Педагогіка - Пальчевський С. С. - Поняття про якість знань

У педагогічній літературі якість знань визначається на основі таких їхніх параметрів: міцності, повноти, глибини, оперативності, гнучкості, конкретності та узагальненості, систематичності, системності та ін.

Міцність знань пов'язується з тривалістю збереження у пам'яті вивченого навчального матеріалу, яке характеризується повнотою, легкістю і безпомилковістю відтворення.

Повнота визначається кількістю засвоєних елементів знань, які стосуються об'єкта навчального пізнання, визначеного на основі навчальної програми.

Глибина характеризується числом усвідомлених учнями суттєвих зв'язків і відношень у знаннях.

З глибиною засвоєння знань тісно пов'язаний ступінь їхньої абстракції, їх є чотири: феноменологічний, аналітико-синтетичний, прогностичний, аксіоматичний.

Феноменологічний ступінь абстракції - зовнішній, описовий, феноменологічний виклад явищ; каталогізація об'єктів, констатація їхніх якостей; мова використовується на побутовому рівні.

Аналітико-синтетичний - елементарне пояснення природи та властивостей об'єктів, закономірностей, явищ; забезпечує передумови для використання мови науки.

Прогностичний - пояснення явищ певної галузі із створенням їхньої кількісної теорії, моделюванням основних процесів, аналітичним уявленням їхніх законів і властивостей; створюються можливості для прогнозу термінів і кількісних характеристик у вихідних даних процесів та явищ.

Аксіоматичний - пояснення явищ із використанням високого ступеня узагальнення опису як за широтою охоплення матеріалу, так і глибиною проникнення в його суть; відомі загальні закони функціонування об'єктів будь-якої природи; можливий точний і довгостроковий прогноз.

Оперативність пов'язана з умінням учня швидко використовувати здобуті знання у стандартних, однотипних ситуаціях.

Гнучкість передбачає засвоєння вмінь застосовувати їх у змінених умовах або, як прийнято вважати, у нестандартних ситуаціях. Гнучкість певним чином визначається рівнем засвоєння знань.

У педагогічній та психологічній науці виділяють такі чотири рівні знань: розпізнавальний, репродуктивний, продуктивний, творчий.

Розпізнавальний рівень передбачає репродуктивну діяльність за умови опори на підказку.

Репродуктивний рівень характеризується відтворенням об'єктивної інформації про об'єкти пізнання на основі її усвідомленого сприйняття і фіксування у пам'яті.

Продуктивний, або реконструктивний, рівень свідчить про здатність учня застосовувати репродуктивні знання у подібних, стандартних або варіативних умовах. Наприклад, виконання завдань з метою ілюстрування дії засвоєних правил, розв'язування задач і прикладів за зразком, виконання тестових завдань, практичних чи лабораторних робіт.

Творчий рівень передбачає вміння учнів продуктивно засвоювати знання і надбані способи дій у нетипових, нестандартних або змінених ситуаціях (написання творів, розв'язування особливої складності завдань та задач).

Конкретність і узагальненість - уміння бачити конкретні вияви узагальненого знання і підводити конкретні знання під узагальнені.

Систематичність - свідчить про вміння засвоювати навчальний матеріал у його логічній послідовності.

Системність-усвідомлення об'єкта пізнання в єдності всіх його елементів та у взаємозв'язках між ними; вміння визначати системотворчий чинник та емерджентну властивість об'єкта пізнання як системи.

Перераховані параметри знань тісно взаємозв'язані між собою. Так, на їхню оперативність впливають повнота та глибина. Гнучкість знань тісно зв'язана з їхньою оперативністю і систематичністю. Міцність знань залежить від частоти оперування ними. На оперативність і гнучкість їх у свою чергу впливають конкретність, узагальненість, системність.

Схожі статті




Педагогіка - Пальчевський С. С. - Поняття про якість знань

Предыдущая | Следующая