Психологія - Варій М. Й. - 6.3. Сприйняття
Сприйняття відбувається на основі чуттєвих даних відчуттів. Під час сприйняття всі відчуття синтезуються, створюючи цілісні образи предметів та явищ. Але сприйняття водночас не зводиться до простої суми відчуттів. Воно завжди є більш-менш складним цілим, якісно відмінним від тих елементарних відчуттів, які входять до його складу. У кожне сприйняття входить і відтворений минулий досвід, і осмислення сприйнятого, і - у певному сенсі - також почуття та емоції з цього приводу. Відображаючи об'єктивну дійсність, сприйняття робить це не пасивно, не мертвенно-дзеркально, тому що в ньому водночас заломлюється все психічне життя конкретної людини, яка сприймає.
СПРИЙНЯТТЯ - це відображення у психіці людини предметів і явищ навколишнього середовища загалом під час їхньої безпосередньої дії на органи чуття. Воно постає як цілісне відображення предметів та явищ під час їхнього безпосереднього впливу на органи чуттів. Надалі цими образами оперують увага, пам'ять, мислення, емоції, почуття.
Як і відчуття, сприйняття виникають тільки в разі безпосередньої дії об'єктів на аналізатори.
Фізіологічне підгрунтя сприйняття. Фізіологічною основою сприйняття є складна аналітично-синтетична діяльність усієї кори головного мозку.
Важливу функцію в процесі сприйняття виконує друга сигнальна система, яка визначає зміст людського сприйняття. Вона робить предмет, який сприймають, словесним сигналом; визначає розуміння першо-сигнальних подразників, надає сприйманню людини довільного характеру, пов'язує сприйняття з активністю особистості. Друга сигнальна система сприяє усвідомленню та осмисленню предметів, які відображаються. Вона регулює процес формування людського сприйняття.
У сприйманні відображаються предмети дійсності в сукупності різноманітних властивостей, якостей та ознак. Взаємодія системи аналізаторів може виникнути внаслідок взаємодії комплексу подразників різних аналізаторів: зорових, слухових, моторних, дотикових тощо.
Сприйняття виконує такі функції:
- загального орієнтування (у пізнанні, поведінці, естетиці);
"оцінювання (оцінку місцеперебування релевантних об'єктів, їхніх форм, величини, фізичних властивостей розташування один щодо одного, ситуативного значення, поведінкового, символічного або естетичного змісту);
- пізнавальна (відображення нових предметів і явищ, їх сутності, зв'язків між ними тощо);
- контролю практичної діяльності (під час створення нових об'єктів);
- регулятивна (регулювання поведінки і діяльності в процесі взаємодії з предметами та явищами).
Властивості та види сприйняття. Сприйняття кожного нового предмета здійснюється на підставі наявних знань і досвіду людини. Людина сприймає предмет або явище в певному співвідношенні частин. У деяких випадках значущими є не так самі складові, як їхні взаємозв'язки.
Найважливішими особливостями сприйняття є:
- предметність;
- цілісність;
- структурність;
- константність;
- апперцепція;
- осмисленість;
- вибірковість;
- ілюзія.
Предметність сприйняття виявляється в тому, що будь-який предмет або явище відображається не як механічна сума якостей і властивостей, а як об'єкт, який має свій зміст, природу, призначення.
Предметність відіграє важливу роль і в подальшому формуванні самих перцептивних процесів, тобто процесів сприйняття. Коли виникає розбіжність між зовнішнім світом і його відображенням, суб'єкт має шукати нові способи сприйняття, які забезпечать правильніше відображення.
Цілісність сприйняття полягає в тому, що образи відображених предметів та явищ постають у свідомості в єдності багатьох якостей і властивостей.
Сприймаючи певний об'єкт, ми виокремлюємо його ознаки, аспекти, властивості й водночас об'єднуємо їх у єдине ціле, завдяки чому в нас виникає його цілісний образ.
Структурність сприйняття виявляється в тому, що, відображаючи предмети та явища в цілісності, людина виокремлює в них різні елементи, компоненти, підсистеми тощо.
Сприймаючи предмет, ми осмислюємо його як єдине ціле, що має свою структуру. Наприклад, на основі набутого досвіду, знань людина об'єднує окремі елементи в процесі сприйняття в цілісний образ, надає їм певної структури, сформованості. Сприймаючи окремо літаки, злітну смугу, ангари, радіотехнічні засоби та інше, ми визначаємо об'єкт як аеродром.
Константність - це відносна постійність величини, форми, кольору предметів та явищ, що сприймаються.
Константність формується в процесі предметної діяльності та є необхідною умовою життя людини. Константність сприйняття забезпечується досвідом, що набуваєл>ся в процесі індивідуального розвитку особистості й має велике практичне значення. Якби сприйняття не було константним, то під час кожного кроку, повороту, руху, кожної зміни освітлення ми б мали справу з новими предметами, переставали б упізнавати те, що було відоме раніше.
Апперцепція - це залежність змісту і спрямованості сприйняття від досвіду людини, ЇЇ інтересів, ставлення до життя, установок, багатства знань.
Апперцепція - одна з найважливіших особливостей сприйняття. Не саме око сприймає, не ізольоване вухо чує звук, не окремо язик розрізняє смакові якості. Усі види сприйняття здійснює конкретна жива людина. У сприйманні завжди виявляються індивідуальні особливості людини, її бажання, інтереси, певне ставлення до предмета сприйняття.
Отже, сприйняття залежить від попереднього досвіду людини. Що більше людина обізнана з певним об'єктом, то повнішим, точнішим і змістовнішим є її сприйняття цього об'єкта.
Осмисленість сприйняття полягає в тому, що відображені предмети та явища порівнюють з минулим досвідом людини, відомостями і знаннями про них, на основі чого виникає відповідне ставлення до них.
Завдяки осмисленню сутності та призначення предметів стає можливим цілеспрямоване їх використання, практична діяльність із ними. Сприймаючи предмет, ми можемо точно назвати його або сказати, що він нам нагадує.
Узагальненість сприйняття - це відображення одиничного випадку як особливого вияву загального. Певне узагальнення є в кожному акті сприйняття. Ступінь узагальнення залежить від рівня та обсягу наявних у людини знань.
В акті сприйняття відображення будь-якого предмета набуває певного узагальнення, предмет певним чином співвідноситься з іншими предметами. Узагальненість є вищим виявом усвідомленого людського сприйняття. В акті сприйняття втілюється єдність чуттєвих і логічних елементів, взаємозв'язок сенсорної та мисленнєвої діяльності особистості.
Вибірковість сприйняття полягає в тому, що під час відображення предметів та явищ відбувається виділення одних щодо до інших. Це відбувається під впливом попереднього досвіду людини, її нахилів, інтересів, установок і потреб.
Вирізнення об'єкта визначають передусім об'єктивні його властивості й умови, в яких він сприймається. До них належить контраст об'єкта з тлом. На це зважають під час добору форми, кольору, літерного шрифту для вирізнення пішохідного переходу, транспортних знаків.
Ілюзіями називають неадекватні сприйняття, які неправильно, викривлено, помилково відображають об'єкти, що діють на аналізатори. Ілюзії можуть зумовлювати різні причини. Однією з них є активізація старих тимчасових зв'язків у нових, істотно відмінних від попередніх, ситуаціях.
Існує чимало ілюзій, спричинених різницею в яскравості предмета й тла сприйняття. На темнішому тлі фігури здаються світлішими, ніж на менш темному.
Ілюзії породжуються діяльністю різних аналізаторів. Найпоширенішими є зорові ілюзії. Вони мають найрізноманітніші причини: вироблені життєвою практикою прийоми зорового сприйняття, особливості зорового аналізатора, зміна умов сприйняття, образне передбачення побаченого, дефекти зору.
Але хоч якою б складною була ілюзія, спотворене сприйняття можна відрізнити від правильного. Практична діяльність людей уточнює образи сприйняття.
Класифікація сприйняття. Сприйняття поділяють на види за кількома основами. -
За провідним аналізатором виокремлюють такі види сприйняття: зорове, слухове, дотикове, кінестезичне, нюхове і смакове.
Процес сприйняття здійснює зазвичай низка взаємодіючих аналізаторів. Перевага того чи іншого аналізатора в сприйманні визначається характером самого об'єкта.
В основу другого типу класифікації сприйняття покладено форми існування матерії: простір, час і рух. Відповідно виокремлюють такі види сприйняття: сприйняття простору, сприйняття часу і сприйняття руху.
За активністю сприйняття поділяють на навмисне (довільне) і ненавмисне (мимовільне).
Ненавмисне сприйняття спричинено особливостями навколишніх предметів: їх яскравістю, розташуванням, незвичністю; інтересом до них людини. Йдучи вулицею, ми чуємо шум машин, розмови людей, бачимо яскраві вітрини, сприймаємо різноманітні запахи тощо. У ненавмисному сприйманні не існує заздалегідь поставленої мети. Відсутнє в ньому й вольове зусилля.
Навмисне сприйняття має іншу характеристику. Здійснюючи нот, людина ставить перед собою мету, докладає певних вольових зусиль, щоб краще реалізувати свій намір, довільно обирає об'єкти сприйняття. Таким сприйняттям, наприклад, є слухання доповіді або перегляд тематичної виставки книг.
СПРИЙНЯТТЯ ПРОСТОРУ - це відображення у психіці людини розташування, величини, форми, об'ємності, віддаленості один від одного предметів та явищ на землі й у небі.
У процесі сприйняття простору розрізняють сприйняття величини, форми, об'ємності й віддаленості предметів.
Найінформативнішою ознакою, яку необхідно вирізнити піл час ознайомлення з формою, є контур. Це здійснюється за допомогою рухів очей, які ніби повторно виокремлюють контур, і є неодмінною умовою створення образу форми предмета.
СПРИЙНЯТТЯ ЧАСУ - це відображення об'єктивної тривалості, швидкості та послідовності явищ дійсності. Завдяки сприйманню часу відображаються зміни, що відбуваються в навколишньому світі.
Фізіологічною основою процесу сприйняття часу є умовні рефлекси на час, які постійно виробляються у людини. Воно здійснюється шляхом взаємодії аналізаторів, якими ми відображаємо інші аспекти явищ об'єктивної дійсності"
Велике значення у сприйманні часу належить кінестезичному аналізаторові. Він виконує важливу роль у сприйнятті ритму. Під ритмом розуміють низку подразників, які послідовно змінюють один одного і мають періодичний характер.
СПРИЙНЯТТЯ РУХУ - це відображення зміни положення об'єктів у просторі. Воно дає змогу орієнтуватися у відносних змінах у взаємному розташуванні та взаємовідношенні предметів навколишньої дійсності.
Відомості про переміщення предметів людина отримує, безпосередньо сприймаючи рух. Встановити, в який бік летить літак, з якою швидкістю він рухається, куди спрямований удар ворога можна на підставі досвіду просторової орієнтації.
Ілюзія руху може виникнути за відсутності реального руху предмета, під час фіксованого погляду. Сприйняття руху здійснюється зоровим, слуховим і кінестезичним аналізаторами.
У процесі пізнання навколишньої дійсності сприйняття може перейти в спостереження.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ - це цілеспрямоване планомірне сприйняття об'єктів, у пізнанні яких зацікавлена особистість.
Спостережливість - це вміння вирізняти характерні, проте ледь помітні особливості предметів і явищ. Вона формується в процесі систематичних занять улюбленою справою і тому пов'язана з розвитком професійних інтересш особистості.
Контрольні питання:
- Розкрийте сутність інтраіндивідуальної підструктури особистості.
- У чому виявляється пізнавальна діяльність особистості?
- Які психічні процеси забезпечують чуттєве пізнання світу?
- Які психічні процеси забезпечують абстрактне пізнання світу?
- Що таке подразник?
- Що входить до інтраіндивідуальної підструктури особистості?
- Який зв'язок між складовими інтраіндивідуальної підструктури особистості?
- Що розуміють під сенсорними процесами?
- Розкрийте єдність і відмінність понять "когнітивна сфера особистості" й "пізнавальна сфера особистості".
, Дайте визначення поняття "відчуття".
- Що становлять собою органи чуття?
- Що є фізіологічною основою відчуттів?
- Що таке рефлекторна дуга?
- Яким чином відбувається процес відчуття? Охарактеризуйте екстероцептивні відчуття.
- Охарактеризуйте інтероцептивні відчуття.
- Охарактеризуйте пропріоцептивні відчуття.
- Які різновиди відчуттів ви знаєте? Охарактеризуйте їх.
- У чому виявляються властивості відчуттів?
- У чому виявляються загальні закономірності відчуттів?
- Що становить собою абсолютний поріг чутливості?
- У чому виявляється поріг розрізнення?
- Що таке верхній абсолютний поріг чутливості?
- Яким чином виявляється нижній абсолютний поріг чутливості?
- Що становить собою адаптація?
- У чому виявляється сенсибілізація?
- Яким чином виявляється взаємодії відчуттів?
- Що таке контраст відчуттів?
- У чому виявляється синестезія відчуттів?
- Що становить собою психічний пізнавальний процес сприйняття?
- На основі чого відбувається сприйняття предметів та явищ?
- Яке фізіологічне підгрунтя сприйняття?
- Які властивості сприйняття?
- Яким чином класифікують сприйняття? Охарактеризуйте класифікацію сприйняття за провідними аналізаторами.
- У чому виявляється сприйняття простору?
- У чому виявляється сприйняття часу?
- У чому виявляється сприйняття руху?
- Коли сприйняття переходить у спостереження?
- Які основні типи сприйняття і спостереження вам відомі?
- Які функції сприйняття?
- Охарактеризуйте образ сприйняття.
Література:
Варій М. Й. Загальна психологія: Навч. посібник / Для студ. психол. і педагог, спеціальностей. - Львів: Край, 2005.
Веккер Л. М. Психические процессы: В 3 т. - Т.1. - Л.: Изд-во Ленингр. у-та, 1974. Загальна психологія : Підручн. для студ. вищ. навч. закладів / За заг. ред. акад. С. Д. Максименка. - К.: Форум, 2000.
Загальна психологія: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. ВДолинська, З. В. Огороднійчук та ін. - К.: А. Г. Н., 2002.
Леонтьев А. Н. Эволюция психики. - М., 1999.
Лурия А. Р. Ощущение и восприятие. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1975.
Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: У 2 т. - К.: Форум, 2002.
М'ясоїд ПА Загальна психологія: Навч. посіб. - 3-тє вид., випр. - К.: Вища шк., 2004.
Основи психології / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. - К.: Либідь, 1996.
Психология XXI века: Учебник для вузов / Под ред. В. Н. Дружинина. - М.: ПЕР СЭ, 2003.
Психологія / За ред. Г. С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1968.
Психологія: Підручник / За ред. Ю. Л. Трофімова. - 3-тє вид. - К.: Либідь, 2001.
Рубинштейн СЛ. Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1973.
Шостак В. И. Природа наших ощущений. - М.: Просвещение, 1983.
Схожі статті
-
Психологія - Варій М. Й. - 2.1. Предмет і завдання сучасної психології
2.1. Предмет і завдання сучасної психології Будь-яка конкретна наука відрізняється від інших наук особливостями свого предмета. А предметом кожної науки...
-
Психологія - Варій М. Й. - Глава 2. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ І ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇ
2.1. Предмет і завдання сучасної психології Будь-яка конкретна наука відрізняється від інших наук особливостями свого предмета. А предметом кожної науки...
-
Психологія - Варій М. Й. - 3.2. Мозок, людська психіка і психічне в єдності світу
Людей споконвічно хвилювало питання: у якій залежності перебувають між собою людський мозок, психіка і Всесвіт? Яким чином розвивалася людська психіка?...
-
Психологія - Варій М. Й. - 1.2. Психологічні напрями, школи і концепції
В. Вундт (1832-1920) у 1879 р. заснував у Лейпцигу першу у світі експериментально-психологічну лабораторію, на базі якої було створено психологічний...
-
Психологія - Варій М. Й. - 4.4. Багатосистемність психіки
Разом із багаторівневістю, людська психіка, як цілісна система, має багато підсистем, кожну з яких можна розглядати як відносно самостійну систему. До...
-
6.1. Поняття інтраіндивідуальної підструктури особистості Інтраіндивідуальна підструктура особистості виражає особливості перебігу й вияву всієї...
-
Психологія - Варій М. Й. - 5.3. Ментально-психічна підструктура особистості
Ментально-психічна складова у психіці людини - це психоенергетичний потенціал, який утворився в процесі життєдіяльності етносу від зародження до наших...
-
Психологія - Варій М. Й. - 5.2. Темперамент
Темперамент - головна властивість особистості. Його вважають найбільш стійкою характеристикою особистості людини, яка майже не змінюється впродовж життя...
-
Психологія - Варій М. Й. - 5.1. Генетичні, вікові й статеві особливості особистості
5.1. Генетичні, вікові й статеві особливості особистості Біопсихічна під структура особистості формується з очевидною перевагою біологічного. Не будемо...
-
Психологія - Варій М. Й. - Глава 5. БІОПСИХІЧНА І МЕНТАЛЬНО-ПСИХІЧНА ПІДСТРУКТУРИ ОСОБИСТОСТІ
5.1. Генетичні, вікові й статеві особливості особистості Біопсихічна під структура особистості формується з очевидною перевагою біологічного. Не будемо...
-
Психологія - Варій М. Й. - 4.5. Концепція психоенергетичної цілісності особистості
Під час свого становлення як особистості індивід є об'єктом соціального впливу і суб'єктом цілеспрямованого пізнання та перетворення об'єктивної...
-
Психологія - Варій М. Й. - 6.1. Поняття інтраіндивідуальної підструктури особистості
6.1. Поняття інтраіндивідуальної підструктури особистості Інтраіндивідуальна підструктура особистості виражає особливості перебігу й вияву всієї...
-
Психологія - Варій М. Й. - 2.3. Галузі психології
Сучасна наукова психологія б досить розмаїтою системою дисциплін і галузей. Просте перелічення вже не задовольняє потреби дослідників. Тому їх доречно...
-
Психологія - Варій М. Й. - 4.3. Багаторівневісгь психіки
Психіка - це складний комплекс, який працює за певними закономірностями. Як складові цього комплексу виокремлюють несвідомий, підсвідомий, свідомий і...
-
1.1. Основні підходи до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки Вживання слова "психологія" (від давньогрецьких слів "psyche" (душа) і...
-
Психологія - Варій М. Й. - Глава 1.РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ
1.1. Основні підходи до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки Вживання слова "психологія" (від давньогрецьких слів "psyche" (душа) і...
-
Психологія - Варій М. Й. - 2.2. Методи психології
Методи психології доцільно розділити на дві групи: - пізнавальні (дослідницькі) методи; - методи активного впливу на людей. Розглянемо першу групу...
-
Психологія - Варій М. Й. - ПЕРЕДМОВА
У нинішніх умовах психологія стала невід'ємною складовою професійної підготовки фахівців усіх спеціальностей вищої кваліфікації. Психологічні знання,...
-
Психологія - Варій М. Й. - 4.1. Людина як багато системне явище
Категорія особистості в сучасних наукових дослідженнях, соціального прогресу і суспільній свідомості посідає одне з центральних місць. її розкриття дає...
-
Психологія - Варій М. Й. - Глава 4.ОСОБИСТІСТЬ ТА її ПСИХІКА
Категорія особистості в сучасних наукових дослідженнях, соціального прогресу і суспільній свідомості посідає одне з центральних місць. її розкриття дає...
-
Психологія - Варій М. Й. - 6.2. Відчуття
Навколишній світ, його красу, звуки, кольори, запахи, температуру, величину і багато іншого ми пізнаємо завдяки органам чуття. За допомогою органів чуття...
-
Психологія - Варій М. Й. - 4.2. Сутність людської психіки і психічного
Виникає закономірне запитання: що становить собою людська психіка? На нашу думку, психіка утворюється на основі взаємодії різних форм психічного...
-
Психологія - Варій М. Й. - 3.1. Структура і функціонування центральної нервової системи людини
3.1. Структура і функціонування центральної нервової системи людини Упродовж тривалої еволюції органічного світу - від найпростіших одноклітинних тварин...
-
Психологія - Варій М. Й. - Глава З. ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА ЛЮДИНИ
3.1. Структура і функціонування центральної нервової системи людини Упродовж тривалої еволюції органічного світу - від найпростіших одноклітинних тварин...
-
Вікова психологія - Савчин М. В. - Концепція конвергенції (взаємодії) двох факторів розвитку дитини
Психологи, які репрезентували цей напрям, заперечували активність особистості у процесі її розвитку, вважаючи соціальне оточення вирішальним чинником, що...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 2.2. Розвиток психологічної думки у XIX - XX ст
У психології XIX ст. існували різні підходи, напрями, теорії, які грунтувались на різних філософських системах, з різним понятійним апаратом, з різними...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.7. Особистість у культурно-історичній теорії Л. С. Виготського
Засновником французької соціологічної школи був відомий філософ і соціолог Е. Дюркгейм (1858-1917), який висунув положення про біосоціальну природу...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.6. Теорії особистості у французькій соціологічній школі
Засновником французької соціологічної школи був відомий філософ і соціолог Е. Дюркгейм (1858-1917), який висунув положення про біосоціальну природу...
-
Вікова психологія - Савчин М. В. - Принципи вікової психології
У своїх наукових пошуках вікова психологія спирається на такі Загальнофілософські принципи: 1. Принцип всезагального зв'язку. Гносеологічний зміст його...
-
Вікова психологія - Савчин М. В. - Умови психічного розвитку
Сучасна психологія вбачає причини розвитку в процесі життя людини, в конкретних і суперечливих соціально-психологічних умовах, найрізноманітніших...
Психологія - Варій М. Й. - 6.3. Сприйняття