Регіональна економіка - Манів З. О. - 8.4. Характеристика природноресурсного потенціалу економічних районів

Земельні ресурси

Найважливішою ланкою інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є оцінка земельних ресурсів, їх кількісні і якісні показники визначення товарної землі, придатної для виробництва сільськогосподарської продукції і, на цій основі, - поглиблення його спеціалізації і концентрації. їх базою має стати міжгосподарська кооперація, агропромислова інтеграція, швидке впровадження досягнень науки і техніки, різке збільшення машинобудівною промисловістю сільськогосподарської обробної техніки, машин і механізмів для обробки фунтів, впровадження передового досвіду, зміцнення прямих зв'язків виробників сільськогосподарської продукції з її замовниками і споживачами шляхом регіонального замовлення на цю продукцію як переробною промисловістю, так і торгівельними організаціями.

У сільському господарстві потрібно чітко визначитися із зональною і регіональною спеціалізацію, яка б відповідала особливостям природно-економічних умов виробництва

Інтенсивність використання земель є різною як і в часі, так і за адміністративно-територіальними одиницями. Особливо низький рівень землезабезпечення спостерігається в Донецькій, Закарпатській, Івано-Франківській областях, де надушу населення припадає удвічі менше сільгоспугідь, ніж у середньому по Україні.

Як видно із табл. 8.4.1, найвищу сільськогосподарську освоєність земель мають Запорізька (98 %), Кіровоградська (85 %) та Миколаївська (97 %) області. Одним із наслідків цього є зростання ерозійних процесів, частка яких перевищує третину загальної площі ріллі Така ситуація вимагає радикальних заходів щодо зниження частки еродованих земель.

В Україні, її регіонах також є значні територіальні відмінності в землезабезпеченні населення. Наприклад, у Закарпатській обл. забезпеченість ріллею становить 0,16 га на одного жителя, тоді як у пі вден-

Таблиця 8.4.1. Земельні ресурси України за адміністративно-територіальними одиницями

земельні ресурси україни за адміністративно-територіальними одиницями

Них областях - 1,46 га: у Миколаївській та 1,32 га у Херсонській на одного жителя, в середньому по Україні - 0,66 га

У зв'язку з приватизацією земельних ресурсів, зростанням чисельності фермерських землеволодінь в найближчій перспективі значно зміниться структура землекористування. Це вимагає вирішення термінової проблеми розроблення докладного земельного кадастру на основі бонітування земель.

Лісові ресурси

Лісова і деревообробна промисловість в основному працює на місцевій сировині. Однак, як уже було сказано раніше, розміщення лісових ресурсів у територіальному плані є вкрай нерівномірним, що видно із табл. 8.4.2. Більше 80 % вкритих лісовою рослинністю земель розміщено у межах Карпатського, Подільського, Поліського, Східного і Центрального економічних районів. У них зосереджено понад 90 % загального запасу деревини, в тому числі більше 80 % запасу стиглих лісових насаджень. Названі вище регіони є основою лісоресурсного потенціалу України.

Залісненість території також значно коливається. Наприклад, у Карпатському економічному районі вона у 2,4 рази, Поліському - в 1,9 рази перевищує середній показник по Україні.

Три регіони: Центральний, Подільський та Східний відзначаються середньою лісистістю, а такі регіони як Донецький, Причорноморський та Придніпровський мають удвічі-втричі нижчу лісистість ніж середня по країні. Для забезпечення належного рівня екології, її установлених стандартів у цих регіонах, територія їх потребує істотного підвищення лісистості. У регіональному плані досить різноманітним є розподіл площ розповсюдження насаджень за групами основних лісоутворювальних порід (табл. 8.4.3).

Як видно із табл. 8.4.3 по Україні переважають хвойні і твердо-листі породи. Поліський і Центральний регіони показові суттєвим переважанням хвойних порід над твердолистяними, а в Подільському, Східному, Донецькому, Придніпровському, Причорноморському, навпаки, переважають твердолистяні над хвойними.

Таблиця 8.4.2 Основні показники лісового фонду регіонів України

основні показники лісового фонду регіонів україни

Карпатський регіон характеризується приблизно рівними показниками щодо площ, зайнятих під хвойними і твердолистяними породами

За роки незалежності України, в зв'язку з різким спадом виробництва виробів з деревини, значно скоротився обсяг заготівель деревини з 15,3 млн. м3в 1990 р. до 11,3 млнм3у 2000 р. На такий стан, як заявляють спеціалісти і науковці, вплинуло відокремлення від лісо

Таблиця 8.4.3. Площі лісових насаджень за групами основних лісоутворювальних попід. %

Регіони

Хвойні

Твердолистяні

М'яколистяні

Україна

46,4

42,9

10,7

Карпатський

46,1

50,5

3,4

Подільський

17,6

77,0

5,4

Поліський

62,9

16,3

20,8

Східний

38,5

51,5

10,0

Донецький

34,3

60.5

5,2

Придніпровський

16.2

78,8

5,0

Центральний

53,1

36,8

10,1

Причорноморський

28,5

68,8

2,7

Комбінатів їх матеріально-сировинної бази, створення окремих незалежних лісових господарств (лісгоспів). Більшість підприємств деревообробної промисловості приватизовані і, через відсутність сировини, перепрофільовують виробництво.

Основні обсяги лісозаготівель (більше 90 %) зосереджені у п'яти найбільш лісистих регіонах. Обсяги заготовки в них лісосировини (враховуючи рубки головного користування та рубки, пов'язані з веденням лісового господарства) у 2000 р. становили:

1) Карпатський регіон - 2766 тис. м3- (24,6%)

2) Подільський регіон - 1203 тис. м3 - (10,72%)

3) Поліський регіон - 3752 тис. м3 - (33,3%)

4) Східний регіон - 1434 тис. м3- (12,7%)

5) Центральний регіон - 1455 тис. м3 - (12,9%)

Решта регіонів разом - 651 тис. м3 (5,8 %).

Наведені дані підтверджують необхідність внесення певних змін в територіальному розміщенні лісових ресурсів Внесення цих змін має здійснюватись відповідно до вимог забезпечення сталого розвитку, раціонального і ефективного використання лісових ресурсів, забезпечення охорони навколишнього середовища. Однак для вирішення цього важливого питання є нагальна необхідність значно збільшити площу лісонасаджень. За науковими і експертними оцінками, лісонасадження потрібно провести додатково на площі 4-4,5 млн. га Науковці рекомендують збільшити площу лісів країни за рахунок використання низькопродуктивних та еродованих сільськогосподарських угідь, розширення мережі та площі природоохоронних територій. У першу чергу збільшувати площі під заліснення треба в регіонах, де насаджень сьогодні найменше: в Донецькому, Придніпровському та Причорноморському регіонах, зокрема, в Автономній республіці Крим - понад 390 тис. га, Луганській - 360 тис. га, Донецькій - 340 тис. га, Одеській - 280 тис. га, Запорізькій - 280 тис. га за рахунок низькопродуктивних земель, які є в цих регіонах.

Схожі статті




Регіональна економіка - Манів З. О. - 8.4. Характеристика природноресурсного потенціалу економічних районів

Предыдущая | Следующая