Правове регулювання міжнародних перевезень - Столярський О. В. - Транспортні документи
Після отримання вантажу (прийому вантажу в своє відання) перевізник, капітан судна чи агент перевізника повинні на вимогу відправника видати відправникові коносамент. Отже, капітан судна, видаючи коносамент, презентує інтереси і діє на користь перевізника. Визначається також правове положення відправника як сторони договору морського перевезення вантажу: саме йому видають документ, що підтверджує договір перевезення.
Гаазько-Вісбійські правила не визначають форму коносамента. Кожен перевізник має право випускати свої проформи коносамента за умови, що їх зміст не суперечить імперативним вимогам Конвенції. У коносаменті серед інших обов'язково повинні міститися такі дані й відомості про вантаж:
1. Основні марки, необхідні для ідентифікації упакованих і не-упакованих генеральних вантажів. Маркування має бути розбірливим, чітким і нанесене так, щоби залишатися збереженим до закінчення рейсу. Відомості про маркування вантажів повинні бути повідомлені перевізникові письмово до моменту початку завантаження вантажу на борт судна.
2. Кількість місць або предметів чи кількість або вага, залежно від того, як ці відомості письмово зазначені відправником.
3. Зовнішній вигляд і стан вантажу за зовнішнім оглядом.
Відомості за підпунктами 1 і 2 необхідні перевізникові (капітанові судна, агентові перевізника) для складання коносамента, який видають відправникові на вимогу останнього. Ці відомості потрібні для ідентифікації вантажу в момент прийому його перевізником. У пункті 3 чітко наголошується: вантаж приймають до перевезення, як і видають, після зовнішнього огляду.
Проте ні перевізник, ні капітан судна, ні агент перевізника не зобов'язані називати в коносаменті марку вантажу, кількість місць чи його вагу, які (він має серйозну підставу так підозрювати) неточно відповідають вантажу, прийнятому ним, або який він не має змоги перевірити розумними засобами (пункт 3 статті 3).
Конвенція фактично зазначає два види коносаментів. Це випливає з того, що після завантаження вантажу на борт коносамент, виданий раніше перевізником відправникові, повинен бути на вимогу відправника замінений на бортовий коносамент. Зауважується також: і ті, й інші коносаменти мають товаророзпорядну функцію. Перевізник, капітан судна чи агент перевізника можуть перетворити коносамент на вантаж, прийнятий до перевезення, на бортовий коносамент через внесення ним відміток у раніше виданий документ про назву судна і дату його відправлення. Відмітки повинні бути внесені до раніше виданого коносамента в порту завантаження. Тоді раніше виданий коносамент стає бортовим коносаментом (пункт 7 статті 3).
Коносамент може містити відмову перевізника від усіх або певних своїх прав, зокрема права на звільнення від відповідальності. Коносамент може також містити заяву перевізника про збільшення своєї відповідальності та зобов'язань, передбачених Конвенцією. Ніщо також не перешкоджає внесенню до коносамента правомірного положення стосовно загальної аварії (стаття 5).
Конвенція чітко визначає умови договору морського перевезення вантажу і виданого на підставі такого договору документа, котрі не підпадають під регулюючу дію Конвенції. У статті 6 йдеться про те, що перевізник і відправник можуть вступати у договірні відносини (завантаження, обробка, укладання, перевезення, зберігання, вивантаження) з приводу вантажів за будь-якими підставами відповідальності або звільнення від неї за умови, що не буде виданий жодний коносамент. Узгоджені умови таких договірних відносин зазначають у підтверджувальній розписці, яка не є товаророзпо-рядним документом і містить відмітку про це. Оскільки така угода не суперечить публічному порядку, вона матиме чинність, але не регулюватиметься нормами Конвенції, оскільки Конвенція регулює лише умови морських перевезень вантажів за коносаментами.
Перевізникові та відправникові не заборонено домовлятися і вводити у договір морського перевезення (й у коносамент) умови, застереження і винятки стосовно їхніх обов'язків і відповідальності за збитки, Якщо вони Торкаються умов договору, коли вантаж перебував у віданні перевізника до завантаження на борт або після його вивантаження, тобто не під час перевезення. Зазвичай такі застереження стосуються умов зберігання вантажів у портах завантаження й вивантаження (стаття 7). Іноді перевізник змінює (збільшує) період і розміри своєї відповідальності за договором, якщо бере на себе зобов'язання та відповідальність за завантаження і/або вивантаження вантажів у портах відправлення і/або призначення. Це також має відображатись у коносаменті.
Претензії та позови. Усі правила і терміни подання претензійних і позовних вимог до перевізника містяться в статті 3 (пункти б і б-біс). Йдеться про порядок і терміни подання письмових повідомлень перевізникові в порту вивантаження. Зі змісту абзацу І пункту б статті випливає, що розглянуто претензії, які одержувач висуває перевізникові.
Письмове повідомлення перевізникові або його агентові про втрати чи збитки, котрі мають загальний (очевидний) характер, робить одержувач до або під час видачі вантажів. Вивантаження без такого повідомлення, якщо не буде доведено інше, створює презумпцію здавання вантажу перевізником відповідно до описаного в коносаменті.
У випадку неочевидних втрат і збитків повідомлення повинне бути надіслане впродовж трьох днів з моменту здавання вантажу перевізником одержувачеві. За дійсних або передбачуваних втрат та збитків перевізник та одержувач зобов'язані надавати один одному всі розумні можливості для перевірки вантажу й підрахуй-. ку кількості місць. Письмове повідомлення не потрібне, якщо стан вантажу в момент його отримання визначений спільно.
Термін позовної давності за Конвенцією становить 1 рік. Упродовж року має бути висунуто позов, а не початий судовий або арбітражний розгляд. Термін позовної давності починає спливати від дати видачі вантажу чи дати, коли вантаж повинен бути виданий. Термін позовної давності може бути продовжений угодою, укладеною після того, як виникла підстава для позову. Неподання позову перевізникові у зазначені терміни звільняє перевізника й судно від усякої відповідальності.
Однак Конвенція дає змогу пред'явлення регресного позову і після закінчення терміну позовної давності. Термін для такого подання не може бути меншим, аніж три місяці з дня, коли особа, яка подала регресний позов, задовольнила вимогу чи отримала повідомлення про провадження процесу за позовом до неї самої (пункт б-біс статті 3).
Додаткові (завершальні) положення Гаазько-Вісбійських правил варто розглядати консолідовано з урахуванням відповідних положень Гаазьких правил і двох Протоколів - 1968 і 1979 рр. Згідно з Протоколом 1968 р. Конвенція (Гаазькі правила) і Протокол розглядаються єдиним документом - Гаазько-Вісбійськими правилами (стаття 6 Протоколу 1968 р.). Приєднання до Протоколу 1968 р. тягне приєднання до Конвенції - Гаазько-Вісбійських правил (іншому стосовно Гаазьких правил 1924 р. міжнародному нормативному акту (пункт 2 статті 12 Протоколу 1968 р.). Денонсація Протоколу 1968 р. тягне денонсацію Конвенції - Гаазько-Вісбійських правил (пункт 2 статті 14 Протоколу 1968 р.). Однак денонсація Гаазьких правил не означає денонсацію Конвенції, зміненої Протоколом 1968 р., тобто Гаазько-Вісбійських правил (стаття 7 Протоколу 1968 р.). З цього випливає, що Гаазькі та Гаазько-Вісбійські правила - різні нормативні акти у сфері перевезень.
Протокол 1979 р. відкритий для підписання державами, котрі підписали Конвенцію 1924 р. (Гаазькі правила) або Протокол 1968 р. (Гаазько-Вісбійські правила). До Протоколу 1979 р. можуть приєднатися й інші держави. Приєднання до Протоколу 1979 р. рівнозначне приєднанню до Гаазько-Вісбійських правил загалом (статті V і VII Протоколу 1979 р. відповідно).
Схожі статті
-
Першим правовим актом з визначення міжнародного статусу коносамента стала Брюссельська конвенція щодо уніфікації деяких правил про коносамент, прийнята...
-
Правовий режим використання міжнародних рік для судноплавства закріплено у міжнародно-правових актах. Так, режим використання однієї з найдовших в Європі...
-
Протокол про зміну в Міжнародній конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент від 25 Серпня 1924 р., Що змінена Протоколом від 23 Лютого 1968 р....
-
Протокол про зміну в Міжнародній конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент від 25 Серпня 1924 р., Що змінена Протоколом від 23 Лютого 1968 р....
-
Правове регулювання міжнародних перевезень - Столярський О. В. - Перевізні документи
Перевізним документам присвячений розділ П Конвенції. Він складається з трьох підрозділів, останній з яких належить до документів для вантажних...
-
Правове регулювання міжнародних перевезень - Столярський О. В. - Протоколи до Варшавської конвенції
Гаазький протокол 1955 р. Як зазначено в Преамбулі до Гаазького протоколу 1955 р. про поправки до Конвенції для уніфікації правил, що стосуються...
-
Зупинимось на характеристиці Конвенції. Отже, вона була покликана створити єдиний приватноправовий режим стосовно міжнародних повітряних перевезень....
-
Правове регулювання міжнародних перевезень - Столярський О. В. - Гвадалахарська конвенція 1961 р
Гватемальський протокол, який є частиною Варшавської системи, не має безпосереднього відношення до питань про регулювання умов договору міжнародного...
-
Правове регулювання міжнародних перевезень - Столярський О. В. - Гватемальський протокол 1971 р
Гватемальський протокол, який є частиною Варшавської системи, не має безпосереднього відношення до питань про регулювання умов договору міжнародного...
-
Правове регулювання міжнародних перевезень - Столярський О. В. - Гаазький протокол 1955 р
Гаазький протокол 1955 р. Як зазначено в Преамбулі до Гаазького протоколу 1955 р. про поправки до Конвенції для уніфікації правил, що стосуються...
-
Основний міжнародно-правовий акт, що регулює міжнародні автомобільні перевезення вантажів, - Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення...
-
Правове регулювання міжнародних перевезень - Столярський О. В. - Відповідальність перевізника
Відповідальність перевізника встановлена у розділі III Конвенції. Проте не всі його статті присвячені питанням відповідальності. Тут містяться і...
-
Автомобільні перевезення - вагомий вид перевезень в єдиній транспортній системі України й у системах інших держав. Нині вони належать до найдешевших і,...
-
6.1. Загальна характеристика міжнародних морських перевезень Людство почало експлуатувати морський простір з транспортною метою здавна. Розвиток...
-
6.1. Загальна характеристика міжнародних морських перевезень Людство почало експлуатувати морський простір з транспортною метою здавна. Розвиток...
-
6.1. Загальна характеристика міжнародних морських перевезень Людство почало експлуатувати морський простір з транспортною метою здавна. Розвиток...
-
До основних міжнародних правових актів, що регулюють перевезення вантажів у прямому залізничному вантажному сполученні, належить Угода про міжнародне...
-
Перевезення пасажирів та їхнього багажу внутрішніми водними шляхами регламентує Конвенція про договір міжнародного перевезення пасажирів і багажу...
-
Перевезення пасажирів та їхнього багажу внутрішніми водними шляхами регламентує Конвенція про договір міжнародного перевезення пасажирів і багажу...
-
За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити доручений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений...
-
У цивільно-правовій доктрині України та й інших колишніх союзних республік укорінилося поняття "транспортні договори", під якими насправді розуміють...
-
Класифікація міжнародних перевезень Залежить від багатьох різних критеріїв, з-поміж яких доцільно виокремити: 1. За видами транспорту - повітряні,...
-
Суб'єктами відносин річкового перевезення є судноплавна компанія річкового флоту (перевізник) і власник вантажу (за договором перевезення вантажу) або...
-
Міжнародно-правове регламентування відносин з перевезення повітряним транспортом починається з Паризької конвенції про повітряну навігацію (1919 р.)....
-
Договір повітряного перевезення Це угода щодо транспортування товарів повітряним транспортом, у тому числі період, коли товари перебувають під контролем...
-
Договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом - це двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що е...
-
Як уже згадувалось, Угода про міжнародне пасажирське сполучення (УМПС) від 1 листопада 1951 р. зі змінами та доповненнями на ЗО травня 1999 р....
-
2.1. Загальна характеристика міжнародних повітряних перевезень Особливість повітряного транспорту, що відрізняє його від інших транспортних засобів, -...
-
2.1. Загальна характеристика міжнародних повітряних перевезень Особливість повітряного транспорту, що відрізняє його від інших транспортних засобів, -...
-
Правове регулювання міжнародних перевезень - Столярський О. В. - Загальна характеристика Конвенції
Міжнародно-правове регламентування відносин з перевезення повітряним транспортом починається з Паризької конвенції про повітряну навігацію (1919 р.)....
Правове регулювання міжнародних перевезень - Столярський О. В. - Транспортні документи