Політична економія - Ніколенко Ю. В. - Глава 12. ОСОБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ

Трансформація командно-адміністративної економічної системи в ринкову здійснюється в Україні поступово, але невідворотно. Ці перетворення охоплюють і агропромисловий комплекс, в тому числі його складову, провідну ланку - сільське господарство. Необхідність таких перетворень зумовлена тим, що сформовані і законсервовані протягом десятиріч форми господарювання у сільському господарстві виявились малоефективними, не здатними забезпечити розвиток продуктивних сил, їх ефективне використання, зацікавленість працівників у результатах своєї праці і економічну відповідальність суб'єктів за кінцеві результати ведення господарства, неспроможність вирішити проблему продовольчого забезпечення країни.

Епіцентром всебічного оновлення аграрних відносин, пошуку нових форм господарювання є аграрні реформи, які зачіпають інтереси не тільки сільського населення, а всього суспільства. В аграрній сфері розвивається нове, стерте в людській пам'яті, а значить, у великій мірі незвичайне для нашої свідомості та психології явище - агробізнес. Цей процес відбувається у двох основних напрямах. По-перше, у сферу агробізнесу (підприємництва) включається все більше суб'єктів. По-друге, агробізнес в Україні набуває, хоча нині це ще мало виражено, властивостей, які йому притаманні у країнах з розвиненою ринковою економікою. Прийнятий у 2001 р. Верховною Радою, Земельний кодекс сприяв прискоренню аграрних перетворень, надав їм неповоротного характеру.

Відбувається розширення кола суб'єктів агробізнесу як за рахунок нових, не властивих командно-адміністративній системі форм організації виробництва (приватні підприємства, фермерські господарства, фермерські, орендні та інші господарства), так і за рахунок трансформації пануючих до відносно недавнього часу колгоспної і радгоспної форм організації виробництва, державної системи заготівель сільськогосподарської продукції, матеріально-технічного забезпечення і обслуговування сільськогосподарських підприємств. На їх основі формуються господарські товариства, кооперативи, пайові господарства, акціонерні товариства, агрофірми тощо. На відміну від фермерських і партнерських господарств, вони є великими і за своїми розмірами не відрізняються від колгоспів, на базі яких створюються. Проте на відміну від останніх їм властиві нові риси, нові ознаки, інші закономірності розвитку, нова соціально-економічна сутність. Основною формою організації агробізнесу в Україні є фермерські господарства. їх частка у загальній кількості сільськогосподарських підприємств у 2006р. становила 74,2%, господарські товариства - 13,1%, приватні підприємства - 7,1%, виробничі кооперативи - 2,4%, державні підприємства - 0,6% та підприємства інших форм господарювання - 2,6%.



Схожі статті




Політична економія - Ніколенко Ю. В. - Глава 12. ОСОБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ

Предыдущая | Следующая