Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Кальвінізм

Кальвінізм є різновидом реформаторської течії, яка виникла на початку XVI ст. Теоретичним джерелом його була праця Жана Кальвіна "Настанови у християнській вірі", яка стала основою усіх пізніших реформатських церков. Вона підсумувала ідеї ранніх отців церкви і богословів. Розглянемо основні доктрини.

Бог є абсолютним сувереном і за своєю волею керує всім. Людина абсолютно не достойна милості через своє гріхопадіння.

Спасіння не залежить від виконання людиною добрих справ, а лише від Бога.

Процитуємо догмат Ж. Кальвіна про визначення: "Ми заявляємо, що Бог через вічний і незмінний намір один раз для всіх визначив, кому Він дає спасіння, а кого засуджує на знищення. Ми стверджуємо, що цей намір щодо обраних базується на Його великодушній милості і не залежить від заслуг людини; а для тих, кого Він віддає на засудження, брама життя зачинена через справедливий і бездоганний, однак незбагненний вирок" (Людство в пошуках Бога. // Реформація - нові спроби знайти Бога. - 2001,

С. 323).

Згідно з ученням Ж. Кальвіна, християни, мусять вести святе і чеснотливе життя, уникати задоволень та фривольності. Церква, яка складається з обранців, має бути вільною від усіх цивільних обмежень. Завдяки їй можна побудувати справді благочестиве суспільство.

Вільям Форель - французький реформатор - умовив Каль-віна поселитися у Женеві, щоб разом впроваджувати ідеї кальвінізму в життя. Вони на все встановили суворі правила - від релігійних настанов і церковних служб до суспільної моралі і не менш суворі покарання за їх недотримування. Найбільш горезвісна справа - це спалення Мігеля Сервета та наукових книг.

Вплив кальвінізму на українців має скоріше теоретичне значення. Слідів значного поширення офіційних послідовників кальвінізму в Україні важко знайти, отже, можна констатувати, що ця течія майже не зачепила нашу країну.

Англіканство

Це "реформація зверху", без якихось змін у принципах церковної організації, а також доктрині й обрядовості. У 1534 році за спеціальним актом відбулося підпорядкування англійської церкви королю: Генріх VIII розірвав відносини з Ватиканом і став на чолі церкви, що дозволило йому анулювати свій шлюб. Монастирські землі були конфісковані на користь його скарбниці, що збагатило короля й дало можливість одержати нові земельні володіння. У 1562 році була проголошена доктрина нової церкви, яку назвали англіканською. У 1571 році - був проголошений англіканський Символ віри із 39 членів, у якому збережені церковна ієрархія (з єпископатом і безшлюбним духівництвом), пишний культ, літургія, таємниче розуміння євхаристії тощо. Остаточного вигляду англіканство набуває за часів Єлизавети І у XVI ст. У цей період була завершена розробка "Книги загальних молитов" та 39 документів, що містять основу англіканського віровчення. Англіканська церква є однією із державних церков Великої Британії. Архієпископи та епіскопи призначаються монархом за рекомендацією урядової комісії. Частина єпископів займає місця в палаті лордів.

Англіканство поєднує католицький догмат про рятівну силу церкви з протестантським вченням про порятунок особистою вірою. Єпископат нагадує католицький та претендує на апостольську наступність. У сфері догматики й обрядовості в англіканстві є умовний поділ на дві течії - "високий", що тяжіє до католицизму, та "низький", протестантський, що дозволяє англіканській церкві вступати в екуменічні взаємини як з католицькою церквою, так і протестантськими течіями.



Схожі статті




Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Кальвінізм

Предыдущая | Следующая