Профілактика злочинів - Джужа О. М. - Розділ 22. Профілактика злочинів серед засуджених до покарань, не пов'язаних із позбавленням волі

22.1. Стан і тенденції злочинності серед засуджених до покарань, не пов'язаних із позбавленням волі

Значним здобутком сучасної кримінології є накопичення величезного масиву статистичних даних щодо динаміки та структури злочинності, аналіз різних проблем детермінації та організації профілактичної діяльності. Питання профілактики злочинності, зміцнення законності, забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, суворого дотримання принципу соціальної справедливості ніколи не втрачають своєї актуальності.

Україна, як незалежна демократична держава, проголосила пріоритет загальнолюдських цінностей та дотримання прав і свобод людини у кримінальній політиці держави. Як зазначалося раніше, тенденція до застосування покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, почала виявлятися досить грунтовно за часів незалежності, однак кроки до гуманізації кримінальної політики та економії репресії були започатковані за часів Радянського Союзу.

Дослідження проблем профілактики злочинам серед осіб, які перебувають на обліку кримінально-виконавчої інспекції, є надзвичайно актуальним.

Оскільки рецидив злочинів серед осіб, які досліджувались, існує, і в певні періоди виявляються тенденції до його зростання, а за кожним відсотком рецидиву криються досить значні абсолютні цифри злочинців-рецидивістів, ця проблема є актуальною для теоретичного вивчення. Також наукові розробки проблем є необхідними і для практики запобігання рецидивним злочинам.

Аналіз повторної злочинності серед засуджених до покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, та діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо профілактики вчинення нових злочинів свідчить, що на показниках рецидивної злочинності негативно позначаються такі чинники: стан загальної оперативної і соціально-економічної обстановки в країні, підвищення криміногенності засуджених, неадекватна оцінка особи підсудного при призначенні покарання, затримки в судах розгляду подань кримінально-виконавчої інспекції про скасування, звільнення з випробуванням, необгрунтовані відмови в їх задоволенні, недосконалість правової регламентації запобіжної діяльності, зниження рівня взаємодії кримінально-виконавчої інспекції з органами внутрішніх справ та іншими суб'єктами щодо запобігання вчиненню повторних злочинів.

Негативно також впливає на стан справ навантаження на персонал кримінально-виконавчої інспекції, недоліки та прорахунки в організації їх діяльності щодо профілактики злочинів, слабкий контроль за поведінкою підоблікових осіб, несвоєчасне вживання заходів до порушників порядку і умов відбування покарань, неякісна підготовка подань відносно цих осіб і формальне проведення службових розслідувань за фактами вчинених злочинів, а також відсутність у співробітників досвіду і навиків профілактичної роботи, відсутність повної та об'єктивної інформації про особу засудженого.

Криміногенний склад засуджених, щодо яких виконуються судові рішення протягом 2009-2010 рр., є складним і характеризується так: за злочини, віднесені до категорії невеликої тяжкості, відбувають покарання 23,7 тис. осіб (14,8%), середньої тяжкості -63,7 тис. осіб (39,8%), тяжких - 69 тис. осіб (43,1 %), особливо тяжких - 3,7 тис. осіб (2,3%). Із числа осіб, стосовно яких виконувались судові рішення, 542 засуджені за вбивство, із них за умисне вбивство - 203 (0,1%), умисні тяжкі тілесні ушкодження - 2956 (1,9%), злочини проти статевої свободи - 566 (0,4%), крадіжки -47 тис. (29,4%), грабіж - 13,3 тис. (8,3%), розбій - 2,5 тис. (1,6%), вимагання - 706 (0,4%), бандитизм - 6, терористичні акти - 5, хуліганство - 7,1 тис. (4,4%).

З числа засуджених 18,1 тис. (11,3%) раніше судимі до позбавлення волі, із них 7,5 тис. (4,7%) - неодноразово, 34,1 тис. (21,3%), засуджених за злочини, пов'язані з наркотиками. Раніше судимі до покарань, не пов'язаних із позбавлення волі, - 17,9 тис. (11,2%), із них 6,1 тис. (3,8%) - неодноразово.

Важливою та неодмінною складовою ефективності загально-профілактичної діяльності є комплексне планування, що забезпечує організацію і координацію сумісних зусиль кримінально-виконавчої інспекції, органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування, служб зайнятості населення, адміністрації організацій, на яких працюють засуджені, громадськості і засобів масової інформації щодо виявлення і усунення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів.

З метою повного, об'єктивного і всебічного дослідження обставин, виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню повторного злочину, необхідно проводити службові розслідування, розробляти і реалізовувати заходи щодо їх усунення.

Службові розслідування проводяться по злочинах, учинених в період відбування покарання, іспитового терміну у двотижневий строк з дня отримання інформації про вчинений злочин. Результатом такої перевірки є висновок, у якому відображаються:

- дані про засудженого, включаючи місце роботи, навчання, проживання, відомості про судимості;

- фабула злочину, за який він відбував покарання;

- дата постановки на облік, дані про допущені порушення порядку й умов відбування покарання і правопорушення, яка робота проводилася з ним співробітниками кримінально-виконавчої інспекції, органами внутрішніх справ, адміністрацією організацій та іншими особами, які заходи стягнення застосовувалися;

- фабула нового злочину, причини та умови, що сприяли його вчиненню, у тому числі недоліки в роботі кримінально-виконавчої інспекції та органів внутрішніх справ, посада, спеціальне звання, прізвище, ім'я, по батькові, винних осіб і заходи дисциплінарного стягнення.

Аналіз абсолютних показників злочинності серед осіб, які перебувають на обліку кримінально-виконавчої інспекції, за останні сім років (2003-2009) показує, що серед даної категорії засуджених зберігається рівень повторних злочинів при тому, що загальний рівень злочинності в державі знижується. У 2003 році нові злочини вчинили - 2980; у 2004 - 3210; у 2005 - 3413; у 2006 -3288; у 2007 - 3101; у 2008 - 2911; у 2009 - 3002, за перший квартал 2010 року нові злочини вчинили - 522 особи.

Найбільше засуджених, які вчинили нові злочини, перебувають на обліку кримінально-виконавчої інспекції у Кіровоградській -181 (2,49%), Чернігівській - 120 (1,81%), Дніпропетровській -581 (2,39%) областях, у м. Севастополі - 57 (2,67%).

94% засуджених, які знову стали на злочинний шлях, - звільнені від відбування покарання з випробуванням (2908 осіб). Засуджені до виправних робіт становлять 5% (157), до громадських робіт -0,9% (29).

У структурі злочинців за статтю переважають чоловіки - 92,9%. Жінками вчинено 7,1% нових злочинів, із яких 63,7% - це злочини невеликої і середньої тяжкості, 34,8% - тяжкі, особливо тяжкі - 1,3%.

1211 осіб (39%), які вчинили нові злочини, раніше вже неодноразово притягалися до кримінальної відповідальності, з них 802 (26%) - до покарань, не пов'язаних із позбавленням волі.

На момент вчинення нового злочину у стані сп'яніння перебували 569 осіб (18%), у складі групи - 725 (23%). 1727 (55,6%) засуджених - особи віком до 30 років. Особливо тяжкі злочини вчинили - 98 осіб, або 3,4% (у 2006 році - 3,8%), тяжкі 1426, або 45,2% (46,4%), середньої тяжкості - 1403, або 45,6%, (42,9%) та невеликої тяжкості - 174, або 5,6%.



Схожі статті




Профілактика злочинів - Джужа О. М. - Розділ 22. Профілактика злочинів серед засуджених до покарань, не пов'язаних із позбавленням волі

Предыдущая | Следующая