Педагогіка - Фіцула М. М. - Школа і педагогічна думка в Європі в епоху Відродження і Реформації

Розвиток виробництва і розпад феодалізму в країнах Західної та Центральної Європи в XIV-XVI ст., зумовили розквіт науки, техніки, культури і мистецтва. Цей період називають епохою Відродження, характерною ознакою якої є гуманізм, що підносить людину в суспільстві, бореться проти її приниження. Відповідно гуманістична педагогіка характеризується повагою до дітей, запереченням фізичних покарань, прагненням до вдосконалення здібностей дітей. Гуманісти значної уваги надавали фізичному та естетичному вихованню дітей, вивченню рідної, грецької й латинської мов, математики, астрономії, механіки, природознавства, географії, літератури, мистецтва. Вони вважали, що в процесі навчання й виховання діти повинні активно мислити, самостійно пізнавати навколишній світ, а тому навчально-виховний процес потрібно зробити привабливим для них, широко використовувати наочність, організовувати прогулянки, екскурсії та ін. Навчання має відбуватися рідною мовою. Жінки мають право навчатися в різних типах шкіл.

Значний вплив на розвиток тогочасної педагогічної думки справили праці нідерландського письменника-педагога Еразма Роттердамського (1469-1536). У своїх памфлетах "Похвала глупості", "Розмови запросто" він гостро висміює середньовічні школи і виховання, католицьке духівництво, критикує схоластику, формалізм у навчанні, паличну дисципліну і брутальність учителів. Навчання, на його думку, має бути легким, приємним, ураховувати інтереси дітей, розвивати їхню активність і самостійність. Його книга "Молодим дітям наука" містить до 600 правил, важливих для юнацтва (наприклад, "Не будь надмірно цікавим до чужих справ").

Італійський педагог Вітторіно да Фельтре (1378- 1446) створив школу "Будинок радості", якою уславився як "батько гуманності" і як перший учитель нового типу. Він першим втілив ідею школи на природі, про яку згодом заговорили і мріяли багато педагогів. Школа була розташована серед алей і фонтанів на березі мальовничого озера. Стіни палацу прикрашали фрески із зображенням дітей. Тут виховувалися діти вищої аристократії. Велика увага приділялася фізичному та розумовому вихованню (вивчали грецьку мову та літературу, математику, астрономію, природознавство, логіку, метафізику, музику, живопис). У школі не було тілесних покарань, значну увагу приділялося у вихованні особистому прикладу вихователів.

Французький письменник Франсуа Рабле (1494- 1553) у романі "Гаргантюа і Пантагрюель" гостро критикував схоластичне виховання дітей і молоді, прагнув показати, яким має бути гуманістичне виховання. На відміну від зубрячки і схоластики, що панували в тогочасних школах, він пропонував вибудовувати навчання на зацікавленості дитини навколишнім середовищем. Вивчення дітьми природи під час прогулянок, бесіди про предмети, що їх оточують, відвідування майстерень та ознайомлення з трудовою діяльністю людей - усе це, на думку Рабле, поглиблює знання дитини, розвиває її мислення та активність. За такої системи навчання зникає потреба у зубрінні й тяжких покараннях.

Французький мислитель, представник філософського скептицизму Мітель Монтень (1553-1592) у творі "Досліди" виступав проти схоластичного зубріння у навчанні, обгрунтував необхідність формування критичного мислення, всебічного розвитку дітей. Особливу роль він відводив моральному вихованню, яке слід здійснювати не моральними повчаннями, а прикладом і моральним вправлянням. Вважав, що молода людина повинна рости фізично здоровою, загартованою, вміти володіти зброєю. Освіта, на думку М. Монтеня, має поєднувати принцип свободи (учень мусить "просівати" крізь сито власного розуму все, що йому викладають), принцип чуйності та відповідності (слід зважати на душевні й розумові нахили дитини, давати їй змогу висловитися, спрямовуючи і виправляючи її), підтверджувати навички освіти практичною діяльністю, а результати навчання - своїм життям.

У творі "Золота книга про найкращий лад і про новий острів Утопія" англійський соціаліст-утопіст Томас Мор (1478-1535) обстоював необхідність надання всім громадянам можливості "духовної свободи і освіти". Критикуючи економічний і політичний лад в Англії, він змалював картину виховання й освіти дітей та молоді на фантастичному острові Утопія. Тут усі люди працюють, держава піклується про освіту і виховання громадян, які навчаються рідною мовою, вивчають арифметику, геометрію, природознавство, астрономію, діалектику, музику. Вчителі використовують наочні посібники, велика увага приділяється фізичному вихованню, гімнастичним та військовим вправам. Діти працюють разом з дорослими, опановують землеробство, ремесла. Дорослі мають змогу займатися самоосвітою, до їхніх послуг бібліотеки та музеї. Чоловіки і жінки мають рівні права й можливості для здобуття освіти, У такий спосіб Т. Мор проголосив принцип загального навчання, вимагав однакової освіти для чоловіків і жінок, самоосвіти дорослих, спробував усунути суперечність між фізичною і розумовою працею.

Італійський мислитель Томаззо Кампанелла (1568- 1639) у творі "Місто Сонця" у фантастичній формі показав життя людей в соціалістичній державі, верховним керівником якої є вчений - "Сонце" (метафізик). Його помічники - "Мон" (могутність), "Сін" (мудрість), "Мор" (любов) керують обороною, економікою, наукою, мистецтвом, сімейно-побутовими справами. Усі громадяни працюють, займаються самоосвітою, відвідують бібліотеки, музеї, картинні галереї. Освіта і виховання зосереджені в руках верховного правителя та його помічників. Діти виховуються у спеціальних групах під керівництвом нянь-виховательок, у школах вивчають науки рідною мовою, займаються гімнастичними вправами (ігри, біг, метання диска), працюють у майстернях (взуттєвій, ковальській, столярній, художній та ін.), у полі, на городі. На думку Т. Кампанелли, навчання і виховання мають бути такими, щоб із шкіл не виходили "дармоїди і злодії".

Протести гуманістів проти змісту й методики схоластичної освіти не могли істотно вплинути на діяльність середньовічної школи, яка залишалася під впливом католицької церкви. Почату гуманістами боротьбу продовжили представники Реформації: Ян Гус (Чехія), Мартін Лютер і Томас Мюнцер (Німеччина).

Засновник протестантизму Мартін Лютер (1483- 1546) очолив освітній рух, основною метою якого була допомога держави в звільненні освіти від надмірного впливу церкви, підняти роль освіти, створити кращі умови та можливості для її отримання. Свої погляди на школу і виховання він виклав у посланні "Бургомістрам усіх міст німецької країни про влаштування та утримання християнських шкіл" (1524). Передусім він вимагав від уряду змусити громадян віддавати дітей до школи. Початкова школа, на його думку, має забезпечувати релігійне настановлення в дусі протестантизму. У ній діти повинні опановувати читання, письмо, лічбу, закон Божий і церковні співи. М. Лютер детально визначив обсяг релігійного навчання, взявши за основу складений ним новий катехізис, запровадив недільні заняття священиків з дітьми за катехізисом. Для шкіл підвищеного типу він пропонував вивчення латинської, грецької, єврейської мов, історії, діалектики, природознавства, математики і музики. Нововведенням стало фізичне виховання.

Боротьба проти католицизму сприяла не лише виникненню і поширенню різних протестантських шкіл, а й єзуїтських шкіл, які пропагували католицизм. Орден єзуїтів, створений 1540 р. іспанським релігійним фанатиком Ігнатієм Лойолою (1491-1546), обрав знаряддям боротьби проти прогресу, науки і вільної думки сповідь, проповідь і школу. Єзуїтів не цікавила освіта мас, середні школи-колегіуми вони створювали для дітей феодальної знаті. Виховання в них передбачало зміцнення впливу католицької церкви. Ці школи були добре оснащеними, у них використовували принцип наочності, домінували м'яка (зовні) дисципліна, лицемірно ласкаве поводження з дітьми, викладалися широкі загальноосвітні знання. Певною мірою це було новим для тогочасних освіти і виховання.

Діти в цих закладах були позбавлені свободи думки, їм були чужі такі моральні якості, як гуманізм, честь, патріотизм. У боротьбі з ворогами церкви єзуїти вважали придатними будь-які засоби.

Запитання. Завдання

1. Охарактеризуйте типи виховних систем Західної Європи в епоху середньовіччя.

2. Визначте особливості середньовічних університетів.

3. На яких принципах, на думку представників гуманістичного навчання і виховання, мають формуватися школи?

4. У чому полягає суть "духовної свободи і освіти" Т. Мора?

5. Які особливості навчання у протестантських та єзуїтських школах?

Література

Історія педагогіки / За ред. М. С. Гриценка. - К., 1973.

Кравець В. П. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва. - Тернопіль, 1996.

Мешко О. І., Янкович О. І., Мешко Г. М. Історія зарубіжної школи і педагогіки. - Тернопіль, 1996.

Схожі статті




Педагогіка - Фіцула М. М. - Школа і педагогічна думка в Європі в епоху Відродження і Реформації

Предыдущая | Следующая