Правознавство - Олійник А. Ю. - 11.5. Прокуратура України
У зв'язку зі змінами, що відбулися у нашому суспільстві у нормативно-правових актах, що стосуються діяльності прокуратури обгрунтовується необхідність докорінного реформування головних її функцій. Вказувалось, що із розвитком ринкових відносин і підвищенням ролі судової влади у захисті прав підприємців і власників, змінюється загально-наглядова функція прокуратури у сфері господарської діяльності. При цьому під загально-наглядовою функцією прокуратури слід розуміти нагляд за додержанням законів усіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.
Продовжуючи і поглиблюючи цей напрямок реформування прокуратури Конституція України розглядає прокуратуру, як організаційно самостійну державно-правову інституцію, яка при виконанні своїх повноважень активно взаємодіє з усіма гілками державної влади і є важливим елементом у забезпеченні балансу між ними.
У відповідності з Конституцією України на прокуратуру України покладаються:
1) підтримання державного обвинувачення в суді. При цьому прокурор не здійснює нагляду за діяльністю судів, він є рівноправним учасником судового процесу, що поряд з іншими суб'єктами бере участь у дослідженні доказів, а в обвинувальній промові обгрунтовує перед судом свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. Прокурор підтримуючи державне обвинувачення зобов'язаний керуватися вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів, і саме тому у разі, коли при розгляді справи прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного, він зобов'язаний відмовитись від обвинувачення;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Маються на увазі законні інтереси громадян і держави, що зафіксовані у Конституції України та інших нормативно-правових актах. Виходячи із змісту цього пункту можна стверджувати, що прокуратура може представляти будь-які інтереси громадян та держави у суді, але тільки у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Оперативно-розшукову діяльність можуть виконувати тільки визначені у Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 року, суб'єкти. До них відносять оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів служби безпеки, прикордонних військ, управління державної охорони. При цьому під оперативно-розшуковою діяльністю розуміють систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. Важливо підкреслити, що прокуратура наглядає не за самою оперативно-розшуковою діяльністю, а за додержанням законів вищеназваними органами при здійсненні оперативно-розшукової діяльності.
Органами дізнання є: міліція; органи державної безпеки - у справах, віднесених до їх відання; командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ - у справах про всі злочини вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками і службовцями Збройних4 Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні частини, з'єднання, установи; митні органи - у справах про контрабанду та інші державні органи, повний перелік яких наведений у статті 101 Кримінально-процесуального кодексу України.
Особливу увагу слід звернути, що у Конституції України, щодо цього, вводиться нове поняття - досудове слідство, у зв'язку з чим має бути сформована система цих органів, а також прийнято закон, що регулює її функціонування. На сьогодні цю функцію виконують органи попереднього слідства якими є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ і слідчі органів безпеки. Діяльність органів попереднього слідства врегульована кримінально-процесуальним законодавством і перебуває під постійним наглядом прокурора, повноваження якого по відношенню до них мають владний характер. Вказівки прокурора у кримінальній справі є обов'язковими для органів попереднього слідства;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Здійснення цієї функції передбачає, що прокуратура наглядає за дотриманням законів в ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах, тюрмах, виправно-трудових і виховно-трудових колоніях, а також у психіатричних лікарнях з суворим і посиленим наглядом. Надзвичайна важливість цієї функції пояснюється тим, що прокуратура забезпечує законність в установах, де в силу ізоляції від суспільства люди залишаються найменш захищеними з точки зору дотримання їх прав та інтересів;
Б) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. З приводу зазначеної функції варто наголосити на тому факті, що вона передбачає собою здійснення нагляду за; по-перше, додержанням прав і свобод людини і громадянина і, по-друге, додержанням законів із цих питань.
Конституцією проголошено, що прокуратура України становить єдину систему, яку складають Генеральна прокуратура, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури. Єдність системи забезпечується тим, що нижчі прокурори підпорядковуються вищим" а всі прокурори - Генеральному прокуророві України. Вона обумовлена єдиними завданнями, функціями, принципами її організації і діяльності, повноваженнями по виявленню правопорушень і засобами реагування на них. Єдність прокуратури означає, що вона функціонує як незалежний централізований державний орган на підставі узгоджених між собою нормативно-правових актів. Так у сучасний період розвитку нашої країни діяльність прокуратури регулюється Конституцією України, Концепцією судово-правової реформи в Україні від 28 квітня 1992 року, Законом України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року, іншими законодавчими актами.
Конституція України встановила, що Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України - Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. При цьому варто звернути увагу на те, що Конституція України не передбачила, на жаль, підстав звільнення та відставки Генерального прокурора України. Строк повноважень Генерального прокурора України - п'ять років.
І, на закінчення, ще одне надзвичайно важливе зауваження. Слід звернути увагу, що пункт 14 статті 92 Конституції України регламентує, що виключно законами України визначаються організація і діяльність прокуратури, тобто у майбутньому у відповідності з Конституцією України буде прийнятий новий Закон України "Про прокуратуру". Окрім того в цьому Законі слід врегулювати питання стосовно ЇЇ системи, структури, органів, кадрів, матеріального і технічного забезпечення та інші.
Схожі статті
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - 11.4. Центральні та місцеві органи виконавчої влади
Друге після Кабінету Міністрів місце у виконавчій вертикалі влади посідають центральні органи виконавчої влади. Систему центральних органів виконавчої...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 8. Держава і право Української Народної Республіки (УНР)
Держава і право УНР може бути розглянута в три етапи її розвитку: а) Центральна Рада; б) Гетьманат П. Скоропадського; в) Директорії. Початок реального...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 10. Держава і право в незалежній Україні
Падіння Директорії на початку 1919 р. і створення українського радянського уряду ознаменувало початок нового етапу в розвитку конституційного процесу в...
-
Падіння Директорії на початку 1919 р. і створення українського радянського уряду ознаменувало початок нового етапу в розвитку конституційного процесу в...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - ВВЕДЕННЯ В ЮРИДИЧНУ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ
Шановні учні, абітурієнти, студенти, аспіранти, докторанти, викладачі! Вашій увазі пропонується найбільш сучасне видання підручника "Правознавство". При...
-
Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - §11. Загальна характеристика системи органів державної влади
Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 4. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
Розділ І Конституції України має назву "Загальні засади" і складається з 20 статей, У ньому закріплено основні принципи конституційного ладу нашої...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 1. Поняття і принципи законності
§ 1. Поняття і принципи законності Законність - явище багатогранне. Її розглядають як принцип формування правової держави, як метод управління...
-
§ 1. Поняття і принципи законності Законність - явище багатогранне. Її розглядають як принцип формування правової держави, як метод управління...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - ПЕРЕДМОВА
Шановні учні, абітурієнти, студенти, аспіранти, докторанти, викладачі! Вашій увазі пропонується найбільш сучасне видання підручника "Правознавство". При...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 4. Розвиток науки теорії держави і права в Україні
Теорія держави і права є елементом складної системи знань про суспільство. Ця система включає в себе природні, точні (технічні) і суспільні науки, які...
-
Концепція правової держави має довгу і повчальну історію. Ще в давні часи почався пошук справедливості, принципів, форм і конструкцій взаємозв'язку,...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 5. Громадянство України як один з інститутів конституційного права
Під громадянством України розуміють постійний політико-правовий зв'язок особи з державою, який зумовлює наявність у них взаємних прав, свобод та...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 6. Форми правового виховання
Правове виховання розглядають у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні воно характеризується як вплив усіх правових чинників суспільного...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 3. Конституція України та її розвиток
Як уже підкреслювалось раніше, особливе місце в системі джерел конституційного права України займає її Конституція. Загалом, термін "конституція"...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 2. Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні
Витоки українського конституційного процесу мають давні історичні традиції. Ще за часів Київської Русі на віче укладалися договори між князем і народом,...
-
Правове виховання розглядають у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні воно характеризується як вплив усіх правових чинників суспільного...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 3. Гарантії законності, правопорядку та суспільного порядку
Результатом законності визнають певний її стан - правопорядок. Це реалізовані правові норми в системі суспільних відносин, у яких діяльність суб'єктів...
-
Результатом законності визнають певний її стан - правопорядок. Це реалізовані правові норми в системі суспільних відносин, у яких діяльність суб'єктів...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 6. Державні органи України
Для здійснення своїх завдань і функцій кожна держава створює різноманітні органи й організації. Система всіх державних органів і організацій, що беруть...
-
Для здійснення своїх завдань і функцій кожна держава створює різноманітні органи й організації. Система всіх державних органів і організацій, що беруть...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - 11.3. Кабінет Міністрів України - Уряд України
Основними напрямами діяльності органів державної виконавчої влади в Україні є реалізація двох основних функцій: виконавчої та розпорядчої. Виконавча...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 5. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу
Окрім внутрішньої, розрізняють також зовнішню форму права, або джерела права. Це способи юридичного виразу права, його організація в належну юридичну...
-
Метою створення правової держави в Україні е забезпечення цивілізованого функціонування і розвитку громадянського суспільства. Концепція правової держави...
-
Питання прав і свобод людини і громадянина нині є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики всіх держав світової співдружності. Саме...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 6. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні
Закон України "Про правовий статус іноземців" від 4 лютого 1994 р. визначає правовий статус іноземців в Україні, закріплює основні права, свободи та...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 3. Місце теорії держави і права в системі правових наук
Теорія держави і права є елементом складної системи знань про суспільство. Ця система включає в себе природні, точні (технічні) і суспільні науки, які...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - Глава II. Історія розвитку держави і права в Україні
§ 1. Предмет, методи і завдання історії держави і права Історію держави і права (ІДП) можна розглядати як юридичну науку і навчальну дисципліну. Як...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 5. Основні закономірності виникнення держави і права
Існує кілька поглядів на політичну організацію суспільства і на право в аспекті їх виникнення: 1) соціальний розвиток суспільства почався без політичної...
Правознавство - Олійник А. Ю. - 11.5. Прокуратура України