Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 3.1. Релігії Стародавнього Сходу
Намагайся бути розумним, а не багатим: багатство можна втратити, а розум завжди з тобою.
Впродовж усієї історії людства релігії еволюціонували від первісних вірувань (через родоплемінні культи і міфологію) до народно-національних і світових релігій. У цій еволюції чітко простежується послідовність їх зміни, спадкоємність їхніх типів і різновидів, наприклад, політеїзм поступався монотеїзму зі збереженням в останньому багатьох догматів, культів, обрядів, що належали до політеїстичних релігій. Останні виникли у період формування земної цивілізації, коли родоплемінні спільноти поступилися місцем їх державним об'єднанням, що утворилися на берегах річок Ніл, Тигр і Євфрат, Інд і Ганг, на узбережжі Середземного моря. Це відбулося приблизно у IV тис. дон. е., тобто 60 століть тому.
Цивілізація звільнила людей від первісних способів організації життя, проте виявилась дуже суперечливою. Свобода і творчість небагатьох забезпечувались у ній за рахунок пригнічення і рабства більшості народів. Долі людей стали залежати не лише від природних, ай від соціальних сил. Якщо у первісному суспільстві інтереси і добробут індивідів збігалися з інтересами і добробутом Р°ДУ" то в умовах цивілізації вони стали не просто нетотожними, а й багато в чому протилежними. Відбулося соціальне розшарування суспільства, у ньому виникли сили роз'єднання, відокремлення людей. Реальною стала суспільна потреба протиставлення цим силам загал ьної й обов'язкової системи цінностей і стандартів поведінки для соціальних низів і еліти. Саме з наміром її задовольнити, виконати функцію соціальної інтеграції і регуляції в суспільстві, розділеному ворожнечею і нерівністю, виступила тоді релігія. Для релігієзнавства в Україні особливий інтерес становлять релігії цього періоду в Греції і Римі, оскільки вони еволюціонували у християнство - найбільш поширену в Україні релігію, а також вірування наших пращурів-праукраїнців.
3.1. Релігії Стародавнього Сходу
З первісних вірувань, родоплемінних культів і міфології почалась релігійна історія всіх народів стародавнього світу. Так, єгиптяни IV тис. до н. е. всіх божеств уявляли твариноподібними - у вигляді сокола, бика, корови, кішки, барана і багатьох інших тотемів, і тільки з часом - у таємничих образах предметів і явищ природи або істот, які наполовину тварини - наполовину люди. Верховними визнавались такі божества:
Ра - бог Сонця;
Осіріс - суддя мертвих;
Себек - бог води і повені;
Гор - бог світла;
Баст - богиня радощів і веселощів;
Тему - бог світанку і сутінок;
Ісіда - богиня материнства і достатку;
Кеб - бог Землі;
Кхенсу - богиня Місяця;
Кхнему - бог тлінності;
Маат - бог закону і правопорядку;
Нет - бог полювання;
Амон-Ра - уособлення сил, що відтворюють життя;
Сет - бої" війни і зла;
Птах - бог створення і відновлення;
Тот - бог мудрості і писемності;
Мут - бог природи;
Хатхор - бог неба;
Анубіс - бог - заступник померлих;
Неб-Тет - бог - покровитель сім'ї;
Тефнут - богиня вологи;
Серапіс - покровитель Александрії;
Гарпократ - одна з іпостасей Гора;
Нефтіда - покровителька домівки;
Нут - богиня неба;
Шу - бог повітря.
Єгиптяни боготворили Сонце. Фараона вважали сином Сонця, царем-богом, влада якого поширюється не тільки на людей, а й на Всесвіт. В Єгипті, отже, виникла державна форма релігії на чолі з фараоном. З часом у єгиптян сформувалася віра у потойбічну відплату: за добрі і ганебні справи людина відповідатиме перед судом володаря померлих - бога Осіріса, і якщо не у цьому житті, то у потойбічному, несправедливість і зло все-таки будуть покарані. Про вимоги релігії до віруючих можна зробити висновок, ознайомившись зі змістом "Книги мертвих", що була написана у середині П тис. до н. е. У ній, зокрема, наводиться формула самовиправдання померлого перед Осірісом: "Я не здійснював зла, я не крав, я не заздрив, я не лицемірив, я не займався оманою і марнослів'ям, я не здійснював перелюбства, я не залишався байдужим до правдивої мови, я не був причиною сліз, я не вбивав і не лихословив".
Служіння богам відправляли жерці. Вони виокремились в особливу касту і здійснювали головним чином магічні обряди і заклинання, які вважалися всесильними: без них померлий не міг потрапити у божественне царство, а земля переставала родити.
Жерці упорядковували численні міфи про таємниче походження світу, встановлювали родинні зв'язки між богами. У міфах бог Осіріс помирав і воскресав, подібно Сонцю, щоденно і періодично, як умирало і воскресало зерно, коли його кидали у землю, і коли воно знов проростало навесні. У них явно простежується ідея про спокутну смерть бога, який приносить себе у жертву заради спасіння життя. Потім цю ідею було повторено у всіх релігіях, включаючи християнство. Повторено було також ідею культу Ісіди - дружини Осіріса, культу спасіння, думку про необхідність відмови від старого життя і народження нового. її основні положення були акумульовані християнським культом Богоматері - Діви Марії.
Приблизно у той самий час, що і в Єгипті (із середини IV тис. до н. е.), у долині рік Тигр і Євфрат почала формуватись Месопотамія, яку у Біблії називають "землею Сеннаарською". Населяли її шумери і аккадійці. Вони створили іригаційну систему землеробства, винайшли писемність, побудували міста і, разом з технічними досягненнями, передали своїм нащадкам - вавилонцям й ассирійцям, а через них - грекам і євреям, свої уявлення про світ, юридичні й моральні норми, релігійні міфи. Шумерські розповіді про всесвітній потоп, про створення чоловіка з глини, а жінки з ребра чоловіка, стали прототипами старозавітних міфів.
Міфологія зберегла відомості про шумерський пантеон. Головними у ньому вважались бог неба Ан і богиня землі Кі. Вони породили бога повітря Епліля, бога - творця перших людей Енкі, бога вод Еа. Боги упорядкували світ і володіють ним. Вони одружуються, народжують дітей, створюють рослин і тварин. Вони створили людину - істоту низьку і безправну, щоб вона своїми жертвоприношеннями служила їм. Боги безсмертні, а доля людини - хвороби, ворожнеча і смерть, після якої на неї чекає вічне і безрадісне перебування у похмурому царстві мертвих.
Шумери уявляли світ незмінним. Всесвіт у них - сукупність Землі і Неба: над круглою і плоскою Землею височіє Небо - купол величезних розмірів. Ремесла і мистецтво, поведінка людини, її життя і смерть, управління суспільством визначаються божественними законами "Ме".
У Месопотамії, на відміну від Єгипту, релігійна система повністю не монополізувала духовне життя. Вона залишила місце для поглядів і вчинків, вільних від безпосереднього впливу релігії. Богоборчі мотиви чітко простежуються у давньомесопотамському творі "Епос про Гільгамеша". У ньому розповідається про те, як Гільгамеш без дозволу богів намагався забезпечити собі безсмертя через боротьбу з невідомим, з настановами богів. У цьому розумінні він - очевидний прототип давньогрецького Прометея.
На межі III - П тис. і в першій половині П тис. до н. е. відбулося розселення арійців, індоєвропейських народів. Воно зумовило виникнення "класичних" давньогрецької, іранської та індійської цивілізацій, які, у свою чергу, значною мірою вплинули на розвиток інших осередків культури. Вірування найдавніших індоєвропейських народів зафіксовані у давньоіндійських Ведах і в релігіях стародавніх германців і слов'ян.
Своєрідним було релігійне життя у Стародавньому Китаї. У долині річки Хуанхе цивілізація міського типу сформувалась уже в середині II тис. до и. е. її населення вшановувало багатьох богів-духів, яким приносило жертви, зокрема таких:
Чанг куо-лао - бог-чарівник;
Хан Хсянг-цу - бог квітів;
Чунг Лі-чуан - бог перетворень;
Лу Тунг-пін - бог надприродної сили;
Лі Т'єх-куай - покровитель знедолених;
Тсао Куо-чю - покровитель театру;
Хо Хс'єн-ку - богиня домашнього господарства;
Лан Тсай-хо - покровителька квітникарів;
Чу Юнг - бог вогню;
Гуаньюнь - богиня милосердя і заступниця дітей;
Мара - бог спокуси і принад;
Лей-кунг - бог грому;
Тіен Му - богиня блискавки;
Шоу Хсінг - бог довголіття;
Мо-лі Хай - охоронець Заходу;
Мо-лі Чінг - охоронець Сходу;
Мо-лі Шоу - охоронець Півночі;
Мо-лі Хунг - охоронець Півдня.
Основою релігійної системи Давнього Китаю були культ предків і збереження традицій. Водночас у ній були сильними раціональні начала: не розчинятись в абсолюті, а вчитись гідно жити відповідно до прийнятих норм, цінувати саме життя, а не жити заради майбутнього спасіння в іншому світі. Для неї було характерним також стримане ставлення до жерців, духовенства. Функції жерців виконували чиновники. Жертвопринесення вважались справою державного значення і тому здійснювати їх мали представники влади. Разом із тим діяльність жерців-чиновників спрямовувалась головним чином на виконання адміністративних обов'язків, на збереження усталеності соціальної структури суспільства. Тому не містичні прозріння, не екстаз і злиття у любові до божественного феномену, а ритуали і церемонії як справа державного значення були у центрі цієї релігійної системи. На відміну від інших стародавніх релігій, у китайській традиції не простежується зв'язок людини з богом через особу жерця. Він досягається завдяки доброчесності суспільства, відповідального перед Небом як символом вищого порядку. Разом із тим і ця релігія у своїй давній динаміці еволюціонувала від первісних вірувань до родоплемінних культів і міфологій.
Схожі статті
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - Розділ 3. РОДОПЛЕМІННІ КУЛЬТИ ТА МІФОЛОГІЯ
Намагайся бути розумним, а не багатим: багатство можна втратити, а розум завжди з тобою. Впродовж усієї історії людства релігії еволюціонували від...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 2.1. Причини виникнення та поширення релігії
Природа падала кожному все, щоб він був людиною, гуманітарні науки - все, щоб він став людиною, філософія - щоб він зробився Богом. Релігія - це...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - Розділ 2. ВИНИКНЕННЯ РЕЛІГІЇ ТА ПЕРВІСНІ ВІРУВАННЯ
Природа падала кожному все, щоб він був людиною, гуманітарні науки - все, щоб він став людиною, філософія - щоб він зробився Богом. Релігія - це...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 3.4. Релігія давніх слов'ян
Релігійні уявлення Слов'ян-праукраїнців еволюціонували так само, як і в інших давніх народів. Історична література свідчить про те, що вже у IX ст....
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 2.2. Первісні вірування та їх еволюція
Наукове релігієзнавство обгрунтовує наявність у людській історії не тільки безрелігійного періоду, а й періоду прарелігії (попередниці релігії) у формі...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 3.2. Релігія у Стародавній Греції
Стародавня Греція (Еллада) - загальна назва території давніх державних утворень на півдні Бал папського півострова, островах Егейського моря та на...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 3.3. Релігія у Стародавньому Римі
Сучасне місто Рим є столицею Італійської Республіки, одним із найвеличніших і найкрасивіших міст Західної Європи з населенням близько 3 млн осіб. Проте у...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 1.2. Об'єкт і предмет релігієзнавства
Релігієзнавство - система знань про релігію, її історію, зміст, структуру і функції у духовному житті людей. Воно сформувалось у другій половині XIX ст....
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - Розділ 1. РЕЛІГІЯ ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ
Слово "релігія" у нашій повсякденній мові зустрічається досить часто, але найчастіше у значенні, що в нього вкладається богослов'ям і суспільною...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 1.1. Релігія І СВІТОГЛЯД
Слово "релігія" у нашій повсякденній мові зустрічається досить часто, але найчастіше у значенні, що в нього вкладається богослов'ям і суспільною...
-
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - Вступ. РЕЛІГІЄЗНАВСТВО У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ВИЩОЇ ШКОЛИ
У сучасній Україні релігія і релігійність громадян переживають своєрідний ренесанс. У державі відроджуються конфесії, відбудовуються зруйновані та...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 3. Етнічні релігії
1. Характерні риси етнічних релігій. 2. Види етнічних релігій. 1. Характерні риси етнічних релігій На зміну родоплемінним віруванням приходять етнічні...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - 1. Загальна характеристика первісних форм релігії
1. Загальна характеристика первісних форм релігії. 2. Ранньоістиричні форми релігії та родоплеменні культи: фетишизм, тотемізм, табу, магія, анімізм. 3....
-
1. Загальна характеристика первісних форм релігії. 2. Ранньоістиричні форми релігії та родоплеменні культи: фетишизм, тотемізм, табу, магія, анімізм. 3....
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 2. Первісні форми релігії
1. Загальна характеристика первісних форм релігії. 2. Ранньоістиричні форми релігії та родоплеменні культи: фетишизм, тотемізм, табу, магія, анімізм. 3....
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Історичний характер релігії
Припущення багатьох дослідників 19 - пер. пол. 20 ст. про історичний характер релігії досягненнями сучасної науки перетворено в незаперечний факт....
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ III. Філософія релігії
Філософія релігії виникла в XVII - XVIII ст Спочатку вона розвивалася в дусі західного просвітництва, виходячи з принципів вільнодумства та раціоналізму....
-
Політична централізація Єгипту доби Середнього Царства була значно слабшою, ніж в епоху Будівників пірамід. Тодішні фараони не мали й тіні тієї влади,...
-
1.2.1. Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу У першому питанні теш ми звернемось до витоків загальнополітичних та поглядів у країнах...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Поява релігії
Припущення багатьох дослідників 19 - пер. пол. 20 ст. про історичний характер релігії досягненнями сучасної науки перетворено в незаперечний факт....
-
Зародження уявлень про цілісність світу та його першооснови в країнах Стародавнього Сходу Перші елементи філософських уявлень виникають у Стародавньому...
-
Історія Стародавнього Сходу - Крижанівський О. П. - ЄГИПЕТ
ВСТУП ДО ЄГИПТОЛОГІЇ - Стан джерельної бази - Дешифрування Ієрогліфів - Історія археологічного дослідження країни - Хронологія та періодизація...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - §1. Визначення релігії
Відповісти на питання "що таке релігія?" соціолог, на думку Вебера, може лише після того, як він вивчить цей феномен: "Визначення того, що є релігія, не...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ IV. Психологія релігії
Специфіка психології релігії полягає в тому, що вона виникла на стику декількох галузей знання. Психологія релігії склалася на перехрещенні філософії,...
-
Про суспільство Єгипту доби Раннього Царства мало що відомо. Того часу в країні існувало Велике багатогалузеве царське господарство й, можливо,...
-
Історія Стародавнього Сходу - Крижанівський О. П. - Торгівля
Щодо ремісничого то воно, на відміну від сільськогосподарського, зазнавало в країні суттєвих якісних змін. Вже на порозі цивілізації єгиптяни досягли...
-
Історія Стародавнього Сходу - Крижанівський О. П. - Розвиток ремісничого виробництва
Щодо ремісничого то воно, на відміну від сільськогосподарського, зазнавало в країні суттєвих якісних змін. Вже на порозі цивілізації єгиптяни досягли...
-
Ще за життя Аменхотепа III фараоном став його 17-річний син Аменхотеп IV, матір'ю (Ехнатона) якого була цариця Тія, донька провінційного жерця, до того ж...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Форми первісних вірувань
Сукупність названих елементів утворюють форми первісних релігійних вірувань, а ця сукупність в свою чергу обумовлена природними, виробничими, історичними...
-
У системі літочислення старо давніх єгиптян не існувало ери. Відлік років єгиптяни починали староєгипетської історії заново після кожного перепису...
Релігієзнавство - Сидоренко О. П. - 3.1. Релігії Стародавнього Сходу