Професійна етика - Бралатан В. П. - 2.2.3. Призначення й класифікація міжнародних стандартів аудиту (МСА)

Стандарти аудиту - це документи, що формулюють однакові вимоги, при дотриманні яких забезпечується відповідний рівень якості аудиту й супутніх йому послуг.

Міжнародні стандарти аудиту призначені для застосування при аудиті фінансової звітності, але їх можна адаптувати й для аудиту іншої інформації й надання супутніх послуг. МСА містять:

- основні принципи;

- необхідні процедури;

- рекомендації із застосування принципів і процедур. МСА включають:

- вступ, де вказана мета і завдання, що ставляться перед аудитором, а також даються визначення найважливіших термінів, які використовуються найчастіше;

- розділи, які викладають суть стандарту;

- додатки (для деяких стандартів).

В окремих випадках можливе аргументоване аудитором відхилення від МСА. МСА застосовуються лише щодо суттєвих аспектів фінансової звітності. Це означає, що можливі відхилення від МСА в ситуаціях з несуттєвими показниками або обставинами.

В 1998 р. МСА використали 34 країни як національні стандарти, а в 35 країнах вони застосовувалися без значних змін.

Положення про міжнародну аудиторську практику розробляються для надання практичної допомоги аудиторам у застосуванні МСА й не мають чинності стандартів.

МСА діляться на 8 груп і мають тризначну нумерацію; десята група є Положенням Міжнародної Практики Аудитора (ПМПА), що має чотиризначну нумерацію.

Стандарти першої групи 100-199 "Вступна частина".

Стандарти другої групи 200-299 "Загальні принципи та обов'язки" об'єднані тим, що в них розкриваються обставини, за яких на аудитора й керівництво перевіряємо! особи покладають певні обов'язки і відповідальність.

класифікація та вимоги до складання міжнародних стандартів аудиту

Третя й четверта групи стандартів 300-499 "Оцінка ризиків та відповідь на оцінені ризики" присвячені порядку вибору стратегії аудиту, вивчення діяльності клієнта, визначення рівня суттєвості й аудиторських ризиків.

Стандарти п'ятої й шостої груп 500-699 ("Аудиторські докази" й "Використання роботи інших фахівців") містять стандарти й рекомендації з одержання аудиторських доказів, у тому числі із залученням результатів роботи аудиторських підрозділів, внутрішніх контролерів й експертів.

Правила складання аудиторських висновків за результатами аудиту фінансової звітності й перевірки іншої інформації наведені в стандартах сьомої та восьмої групи 700-899 - "Аудиторська думка та звітність" і "Спеціалізовані сфери" (рис. 2.7).

Положення про міжнародну аудиторську практику дають аудиторам додаткові рекомендації шляхом деталізації й роз'яснення застосування міжнародних стандартів аудиту.

2.2.4. Кодекс професійної етики аудитора

Аудиторська діяльність має свій етичний кодекс.

Кодекс професійної етики у будь-якій професії необхідний для забезпечення впевненості громадськості в якості послуг, які надаються представником цієї професії, тому що користувач певних видів послуг сам не може оцінювати якість цих послуг через їх складність.

Кожен фахівець на своєму робочому місці повинен дотримуватись певних норм етики.

Існує два аспекти у роботі аудитора:

1. Загальна етика (духовний аспект);

2. Професійна етика (практичний аспект) (див. розд.1). Кодекс професійної етики може складатися або з загальних тез,

Які визначають зразок ідеальної поведінки, або з окремих специфічних правил, які вказують на те, чи поведінка є неприйнятною. Перевагою загальних тез є їх зосередженість на позитивному боці професійної діяльності і, як наслідок, заохочення представників цієї професії до виявлення високого рівня професіоналізму. Недоліком цих тез є їх загальний характер: дотримуватись загальних тез дуже важко, а мінімально прийнятних стандартів поведінки не встановлено.

Перевагою чітко визначених специфічних правил є їх вимога дотримуватись певних мінімально встановлених стандартів поведінки. Недоліком специфічних правил є тенденція сприймати їх як максимальні, а не як мінімальні стандарти поведінки.

Для врегулювання норм професійної етики в 1996 році Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів був розроблений кодекс професійної етики, який поєднав у собі обидва ці підходи.

Нова редакція Кодексу етики була видана в січні 1998 року.

Кодекс етики професійних бухгалтерів (аудиторів) повинен бути основою етичних вимог (кодексів етики, детальних правил, рекомендацій, стандартів поведінки), які висуваються до професійних бухгалтерів (аудиторів) в кожній країні.

Загальноприйняті принципи аудиту та бухгалтерського обліку США і Міжнародні стандарти аудиту і бухгалтерського обліку дуже схожі. Існують певні відмінності, однак вони не є принциповими.

Професійна етика визначає загальні приписи щодо ідеальних форм поведінки працівників відповідних професій. Вони акцентують увагу на встановленні правил діяльності та потребують високого рівня професіоналізму.

В Україні рішенням АПУ від 18.04.2003 р. запроваджено в дію Кодекс етики професійних бухгалтерів Міжнародної федерації бухгалтерів. Головним завданням цього документа є встановлення етичних вимог для аудиторів-практиків з метою забезпечення гарантії високої якості їхньої роботи та задоволення інтересів суспільства та держави. Він запроваджує фундаментальні принципи етики та правила надання аудиторських послуг, які є обов'язковими для виконання усіма аудиторами.

Схожі статті




Професійна етика - Бралатан В. П. - 2.2.3. Призначення й класифікація міжнародних стандартів аудиту (МСА)

Предыдущая | Следующая