Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Інститут президента в системі органів державної влади
У президентських республіках і країнах із змішаною республіканською формою правління главу держави обирають шляхом проведення загальних виборів, що, як правило, мають прямий характер.
В чому роль і значення інституту президента? У більшості країн світу інститут президентства є одним з найважливіших елементів державного механізму. Президент як глава держави - особа, що займає формально вище місце у структурі державних органів влади, здійснює функцію представництва держави. У такому розумінні глава держави розглядається як одна з вищих владних інстанцій. За Конституцією України, Президент України є главою держави і виступає від її імені як гарант державного суверенітету, територіальної цілісності, дотримання Конституції, прав і свобод людини й громадянина. Інститут президента у сучасному розумінні бере початок з 1991 року. Це порівняно нове явище в політичному житті України, насамперед, в державотворенні. Раніше функції глави держави виконували Верховна Рада України (Української РСР), Президія Верховної Ради та її голова.
Президент України обирається безпосередньо народом на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосування терміном на п' ять років. З приводу кандидатури президента передбачено ряд вимог: зокрема, Президентом може бути обраний громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державного мовою (ст. 103 Конституції України). Президент не має права іншого представницького мандата, обіймати посаду в інших органах державної влади або в об' єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю або входити до складу керівного органу, наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку. Та ж сама особа не може бути Президентом України більше, ніж два терміни поспіль, що не забороняє їй балотуватися на цю посаду після п' ятирічної "політичної паузи", зумовленої перебуванням на такій посаді іншого політика. Чергові вибори президента проводяться в останню неділю жовтня п' ятого року повноважень. Новообраний Президент України складає присягу. Після складання присяги вступає на високий пост.
Президент України забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави, звертається з посланнями до народу та з щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України. Одними з найважливіших повноважень президента є зовнішньополітичні повноваження. Президент "представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України, приймає рішення про визнання іноземних держав, призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах, приймає вірчі та відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав".
Президент України має ряд внутрішньополітичних повноважень: призначає всеукраїнський референдум про зміни Конституції України, позачергові вибори до Верховної Ради тощо. Одним з найважливіших повноважень Президента є участь у формуванні органів державної влади, насамперед, виконавчої влади. Президент призначає за згодою Верховної Ради України прем' єр-міністра, а також приймає рішення про його відставку;
Призначає за поданням прем' єр-міністра членів Кабінету міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їх повноваження: призначає та звільняє за згодою Верхової Ради на посаду Генерального прокурора; призначає половину складу Ради національного банку та половину складу Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення; призначає на посади та звільняє за згодою Верхової Ради голову Антимонопольного комітету, голову Фонду державного майна, голову Державного комітету телебачення і радіомовлення, утворює, реорганізує та ліквідує за поданням прем' єр-міністра міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (ст. 106). Президент бере участь у формуванні інших органів державної влади, призначає третину складу Конституційного суду, утворює суди. Президент є Верховним головнокомандувачем Збройних сил України, призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних сил, очолює Раду національної безпеки та оборони України, присвоює вищі військові звання, а також вищі дипломатичні ранги. Президент України підписує закони, прийняті Верховною Радою України, приймає рішення про прийняття та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні, нагороджує державними нагородами, установлює президентські відзнаки, здійснює помилування. Здійснюючи функції і повноваження, Президент видає укази і розпорядження, що є обов' язковими до виконання на всій території України.
Президент не може передавати повноваження іншим особам або органам. У разі дострокового припинення повноважень Президента виконання обов' язків Президента України покладається на прем'єр-міністра України (ст. 112 Конституції України).
Схожі статті
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Парламент в структурі державної влади
Верховна Рада є одним із основних, ключових елементів владного трикутника: Парламент - Президент - Кабінет міністрів. Парламент має ряд повноважень у...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Законодавча влада
1. Законодавча влада Законодавча влада - це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Функції і повноваження Верховної Ради України
1. Законодавча влада Законодавча влада - це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у...
-
1. Законодавча влада Законодавча влада - це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Структура Верховної Ради України
Парламент відіграє важливу роль в управлінні країною, у формуванні її державної політики, тому його ефективна діяльність поєднана з наявністю власної...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Ефективність влади
У демократичному суспільстві основні функції бюрократії зводяться до того, що, по-перше, бюрократична система забезпечує функціонування політичної...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Види влади
Влада визначається панівним в країні соціально-політичним устроєм. Кожна влада складається з видів: Політичного, економічного, сімейного та ін. Влада, в...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Президентська та виконавча влада в України
Інститут глави держави виник у кінці XVIII ст. і сформувався у період становлення державності. Юридичний статус та політичне значення сучасного глави...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Взаємодія бюрократії і влади
Парадокс бюрократії як соціального явища полягає в тому, що бюрократи самі собою - це не більше, аніж службовці (чиновники), які не мають ніякої...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Державна влада
Що таке державна влада? Чи тотожна політична влада державній владі? Будь-яка державна влада розуміється як політична влада. Проте не всяка політична...
-
1. Поняття та структура влади. Вчення про владу Визначення поняття влада В чому ж таємниця влади? В чому її привабливість? Чому заради влади люди...
-
1. Поняття та структура влади. Вчення про владу Визначення поняття влада В чому ж таємниця влади? В чому її привабливість? Чому заради влади люди...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Структура влади. Суб'єкт, об'єкт
Основними компонентами влади є суб' єкт, об' єкт, засоби і процес, що приводять в дію всі елементи влади. Суб' єкт влади втілює її активний, спрямовуючий...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політична влада
Влада визначається панівним в країні соціально-політичним устроєм. Кожна влада складається з видів: Політичного, економічного, сімейного та ін. Влада, в...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Функції бюрократії
У демократичному суспільстві основні функції бюрократії зводяться до того, що, по-перше, бюрократична система забезпечує функціонування політичної...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Соціальні ідеї Данила Кавунника-Велланського
Поступовий розпад і гостра криза феодально-кріпосницьких відносин в Україні і в усій Росії зумовили значне піднесення суспільної думки, що відображала...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Вчення просвітителів про державу
Поступовий розпад і гостра криза феодально-кріпосницьких відносин в Україні і в усій Росії зумовили значне піднесення суспільної думки, що відображала...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Роль бюрократії в реалізації демократії
У демократичному суспільстві основні функції бюрократії зводяться до того, що, по-перше, бюрократична система забезпечує функціонування політичної...
-
Поступовий розпад і гостра криза феодально-кріпосницьких відносин в Україні і в усій Росії зумовили значне піднесення суспільної думки, що відображала...
-
Кирило-Мефодіївське товариство - таємна політична організація, що виникла в кінці 1845 - на початку 1846 року в Києві. Засновниками товариства стали...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Політика - соціальне явище
Багатовікову історію мають традиції політичних знань. Вивчення будь-якої науки починається із з'ясування Виникнення і розвитку науки, що і як досліджує,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Ідеї взаємодії церкви і держави
Погляди Петра Могили на взаємодію церкви і держави по-різному, неоднаково сприймали і розвивали діячі Києво - Могилянської академії - Стефан Яворський,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політико-правові погляди французьких матеріалістів
Напередодні Французької революції широке розповсюдження знаходять прогресивні політичні ідеї матеріалістів Дені Дідро, Поль Анрі Гольбаха, Андріана...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Законотворчий процес у парламенті
В Україні згідно зі ст. 93 Конституції до суб'єктів, які мають право законодавчої ініціативи, належать Президент України, народні депутати України,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичні ідеї Фоми Аквінського
У ХІІ-ХІІІ ст. по всій Європі прокотилась хвиля єретичних рухів, що серйозно похитнули віру у святість і непорушність феодальних устоїв. Різка критика...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Вчення просвітників про державу і суспільство
Погляди Петра Могили на взаємодію церкви і держави по-різному, неоднаково сприймали і розвивали діячі Києво - Могилянської академії - Стефан Яворський,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - ЩО I ЯК ВИВЧАЄ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ
Багатовікову історію мають традиції політичних знань. Вивчення будь-якої науки починається із з'ясування Виникнення і розвитку науки, що і як досліджує,...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Інші види влади
Економічна влада - це об'єктивно обумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини, в яких власник засобів виробництва підкоряє своїм...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Засоби, процес і види влади Поняття засоби влади
Нерівномірний розподіл засобів (ресурсів) влади - найважливіша соціальна причина підкорення або непідкорення одних людей іншими. Засоби влади (ресурси) -...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Занепад державності Стародавньої Греції
З другої половини V - II ст. до н. е. - період еллінізму, початок занепаду державності Стародавньої Греції. Інтерес до політичної проблематики...
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Інститут президента в системі органів державної влади