Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Партизанська війна і тероризм
У сучасних умовах стає складним і важливим питання про Взаємодію тероризму і партизанської боротьби. Складність не тільки в тому, що в процесі партизанської боротьби вживаються деякі прийоми, використовувані терористами. Складність зв' язана ще і з тим, що терористи оголошують себе міськими партизанами, а терористичну тактику - Міською герільею, тобто здійснюваноло в місті Партизанською боротьбою. У зв'язку з такою претензією терористи ряду регіонів робили спроби здійснення операцій типу партизанських бойових дій.
У соціології можна зустріти різні трактування питання про взаємодію партизанської боротьби і тероризму. Політолог Уолтер Лакер наполягає на розбіжность між партизанським рухом і тероризмом, заперечує проти самого поняття міська герілья, вважаючи протиприродним, оскільки самою природою герільї їй запропоновано розгортатися в сільській місцевості. Яка ж усе-таки реальна взаємодія між партизанською боротьбою (герілью) і тероризмом? Партизанська боротьба є одна з форм війни між державами (проти окупантів) або громадянської війни (проти панівного класу), що ведеться не армійськими підрозділами, але загонами збройного народу, що користуються широкою підтримкою в масах. Міська герілья є кампанія здійснення політичних замахів, проведена відірваними від народу змовницькими групами.
У соціології зазначається, що "іноді тероризм переростає в партизанську війну (хоча на відміну від партизанів терористи не можуть або не хочуть захоплювати утримувати території) і навіть набирає форму війни між державами". На думку Бориса Ганора, "відмінність між тероризмом і партизанськими діями полягає в проголошенні мети атаки. Якщо атака навмисно спрямована проти цивільної мети, розцінювалася як терористична. Тоді ж, якщо мета - військова або служби безпеки, розцінювалася як партизанська атака". А соціолог Едвін Шпринцак вважає, що "партизанська війна - маленька війна, що підкоряється тим же правилам, що застосовуються у великих війнах, і в цьому її відмінність від тероризму". Відзначається, що більшість організацій, які діють на національній і міжнародній арені, втягнені в терористичні дії й у партизанську боротьбу.
Поняття партизанська війна спочатку використовувалося для визначення воєнних операцій, що здійснювалися нерегулярними військами в тилу ворожої армії, місцевими жителями проти окупаційних сил. Не випадково, що у багатьох країнах тепер терористи воліють називати себе партизанами, тим самим претендуючи на видимість легітимності власних дій. Але події 90-х років ХХ ст. і на початку XXI ст. внесли корективи в традиційну оцінку дій партизанів. Поняття Партизанська війна стало застосовуватися не вдаючись до визначення усіх видів революційних війн і терористичних актів. Не всі нетрадиційні війни - партизанські. I сам термін не повинен використовуватися "як синонім революційної політики, громадянської війни (як у Лівані й Анголі) або тероризму".
Інші дослідники воліють провести більш чітку межу між партизанською боротьбою і тероризмом. Соціолог Арнольд Шмідт говорить: "партизанська війна і тероризм - два різних питання, кожний з яких - наслідок використання насильства". Більш категоричний Уолтер Лакер, заявляє: "Міський тероризм - не нова стадія в партизанській війні, але відмінна від її в істотних рисах, і продовжувач іншої традиції". На його думку, "суть партизанської війни у становленні звільненої території в сільській місцевості і створенні малих військових підрозділів, що поступово ростуть у своїй силі, чисельності й оснащенні... для ведення боротьби з урядовими військами. На звільнених територіях партизани засновують свої інститути, ведуть пропаганду й залучають в іншу відкриту політичну діяльність. Ніщо не застосовується до терористів, чиї бази діяльності у великих містах, і які діють таємно малими підрозділами".
Існує й інший підхід до взаємодії між тероризмом і партизанською війною, де за підставу береться заподіяна шкода цивільному населенню. Терористи, на відміну від партизанів, не розмежовують використання засобів і часто вдаються до широкомасштабних убивств, поширюючи "загальний терор" на цивільне населення. На підставі такого підходу можна зробити висновок, що поки підтримуються закони війни і правила збройних конфліктів, дії конфронтуючої уряду сторони повинні розцінюватися як партизанська війна. Як тільки ці правила порушуються (безневинні жертви, культивування страху), - це тероризм.
Взаємодія тероризму і партизанської боротьби поширюється дещо і на взаємодію Тероризму і громадянської війни. Громадянські війни характеризуються відкритим зіткненням класів, збройними діями мас. Громадянські війни - процес безпосередньої боротьби за політичну владу, тоді як терористичні кампанії мають на меті лише створення умов для такої боротьби.
Важливим моментом питання взаємодії тероризму з революційним насильством. Це центральне питання в ідеологічній боротьбі навколо проблеми тероризму, а особливо "лівого" тероризму. "Ліві" терористи претендують на звання справжніх і єдино послідовних революціонерів. Єдність з ними виявляють багато політологів, що прагнуть видати терористичні угруповання за "революційні рухи", а самих терористів - за справжніх революціонерів. Революція визначається як корінний переворот у житті суспільства, що приводить до ліквідації віджилого соціального ладу і утвердження нового, прогресивного. Революція може супроводжуватися терором, а може обійтися і без нього. Революційне насильство, в залежності від конкретних соціальних умов, взаємодії сил і особливостей революційної ситуації, може здійснюватися збройним або мирним шляхом. Характерні ознаки, що відрізняють революцію від тероризму: революція - справедливий вплив на уряд з метою створення нового, прогресивного суспільного ладу, тоді як тероризм - це використання насильства, або загроза використання терору для досягнення власної мети, тобто який-небудь вплив при тероризмі незаконний. Революція має стійкі корені в суспільному середовищі, тоді як тероризм не має. Революція - діюче втілення поглядів основної маси населення, тоді як тероризм виражає лише власні інтереси терористів. Революційним насильством є насильство, здійснюване народними масами в момент соціального перевороту і безпосередніх підступів до нього. Тому революційне насильство повинно здійснюватися у формах, "які розраховані на особисту участь мас і забезпеченні участі". Рушійні сили, фундамент революції - визначені соціальні верстви населення, тоді як терористи не мають такого фундаменту.
Схожі статті
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Суть і основна мета тероризму
1. Суть і основна мета тероризму Чому сучасний світ захлиснула терористична хвиля, безпрецедентна за масштабами і несподівана за формами? В чому причина,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття тероризм
1. Суть і основна мета тероризму Чому сучасний світ захлиснула терористична хвиля, безпрецедентна за масштабами і несподівана за формами? В чому причина,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - ТЕРОРИЗМ - СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЯВИЩЕ
1. Суть і основна мета тероризму Чому сучасний світ захлиснула терористична хвиля, безпрецедентна за масштабами і несподівана за формами? В чому причина,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Типи тероризму
Розрізняють два типи терористичної діяльності: Державна й опозиційна. Відмінність між ними полягає в тому, що Державний терор здійснюється органами...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Повстання - одна з форм тероризму
Особливий інтерес становить взаємозв' язок тероризму з різними формами насильницької ідеологічно мотивованої боротьби. Варто зупинитися на повстанні, що...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Форми і методи дій сучасного тероризму
Форми тероризму різноманітні за суттю. Терористичний акт - одна з форм політичного тероризму, політичного насилля. Якщо в минулому терористичні акти...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Соціально-політична теорія марксизму
Перша половина ХІХ ст. стала рубежем, на якому вироблена в історії соціальнополітичної і філософської думки традиція релігійно-міфологічної інтерпретації...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Особливості структурно-функціонального методу
Структурно-функціональний аналіз дає можливість розглядати політику як деяку цінність, систему, що має складну структуру, кожний елемент якої має певне...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Своєрідність політичної думки епохи Відродження
У соціально-економічному житті Західної Європи, починаючи з ХІV ст. в Італії, а з ХУ ст. в інших країнах стався цілий ряд змін, що знаменували початок...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Ідеї епохи Реформації
У соціально-економічному житті Західної Європи, починаючи з ХІV ст. в Італії, а з ХУ ст. в інших країнах стався цілий ряд змін, що знаменували початок...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Сучасний лібералізм
Поняття лібералізм має різні визначення. По-перше, лібералізм - образ мислення і діяльності, умонастрій, для якого характерні незалежність ставлення до...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття політична партія
1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві Колективне утворення, що складається з ієрархічно пов'язаних між собою осіб, які об'єдналися для...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Види терору
Поняття терор уособлює акції масового фізичного, психологічного, ідеологічного насильства, здійснюваного суспільно-політичними структурами, що володіють...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві
1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві Колективне утворення, що складається з ієрархічно пов'язаних між собою осіб, які об'єдналися для...
-
1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві Колективне утворення, що складається з ієрархічно пов'язаних між собою осіб, які об'єдналися для...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Модель політичної системи Габріеля Алмонда
Структурно-функціональний аналіз дає можливість розглядати політику як деяку цінність, систему, що має складну структуру, кожний елемент якої має певне...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Створення сприятливих технологій
Відомо, криза навколишнього середовища зумовлена не лише зростанням масштабів сучасного виробництва, а й появою нових екологічно небезпечних технологій,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Держава і церква в Україні в умовах царизму
Історія православної церкви в період великокнязівства Київського і царизму Росії свідчить про жорстокий диктат держави над церквою та її ієрархією з...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Об'єкти економічної політики
Економіка - це цілісна, організована і суворо субор-динована система, де окремі, зовні самостійні елементи, ланки і блоки перебувають у складній...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Мета економічної політики
Економіка - це цілісна, організована і суворо субор-динована система, де окремі, зовні самостійні елементи, ланки і блоки перебувають у складній...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 3. Проблеми теорії політики в епоху Відродження
У соціально-економічному житті Західної Європи, починаючи з ХІV ст. в Італії, а з ХУ ст. в інших країнах стався цілий ряд змін, що знаменували початок...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Занепад державності Стародавньої Греції
З другої половини V - II ст. до н. е. - період еллінізму, початок занепаду державності Стародавньої Греції. Інтерес до політичної проблематики...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політико-правові ідеї Іммануїла Канта
Просвітництво ХУШ ст. у Західній Європі стимулювало процес революційного зламу старого суспільного ладу. Прогресивні мислителі прагнули в тій або іншій...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Ідеї консерватизму та лібералізму
Просвітництво ХУШ ст. у Західній Європі стимулювало процес революційного зламу старого суспільного ладу. Прогресивні мислителі прагнули в тій або іншій...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Типи політичних систем
В сучасній науці про політику існують різні класифікації політичних систем, визначаються їх різні форми і типи в залежності від критерію поділу. Багато...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Теорія суспільного договору і природного права
Починаючи з ХVІ ст. у країнах Європи йшов бурхливий розвиток капіталізму. У великих цивілізованих країнах - Італії, Англії, Франції, Іспанії, Німеччині...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичні ідеї утопічного соціалізму
Починаючи з ХVІ ст. у країнах Європи йшов бурхливий розвиток капіталізму. У великих цивілізованих країнах - Італії, Англії, Франції, Іспанії, Німеччині...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Визначення політичної системи
Починаючи з 50-х років ХХ ст., у політичній науці широко розповсюджується поняття політична система. Сама поява терміна відображає серйозні зміни, що...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Сучасні теорії політичної системи
Починаючи з 50-х років ХХ ст., у політичній науці широко розповсюджується поняття політична система. Сама поява терміна відображає серйозні зміни, що...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА
Починаючи з 50-х років ХХ ст., у політичній науці широко розповсюджується поняття політична система. Сама поява терміна відображає серйозні зміни, що...
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Партизанська війна і тероризм