Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Законотворчий процес у парламенті
В Україні згідно зі ст. 93 Конституції до суб'єктів, які мають право законодавчої ініціативи, належать Президент України, народні депутати України, Кабінет міністрів України і національний банк України. Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою позачергово. За регламентом Верховної Ради проекти законів розробляються за правом, визначеним законом (наприклад, розробка законопроекту про державний бюджет є обов' язком Кабінету міністрів), за дорученням Верховної Ради, на замовлення на договірній основі, а також в ініціативному порядку. Фінансування розробки законопроекту, дорученого Верховною Радою, здійснюється за рахунок державного бюджету. Законопроекти, розроблені в ініціативному порядку громадянами або юридичними особами, вносяться до Верховної Ради суб' єктами, які мають право законодавчої ініціативи. Законопроект вноситься суб' єктом законодавчої ініціативи до секретаріату Верховної Ради, де розглядається у науково-експертному та юридичному відділах на предмет відповідності Регламенту Верховної Ради України. Законопроект і пояснювальна записка розмножуються і надсилаються секретаріатом постійним комітетам та депутатським групам (фракціям), де для підготовки висновку визначається комітет за фаховою належністю.
Якщо законопроект підпадає під юрисдикцію кількох комітетів, то за рішенням погоджувальної ради депутатських груп (фракцій) визначається головний комітет. Законопроект, що не відповідає вимогам Регламенту Верховної Ради, разом з висновками головного комітету повертається ініціатору у п'ятнадцятиденний термін. Після попереднього розгляду у відповідних комітетах законопроект з їх висновками передається на розгляд Верховної Ради для прийняття рішення про включення до порядку денного сесії. Одночасно головний комітет подає висновки стосовно альтернативних законопроектів. Верховна Рада приймає рішення про включення законопроекту до порядку денного сесії не пізніше як у п' ятнадцятиденний термін. Законопроект надається депутатам не пізніше як за 6 днів до розгляду на засіданні Верховної Ради. При розгляді законопроекту Верховна Рада заслуховує доповідь голови або одного з депутатів головного комітету, співдоповіді ініціаторів альтернативних законопроектів. В процесі обговорення законопроекту, внесеного головним комітетом, і альтернативних законопроектів Верховна Рада приймає рішення про те, який з проектів потрібно взяти за основу для підготовки до другого читання, або доручає головному комітетові разом з ініціаторами альтернативних законопроектів об' єднати законопроекти в один і винести на повторне перше читання. Кількість повторних читань законопроекту не обмежується. Після прийняття законопроекту у першому читанні до головного комітету народні депутати подають свої зауваження і пропозиції. Комітет враховує зауваження народних депутатів, висловлені на сесії і надіслані народними депутатами, повністю формулює всі статті до другого читання, які друкуються у четвертій колонці порівняльної таблиці. Саме за ці формулювання голосує Верховна Рада при прийнятті законопроекту у другому читанні.
Законопроект, підготовлений до другого читання, розповсюджується серед депутатів не пізніше як за 12 днів до розгляду на засіданні Верховної Ради. В процесі другого читання законопроекту Верховна Рада проводить постатейне обговорення і постатейне голосування. За результатами голосування у другому читанні Верховна Рада може прийняти Закон, прийняти рішення про відхилення законопроекту, про повернення на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання, про прийняття у другому читанні з наступним поданням на третє читання. Як правило, у комітеті підготовку до розгляду законопроекту доручають підкомітету або групі народних депутатів. До їх обов' язків входить аналіз законопроекту, підготовка до проведення слухання, а після прийняття законопроекту у першому читанні - узагальнення зауважень народних депутатів, внесення поправок, підготовка порівняльної таблиці для розгляду у другому читанні. Всі комітети Верховної Ради, які зацікавлені у поданому законопроекті, подають свої думки і зауваження до головного комітету. Якщо запровадження законопроекту вимагає витрат державних коштів, то в його обговоренні бере участь Комітет із питань бюджету і Кабінет міністрів, їхні висновки передаються до головного комітету для включення їх до рекомендацій Верховній Раді.
Схожі статті
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Законодавча влада
1. Законодавча влада Законодавча влада - це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Структура Верховної Ради України
Парламент відіграє важливу роль в управлінні країною, у формуванні її державної політики, тому його ефективна діяльність поєднана з наявністю власної...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Функції і повноваження Верховної Ради України
1. Законодавча влада Законодавча влада - це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у...
-
1. Законодавча влада Законодавча влада - це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Визвольні ідеї Тараса Шевченка
Кирило-Мефодіївське товариство - таємна політична організація, що виникла в кінці 1845 - на початку 1846 року в Києві. Засновниками товариства стали...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політична легітимність (законність)
В суспільстві відносини влади багатоманітні, мінливі і відносні. Щоб відносини влади упорядкувати, стабілізувати в суспільстві саму владу, зробити її...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичне панування
В суспільстві відносини влади багатоманітні, мінливі і відносні. Щоб відносини влади упорядкувати, стабілізувати в суспільстві саму владу, зробити її...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Засоби, процес і види влади Поняття засоби влади
Нерівномірний розподіл засобів (ресурсів) влади - найважливіша соціальна причина підкорення або непідкорення одних людей іншими. Засоби влади (ресурси) -...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Ефективність влади
У демократичному суспільстві основні функції бюрократії зводяться до того, що, по-перше, бюрократична система забезпечує функціонування політичної...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Роль бюрократії в реалізації демократії
У демократичному суспільстві основні функції бюрократії зводяться до того, що, по-перше, бюрократична система забезпечує функціонування політичної...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Функції бюрократії
У демократичному суспільстві основні функції бюрократії зводяться до того, що, по-перше, бюрократична система забезпечує функціонування політичної...
-
Кирило-Мефодіївське товариство - таємна політична організація, що виникла в кінці 1845 - на початку 1846 року в Києві. Засновниками товариства стали...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Функції науки про політику
Важливим елементом науки про політику виступають і її функції. Функціями є ті напрями, за якими здійснюється вплив науки на вивчення її людьми і її...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичні ідеї Фоми Аквінського
У ХІІ-ХІІІ ст. по всій Європі прокотилась хвиля єретичних рухів, що серйозно похитнули віру у святість і непорушність феодальних устоїв. Різка критика...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політичні вчення в Стародавньому Римі
З другої половини V - II ст. до н. е. - період еллінізму, початок занепаду державності Стародавньої Греції. Інтерес до політичної проблематики...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Занепад державності Стародавньої Греції
З другої половини V - II ст. до н. е. - період еллінізму, початок занепаду державності Стародавньої Греції. Інтерес до політичної проблематики...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політико-правові ідеї Іммануїла Канта
Просвітництво ХУШ ст. у Західній Європі стимулювало процес революційного зламу старого суспільного ладу. Прогресивні мислителі прагнули в тій або іншій...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Ідеї консерватизму та лібералізму
Просвітництво ХУШ ст. у Західній Європі стимулювало процес революційного зламу старого суспільного ладу. Прогресивні мислителі прагнули в тій або іншій...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Ідеї епохи Реформації
У соціально-економічному житті Західної Європи, починаючи з ХІV ст. в Італії, а з ХУ ст. в інших країнах стався цілий ряд змін, що знаменували початок...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Політична соціологія В'ячеслава Липинського
Питання створення суверенної демократичної України стали в центрі досліджень українського історика, політолога і соціолога В'ячеслава Липинського....
-
На початку ХХ ст. в Україні посилюється суспільно-політичний рух. Виникають політичні партії, народжуються нові прогресивні рухи, що об' єднують...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Проблеми державності в творчості Івана Франка
На початку ХХ ст. соціально-політична думка в Україні відображала перехід українського національно-визвольного руху від стадії культурного...
-
На початку ХХ ст. соціально-політична думка в Україні відображала перехід українського національно-визвольного руху від стадії культурного...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Своєрідність політичної думки епохи Відродження
У соціально-економічному житті Західної Європи, починаючи з ХІV ст. в Італії, а з ХУ ст. в інших країнах стався цілий ряд змін, що знаменували початок...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 3. Проблеми теорії політики в епоху Відродження
У соціально-економічному житті Західної Європи, починаючи з ХІV ст. в Італії, а з ХУ ст. в інших країнах стався цілий ряд змін, що знаменували початок...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Вчення просвітителів про державу
Поступовий розпад і гостра криза феодально-кріпосницьких відносин в Україні і в усій Росії зумовили значне піднесення суспільної думки, що відображала...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Соціальні ідеї Данила Кавунника-Велланського
Поступовий розпад і гостра криза феодально-кріпосницьких відносин в Україні і в усій Росії зумовили значне піднесення суспільної думки, що відображала...
-
Поступовий розпад і гостра криза феодально-кріпосницьких відносин в Україні і в усій Росії зумовили значне піднесення суспільної думки, що відображала...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Ідея просвітницького абсолютизму
Ідея просвітницького абсолютизму Друга половина ХVІІІ ст. дуже істотна в соціально-економічному житті Європи і Росії. Саме тоді в Росії починають...
-
Ідея просвітницького абсолютизму Друга половина ХVІІІ ст. дуже істотна в соціально-економічному житті Європи і Росії. Саме тоді в Росії починають...
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Законотворчий процес у парламенті