертвих", що була написана у середині П тис. до н. е. У ній, зокрема, наводиться формула самовиправдання померлого перед Осірісом: "Я не здійснював зла, я не крав, я не заздрив, я не лицемірив, я не займався оманою і марнослів'ям, я не здійснював перелюбства, я не залишався байдужим до правдивої мови, я не був причиною сліз, я не вбивав і не лихословив".
Служіння богам відправляли жерці. Вони виокремились в особливу касту і здійснювали головним чином магічні обряди і заклинання, які вважалися всесильними: без них померлий не міг потрапити у божественне царство, а земля переставала родити.
Жерці упорядковували численні міфи про таємниче походження світу, встановлювали родинні зв'язки між богами. У міфах бог Осіріс помирав і воскресав, подібно Сонцю, щоденно і періодично, як умирало і воскресало зерно, коли його кидали у землю, і коли воно знов проростало навесні. У них явно простежується ідея про спокутну смерть бога, який приносить себе у жертву заради спасіння життя. Потім цю ідею було повторено у всіх релігіях, включаючи християнство. Повторено було також ідею культу Ісіди - дружини Осіріса, культу спасіння, думку про необхідність відмови від старого життя і народження нового. її основні положення були акумульовані християнським культом Богоматері - Діви Марії.
Приблизно у той самий час, що і в Єгипті (із середини IV тис. до н. е.), у долині рік Тигр і Євфрат почала формуватись Месопотамія, яку у Біблії називають "землею Сеннаарською". Населяли її шумери і аккадійці. Вони створили іригаційну систему землеробства, винайшли писемність, побудували міста і, разом з технічними досягненнями, передали своїм нащадкам - вавилонцям й ассирійцям, а через них - грекам і євреям, свої уявлення про світ, юридичні й моральні норми, релігійні міфи. Шумерські розповіді про всесвітній потоп, про створення чоловіка з глини, а жінки з ребра чоловіка, стали прототипами старозавітних міфів.
Міфологія зберегла відомості про шумерський пантеон. Головними у ньому вважались бог неба Ан і богиня землі Кі. Вони породили бога повітря Епліля, бога - творця перших людей Енкі, бога вод Еа. Боги упорядкували світ і володіють ним. Вони одружуються, народжують дітей, створюють рослин і тварин. Вони створили людину - істоту низьку і безправну, щоб вона своїми жертвоприношеннями служила їм. Боги безсмертні, а доля людини - хвороби, ворожнеча і смерть, після якої на неї чекає вічне і безрадісне перебування у похмурому царстві мертвих.
Шумери уявляли світ незмінним. Всесвіт у них - сукупність Землі і Неба: над круглою і плоскою Землею височіє Небо - купол величезних розмірів. Ремесла і мистецтво, поведінка людини, її життя і смерть, управління суспільством визначаються божественними законами "Ме".
У Месопотамії, на відміну від Єгипту, релігійна система повністю не монополізувала духовне життя. Вона залишила місце для поглядів і вчинків, вільних від безпосереднього впливу релігії. Богоборчі мотиви чітко простежуються у давньомесопотамському творі "Епос про Гільгамеша". У ньому розповідається про те, як Гільгамеш без дозволу богів намагався забезпечити собі безсмертя через боротьбу з невідомим, з настановами богів. У цьому розумінні він - очевидний прототип давньогрецького Прометея.
На межі III - П тис. і в першій половині П тис. до н. е. відбулося розселення арійців, індоєвропейських народів. Воно зумовило виникнення "класичних" давньогрецької, іранської та індійської цивілізацій, які, у свою чергу, значною мірою вплинули на розвиток інших осередків культури. Вірування найдавніших індоєвропейських народів зафіксовані у давньоіндійських Ведах і в релігіях стародавніх германців і слов'ян.
Своєрідним було релігійне життя у Стародавньому Китаї. У долині річки Хуанхе цивілізація міського типу сформувалась уже в середині II тис. до и. е. її населення вшановувало багатьох богів-духів, яким приносило жертви, зокрема таких:
Чанг куо-лао - бог-чарівник;
Хан Хсянг-цу - бог квітів;
Чунг Лі-чуан - бог перетворень;
Лу Тунг-пін - бог надприродної сили;
Лі Т'єх-куай - покровитель знедолених;
Тсао Куо-чю - покровитель театру;
Хо Хс'єн-ку - богиня домашнього господарства;
Лан Тсай-хо - покровителька квітникарів;
Чу Юнг - бог вогню;
Гуаньюнь - богиня милосердя і заступниця дітей;
Мара - бог спокуси і принад;
Лей-кунг - бог грому;
Тіен Му - богиня блискавки;
Шоу Хсінг - бог довголіття;
Мо-лі Хай - охоронець Заходу;
Мо-лі Чінг - охоронець Сходу;
Мо-лі Шоу - охоронець Півночі;
Мо-лі Хунг - охоронець Півдня.
Основою релігійної системи Давнього Китаю були культ предків і збереження традицій. Водночас у ній були сильними раціональні начала: не розчинятись в абсолюті, а вчитись гідно жити відповідно до прийнятих норм, цінувати саме життя, а не жити заради майбутнього спасіння в іншому світі. Для неї було характерним також стримане ставлення до жерців, духовенства. Функції жерців виконували чиновники. Жертвопринесення вважались справою державного значення і тому здійснювати їх мали представники влади. Разом із тим діяльність жерців-чиновників спрямовувалась головним чином на виконання адміністративних обов'язків, на збереження усталеності соціальної структури суспільства. Тому не містичні прозріння, не екстаз і злиття у любові до божественного феномену, а ритуали і церемонії як справа державного значення були у центрі цієї релігійної системи. На відміну від інших стародавніх релігій, у китайській традиції не простежується зв'язок людини з богом через особу жерця. Він досягається завдяки доброчесності суспільства, відповідального перед Небом як символом вищого порядку. Разом із тим і ця релігія у своїй давній динаміці еволюціонувала від первісних вірувань до родоплемінних культів і міфологій.
Схожі статті
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 3.1. Релігії Стародавнього Сходу
Намагайся бути розумним, а не багатим: багатство можна втратити, а розум завжди з тобою. Впродовж усієї історії людства релігії еволюціонували від...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - Розділ 2. ВИНИКНЕННЯ РЕЛІГІЇ ТА ПЕРВІСНІ ВІРУВАННЯ
Природа падала кожному все, щоб він був людиною, гуманітарні науки - все, щоб він став людиною, філософія - щоб він зробився Богом. Релігія - це...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 3.4. Релігія давніх слов'ян
Релігійні уявлення Слов'ян-праукраїнців еволюціонували так само, як і в інших давніх народів. Історична література свідчить про те, що вже у IX ст....
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 2.2. Первісні вірування та їх еволюція
Наукове релігієзнавство обгрунтовує наявність у людській історії не тільки безрелігійного періоду, а й періоду прарелігії (попередниці релігії) у формі...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - Розділ 1. РЕЛІГІЯ ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ
Слово "релігія" у нашій повсякденній мові зустрічається досить часто, але найчастіше у значенні, що в нього вкладається богослов'ям і суспільною...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 3.2. Релігія у Стародавній Греції
Стародавня Греція (Еллада) - загальна назва території давніх державних утворень на півдні Бал папського півострова, островах Егейського моря та на...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 2.1. Причини виникнення та поширення релігії
Природа падала кожному все, щоб він був людиною, гуманітарні науки - все, щоб він став людиною, філософія - щоб він зробився Богом. Релігія - це...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 3.3. Релігія у Стародавньому Римі
Сучасне місто Рим є столицею Італійської Республіки, одним із найвеличніших і найкрасивіших міст Західної Європи з населенням близько 3 млн осіб. Проте у...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 1.2. Об'єкт і предмет релігієзнавства
Релігієзнавство - система знань про релігію, її історію, зміст, структуру і функції у духовному житті людей. Воно сформувалось у другій половині XIX ст....
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 1.1. Релігія І СВІТОГЛЯД
Слово "релігія" у нашій повсякденній мові зустрічається досить часто, але найчастіше у значенні, що в нього вкладається богослов'ям і суспільною...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - Вступ. РЕЛІГІЄЗНАВСТВО У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ВИЩОЇ ШКОЛИ
У сучасній Україні релігія і релігійність громадян переживають своєрідний ренесанс. У державі відроджуються конфесії, відбудовуються зруйновані та...
-
1. Загальна характеристика первісних форм релігії. 2. Ранньоістиричні форми релігії та родоплеменні культи: фетишизм, тотемізм, табу, магія, анімізм. 3....
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ III. Філософія релігії
Філософія релігії виникла в XVII - XVIII ст Спочатку вона розвивалася в дусі західного просвітництва, виходячи з принципів вільнодумства та раціоналізму....
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Форми первісних вірувань
Сукупність названих елементів утворюють форми первісних релігійних вірувань, а ця сукупність в свою чергу обумовлена природними, виробничими, історичними...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ IV. Психологія релігії
Специфіка психології релігії полягає в тому, що вона виникла на стику декількох галузей знання. Психологія релігії склалася на перехрещенні філософії,...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - 1. Характерні риси етнічних релігій
1. Характерні риси етнічних релігій. 2. Види етнічних релігій. 1. Характерні риси етнічних релігій На зміну родоплемінним віруванням приходять етнічні...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 3. Етнічні релігії
1. Характерні риси етнічних релігій. 2. Види етнічних релігій. 1. Характерні риси етнічних релігій На зміну родоплемінним віруванням приходять етнічні...
-
Релігієзнавство - Кислюк К. В. - РОЗДІЛ 1. РЕЛІГІЯ ЯК ДУХОВНИЙ ФЕНОМЕН ЛЮДСТВА
1.1. СУТНІСТЬ І СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ РЕЛІГІЇ Релігія супроводжує людство протягом значної частини його історії і на сьогоднішній день охоплює до 80 %...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Розділ 1. Основи теорії релігії та її історична генеза
Тема 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ РЕЛІГІЇ Тема 2. ПЕРВІСНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ Тема 3. ЕТНІЧНІ РЕЛІГІЇ Тема 4. БУДДИЗМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ Тема 5. ІСЛАМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ II. Основні теорії походження релігії
Проблема виникнення релігії дуже важлива для повного розуміння її суті і значення. Якщо ми хочемо досконало знати якесь явище чи річ, ми неодмінно...
-
Філософія - Сидоренко О. П. - Розділ 2 ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ ТА ФІЛОСОФСТВУВАННЯ
Філософи стверджують, що вони шукають, це означає, що вони ще не знайшли. Тертулліан 2.1. "Дитинство" філософії. 2.2. Філософська апологетика і...
-
Історія релігій - Лубський В. І. - Шумеро-аккадська міфологія
Заселення території Дворіччя відбувалося ще в IV тис. до н. е.: зі сходу йшли шумери, із заходу і північного заходу - семіти. Вони швидко злилися з...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Первісні вірування
В сучасній етнографічній, історичній, філософській та іншій літературі часто вживається термін "первісна релігія". Він досить точно визначає час...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - 1. Загальна характеристика первісних форм релігії
1. Загальна характеристика первісних форм релігії. 2. Ранньоістиричні форми релігії та родоплеменні культи: фетишизм, тотемізм, табу, магія, анімізм. 3....
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 2. Первісні форми релігії
1. Загальна характеристика первісних форм релігії. 2. Ранньоістиричні форми релігії та родоплеменні культи: фетишизм, тотемізм, табу, магія, анімізм. 3....
-
2.1. Розвиток індустрії гостинності в Європі Історія розвитку туризму нараховує не одну тисячу років, безпосередньо пов'язаних з історією розвитку...
-
Історія світової культури - Левчук Л. Т. - Розділ I. АРАБО-МУСУЛЬМАНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ РЕГІОН
На початку VIII століття нової ери Аравія, яка в ті часи вважалася таким собі ведмежим закутком світової цивілізації, несподівано для тодішньої Ойкумени...
-
Західноєвропейський банківський бізнес - Кравець В. М. - Розділ 1. ПОХОДЖЕННЯ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ
Розділ 1. ПОХОДЖЕННЯ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ У багатьох працях, присвячених дослідженню стародавніх термінів "банкір" і "банки", часто не було наукової...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ V. Соціологія релігії
1. Соціологія релігії - як частина соціології 1. Соціологія релігії - це частина соціології, одна з соціологічних дисциплін, що використовує вироблені...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ І. Релігієзнавство як наука
Становлення нової держави, а саме цей процес триває зараз в Україні, майже завжди супроводжується кризовими явищами, які охоплюють всі сфери людського...
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - Розділ 3. РОДОПЛЕМІННІ КУЛЬТИ ТА МІФОЛОГІЯ