Політична економія - Ніколенко Ю. В. - § 5. ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ КОЛИВАНЬ

Які ж причини економічних коливань? Економічна наука розробила багато теорій економічних коливань. Відзначимо деякі з них.

Найбільш поширеною є теорія нововведень (інновацій) Й. Шумпетера. Він тлумачив циклічність економічного розвитку періодичним впровадженням технологічних нововведень. Й. Шумпетер вважає, що існує дві фази, які віддаляють економіку від стану рівноваги: піднесення і депресія, та дві фази, що повертають економіку до рівноваги: криза та пожвавлення. Кожне нововведення порушує рівновагу. Накопичені знання, теоретичні та конструкторські розробки спочатку впроваджує відносно невелика кількість підприємців. Вони отримують відносні переваги: зростають їх прибутки, підвищуються ціни, розширюється кредит. Слідом за ними інші підприємці намагаються пристосуватися до нововведень, зростають капіталовкладення. З часом розширення виробництва набуває все більш штучного характеру, канали обігу переповнюються грошовою масою. Починається криза, яка повертає економіку у стан, близький до рівноваги, оскільки масово реалізовані нововведення врешті-решт знижують витрати і ціни.

Грошова теорія Пояснює економічний цикл рухом кредиту. Так, Ральф Хоутрі вважає, що причиною економічних криз є штучне звуження грошової пропозиції емісійними банками, які підвищують облікову ставку для захисту касової готівки або з метою підтримки курсу національної валюти. Звуження грошової маси стримує попит підприємців і домогосподарств, що врешті-решт призводить до скорочення виробництва. Останнє змушує емісійний банк збільшити пропозицію грошей, що сприяє зростанню попиту і сукупної пропозиції - економіка виходить із спаду і переходить до розширення.

Кредитна теорія криз. Фрідріх Хайєк також дотримується грошової теорії криз, але тлумачить їх дещо інакше. Він вважає, що розширення кредиту провокує диспропорції у русі різних цін. Зокрема, ціни на предмети споживання зростають швидше, ніж на засоби виробництва. Це звужує попит на споживчі товари, а відтак, сприяє зменшенню інвестування і започатковує економічний спад. Подальший розвиток грошової теорії економічних коливань здійснив М. Фрідмен. Він пов'язує діловий цикл з розширенням і стисненням грошової маси. Так, спад у США у 1981-1982 рр. відбувся внаслідок того, що Федеральна резервна система, щоб не допустити зростання інфляції, підняла з кінця 1979 р. відсоткові ставки до 18%.

Теорія недоспоживання Пояснює цикл надмірно високою часткою заощаджень у сукупних доходах багатих прошарків населення (Джон Гобсон, Еріх Прайзер та ін.). Так, за Гобсоном, величина заощаджень у капіталістичному суспільстві має тенденцію до перевищення обсягу інвестицій (оскільки переваги, досягнення прогресу привласнюються багатими, що спричиняє відносне скорочення інвестицій, бо їх схильність до інвестування знижується). Первісний розподіл доходів, що супроводжується зниженням інвестицій, веде до зростання безробіття, зниження цін і доходів, а це стає причиною подальшого скорочення виробництва.

Е. Прайзер, навпаки, вважав, що надмірно високі прибутки періоду піднесення супроводжуються відставанням заробітної плати від інвестицій. Високі прибутки зумовлюють зростання інвестицій, з часом вони стають надмірними, а споживання - відносно недостатнім.

Теорія асинхронності Розвитку різних сфер (Альберт Афталіон, Джон Кларк, Уеслі К. Мітчел, М. І. Туган-Барановський).

Ф. Афталіон пояснює причину криз явищем, яке дістало назву "принцип акселерації". Він стверджував, що поява надлишку товарів народного споживання спричинена тим, що на початку фази піднесення ціни на засоби виробництва зростають швидше, ніж на предмети споживання, а наприкінці фази в результаті нагромадження засобів виробництва створюється настільки значний надлишок предметів споживання, що падає їх гранична корисність і ціна. Криза, що охоплює галузі, де відбувається перенагромадження засобів виробництва, перекидається на інші галузі, стаючи загальною.

Дж. Кларк, розвиваючи ідею акселератора, доводить, що попит на засоби виробництва залежить від двох чинників: величини амортизації і попиту на споживчі товари. Щорічне зношування засобів виробництва потребує постійної суми інвестицій, а непостійний попит на споживчі товари - змінюваної. Будь-яке зменшення попиту на споживчі товари робить непотрібною частину вже інвестованого капіталу і викликає зниження економічної активності, відповідно, зростання попиту на споживчі товари спричиняє зростання інвестицій. Таким чином, зміна попиту на споживчі товари стає причиною коливань економічної активності.

У. Мітчел акцентує увагу на невідповідності зростання цін на засоби виробництва і предмети споживання, яке він доповнює положенням - в період піднесення до виробництва залучаються робітники з нижчою кваліфікацією і гірше обладнання. Відповідно, граничний прибуток починає падати і за цих умов підприємці втрачають стимул до подальшого розширення виробництва і економіка переходить у фазу спаду.

Теорія диспропорційності Видатного українського економіста М. І. Туган-Барановського. її відносять до "синтетичного" напряму. Вона пояснює цикл невідповідністю, асинхронністю розвитку різних сфер виробництва. Проблема економічних криз викладена ним у книзі "Промышленные кризисы в современной Англии, их причины и влияние на народную жизнь" (1894 р.). Ця праця неодноразово доповнювалась і змінювалась. Вона видавалась німецькою, французькою, англійською і японською мовами.

М. І. Туган-Барановський пов'язував циклічний характер економічного розвитку з інноваціями в галузях, що виробляють засоби виробництва, а власне причину циклічних коливань вбачав у диспропорціях між рухом заощаджень та інвестицій у цих галузях, появу диспропорцій він пояснював недосконалістю дії ринкового механізму, його неспроможністю пропорційно розподілити капітал між різними сферами.

Теорія основної суперечності капіталізму. Вона розроблена К. Марксом, який вважав, що основною причиною економічних криз є основна суперечність між суспільним характером виробництва і приватною капіталістичною формою привласнення результатів праці, яка проявляється у невідповідності між виробництвом і споживанням, організацією виробництва на окремому підприємстві і стихійним анархічним розвитком суспільного виробництва. Ця теорія обгрунтовує неминучість революційної заміни капіталізму соціалізмом.

Теорія неефективного попиту Дж. М. Кейнса. Її сутність полягає в тому, що поведінка домогосподарств визначається дією психологічного закону до заощаджень. В результаті сукупний попит домо-господарств, або іншими словами, витрати домогосподарств є менші від сукупного пропонування - загального обсягу виробленої продукції. Це формує надлишок товарів на ринку, відбувається їх затоварювання, що спричиняє необхідність скорочення виробництва. В інші періоди схильність до заощаджень зменшується, зростають споживчі витрати і економіка виявляє тенденцію до зростання.

Схожі статті




Політична економія - Ніколенко Ю. В. - § 5. ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ КОЛИВАНЬ

Предыдущая | Следующая