Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Вузьке розуміння права
До основних теорій, які можна віднести до вузького розуміння права, слід назвати:
- юридичний позитивізм;
- "чисту" теорію права Г. Кельзена;
- нормативне розуміння права;
- історичну школу права.
Юридичний позитивізм
Теорія юридичного позитивізму - одна із найпоширеніших теорій юридичної науки другої половини XIX - початку XX ст. Представниками цієї школи є: А. Меркель, Д. Остін, К. Бергб, Г. Шершеневич та ін.
Основою юридичного позитивізму слугували окремі тези філософського позитивізму, зокрема, це стосується відмови від визнання категорії "сутність", оголошення неможливості її пізнання, і обмеження пізнавальної здатності науки лише встановленням послідовності і черговості явищ на основі емпіричного методу. Хоча слід окремо зауважити, що не безспірну, але досить цікаву думку з цього приводу виказує Г. Дж. Бермам, який вважає, що "Лютеранські реформісти були в якомусь сенсі макіавеллістами: вони скептично відносились до здатності людини створити такий людський закон, котрий відображав би закон вічний... Цей лютеранський скептицизм дозволив виникнути теорії права - юридичному позитивізму, котрий приймав закон держави, як морально нейтральний засіб, проте як ціль знаряддя для вираження волі суверена та забезпечення покірності їй"23.
Для представників цього напряму "поняття права завжди та скрізь було та є чисто формальним" (К. Бергб). Тому юридична наука - це наука про позитивне право.
Завданням теорії права юридичний позитивізм вбачав у простому описі і систематизації норм права, їх формально-логічному аналізі, відмови від пізнання суті права. К. Бергб запропонував таке визначення суті права: "лише те, що функціонує як право, є правом".
Юридичні позитивісти закликали до вивчення діючого, тобто позитивного, права, а не ідеї права. Питання про справедливість права, на думку А. Меркеля, має для юридичної науки таке ж значення, як для географії питання: чи правильним є те, що джерела Рейна лежать на Альпах?
На думку представників цієї школи, з області юридичної науки повинно бути виключено будь-яке судження про те, чи є право хорошим або поганим, справедливим або несправедливим. Право це норма, яка об'єктивно надана і не потребує ніякого виправдання. Ніякі бажання про те, яким воно повинно бути, теорію права не повинно цікавити. Юридичний позитивізм став основою формально-догматичної юриспруденції, так як формально-логічний аналіз норм права і їх систематизація була визнана єдиним завданням юридичної науки. Право розглядалося як засіб "соціального компромісу".
Діючі норми права розглядалися позитивістами як непорушна догма, а завдання юристів, як вони вбачали, зводяться до систематизації і тлумачення численних юридичних норм, створення системи абстрактних понять, із яких випливає соціальна сутність права. Джерелом права визнавалася державна влада, яка володіє примусовими заходами.
Юридичний позитивізм абсолютизує розуміння права як сукупності норм, ізолюючи право від неюридичних явищ, зводить завдання науки до формально-догматичного вивчення права "із самого себе". Юридичний позитивізм своїм твердженням про те, що закону не суттєва етична оцінка, об'єктивно виправдовував в деякій мірі беззаконня, якщо воно формально санкціоновано.
Теорія юридичного позитивізму збереглась в юридичній науці, хоча і з деякими елементами модернізації перетворилася в теорії неюридичного позитивізму. Останній суттєво відрізнявся від свого прототипу. Якщо юридичний позитивізм брав право таким, як воно є, то неюридичний позитивізм бере право таким, яким воно йому представляється. Об'єктивні риси права чи зовсім зникають чи розчиняються в менш суттєвих ознаках тільки тому, що даній особі вони здадуться суттєвими. Неопозитивісти не розглядають право як щось однозначне.
Суб'єктивне право є похідним від нормативного наказу держави, яке надає права та покладає відповідні обов'язки.
Деякі юридичні позитивісти (зокрема, Г. Шершеневич) вважали навіть, що ті чи інші суспільні відносини існують завдяки відповідному закону. У той же час "держава не тільки? творцем і джерелом права, але і "передує праву історично та логічно".
До слабких сторін юридичного позитивізму можна віднести:
- ігнорування змістовної сторони права, у тому числі морального аспекту юридичних норм. Втрачається зв'язок між правом та справедливістю. Неважливо, що саме написано, важливо - що написано;
- перебільшення та догматизація ролі нормативного наказу. Це особливо проявляється у фактичному обгрунтуванні тези, що з наказу народжується реальність, а не реальність обумовлює (чи у всякому випадку впливає) на наказ;
- право може слугувати засобом свавілля зі сторони держави, як законодавця;
- односторонній підхід до співвідношення держави та права. Держава творець та господар права;
- ігнорування самостійного значення суб'єктивного права, ствердження його похідного від позитивного права характеру;
- перебільшення ролі формально-догматичного методу в пізнанні права тощо.
До сильних сторін цього підходу можна віднести, якщо в його межах:
- чітко зрозумілий зв'язок між правом та державою, у тому числі місце та роль держави у правовому бутті;
- визнаються та розробляються формальні аспекти юридичної науки (зокрема, необхідність виконання чітких правил юридичної техніки, розробка формально-юридичного методу тощо);
- визнається та обгрунтовується значення права, як певного суспільного регулятора, дія якого спрямована на забезпечення стабільного порядку у суспільстві;
- розмежовується ідеологія та право;
- визнаються та розробляються питання, які пов'язані з систематизацією права тощо. Як бачимо, цей напрям можна розглядати, як моністичне та вузьке розуміння права у межах наведеної на початку цього параграфу класифікації.
Схожі статті
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - ПЕРЕДМОВА
Видання курсу лекцій "Проблеми теорії держави і права. Основи" є певним підсумком осмислення мною базових проблем загальноюридичної теорії. Тобто...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Цілі і завдання лекції
Цілі і завдання лекції Мета даної лекції - це розглянути питання, що стосуються об'єкта та предмета загальнотеоретичної юридичної науки1 у контексті...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Сучасне розуміння методології науки та її складових
Необхідно відзначити, що на сьогодні в науці виникла дивна ситуація: чим більше почали досліджувати методологічну проблематику, тим більше з'явилось (і...
-
Цілі і завдання лекції Мета даної лекції - це розглянути питання, що стосуються об'єкта та предмета загальнотеоретичної юридичної науки1 у контексті...
-
Цілі і завдання лекції Мета даної лекції - це розглянути питання, що стосуються об'єкта та предмета загальнотеоретичної юридичної науки1 у контексті...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Визначення поняття "держава"
На підставі всього вищевикладеного, здавалося б, достатньо просто дати визначення поняття "держава": основні ознаки її названі, взагалі зрозумілі основні...
-
Цілі та завдання лекції Головна ціль цієї лекції - це дати загальне уявлення про навчальну дисципліну "Проблеми теорії держави і права", її значення та...
-
ТДП є загальнотеоретичною, гуманітарною, соціальною, юридико-практичною наукою та виступає як системо утворююча частина юридичних наук. Це пояснюється...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Основні функції теорії держави і права
Місце і значення тієї чи іншої науки, у тому числі юридичної, в системі наук визначається, перш за все, тими завданнями та функціями, які вона виконує в...
-
Як вже зазначалося, найбільш простий та очевидний підхід до визначення об'єкта ЗЮН-ТДП полягає у зведенні цього об'єкта до держави і права. Це допустимий...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Об'єкт і предмет ЗЮН. Основні точки зору
Як зазначалось вище, всі науки, в тому числі і ЗЮН, мають свій предмет та об'єкт дослідження. У науковій і навчальній літературі найбільш поширена точка...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Цілі та завдання лекції
Цілі та завдання лекції Головна ціль цієї лекції - це дати загальне уявлення про навчальну дисципліну "Проблеми теорії держави і права", її значення та...
-
На підставі всього вищевикладеного, здавалося б, достатньо просто дати визначення поняття "держава": основні ознаки її названі, взагалі зрозумілі основні...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Лекція 1. Вступна
Цілі та завдання лекції Головна ціль цієї лекції - це дати загальне уявлення про навчальну дисципліну "Проблеми теорії держави і права", її значення та...
-
Наступним етапом конкретизації методології дослідження і практичної діяльності є залучення (визначення) на основі методологічних принципів пізнання, які...
-
ТДП, являючись частиною єдиного наукового поля, постійно взаємодіє з іншими науками, відчуває їхні впливи на собі, та й сама впливає на них. Не важко...
-
Юридичні науки, будучи складовою і невід'ємною частиною соціальних наук, виступають в рамках поділу наукового поля як окремий блок та відносно самостійна...
-
Для з'ясування статусу і місця методології як специфічної системи знання дуже важливим є питання про співвідношення об'єкта (предмета) та методології...
-
Викладання та вивчення загальнотеоретичної юридичної науки у вищій школі стикається з певними труднощами. Цих труднощів достатньо. Частково вони...
-
Оскільки будь-яка навчальна дисципліна викладається з відповідною метою, то повинна забезпечити рішення відповідних завдань, навчальна дисципліна...
-
Оскільки будь-яка навчальна дисципліна викладається з відповідною метою, то повинна забезпечити рішення відповідних завдань, навчальна дисципліна...
-
Ще однією проблемою методології наукового дослідження і практичної діяльності (у тому числі в юридичній сфері) є проблема цінності методу (прийому,...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Проблеми цінності методу
Ще однією проблемою методології наукового дослідження і практичної діяльності (у тому числі в юридичній сфері) є проблема цінності методу (прийому,...
-
Оскільки будь-яка навчальна дисципліна викладається з відповідною метою, то повинна забезпечити рішення відповідних завдань, навчальна дисципліна...
-
Мета і завдання лекції Метою цієї лекції є розгляд процесів пізнавальної та практичної юридичної діяльності з точки зору тих методів, прийомів, способів...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Мета і завдання лекції
Мета і завдання лекції Метою цієї лекції є розгляд процесів пізнавальної та практичної юридичної діяльності з точки зору тих методів, прийомів, способів...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Основні теоретичні підходи до розуміння права
Загальні зауваження Проблема праворозуміння - це центральна проблема юридичної науки, і не лише ТДП. Якщо дещо скорегувати позицію В. Нерсесянца (замість...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Загальні зауваження
Загальні зауваження Проблема праворозуміння - це центральна проблема юридичної науки, і не лише ТДП. Якщо дещо скорегувати позицію В. Нерсесянца (замість...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Зміст поняття "праворозуміння"
Мета та завдання лекції Метою даної лекції є описання та аналіз основних напрямів праворозуміння у сучасній суспільно-політичній і державно-правовій...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Мета та завдання лекції
Мета та завдання лекції Метою даної лекції є описання та аналіз основних напрямів праворозуміння у сучасній суспільно-політичній і державно-правовій...
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Вузьке розуміння права