Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 3.6. Верховна Рада України - єдиний орган законодавчої влади в Україні
Визначаючи місце Верховної Ради України в системі органів державної влади, слід відмітити, що вона забезпечує законодавче регулювання всіх суспільних відносин в державі. В той же час згідно із здійсненням державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, Верховна Рада є частиною механізму стримувань і противаг, який усуває можливість узурпації влади органами держави або посадовими особами.
Верховна Рада України складається із 450 народних депутатів, обраних у відповідності з Законом України "Про вибори народних депутатів України" в редакції від 7 липня 2005 р. строком на 5 років, які здійснюють свої повноваження на постійній основі.
Статус народного депутата закріплений у Конституції України (ст. 78-81,86,88,93), а також у Законі України "Про статус народного депутата України" від 21 листопада 1992 р., в редакції від 22 березня 2001 р.
Вказані акти регламентують питання повноважень народних депутатів, основні права, обов'язки і гарантії їх діяльності, а також підстави дострокового припинення їх повноважень і можливі юридичні наслідки, що виникають внаслідок цього.
Робота Верховної Ради України чітко визначена. Вона регламентується не тільки Конституцією, а й спеціальним Регламентом Верховної Ради, який має силу закону, встановлює порядок скликання і проведення сесій Верховної Ради, ЇЇ засідань, формування керівних органів Парламенту, визначає законодавчу процедуру, порядок здійснення контрольної та інших видів діяльності Верховної Ради, її органів і народних депутатів, які випливають із їх повноважень.
Залежно від суті і призначення повноваження Верховної Ради України можна класифікувати на окремі групи:
1) повноваження, пов'язані із внесенням змін до Конституції України;
2) повноваження, пов'язані з прийняттям законів, внесенням до них змін і доповнень;
3) повноваження/ пов'язані з функцією контролю за бюджетом;
4) повноваження, пов'язані з визначенням засад політики держави та програм суспільного розвитку;
5) повноваження, пов'язані з визначенням взаємовідносин з Президентом України;
6) повноваження, пов'язані з формуванням визначених законом державних органів;
7) повноваження, пов'язані з функцією парламентського контролю Верховної Ради;
8) повноваження, пов'язані з організацією адміністративно-територіального поділу країни;
9) повноваження, пов'язані зі здійсненням зовнішніх функцій держави та ін.
Головним завданням Верховної Ради є прийняття законів держави. Конституція в ст. 92 закріплює, що виключно законами України визначаються:
- права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, обов'язки громадянина;
- громадянство, правосуб'єктність громадян;, статус іноземців та осіб без громадянства;
- права корінних народів і національних меншин;
- порядок застосування мов;
- засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку;
- основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки;
- правовий режим власності та інші питання. Виключно законами України встановлюються:
- державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори, засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;
- порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України;
- одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення державних стандартів;
- порядок використання і захисту державних символів;
- державні нагороди;
- військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання;
- державні свята;
- порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального;
- оголошення амністії.
Закони Верховна Рада України приймає у визначеному конституційно-правовими нормами порядку, пов'язаному із розробкою, обговоренням прийняттям і введенням в дію законів держави, який отримав назву - "законодавчого процесу".
Законодавчий процес зумовлений політичною системою, історичними традиціями, загальною правовою свідомістю, правовою культурою, моральними засадами суспільства, поточною політичною та економічною ситуацією в країні, складом парламенту та іншими факторами.
Законодавчий процес врегульований Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України та іншими законодавчими актами. Він має досить складну процедуру, свої етапи:
- підготовку проекту закону;
- внесення проекту до Верховної Ради;
- реєстрацію законопроекту;
- попередній розгляд проекту:
- розгляд проекту в комітетах Верховної Ради;
- внесення на розгляд на пленарному засіданні;
- внесення до порядку денного;
- перше читання проекту;
- внесення поправок;
- друге(третє) читання проекту;
- оформлення документа;
- розгляд Закону Президентом;
- розгляд зауважень Президента;
- опублікування Закону;
- введення Закону в дію.
Основними етапами законодавчого процесу є:
1) законодавча ініціатива - це право і можливість вносити у законодавчий орган законопроекти (попередні тексти законів), це право належить згідно ст. 93 Конституції Президентові України, народним депутатам України і Кабінету Міністрів України;
2) розгляд законопроекту в комітетах Верховної Ради України;
3) обговорення законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради України;
4) прийняття закону Верховною Радою України;
5) підписання і офіційне опублікування, тобто оприлюднення закону Президентом України;
6) введення закону в дію.
Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.
Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:
1) протягом одного місяця у Верховній Раді не сформовано коаліцію депутатських фракцій, до складу якої повинно входити більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України;
2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;
3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців його повноважень і повноважень Верховної Ради України.
Схожі статті
-
Закони держави, як нормативно правові акти мають вищу юридичну силу, тому саме вони регулюють найважливіші суспільні відносини. Ст. 92 Конституції...
-
Багатоманітність суспільних відносин, врегульованих великою кількістю правових норм обумовлює наявність різних галузей права, серед яких слід виділити...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 3.2. Структура та загальні засади конституції України
Конституція України - це політико - правовий документ, в якому знаходять свій офіційний вираз і закріплення базові устої суспільного і державного устрою,...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.9. Система законодавства України
Законодавство України - це система діючих нормативно-правових актів, встановлених чи санкціонованих компетентними органами держави, змістом яких є...
-
Громадянство - це постійний правовий зв'язок особи і держави, що виявляється у їх взаємних правах та обов'язках. Громадянин не може бути позбавлений...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - Розділ 3. Основи конституційного права України
3.1. Предмет, метод і система конституційного права Термін "конституційне право" вживається в трьох значеннях: галузь національного права; окрема наука;...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 1.5. Форма держави
Форма держави - це спосіб організації і здійснення державної влади. Форма держави складається з трьох елементів: 1) форми правління; 2) форми державного...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 1.7. Поняття правової держави і громадянського суспільства
Відносини держави та фізичної особи, як правило, базуються на взаємних правах, обов'язках та відповідальності, які конкретизуються в конституції та інших...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 1.6. Держава і особа
Відносини держави та фізичної особи, як правило, базуються на взаємних правах, обов'язках та відповідальності, які конкретизуються в конституції та інших...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 1.4. Механізм і апарат держави
Під механізмом держави розуміють систему державних владних органів та організацій, установ і підприємств, завдяки яким держава реалізує свої завдання і...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 3.5. Безпосередня і представницька демократія в Україні
Україна відповідно до ст. 5 Конституції є республікою, в якій суверен - народ. Суверенітет за змістом цієї статті належить народу, який здійснює владу...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.20. Види правопорушень
Залежно від різних критеріїв правопорушення розподіляються на різні групи. За ступенем суспільної шкоди чи суспільної небезпеки правопорушення...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 3.3. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина
Права людини в сучасному світі - це проблема, вирішення якої стоїть у центрі практичної діяльності міжнародного співтовариства і кожної держави. Права...
-
Система права - це об'єктивно зумовлена єдність і погодженість правових норм держави та їх розподіл на окремі взаємопов'язані між собою складові...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.6. Поняття системи права
Система права - це об'єктивно зумовлена єдність і погодженість правових норм держави та їх розподіл на окремі взаємопов'язані між собою складові...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.23. Види юридичної відповідальності
Ціль (мета) юридичної відповідальності має комплексний характер. Вона полягає в: 1) покаранні правопорушника, тобто у здійсненні певних репресивних...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.22. Цілі і підстави юридичної відповідальності
Ціль (мета) юридичної відповідальності має комплексний характер. Вона полягає в: 1) покаранні правопорушника, тобто у здійсненні певних репресивних...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.21. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
Залежно від різних критеріїв правопорушення розподіляються на різні групи. За ступенем суспільної шкоди чи суспільної небезпеки правопорушення...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.4. Джерела права
Під джерелами права правознавці-науковці розуміють різні явища: - по-перше, це визначення звідки походить право, що є правотворчою силою, породжуючою...
-
Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.17. Тлумачення правових норм
З метою правильного розуміння змісту правових норм та їх реалізації, здійснюється тлумачення правових норм, під яким розуміється роз'яснення змісту...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 3.1. Предмет, метод і система конституційного права
3.1. Предмет, метод і система конституційного права Термін "конституційне право" вживається в трьох значеннях: галузь національного права; окрема наука;...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.14. Юридичні факти
Юридичні факти - це умови, конкретні життєві обставини, передбачені гіпотезою правової норми, з настанням яких виникають правові відносини. Юридичні...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.12. Поняття і структура правовідносин
Будь-яка держава створює велику кількість нормативно-правових актів. Для полегшення знаходження певного нормативного акту, забезпечення доступності...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.11. Систематизація законодавства
Будь-яка держава створює велику кількість нормативно-правових актів. Для полегшення знаходження певного нормативного акту, забезпечення доступності...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.5. Правові норми, їх ознаки, структура і види
Система права будь-якої держави складається із великої кількості правових норм. Норма права - це первинний елемент права, виражений у формі статті...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.2. Поняття і ознаки права
Право, як вид соціальних норм, виникає тільки з появою держави, саме вона створює ці соціальні норми з метою врегулювання найважливіших суспільних...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - Вступ
Даний посібник має на меті у загальному вигляді та доступній формі ознайомити молодих людей, зокрема студентів технічних вузів, студентів неюридичних...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 1.3. Функції держави
Держава - це досить складне соціальне і юридичне явище. Існує багато визначень терміну "держава". Так в Древньому Китаї даосисти визначили, що держава -...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 1.2. Держава, її ознаки
Держава - це досить складне соціальне і юридичне явище. Існує багато визначень терміну "держава". Так в Древньому Китаї даосисти визначили, що держава -...
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 3.6. Верховна Рада України - єдиний орган законодавчої влади в Україні