Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Регулятивно-нормативні ознаки держави
Суспільство, в межах якого виникає держава, досягає такого рівня ускладнення суспільної організації, що не може функціонувати без специфічних інститутів регулювання відносин, що складаються між соціальними суб'єктами. Тому державі, як специфічному суспільному утворенню, притаманні окремі ознаки, які характеризують державу з регулятивно-нормативного боку. До регулятивно-нормативних ознак держави відносять наявність позитивного права, законодавства, а також інших регулятивних форм - правових звичаїв, традицій, процедур тощо.
Одним з найбільш важливих зі згаданих інститутів є право.
Неважко довести, що сучасна держава без наявності права не може реалізовувати свої функції, повноваження тощо. При цьому в більшості випадків лише держава має право в особі компетентних органів видавати юридичні норми, які є обов'язковими для всього населення, що постійно чи тимчасово проживає (перебуває) на території держави, тобто формувати законодавство. Тому слід погодитись з тими авторами, які вважають, що однією з найважливіших ознак держави є тісний органічний зв'язок держави з правом та законодавством, який представляє собою економічно державної волі, державний регулятор суспільних відносин. Складно знайти в історії приклад, коли б держава могла обійтися без відповідної регулятивної форми, яку, як правило, і називають правом.
Існують навіть такі точки зору, відповідно до яких право є головною ознакою держави. Вважається, що держава існує лише тоді, коли в ній є право, а право може бути лише справедливим (на відміну від закону). При цьому право зводиться до поняття справедливості. Однак в дійсності не можна зводити право лише до справедливості.
Справді, право як ознаку сучасної держави, можна віднести до ознак, які відрізняють її від інших суспільних утворень. У той же час, слід розуміти, що саме держава видає нормативно-юридичні акти, які наділені загальнообов'язковою юридичною силою та містять в собі юридично-значущі норми, які регулюють суспільні відносини безпосередньо, або шляхом встановлення загальних принципів поведінки соціальних суб'єктів. Тому розглядати право (позитивне право) як справедливість є неправильним, тому вводити ознаку держави право (яке розуміється, як справедливість) може привести до проблеми, пов'язаної з тим, що багато держав тоді не можна буде визнавати за такі. Це в кращому випадку. А в гіршому випадку ми будемо вимушені питання про те, що являє із себе держава, перевести в площину дискусії з приводу що є справедливість. Іншими словами, питання державо - та суспільствознавче трансформується у етичне. А це навряд чи є плідним та правильним. Особливо, якщо визнати, що з приводу того, що є справедливим, а що ні дійти загальної точки зору у межах будь-якого суспільства, а тим паче людства, є неможливим.
А враховуючи те, що будь-які суспільні об'єднання та інші соціальні суб'єкти, хоча і можуть приймати рішення, обов'язкові для їх внутрішньо-організаційних підрозділів та членів, але нормативні акти держави обов'язкові для усіх державних та муніципальних органів, суспільних об'єднань, приватних організацій, посадових осіб та громадян, то зрозуміло, що дискусії про справедливість чи несправедливість тієї чи іншої юридичної норми, яка спричиняє невиконання державного припису, ставить під сумнів питання про суверенітет держави. Тобто ставить під сумнів центральний аспект формування державності. Саме тому законодавство, як результат правотворчості (нормо творчості) - є виключною прерогативою держави.
Для формування законодавства, нормативно-юридичної основи регулювання суспільних відносин, держава наділена специфічним, притаманним лише їй повноваженням на видання нормативно-юридичних актів або делегуванню функцій щодо видання цих актів недержавним організаціям, установам тощо. При цьому правотворчість здійснюється як форма владної діяльності держави, яка спрямована на утворення нормативно-юридичних актів, за допомогою яких у чинній юридичній системі змінюються чи скасовуються юридичні норми або запроваджуються нові.
Видання законів та підзаконних нормативно-юридичних актів державою характеризує останню, як здатну надавати своєму волевиявленню загальнообов'язкового характеру, який забезпечуються можливістю застосування державного примусу, тобто є формою прояву суверенітету держави. Таким чином, законодавство, як результат законотворчості, слід розглядати також як одну з ознак держави.
Зрозуміло, що якщо право та нормативно-юридичне регулювання, що міститься у позитивному праві, розглядати як синоніми, то можна стати на позицію, що держава є певний, персоніфікований правопорядок. Саме в цьому сенсі слід розглядати окремі аспекти концепції Г. Кельзена.
Також зауважимо, що ознакою держави є деякі державні традиції та ритуали. Вони певною мірою регулюють як внутрішньодержавні відносини, тобто відносини між інститутами держави, так і впливають на відносини, які складаються у суспільстві (і не обов'язково з участю держави та її окремих інститутів). Утім, певні традиції та ритуали існують у бутті будь-якої держави. Інша справа, що значення їх може змінюватись із часом (як правило, у бік зменшення значення для державно-правової дійсності), є різною для різних форм державності тощо. Саме тому вважаємо, що можна розглядати державні традиції та ритуали, як одну з регулятивних ознак держави.
Таким чином, як бачимо, що державі притаманні, крім інших, також регулятивно-нормативні ознаки. До яких можна віднести, зокрема:
- право;
- законодавство;
- державні традиції та ритуали тощо.
Схожі статті
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Змістовно-публічні ознаки держави
До змістовно-публічних ознак держави слід віднести ознаки, що за своєю природою пов'язані з діяльністю держави як певного організаційно керівного явища в...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Інституціональні ознаки держави
Виділення цієї групи ознак держави пов'язано з тим, що держава насправді виступає як сукупність інститутів, які мають певну внутрішню структуру, а разом...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Лекція 4. Державорозуміння
Мета та завдання лекції Метою даної лекції є надання загальних уявлень про те, що таке держава, як особливий суспільний інститут, який безпосередньо та в...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Ознаки держави
Для того, щоб охарактеризувати поняття "держава" насамперед слід визначитись з її ознаками, як специфічного суспільного явища. Тому не випадково В....
-
Мета та завдання лекції Метою даної лекції є надання загальних уявлень про те, що таке держава, як особливий суспільний інститут, який безпосередньо та в...
-
Як вже зазначалося, найбільш простий та очевидний підхід до визначення об'єкта ЗЮН-ТДП полягає у зведенні цього об'єкта до держави і права. Це допустимий...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Субстанціонально-просторові ознаки держави
Розгляд ознак держави, на наш погляд, слід починати з населення. Це пов'язано з тим, що держава як соціальний інститут не уявляється поза контекстом...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Основні функції теорії держави і права
Місце і значення тієї чи іншої науки, у тому числі юридичної, в системі наук визначається, перш за все, тими завданнями та функціями, які вона виконує в...
-
Юридичні науки, будучи складовою і невід'ємною частиною соціальних наук, виступають в рамках поділу наукового поля як окремий блок та відносно самостійна...
-
ТДП є загальнотеоретичною, гуманітарною, соціальною, юридико-практичною наукою та виступає як системо утворююча частина юридичних наук. Це пояснюється...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Сучасне розуміння методології науки та її складових
Необхідно відзначити, що на сьогодні в науці виникла дивна ситуація: чим більше почали досліджувати методологічну проблематику, тим більше з'явилось (і...
-
Будь-яка наука за своєю природою - це ніщо інше, як база даних, інформаційне середовище. У ньому накопичується та обробляються дані про той чи інший...
-
ТДП, являючись частиною єдиного наукового поля, постійно взаємодіє з іншими науками, відчуває їхні впливи на собі, та й сама впливає на них. Не важко...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Юридична наука в системі соціальних наук
Усі науки, що вивчають соціальну матерію, тобто суспільні відносини, виділяють в самостійну групу, яку, як правило, називають "суспільними" або...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - ПЕРЕДМОВА
Видання курсу лекцій "Проблеми теорії держави і права. Основи" є певним підсумком осмислення мною базових проблем загальноюридичної теорії. Тобто...
-
Ще однією проблемою методології наукового дослідження і практичної діяльності (у тому числі в юридичній сфері) є проблема цінності методу (прийому,...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Проблеми цінності методу
Ще однією проблемою методології наукового дослідження і практичної діяльності (у тому числі в юридичній сфері) є проблема цінності методу (прийому,...
-
Очевидно, що за історію свого існування людство виробило значну кількість способів, прийомів, засобів пізнання, деякі з них змогли трансформувати в...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Цілі і завдання лекції
Цілі і завдання лекції Мета даної лекції - це розглянути питання, що стосуються об'єкта та предмета загальнотеоретичної юридичної науки1 у контексті...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Об'єкт і предмет ЗЮН. Основні точки зору
Як зазначалось вище, всі науки, в тому числі і ЗЮН, мають свій предмет та об'єкт дослідження. У науковій і навчальній літературі найбільш поширена точка...
-
Цілі і завдання лекції Мета даної лекції - це розглянути питання, що стосуються об'єкта та предмета загальнотеоретичної юридичної науки1 у контексті...
-
Цілі і завдання лекції Мета даної лекції - це розглянути питання, що стосуються об'єкта та предмета загальнотеоретичної юридичної науки1 у контексті...
-
Викладання та вивчення загальнотеоретичної юридичної науки у вищій школі стикається з певними труднощами. Цих труднощів достатньо. Частково вони...
-
Цілі та завдання лекції Головна ціль цієї лекції - це дати загальне уявлення про навчальну дисципліну "Проблеми теорії держави і права", її значення та...
-
Оскільки будь-яка навчальна дисципліна викладається з відповідною метою, то повинна забезпечити рішення відповідних завдань, навчальна дисципліна...
-
Оскільки будь-яка навчальна дисципліна викладається з відповідною метою, то повинна забезпечити рішення відповідних завдань, навчальна дисципліна...
-
Не викликає великого сумніву те, що фактично саме особливості методології тієї чи іншої наукової школи зумовлюють зміст її поглядів на дійсність, її...
-
Наступним етапом конкретизації методології дослідження і практичної діяльності є залучення (визначення) на основі методологічних принципів пізнання, які...
-
Оскільки будь-яка навчальна дисципліна викладається з відповідною метою, то повинна забезпечити рішення відповідних завдань, навчальна дисципліна...
-
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Цілі та завдання лекції
Цілі та завдання лекції Головна ціль цієї лекції - це дати загальне уявлення про навчальну дисципліну "Проблеми теорії держави і права", її значення та...
Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Регулятивно-нормативні ознаки держави