Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - Принцип комплексного використання методів дослідження під час вивчення проблем педагогіки
Основні правила будь-яких педагогічних досліджень відображаються в низці принципів, тобто в головних положеннях, що визначають і підхід до проблеми, і методику здобуття емпіричних та наукових фактів, і аналіз їх.
Принцип цілісного вивчення педагогічного явища чи процесу.
У сучасній педагогіці все частіше лунають заперечення проти спроб учених розглянути окремі питання виховання і навчання без їх зв'язку з цілісним формуванням особистості й у цілісному навчально-виховному процесі. Це зумовлено тим, що за законами педагогічної науки, не можна вивчити ціле, не розчленувавши його на частини. Отже, постановка конкретних проблем виховання і навчання припустима, якщо одночасно буде досліджено місце цього феномену в цілісному процесі формування особистості та висвітлено роль тієї чи іншої складової навчально-виховної роботи в системі навчання й виховання. Тому варто засуджувати не розгляд окремих аспектів формування особистості, а їх ізоляцію від цілісного формування колективу й особистості, від загальної системи виховання.
Принцип цілісного вивчення педагогічного явища чи процесу припускає:
Максимальне використання системного підходу в дослідженні;
Встановлення зв'язку досліджуваного феномену із сутнісними силами особистості, тобто головним у її духовному світі
(спрямованість, принциповість, вікові й статеві особливості, рівень загального розвитку, основні переконання);
Показ різноманіття зовнішніх впливів, що позначаються на формуванні якостей особистості, на ході педагогічного процесу, і виклад методики керівництва цими впливами з боку суб'єктів навчально-виховного процесу;
Розкриття механізму досліджуваного явища (рушійні сили, їх виникнення, розвиток, взаємодія, складові елементи та взаємозв'язок, етапи розвитку, умови і фактори, від яких цей розвиток залежить);
Чітке визначення місця досліджуваного педагогічного явища в цілісному навчально-виховному процесі (його специфіка, загальні та часткові функції насамперед).
Принцип комплексного використання методів дослідження під час вивчення проблем педагогіки.
У сучасних науково-педагогічних дослідженнях дуже рідкісним є метод дослідження, який би застосовувався в "чистому вигляді", оскільки внаслідок застосування одного-двох методів дослідження здебільшого вірогідною є дуже висока неточність. Доцільність використання принципу комплексного підходу до вирішення наукових педагогічних проблем зумовлено складністю самого педагогічного процесу, його діалектичністю. Окремий факт чи будь-яке явище в педагогіці тісно пов'язані з іншими, мають відкриті й закриті зв'язки, прості й складні залежності, у них переплітаються типове і своєрідне, загальне й індивідуальне, дитяче і доросле в найрізноманітніших комбінаціях. Тільки комплексний підхід може дати об'єктивне уявлення про досліджуване педагогічне явище.
У зв'язку з цим принцип комплексного підходу до вивчення педагогічних проблем вимагає:
- багатоцільової установки під час вивчення педагогічних явищ, що відбивається у висуненні кількох дослідницьких завдань (вивчення сутності та структури явища, його рушійних сил, внутрішніх факторів, зовнішніх умов, шляхів і засобів педагогічного керівництва процесом формування явища з урахуванням усіх відомих теоретичних положень);
- охоплення якомога більшої кількості зв'язків досліджуваного процесу чи явища з іншими і виокремлення з них найсуттєвіших;
- урахування всіх зовнішніх впливів під час проведення дослідної роботи, усунення випадкових впливів, що спотворюють картину педагогічного процесу;
- багаторазової перевірки одного і того самого педагогічного факту за допомогою різних методів дослідження, постійної перевірки й уточнення одержаних даних;
- філософського, логічного і психолого-педагогічного аналізу одержаних у дослідженні результатів.
Принцип об'єктивності. У межах педагогічного дослідження принцип об'єктивності займає особливе місце у зв'язку із занадто великою кількістю суб'єктивних факторів у сфері навчально-виховного процесу. Кожен з учасників такого процесу є неповторною людиною, і те, що годиться стосовно одного з них, не підходить для іншого. Кожен з учасників навчально-виховного процесу - індивідуальність, до якої загальні положення слід застосовувати з великою обережністю. Стосунки вчителів (викладачів) і учнів (студентів) інколи побудовані на суб'єктивних факторах: у кожного вчителя своя думка про кожного учня, так само як і кожен учень по-своєму сприймає, розуміє і вивчає кожного вчителя. Суб'єктивізм педагогічних відносин доповнюється суб'єктивним світом самого дослідника, тому що він є носієм неповторного життєвого досвіду, своєрідного педагогічного шляху, власного уявлення про педагогічну науку (один добре знає одне, інший - інше). У цій обстановці додержання дослідником принципу об'єктивності, його прагнення до пошуків істини і максимальна сумлінність вкрай необхідні. Інакше з одних і тих самих питань будуть виходити зовсім різні педагогічні концепції і несхожі одна на одну педагогічні рекомендації.
Настав час, коли педагогіка не терпить піднесення суб'єктивних поглядів як педагогічних істин, набуваючи якостей науки точної і доказової. Тому наукові думки мають складатися на підставі досліджень висококваліфікованих і всебічно обізнаних фахівців. Найголовнішим засобом подолання суб'єктивізму має стати вимогливий підхід дослідника до здобуття наукових результатів, багаторазова перевірка будь-якого одержаного емпіричного чи наукового факту, висока вимогливість до себе. Найприскіпливішим критиком дослідника має бути він сам: все піддається сумніву, але особливо скрупульозно оцінюються власні ідеї та висновки.
Принцип об'єктивності вимагає:
- перевірки кожного факту кількома взаємодоповнюваними та взаємокоригувальними методами вивчення суб'єктів навчально-виховного процесу;
- повторного огляду, уточнення здобутого фактичного матеріалу під час проведення експериментальної чи пошукової роботи;
- фіксації всіх проявів якостей та властивостей особистості, а не тільки тих, які свідчать про позитивні результати експерименту (для педагогічної науки важливо і те, що підтверджує та підвищує ефективність навчально-виховного процесу і те, що знижує його позитивні результати);
- зіставлення даних свого дослідження з даними інших дослідників, установлення подібності і розходження в характеристиці досліджуваних якостей і явищ;
- здобуття наукових даних шляхом порівняння думок різних учасників навчально-виховного процесу (порівняльна характеристика досліджуваного явища, процесу, якості з різних поглядів і позицій);
- постійного самоконтролю дослідника за власними переживаннями, емоціями, симпатіями й антипатіями, що нерідко дуже суб'єкти візує фіксацію наукових фактів (відомо, що кожний сприймає ті самі події, явища по-своєму).
Дослідник має поставити себе в такі умови, за яких він був би однаково зацікавлений у фіксації і позитивних, і негативних проявів досліджуваного педагогічного явища чи процесу.
Схожі статті
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - Принцип цілісного вивчення педагогічного явища чи процесу
Основні правила будь-яких педагогічних досліджень відображаються в низці принципів, тобто в головних положеннях, що визначають і підхід до проблеми, і...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - 1.3.2. Принципи педагогічного дослідження
Основні правила будь-яких педагогічних досліджень відображаються в низці принципів, тобто в головних положеннях, що визначають і підхід до проблеми, і...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - 1.3.1. Методологія педагогічного дослідження
Для успішної науково-педагогічної діяльності потрібні насамперед психолого-педагогічна ерудиція, точність і об'єктивність дослідника, здатність критично...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - 1.3. Основи наукового педагогічного дослідження
Для успішної науково-педагогічної діяльності потрібні насамперед психолого-педагогічна ерудиція, точність і об'єктивність дослідника, здатність критично...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - Загальнонаукова методологія
Загальна методологія як вищий рівень - це галузь самої філософії, філософське вчення про методи пізнання і перетворення дійсності. Природа пізнавального...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - Частково наукова методологія
Загальна методологія як вищий рівень - це галузь самої філософії, філософське вчення про методи пізнання і перетворення дійсності. Природа пізнавального...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - Загальна методологія
Загальна методологія як вищий рівень - це галузь самої філософії, філософське вчення про методи пізнання і перетворення дійсності. Природа пізнавального...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - 1.1. Загальні основи педагогіки вищої школи
1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи Педагогіка вищої школи виникла на базі загальної педагогіки. наука педагогіка, підгрунтя якої заклали...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - Зв'язок педагогіки вищої школи з іншими науками
Педагогіка вищої школи - суспільна гуманітарна наука. Вона пов'язана з іншими науками: педагогічною психологією, логікою, філософією, соціологією,...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - Категорії педагогіки вищої школи
1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи Педагогіка вищої школи виникла на базі загальної педагогіки. наука педагогіка, підгрунтя якої заклали...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук
1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи Педагогіка вищої школи виникла на базі загальної педагогіки. наука педагогіка, підгрунтя якої заклали...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - Загальне поняття методології
Умовою розвитку будь-якої науки і досягнення значущих результатів є її методологічна озброєність. Для здійснення пізнавальної діяльності потрібно добрати...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - 1.2. Сучасні методологічні аспекти педагогіки вищої школи
Умовою розвитку будь-якої науки і досягнення значущих результатів є її методологічна озброєність. Для здійснення пізнавальної діяльності потрібно добрати...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ
1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи Педагогіка вищої школи виникла на базі загальної педагогіки. наука педагогіка, підгрунтя якої заклали...
-
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - ВСТУП
Науково-технічний прогрес, безсумнівно, зумовлює подальше зростання значущості загальної освіченості будь-якої нації, ролі вищої освіти в суспільстві....
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 1.4. Методика і методи педагогічного дослідження
Педагогічне дослідження - спеціально організований науковий процес пізнання педагогічного середовища, педагогічних явищ, фактів, суб'єктів та об'єктів...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Закономірності педагогічного процесу
Педагогічний процес у вищому навчальному закладі - складний, суперечливий, багатоступінчастий процес На нього впливають різні чинники - внутрішні й...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 2.5. Система методів і методика педагогічного дослідження
У відповідності з логікою наукового пошуку здійснюється розробка методики дослідження, що є сукупністю теоретичних та емпіричних методів, які дають...
-
Процедурна організація психологічного дослідження дає змогу більш адекватно та змістовно відображати предмет дослідження. Форма організації дослідження...
-
Педагогіка - Мойсеюк Н. Є. - 9. Методи педагогічних досліджень
Методи педагогічних досліджень - Це шляхи, способи пізнання педагогічної дійсності. За допомогою методів педагогіка здобуває інформацію про те чи інше...
-
Наука не в ліс веде, а з лісу виводить Українська народна мудрість Мета: розкрити перед студентами магістратури теоретичні підходи до вивчення Педагогіки...
-
Педагогіка вищої школи - Туркот Т. I. - Передмова
В умовах розбудови України як незалежної держави, глобалізації суспільного розвитку - особливо гостро відчувається потреба у фахівцях з якісною вищою...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 1.3. Методологічне підгрунтя педагогіки вищої школи
Методологія - наука про головні підходи, принципи побудови, форми і способи пізнання та зміни навколишнього світу. Як відомо, найбільш загальною основою...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Методологічні основи дослідження
Вона є одним із методів розвитку наукового знання, а також структурним елементом педагогічної теорії. її потрібно формувати як таке припущення, за якого...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Гіпотеза дослідження
Вона є одним із методів розвитку наукового знання, а також структурним елементом педагогічної теорії. її потрібно формувати як таке припущення, за якого...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - Розділ 1. Загальні основи педагогіки вищої школи
1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи Педагогіка вищої школи виникла на базі загальної педагогіки. наука педагогіка, підгрунтя якої заклали...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 1.5. Педагогічний процес у вищій школі
Педагогічний процес - центральна категорія педагогіки, яка у відповідній літературі має багато трактувань. Однак педагогічний процес - це внутрішньо...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - 1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи
1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи Педагогіка вищої школи виникла на базі загальної педагогіки. наука педагогіка, підгрунтя якої заклали...
-
Педагогіка вищої школи - Ортинський В. Л - ВСТУП
Рушійною силою розвитку України є формування потужного освітнього потенціалу нації, досягнення найвищої якості підготовки фахівців у всіх галузях....
-
Педагогіка - Максимюк С. П. - 3. Методологія педагогіки
Методологічна основа - це науковий фундамент, з позиції якого дається пояснення основних педагогічних явищ і розкриваються їхні закономірності....
Педагогіка вищої школи - Курлянд З. Н. - Принцип комплексного використання методів дослідження під час вивчення проблем педагогіки