Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 13. Наука та релігія
1. Наука і релігія як специфічні способи засвоєння реальності.
2. Історичні типи співіснування науки та релігії.
3. Сучасна метанаукова парадигма.
4. Релігієзнавство як пошук нових форм співіснування релігійних і світських елементів.
5. Наукові принципи класифікації релігій.
1. Наука і релігія як специфічні способи засвоєння реальності
У результаті культурної інтеграції людства здійснюється не тільки перетворення мовних та світоглядних систем у глобальному масштабі, а й взаємопереформування більш глибинних основ: кластерів, паттернів, архетипів. Спосіб говорити про об' єктивний світ, а також універсальне, трансцендентне залежить від того, як і коли людина імпринтує мову; від багатства мови залежить структура і гнучкість моделей світу, "тунелів реальності", "фразеологій реальностей". Широта свідомості залежить від її глибини - чим більше вона укорінена в знанні реальності, а не в словах, чим більше наслідує духу, а не букві як своїй основі, тим більше явищ і змістів вона здатна увібрати, переборовши "нейролінгвістичні галюцинації" - прихильність до форм виявлення об'єктивного світу та священного, обумовлених мовою. Інтеграція культур сприяє подоланню нейрогенетичного шовінізму (нетерплячості за ознакою формулювань і обумовлених ними відмінностей віросповідних, світоглядних комплексів, шовінізму за ознакою культурно-генетичного коду, що виявляється в соціальній дії).
Сам процес пізнання, осягнення світу являє собою поступову зміну всього комплексу тіло-свідомість, очищення свідомості людини, загострення органів чуттів, сприйняття і мислення (розуму) доти, доки хоча б одна якась частина реальності не сприйнята власними органами чуттів. Все залишається таким, як нібито воно було безпосередньо невідомим, і не може викликати чіткого розуміння ані наукових категорій, ані таких явищ, як нумінозне та сакральне.
Так склалося, що західна традиція (бо культурам Сходу притаманний синкретизм) протиставляє науку як точне і правдиве знання, емпірично перевірене і таке, що працює на благо людства, релігії, чиї постулати треба сприймати на віру. Наукова традиція розглядається без взаємозв'язку з іншими способами пізнання світу. Науковці й філософи минулого в масовій уяві постають як борці з нераціональною релігійною стороною дійсності. Але слід уникати так званого "принципу презентизму", тобто розгляду минулого з погляду сьогодення.
Завдання науки в європейській культурі визначилося гаслом-програмою Галілея "вимірювати все, що можна виміряти, і робити вимірюваним те, що ми ще не можемо виміряти". Тільки людина раціональною стороною не обмежується. Більшість наших знань і переконань отримані нераціональним шляхом, і тому всі філософські й психологічні школи ХХ ст. займалися проблемою втрати людиною цілісності світосприйняття, відчуження від своєї справжньої природи та сутності.
Релігія (лат. Re-ligare - буквально відновлення зв'язку) претендує на роль вияву цієї цілісності й висуває себе гарантом подолання індивідом подвійності за умови підключення до неї (релігійної системи), сприйняття її некритично - теза "спочатку відкрито, з вірою зроби, потім осягнеш". Засвоєні таким чином знання є критерієм достовірності для знань, досягнутих іншим шляхом, та матрицею для сумління. Достовірність отриманих знань забезпечується передачею, авторитетним свідченням, а поглиблюється й відновлюється лише особистим досвідом кожного, бо саме знання не є статичною інформацією, а досвідом спілкування з Найвищим. Тобто релігія пропонує нові, додаткові для розуму базові аксіоми для подальшого просування й розвитку його операцій; прийняття готовими нових складових його структури, перші з яких утворювалися емпірично при взаємодії й адаптації до зовнішнього світу - для прискорення еволюції й засвоєння існуючого світу - через слово як носій та мету досвіду. В релігійних системах надається і приблизна схема для класифікації та діагностування стану адепта в означеній системі координат: мірою слугує надлюдськість, причетність до реальності, відкритість буття, яким воно є, а відзнакою - ступінь концентрації й чистоти свідомості.
Отже, релігійне знання подається у формі аксіом, як факти, викладення знань: "знаючий не доводить, той, що доводить, не знає" (приказка). А всі науки в нашому ще досить позитивістськи орієнтованому світі також спираються на довільно вигадані їх засновниками підстави та аксіоми. Релігійні аксіоми є інтуїтивно, без фільтрів оперативного розуму, сприйнятим знанням. На них базується Гєвгіа - безпосереднє бачення божественного устрою. Так само, як і наукова теорія породжує нове бачення явищ завдяки специфічному тлумаченню фактів. Теоретичне осмислення змінює мову певної дисципліни, виявляючи нові властивості її мови і роблячи видимими нові властивості її об'єкта.
Релігія зазвичай постає як знання про надприродні закономірності, нелогічні й бездоказові, а наука - як знання про закони природні. Надприродним звичайно називається те, що суперечить природним законам. Не можна сказати, що надприродне суперечить усім законам взагалі. Так, жоден міф ми не можемо віднести до надприродного, тому що ми знаємо не всі закони. Як відомо, в науці є фантазії, які сприймаються часто навіть не як гіпотези, а як достовірне знання - флогістон у хіміків XVIII ст. або світовий ефір у фізиків XIX ст. Гіпотези не відповідають законам, і все-таки це наука, а не містицизм. Хоча це і фантазії, але фантазії про закони; вони можуть бути перевірені практикою і або відкинуті, або доведені. Законом називають незмінність у змінах, неодмінну однорідність дії всіх однорідних речей. Такими є сталість властивостей (сніг білий), кількісних відносин у русі (швидкість звуку у певному середовищі) і т. ін. Загальність законів діалектично єдина з їхньою обмеженістю: однорідно діють лише однорідні речі в однорідних умовах. Надприродне - це те, що суперечить самій сутності закону як такого - неодмінної однорідності дії однорідних речей.
Таке визначення є неточним. Помилково приймати за нелогічність надприродну фактичність і зверхлогічність. Біологічні явища суперечать законам механіки, закони механіки не можна поширювати на хімічні явища і т. ін. За межами дії будь-якого закону проходять протилежні йому явища. Але вони від того не менш раціональні й істинні.
Схожі статті
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 12. Релігія та мораль
1. Місце моралі та релігії в системі духовних вимірів людства. 2. Кореляція опозицій релігійність - духовність, моральність - мораль. 3. Природа,...
-
Тема 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ РЕЛІГІЇ Тема 2. ПЕРВІСНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ Тема 3. ЕТНІЧНІ РЕЛІГІЇ Тема 4. БУДДИЗМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ Тема 5. ІСЛАМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 1. Основи теорії релігії
Тема 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ РЕЛІГІЇ Тема 2. ПЕРВІСНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ Тема 3. ЕТНІЧНІ РЕЛІГІЇ Тема 4. БУДДИЗМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ Тема 5. ІСЛАМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - 1. Релігія і політика: трансформації співвідношення
Тема 11. СУСПІЛЬСТВО, РЕЛІГІЯ І ПРАВО: ФУНКЦІОНАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ Тема 12. РЕЛІГІЯ ТА МОРАЛЬ Тема 13. НАУКА ТА РЕЛІГІЯ Тема 14. МІСТИЦИЗМ...
-
Тема 11. СУСПІЛЬСТВО, РЕЛІГІЯ І ПРАВО: ФУНКЦІОНАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ Тема 12. РЕЛІГІЯ ТА МОРАЛЬ Тема 13. НАУКА ТА РЕЛІГІЯ Тема 14. МІСТИЦИЗМ...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Розділ 3. Релігія та інші вияви духовної культури
Тема 11. СУСПІЛЬСТВО, РЕЛІГІЯ І ПРАВО: ФУНКЦІОНАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ Тема 12. РЕЛІГІЯ ТА МОРАЛЬ Тема 13. НАУКА ТА РЕЛІГІЯ Тема 14. МІСТИЦИЗМ...
-
Сучасна суспільна ситуація характеризується загостренням проблем національної, державної і духовної безпеки, фокус яких окреслюється тим, що: 1....
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 9. Протестантизм
1. Протестантизм як історичний феномен. 2. Історія протестантизму: етапи зародження та розвитку. 3. Теологія протестантизму. 1. Протестантизм як...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - 1. Місце моралі та релігії в системі духовних вимірів людства
1. Місце моралі та релігії в системі духовних вимірів людства. 2. Кореляція опозицій релігійність - духовність, моральність - мораль. 3. Природа,...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 8. Католицизм
"Вірити, щоб знати, знати - щоб вірити" Бл. Августин 1. Віра єдина - дві гілки (спільне та відмінне в католицизмі та православ'ї). 2. Сучасна соціальна...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 3. Етнічні релігії
1. Характерні риси етнічних релігій. 2. Види етнічних релігій. 1. Характерні риси етнічних релігій На зміну родоплемінним віруванням приходять етнічні...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Розділ 1. Основи теорії релігії та її історична генеза
Тема 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ РЕЛІГІЇ Тема 2. ПЕРВІСНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ Тема 3. ЕТНІЧНІ РЕЛІГІЇ Тема 4. БУДДИЗМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ Тема 5. ІСЛАМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 2. Первісні форми релігії
1. Загальна характеристика первісних форм релігії. 2. Ранньоістиричні форми релігії та родоплеменні культи: фетишизм, тотемізм, табу, магія, анімізм. 3....
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 4. Буддизм як світова релігія
Людина, яка слідує Дхармі, схожа на людину, що увійшла з вогнем в темну кімнату. Темрява перед нею розступилася, і її оточить світло. З повчань Будди 1....
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 10. Релігія і церква в україні сьогодні
1. Загальна релігійна ситуація в Україні. 2. Сучасний стан українського християнства. 1. Загальна релігійна ситуація в Україні Традиційно найвпливовішою...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Передмова
Грунтовне вивчення релігії - чи не найстарішої з-поміж форм суспільної свідомості - є актуальною потребою в сучасному плюралістичному світі....
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - 1. Характерні риси етнічних релігій
1. Характерні риси етнічних релігій. 2. Види етнічних релігій. 1. Характерні риси етнічних релігій На зміну родоплемінним віруванням приходять етнічні...
-
Тема 6. ХРИСТИЯНСТВО:ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Тема 7. ПРАВОСЛАВ'Я Тема 8. КАТОЛИЦИЗМ Тема 9. ПРОТЕСТАНТИЗМ Тема 10. РЕЛІГІЯ І ЦЕРКВА В УКРАЇНІ СЬОГОДНІ...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 5. Іслам як світова релігія
1. Соціально-історичні причини виникнення ісламу. 2. Коран і кораністика. 3. Мусульманська догматика і культова практика. 4. Мусульманська філософія....
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Англіканство
Кальвінізм є різновидом реформаторської течії, яка виникла на початку XVI ст. Теоретичним джерелом його була праця Жана Кальвіна "Настанови у...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Кальвінізм
Кальвінізм є різновидом реформаторської течії, яка виникла на початку XVI ст. Теоретичним джерелом його була праця Жана Кальвіна "Настанови у...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - 2. Функціональна взаємодія релігії, держави і права
Взаємозалежність релігії і права як регулятивних систем, їх узгоджений вплив на соціальний розвиток полягає передусім у тому, що вони є регулятором...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - 1. Протестантизм як історичний феномен
1. Протестантизм як історичний феномен. 2. Історія протестантизму: етапи зародження та розвитку. 3. Теологія протестантизму. 1. Протестантизм як...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - 3. Функції та роль релігії в суспільстві
Що таке релігія? На яких підставах ті або інші погляди, ідеї, дії можна вважати релігійними? Різні мислителі по-різному виділяють пріоритетні сфери в...
-
"Вірити, щоб знати, знати - щоб вірити" Бл. Августин 1. Віра єдина - дві гілки (спільне та відмінне в католицизмі та православ'ї). 2. Сучасна соціальна...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - 2. Види етнічних релігій
1. Характерні риси етнічних релігій. 2. Види етнічних релігій. 1. Характерні риси етнічних релігій На зміну родоплемінним віруванням приходять етнічні...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 7. Православ'я
1. Загальна характеристика православ'я. 2. Віросповідні і культові особливості православ'я. Вплив православ'я на розвиток загальнолюдської та...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 6. Християнство:загальна характеристика
Тема 6. ХРИСТИЯНСТВО:ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Тема 7. ПРАВОСЛАВ'Я Тема 8. КАТОЛИЦИЗМ Тема 9. ПРОТЕСТАНТИЗМ Тема 10. РЕЛІГІЯ І ЦЕРКВА В УКРАЇНІ СЬОГОДНІ...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - 2. Елементи та структура релігії
Що таке релігія? На яких підставах ті або інші погляди, ідеї, дії можна вважати релігійними? Різні мислителі по-різному виділяють пріоритетні сфери в...
-
1. Загальна характеристика первісних форм релігії. 2. Ранньоістиричні форми релігії та родоплеменні культи: фетишизм, тотемізм, табу, магія, анімізм. 3....
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 13. Наука та релігія