Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Критичний утопічний соціалізм
Після здійснення буржуазних революцій в Англії, Франції та інших країнах Європи, розвиток капіталістичних відносин пішов ще швидше. Захопивши владу, буржуазія вивільнила промислове виробництво з феодальних пут. Перехід до машинного виробництва ще більше сприяв зростанню промисловості, розвитку ринкових відносин. Для розвитку промислового виробництва створювали широкі можливості та зростаючі прибутки підприємців, які прагнули до збагачення і нагромадження капіталів. Дедалі більше поляризується і суспільство на багатих і бідних: на одному полюсі суспільства піднімається клас буржуазії, а на другому - внаслідок розорення ремісників і селян - росте клас найманих робітників, позбавлених власності та засобів виробництва. Буржуазні революції у Франції, Англії, Італії та інших країнах Європи не принесли суспільству обіцяного загального братства, рівності та щастя благовлаштованого життя.
Зростаюча зневіра у буржуазній дійсності, марні мрії робочого люду про інше, справедливе, гуманне майбутнє привели до появи у Західній Європі соціалістичних систем Сен-Сімона, Фур'є, Оу-ена - особливого напрямку в соціально-політичній думці - критично-утопічного соціалізму. Ця важливіша, найзмістовніша історична форма соціалістичних і політичних вчень виникає з сповненого передчуття пориву пролетаріату до загального революційного перетворення суспільства. Політичні і соціально-економічні вчення початку ХІХ ст. виступають як дальший і послідовніший розвиток ідей та теорій, висунутих в ХVІІІ ст. просвітниками Франції, Англії, Італії та ін. Критично-утопічний соціалізм відрізняється від попередників - соціалістичних, комуністичних та інших політичних учень тим, що його представники уже сучасники більш або менш розвинутого капіталізму, який виявив властиві йому антагоністичні суперечності капіталістичних відносин, найсильнішим в їх ученні стала грунтовна критика пороків капіталістичного суспільства, буржуазних моральних норм і звичаїв. Суперечності між лозунгами буржуазної революції та їх фактичними результатами - початок тієї критики капіталізму, що її розгорнули соціалісти-утопісти, які фактично виражали інтереси робітничого класу і твердили, що виступають в ім' я Розуму і блага людства. Соціалісти вважали, що соціалізм - вираження розуму, істини, справедливості - відкритий ними, Сен-Сімоном, Фур' є, Оуеном, і залишалось те, чому присвятили значну частину життя: переконати усіх в історичній значимості свого відкриття, насущній необхідності його реалізації. Соціалісти-утопісти наївно гадали, що від лихоліть бурхливого розвитку капіталізму страждають всі соціальні спільності. Анархія виробництва, безробіття, економічні кризи, політичні перевороти, революції і реставрації, формальність проголошених прав і свобод, війни і загарбання чужих територій - все це зазнавало нищівної критики з позицій розуму, в ім' я загальних, спільних інтересів народу. В галузі політико-правової теорії утопічний соціалізм зв' язував критику тодішньої держави і права з розкриттям виявлених вад капіталістичного суспільства, що бурхливо розвивається.
Абстрактно конструюючи соціалістичний ідеал, соціалісти-утопісти висловили тоді ряд геніальних догадок про співвідносини політики і економіки, про закономірності розвитку суспільства і держави. Разом з тим їх соціалізм залишався утопічним, його основною заслугою стала критика капіталізму. Соціалісти-утопісти глибоко і блискуче викрили болячки і вади капіталізму, щиро прагнули до принципово нового, розумного соціального устрою, що несе справедливість в суспільних відносинах і благо кожній людині. У своїх уявленнях про соціалізм утопісти багато в чому піднялись над сучасним їм рівнем науки про людське суспільство в усіх його сферах - економіці, політиці, ідеології. Незважаючи на ілюзії можливості збереження приватної власності (Сен-Сімон), гармонію праці та капіталу (Фур'є) для великих соціалістів-утопістів розумно організоване виробництво має базуватися на зовсім нових, колективістських і планових засадах, причому, на думку Оуе-на, це можуть зробити самі трудящі, без капіталістів. Якщо ж помилкою була недооцінка політичного фактору в боротьбі проти капіталізму, то цікавими виявились думки про перспективи відмирання політичних функцій влади в майбутньому суспільстві. У працях великих утопістів ідея подолання політичного відчуження вперше одержала всебічне обгрунтування. Сен-Сімон вважав відсутність потреби у державі результатом розпливання політики в економіці, заміни управління людьми керівництвом виробничими процесами. Фур' є обгрунтував ідею поступової заміни державної влади владою ненасильницькою, тим, що неминуче гігантське зростання виробництва, досягнення справжньої свободи, гармонічного розвитку та задоволення пристрастей кожної людини за умов нового ладу. Для Оуена відмирання політичної влади - результат ототожнення суспільних і особистих інтересів у майбутньому суспільстві. Від ідей попередніх представників раннього комунізму про "відмирання держави" (Мел'є, Дешан, Марешаль) великі соці-алісти-утопісти істотно відрізнялись тим, що відмирання держави ставили у залежність з промисловим прогресом, досягненнями культури і цивілізації.
Схожі статті
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Соціально-політична теорія марксизму
Перша половина ХІХ ст. стала рубежем, на якому вироблена в історії соціальнополітичної і філософської думки традиція релігійно-міфологічної інтерпретації...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичні ідеї Стародавнього Світу
1. Політичні знання Стародавнього Світу Політичні ідеї Стародавнього Світу Політичні знання зародились в глибокій давнині в країнах Стародавнього Сходу....
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Політичні знання Стародавнього Світу
1. Політичні знання Стародавнього Світу Політичні ідеї Стародавнього Світу Політичні знання зародились в глибокій давнині в країнах Стародавнього Сходу....
-
1. Політичні знання Стародавнього Світу Політичні ідеї Стародавнього Світу Політичні знання зародились в глибокій давнині в країнах Стародавнього Сходу....
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Своєрідність політичної думки епохи Відродження
У соціально-економічному житті Західної Європи, починаючи з ХІV ст. в Італії, а з ХУ ст. в інших країнах стався цілий ряд змін, що знаменували початок...
-
У другій половині ХХ ст. академічним етапом, основною течією в теоріях соціології стає структурно-функціональний аналіз. Критикуючи функціоналізм за...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Пошуки нових теорій політики
У другій половині ХХ ст. академічним етапом, основною течією в теоріях соціології стає структурно-функціональний аналіз. Критикуючи функціоналізм за...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичні ідеї в Росії (XIX ст.)
Політична наука - наука про владу, державу і політичні відносини є в XIX ст. і в політичній думці Росії. Розпад і криза феодально-кріпосницької системи в...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 3. Проблеми теорії політики в епоху Відродження
У соціально-економічному житті Західної Європи, починаючи з ХІV ст. в Італії, а з ХУ ст. в інших країнах стався цілий ряд змін, що знаменували початок...
-
Соціально-економічні, політичні, духовні потреби і логіка розвитку наукових знань обумовили розширення різноманітних соціальних і політико-правових...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Ідеї епохи Реформації
У соціально-економічному житті Західної Європи, починаючи з ХІV ст. в Італії, а з ХУ ст. в інших країнах стався цілий ряд змін, що знаменували початок...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Політичні вчення в Середньовіччі
Падіння Римської імперії (476 р.) завершило період історії Стародавнього світу і поклало початок історії середніх віків. Тоді розвиток політичної думки...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Методи і способи вивчення політики
Наука про політику використовує різні методи дослідження, серед яких найширше розповсюджені порівняльний і ем-пірико-соціологічний методи вивчення...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичні ідеї Фоми Аквінського
У ХІІ-ХІІІ ст. по всій Європі прокотилась хвиля єретичних рухів, що серйозно похитнули віру у святість і непорушність феодальних устоїв. Різка критика...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Предмет і об'єкт науки про політику
Питання про об' єкт і предмет науки має сенс тоді, коли за системою тих або інших знань визнається статус науки, тобто такої теорії, де відображаються...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичні вчення в Стародавньому Римі
З другої половини V - II ст. до н. е. - період еллінізму, початок занепаду державності Стародавньої Греції. Інтерес до політичної проблематики...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Концепція держави Георга Гегеля
Найбільш завершеними і систематизованими судженнями про право, державу і громадянське суспільство стали теорії Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля...
-
Політичні вчення французького просвітництва стали ідейною зброєю Великої Французької революції (1789 р.), сприяли виникненню і розвитку прогресивних...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Вчення Шарля Монтеск'є про державу і право
Серед представників Просвітництва у Франції значне місце належить історику, правознавцю Шарлю Луї Монтеск 'є (1689-1755 рр.). Свої суспільно-політичні...
-
На рубежі ХVІІ-ХVІІІ ст. феодальна держава Росія остаточно оформляється як абсолютна монархія. Реформи Петра І завершили ліквідацію старофеодальних...
-
На рубежі ХVІІ-ХVІІІ ст. феодальна держава Росія остаточно оформляється як абсолютна монархія. Реформи Петра І завершили ліквідацію старофеодальних...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичні ідеї утопічного соціалізму
Починаючи з ХVІ ст. у країнах Європи йшов бурхливий розвиток капіталізму. У великих цивілізованих країнах - Італії, Англії, Франції, Іспанії, Німеччині...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Занепад державності Стародавньої Греції
З другої половини V - II ст. до н. е. - період еллінізму, початок занепаду державності Стародавньої Греції. Інтерес до політичної проблематики...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичні вчення аристократії. Платон і Арістотель
Багато чим відрізнялась від поглядів родової спадкової знаті соціально-політична думка рабовласницької аристократії. Це змусило ідеологів аристократичної...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Вчення просвітників про державу і суспільство
Погляди Петра Могили на взаємодію церкви і держави по-різному, неоднаково сприймали і розвивали діячі Києво - Могилянської академії - Стефан Яворський,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Ідеї взаємодії церкви і держави
Погляди Петра Могили на взаємодію церкви і держави по-різному, неоднаково сприймали і розвивали діячі Києво - Могилянської академії - Стефан Яворський,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Функції науки про політику
Важливим елементом науки про політику виступають і її функції. Функціями є ті напрями, за якими здійснюється вплив науки на вивчення її людьми і її...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - ПЕРЕДМОВА
Політика є особлива сфера життєдіяльності людини. I тому що не всі люди сіють хліб, виготовляють машини або співають на сцені, не всі займаються і...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 7. Сучасні політичні вчення Заходу
Проблеми політичної науки, поставлені в різні періоди ХХ ст., і є предметом обговорення і дальшого дослідження в сучасних умовах. І неможливо...
-
В ХІХ і ХХ ст., поряд з марксистською, одержали широкий розвиток і інші концепції, політичні теорії, що збагатили соціально-політичну науку новими...
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Критичний утопічний соціалізм