Психологія - Варій М. Й. - 4.5. Концепція психоенергетичної цілісності особистості

Під час свого становлення як особистості індивід є об'єктом соціального впливу і суб'єктом цілеспрямованого пізнання та перетво­рення об'єктивної дійсності й самого себе. У процесі розвитку особистості людина оволодіває засобами людської діяльності та спілкування, мовою, у неї формуються вищі психічні функції, свідомість, воля, самосвідомість, вона стає суб'єктом активного цілеспрямованого пізнання й перетворення навколишнього соціального та природного середовища. У неї виникає здатність до самовдосконалення, самотворення власної особистості в процесі самопізнання, самовиховання та самонавчання, вона вступає у "суб'єкт-суб'єктні" стосунки з іншими людьми.

Отже, під особистістю розуміємо конкретну людину, яка:

- належить до певного суспільства й соціальної групи;

- усвідомлює своє ставлення до навколишнього середовища, народу і до самої себе;

- займається певною діяльністю;

- вирізняється своєрідними особливостями поведінки й діяльності;

- володіє тільки їй притаманною системою психічних і соціопсихічних властивостей та якостей.

Особистість кожної людини наділена тільки їй властивим поєд­нанням рис та особливостей. Саме вони створюють її індивідуальність - поєднання психологічних особливостей людини, котрі утворюють її своєрідність і неповторність, відмінність від інших людей.

Індивідуальність виявляється в рисах характеру, темпераменті, звичках, переважаючих інтересах як пізнавальних процесів, у здібностях, індивідуальному стилі діяльності. Так само, як поняття індивід і особистість не є тотожними, особистість та індивідуальність також не тотожні, хоча й утворюють єдність. Індивідуальність забезпечує властивий тільки конкретній особистості стиль взаємозв'язків із навколишньою дійсністю. Індивідуальною є кожна людина, але індивідуальність одних виявляється яскраво, інших - малопомітно.

Індивідуальність особистості окремо виявляється в неповторному вияві утворень її інтелектуальної, емоційної та вольової сфери чи одразу в усіх сферах психічної діяльності. Проте цього ще недостатньо, щоб адекватно відобразити структуру особистості, оскільки залишається не з'ясованим співвідношення біологічного й соціального в психічному розвиткові індивіда. Щодо зв'язків біологічного й психічного, то важко сформулювати універсальний принцип, який би був правильним для всіх випадків. Ці зв'язки багатопланові й багатогранні.

Ще більш різноманітне та багатопланове відношення психічного й соціального. Психічні властивості особистості відчувають на собі вплив соціальних чинників, які постають як зовнішнє психічне. Однак тріада біологічне-психічне-соціальне по-різному діє в структурі особистості та співвідноситься на різних ступенях її розвитку, у різній діяльності і за різних обставин.

Психічна структура особистості складається з таких підструктур: а) біопсихічної; б) ментально-психічної; в) інтраіндивідуальної; г) соціо-психічної; д) свідомість-самосвідомість (рис. 4.2).

психічна структура особистості

Рис. 4.2.Психічна структура особистості.

Відмінні ознаки особистості:

- свідомість;

- самосвідомість;

- саморегулювання, тобто процес управління своєю поведінкою й діяльністю;

- активність, що виявляється в конкретній діяльності; але діяль­ність може мати й антигромадський характер, тоді таку людину називають асоціальною особистістю;

- особливості перебігу психічних процесів (відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уява, увага);

- індивідуальність;

- соціальний статус, тобто становище особистості в системі міжособистісних відносин, яке визначає її права, обов'язки, привілеї. Статус особистості задається наявною системою суспільних відносин і об'єктивно визначається місцем особистості в соціальній структурі. Він б її об'єктивною характеристикою, але може усвідомлюватись адекватно чи неадекватно, активно чи пасивно, цілковито, частково або зовсім не усвідомлюватись.

ПОЗИЦІЯ особистості характеризує суб'єктивний - активний, діяльний бік становища особистості у структурі суспільства. У складних за своєю природою суспільних відносинах кожна особистість може займати кілька позицій, що відрізняються одна від одної своїм значенням, визначеністю та іншими ознаками;

- соціальна роль - спосіб поведінки особистості залежно від її статусу або позиції у суспільстві, конкретному колективі чи соціальній групі. За визначенням І. С. Кона, роль особистості - це соціальна функція, нормативно схвалений спосіб поведінки, якої очікують від кожного, хто займає цю позицію. Ці очікування визначають загальні контури соціальної ролі й не залежать від свідомості та поведінки конкретного індивіда. Вони подані йому як те, що є зовнішнім, більш або менш обов'язковим;

- ранг - це престиж, репутація, авторитет, популярність у групі, колективі, суспільстві.

- самовизначення, тобто усвідомлення власних інтересів, свого місця в житті та суспільстві, а також своїх можливостей, потреб, цілей і цінностей тощо;

- самовираження - вияв здібностей, сутнісних сил, особистісних властивостей, якостей та особливостей;

- самоствердження - закріплення у свідомості навколишніх своєї значущості, вагомості; реалізація власних цілей через подолання перепон.

Контрольні питання:

- Що розуміють під поняттям "людина"?

- У чому сутність людської психіки?

- У чому виявляється багаторівневість психіки?

- Що таке несвідомий рівень людської психіки?

- Як функціонує підсвідомий рівень людської психіки?

- Які ознаки людської свідомості?

- Що таке надсвідомий рівень людської психіки?

- У чому полягає багатосистемність психіки?

- Які властивості людської психіки?

- Що таке психічне?

- Яка різниця між зовнішнім і внутрішнім психічним? Яким чином вони взаємодіють?

" Що розуміють під психоенергією та психоенергетичним потенціалом? Що таке механізми психіки?

- У чому полягає психоенергетична концепція особистості?

- Яка психічна структура особистості в цій концепції?

Література:

Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности. - M.: Наука, 1980. Асмолов А. Г. Психология личности. Принципы общепсихологического анализа. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990.

Бессознательное. Природа, функции, методы исследования: В 3-х томах. - Т. 1. - Тбилиси, 1978.

Варій М. Й. Соціальна психіка нації : Наукова монографія. - Львів: Сполом, 2002.

Варій М. Й. Загальна психологія: Навч. посібник / Для студ. психол. і педагог.

Спеціальностей. - Львів: Край, 2005.

Винницький O. P. Мозок і парапсихологія: Монографія. - К.: Поліграфкнига, 1996.

Вичев В. Мораль и социальная психика. - M.: Прогресс, 1978.

Грофф С. За пределами мозга. - М.: Изд-во Моск. трансперсонального центра, 1993.

Донченко Е. А. Социэтальная психика. - К.: Наукова думка, 1994.

Загальна психологія: Підруч. для студ. вщ. навч. закладів / За заг. ред. акад.

С. Д. Максименка. - К.: Форум, 2000.

Загальна психологія: Навч. посібник / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін.-К.: А. Г. Н., 2002.

Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., Политиздат, 1975.

Марищук В. Л. Резервы человеческой психики: Введение в психологию активности. - М.:

Политиздат, 1989.

Основи психології/ За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. - К.: Либідь, 1996. Петровский ВА Личность в психологии: парадигма субъектности. - Ростов на Дону; Феникс, 1996.

Психология XXI века: Учеб. для вузов / Под ред, В. Н. Дружинина. - М.: ПЕР СЭ, 2003. Тайны сознания и бессознательного: Хрестоматия / Сост. К. В. Сельченок. - Минск: Харвест, 1988.

Франкл В. Человек в поисках смысла. - М., 1990.

Фрейджер Р., Фейдимен Д. Личность. Теории, упражнения, эксперименты / Пер. с англ. - СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2004.

Фройд 3. Психология бессознательного. - М.: Прогресс, 1990. Фромм Э. Душа человека. - М.: Республика, 1992. Хардинг М. Э. Психическая энергия. - М.: Рафа-бук; К.: Ваклер, 2002. Юнг К. Г. Проблемы души нашего времени. - М. р 1993.

Ярослав Іванович Цурковський (1905 - 1995). До 100-річчя від дня народження / Упор. О. М. Лозинського, З. С. Багнюк та ін. - 2-ге вид., доп. - Львів: Вид-во Університету "Львівський Ставропігіон", 2005.

Схожі статті




Психологія - Варій М. Й. - 4.5. Концепція психоенергетичної цілісності особистості

Предыдущая | Следующая