Правознавство - Олійник А. Ю. - § 8. Держава і право Української Народної Республіки (УНР)

Держава і право УНР може бути розглянута в три етапи її розвитку: а) Центральна Рада; б) Гетьманат П. Скоропадського; в) Директорії.

Початок реального конституційного процесу в Україні слід пов'язувати з поваленням самодержавства й організацією в березні 1917 р. Української Центральної Ради. І Універсал Центральної Ради започаткував становлення української державності і розглядався як "статут автономії України".

Віхою в розвитку конституційного процесу стало прийняття З липня 1917 р. П Універсалу Української Центральної Ради, який можна розглядати як договір про порозуміння між Центральною Радою і Тимчасовим урядом у Петрограді. В П Універсалі проголошувався намір підготувати проекти законів про автономний устрій України.

Важливим політико-правовим, кроком стало прийняття Центральною Радою 20 листопада 1917 р. Ш Універсалу, який проголошував встановлення вже не автономних, а федеративних стосунків із Росією. Але така позиція Центральної Ради не знайшла розуміння ні в російського Тимчасового уряду, ні в більшовицької влади, яка відхилила всі демократичні пропозиції України й почала проти Української Центральної Ради воєнні дії. За цих умов 9 січня 1918 р. був прийнятий IV Універсал Центральної Ради, у якому проголошувалося, що "однині Українська Народна Республіка стає самостійною і від нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу".

Віддаючи перевагу мирним засобам розвитку держави, правової системи, Центральна Рада намагалася встановити в Україні справді демократичний устрій. Про це безпосередньо свідчить текст Конституції УНР 1918 року. З 5 по 20 статті в Конституції УНР закріплювалися демократичні права і свободи. Встановлювалися: а) громадянські права: на життя, честь і гідність, особисту недоторканість, свободу совісті, таємницю листування, свободи слова, друку, сумління, перемін місця перебування та ін.; б) політичні права: участі в управлінні державою, місцевим життям, участі у виборах державних органів і органів місцевого самоврядування та ін.; в) соціальні та культурні права: на освіту, користування національною культурою та ін.; г) економічні права: на працю, страйк та ін. Вона, на жаль, так і не набрала чинності, тому що в той самий день, коли була прийнята, в Київ увійшли німці і почалася доба українського Гетьманату Павла Скоропадського.

Серед державно-правових актів часів Гетьманату, насамперед, слід згадати гетьманську "Грамоту до всього українського народу" від 29 квітня 1918 р., яка скасувала всі акти, прийняті Центральною Радою, у тому числі й Конституцію, проголосила право приватної власності фундаментом культури й цивілізації, цілковиту свободу приватного підприємництва й ініціативи. В той самий день, 29 квітня 1918 р., був прийнятий установчий правовий акт під назвою "Закони про тимчасовий державний устрій України", у якому вирішувалися питання "про гетьманську владу", "про віру", встановлювалися "права і обов'язки українських козаків і громадян", у спеціальному розділі "про закони" наголошувався особливий правовий статус цього закону. Йшлося також "про Раду Міністрів і про міністрів", "про фінансову Раду", "про Генеральний Суд".

Після падіння Гетьманату в листопаді 1918 р. до влади прийшла Директорія у складі п'яти членів на чолі з В. Винниченком. Фактично провідну роль у Директорії відігравав С. Петлюра, який пізніше й став її головою. Серед правових актів Директорії, які мали конституційне значення, слід назвати Декларацію Української Директорії від 26 грудня 1918 р., закон про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці, закон про Державну Народну Раду Української Народної Республіки. Особливо слід зазначити, що за доби Директорії був розроблений розгорнутий проект Конституції УНР під назвою "Основний державний закон Української Народної Республіки ".

Отже, на різних етапах розвитку держави і права незалежної України (1917-1919 рр.) за формою правління УНР була парламентською республікою і конституційною монархією. За формою державного устрою - унітарною державою з елементами територіальної автономії і за формою державного режиму - демократією. Саме в УНР почала зародження та змінювалася українська національна правова система. Джерелами права були нормативні договори, правові звичаї і нормативно-правові акти.

Схожі статті




Правознавство - Олійник А. Ю. - § 8. Держава і право Української Народної Республіки (УНР)

Предыдущая | Следующая