Право Європейського Союзу - Муравйов В. І. - 6. Правове регулювання залізничного транспорту в Євросоюзі

З точки зору територіальної дії транспорту залізничний транспорт об'єднують з правовим регулюванням автомобільного та внутрішньо-водного транспорту і називають внутрішнім транспортом Союзу (inland transport).

До 1980-х pp. на рівні Союзу обов'язковими актами не було врегульовано перевезення вантажів та пасажирів залізничним транспортом. Першим і основним документом у сфері регулювання відносин на залізничному транспорті була Директива Ради № 91/440 про розвиток залізниць. Зазначена Директива містить основні положення у сфері залізничного транспорту та керівні принципи організації та функціонування європейських залізничних систем, а саме: гарантування незалежності управління залізничним підприємствами; відокремлення керування залізничною інфраструктурою від експлуатації підприємств залізничного транспорту; оздоровлення фінансового стану підприємств залізничного сектора; гарантування права доступу до залізничних мереж держав-членів для створення міжнародних об'єднань підприємств залізничного транспорту, а також для підприємств залізничного транспорту, що забезпечують міжнародні комбіновані перевезення. Крім того, Директива дає точні визначення різних структур залізничного транспорту: залізничне підприємство і орган управління інфраструктурою. Директиву Ради № 95/18 про ліцензування залізничних підприємств було прийнято з метою доповнення Директиви № 91/440. У Директиві уточнюються умови отримання ліцензій (вимоги, пов'язані із кредитоспроможністю, фінансовою надійністю, професійним потенціалом, страхуванням цивільної відповідальності). У цій Директиві також передбачено, що кожна держава-член формує орган, відповідальний за ліцензування, а також те, що ліцензія не означає автоматичного доступу до залізничної інфраструктури. Ця Директива залишається чинною, хоча до неї постійно вносилися зміни в рамках трьох пакетів.

Перший інфраструктурний залізничний пакет, який містить директиви, набув чинності з 15.03.2001 р. Директива № 2001/12, що доповнює Директиву № 91/440, стосується відокремлення бухгалтерського обліку, незалежності при проведенні ліцензування залізничних підприємств, розподілу потужностей та доступу підприємств до об'єктів інфраструктури. В Директиві гарантується надання справедливого та недискримінаційного доступу до ринку перевезень для ліцензованих залізничних підприємств і міститься опис транс'європейської залізничної фрахтової мережі. Це відкриває доступ до мережі залізниць терміналів і портів міжнародних фрахтових послуг з 15.03.2008 р. Окрім цього, вводиться механізм нагляду за ринком залізничних перевезень з метою його реформування. Директива № 2001/14 Європарламенту та Ради щодо розподілу потужностей залізничної інфраструктури та збору плати за використання залізничної інфраструктури створює прозорі умови доступу до інфраструктури за допомогою документа доступу до мережі (network statement document). Документом передбачено відповідальність уповноважених осіб з питань управління інфраструктурою та розподілу потужностей. Директива також визначає необхідність створення уповноваженого регуляторного органу для вирішення спорів, що виникають між залізничними підприємствами та уповноваженими з питань розподілу потужностей. Директивою встановлено умови надання сертифікатів безпеки органами, діяльність яких не залежить від залізничних підприємств. Одним з основних компонентів організації конкурентного середовища у сфері залізничних перевезень є механізм надання графіків, які складаються відповідно до інформаційного бюлетеня мережі. Згідно з Директивою така система повинна звести до мінімуму будь-яку дискримінацію при спробі одержання графіків руху перевізником. Директива № 2001/13 Європарламенту та Ради щодо внесення змін до Директиви Ради № 95/18 стосовно ліцензування залізничних підприємств висуває додаткові вимоги до залізничних підприємств з точки зору безпеки, додаткові технічні вимоги тощо.

Другий інфраструктурний залізничний пакет включає Директиву № 2004/49 Європарламенту та Ради щодо безпеки залізничних доріг Співтовариства та внесення змін до Директиви № 95/18 та Директиви № 2001/14. Метою цих документів є створення уповноваженого органу в кожній державі-члені для гармонізації формату сертифікатів з безпеки, визначення основних завдань безпеки, окреслення загальних систем управління безпекою та створення незалежного органу з питань розслідувань нещасних випадків та подій (аварій). Окрім того, в рамках цього пакета було внесено зміни до Директиви 91/440 щодо відкриття національних ринків вантажних перевезень для каботажу та зменшення термінів для відкриття цього ринку з 2006 р. Усі прийняті акти спрямовані на подальшу лібералізацію залізничного транспорту та створення більш гнучких умов доступу до інфраструктури. Мета цих змін - відкриття доступу третім особам, іменованим "уповноваженими заявниками", які можуть бути навіть не залізничними структурами, що мають можливість резервування часу без зобов'язання самим забезпечувати тяговий ряд. Прийняті норми передбачають також розширення прав поступу підприємств залізничного транспорту, що забезпечують міжнародні вантажні перевезення на договірній основі (а не тільки, як це мало місце раніше, прав доступу міжнародних об'єднань підприємств) та встановлюють бухгалтерське розмежування вантажних і пасажирських перевезень. Зазначені норми сприяють і розмежуванню управління об'єктами інфраструктури підприємствами залізничного транспорту. З цією метою було також прийнято Регламент Ради № 693/2003 щодо створення спеціального полегшеного транзитного документа (Facilitated Transit Document - FTD).

Третій залізничний пакет було прийнято у 2004 p. з метою оновлення європейських залізниць. Регламентом № 881/2004 Європарламенту та Ради засновано Європейське залізничне агентство. Директива 2004/49 Європарламенту та Ради стосовно безпеки залізниць встановлює гармонізовану регуляторну систему в державах-членах, визначає відповідальність залізничних підприємств, запроваджує єдині заходи безпеки в державах-членах з метою глибшої гармонізації національних правил, зобов'язує створювати в державах-членах органи розслідувань нещасних випадків на залізницях та закріплює єдині принципи управління безпеки на залізницях. Директива № 2004/50 Європарламенту та Ради створює можливості для взаємопов'язаності транс'європейських високошвидкісних залізничних шляхів.

У 2007 р. було схвалено пакет документів, який регулює відносини у сфері перевезення пасажирів залізничним транспортом. Серед них - Директива № 2007/59, яка встановлює гармонізовані вимоги щодо посвідчення машиніста, і Директива № 2007/58 щодо вільного доступу до міжнародних залізничних пасажирських перевезень, включаючи каботаж. Норми щодо свободи каботажних залізничних пасажирських перевезень набули чинності з 1 січня 2010 р.

Регламент 1371/2007, який набрав чинності 3.12.2009 р., встановлює права і обов'язки пасажирів, включаючи можливості компенсації за затримку або скасування подачі потяга.

Схожі статті




Право Європейського Союзу - Муравйов В. І. - 6. Правове регулювання залізничного транспорту в Євросоюзі

Предыдущая | Следующая