Педагогіка - Фіцула М. М. - Філософський напрям у педагогіці
У зарубіжній педагогіці сформувалися різноманітні наукові напрями, течії, що є ознакою розмаїття і свободи педагогічної думки. Найчіткіше окресленими є; філософський, психолого-педагогічний, соціальний напрями,
Філософський напрям у педагогіці
Його утворюють течії педагогіки, що грунтуються на філософії неопозитивізму, екзистенціалізму, неотомізму та ін.
Педагогів-теоретиків філософи неопозитивізму (філософська течія, представники якої, вважаючи єдиним джерелом знання емпіричні дані, намагаються використовувати при цьому найновіші досягнення природознавства, математичної логіки) цікавлять гносеологічні (пізнавальні) установки і принципи методології наукового пізнання, оскільки ця філософська течія претендує на загально методологічну роль у сучасній науці. Його представники багато зробили для уточнення й систематизації логічних принципів і методичних прийомів наукового дослідження, застосування математичних методів дослідження в педагогіці. Прагнення до використання в педагогіці математичних методів свідчать про намагання вчених-педагогів досягти більшої об'єктивності результатів своїх досліджень. Однак нерідко за складним математичним апаратом дослідження педагогічних проблем приховується бідність педагогічного змісту, абсолютизація кількісних показників породжує помилкові теоретичні висновки.
Педагоги-неопозитивісти піддають сумніву наявність у процесах навчання і виховання об'єктивних закономірностей, що збіднює теорію педагогіки, а спроби дослідження фундаментальних теоретичних проблем вважають "безплідними інтелектуальними спекуляціями" кабінетних теоретиків.
Важливим принципом побудови педагогіки на засадах неопозитивізму є її деідеологізація, звільнення від зв'язків із загально філософськими методологічними основами. Представники цієї течії виступають за навчальні програми, створені на основі загальнолюдських цінностей, вільних від будь-яких політичних оцінок та ідеологічних установок.
Представники напряму педагогіки, що грунтується на філософи екзистенціалізму (філософський напрям, який предметом філософії вважає людину як духовне начало і її буття), виходять з того, що жодних загальнолюдських якостей, жодної "людської природи" не існує, кожен індивід - унікальний, неповторний. Тому інтерес дослідника має концентруватися на окремій особистості, на царині її індивідуального буття й свідомості.
На думку екзистенціалістів, індивідуальна "внутрішня сутність" дитини ("екзистенція") майже недоступна для педагогічних впливів, а тому ефективним у формуванні її особистості є лише самовиховання. Вважаючи навчання актуалізацією прихованих здібностей дитини, педагоги-екзистенціалісти заперечують необхідність оволодіння учнями системою загальнолюдських знань, передбачених навчальними програмами і підручниками, доводять, що дитина має право на свободу вибору знань. Тому цикл предметів, які підлягають вивченню, повинен бути не обов'язковим, а вибірковим. Завдання вчителя полягає не в озброєнні учнів системою знань, а у створенні сприятливих умов для саморозкриття кожної особистості. Він має пропонувати учням різноманітні навчально-виховні ситуації, а вони - вибирати ті, що найбільше їм імпонують, завдяки яким зможуть найкраще розвинути свої потенційні можливості. Для цього в класі має панувати невимушена атмосфера, яка сприяє вибору теми заняття, вільному пошуку способів її реалізації, експериментуванню. Найважливішим є не рівень освіченості, не рівень знань, якими озброїла учня школа, а вміння "слухати свої внутрішні імпульси", пізнати себе.
Представники педагогіки неотомізму (філософське обгрунтування християнського віровчення, релігійне тлумачення сучасних природничих концепцій) пропагують ідею превалюючої ролі церкви в організації шкільної справи. У своїх психолого-педагогічних дослідженнях вони переконують, що в свідомості дитини релігійні уявлення збагачуються кількісно та якісно, і виокремлюють стадії формування релігійної свідомості у дітей. На першій стадії (З-6 років) релігійна міфологія сприймається як чарівна казка. На Другій (7-12 років) діти швидко осягають матеріальний світ, що їх оточує, Бог для них є антропоморфною (людиноподібною) сутністю, яка безпосередньо фізично впливає на перебіг подій у світі. На третій (індивідуальній) стадії (12 років - період юнацтва) діти виявляють велику різноманітність в інтерпретації релігії, глибоко особистісний підхід до неї.
Якщо перші дві стадії долає більшість дітей, то третьої досягають не всі. Темп релігійного розвитку особистості дитини може бути повільнішим, ніж її розвиток в інших сферах. Це дає підстави деяким неотомістам стверджувати, що залучення дітей до науково-технічної думки спричинює їх відставання в релігійному розвитку. За їх переконанням, виховання громадянина неможливе без прилучення його до релігії, адже без неї неможливе формування моральної свідомості, яка є основою моралі.
Педагоги-неотомісти значну увагу приділяють проблемам змісту освіти. Формально вони не заперечують необхідності оволодіння учнями системою наукових знань, проте фактично прагнуть наснажити всю освіту релігійним духом, підпорядкувати її інтересам "християнського виховання".
Схожі статті
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Напрями, течії зарубіжної педагогіки
У зарубіжній педагогіці сформувалися різноманітні наукові напрями, течії, що є ознакою розмаїття і свободи педагогічної думки. Найчіткіше окресленими є;...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Основні етапи розвитку педагогіки
Розвиток педагогіки охоплює такі стадії: народна педагогіка - духовна педагогіка - світська педагогіка. Народна педагогіка Уперше цей термін запровадив...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Підлітковий вік
Важливими показниками цього періоду є готовність дитини до навчання, яка виявляється у навичках до розумових зусиль, зосередженості у роботі, вмінні...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Сутність мети виховання
Сутність мети виховання Виховання як цілеспрямований процес завжди підпорядковане конкретній меті. Мета виховання - сукупність властивостей особистості,...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - 1.4. Мета виховання
Сутність мети виховання Виховання як цілеспрямований процес завжди підпорядковане конкретній меті. Мета виховання - сукупність властивостей особистості,...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Юнацький вік
Важливими показниками цього періоду є готовність дитини до навчання, яка виявляється у навичках до розумових зусиль, зосередженості у роботі, вмінні...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Молодший шкільний вік
Важливими показниками цього періоду є готовність дитини до навчання, яка виявляється у навичках до розумових зусиль, зосередженості у роботі, вмінні...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Методи науково-педагогічного дослідження
У своїх наукових пошуках педагогіка послуговується різноманітними методами (способами) пізнання педагогічної дійсності, вивченням яких переймається...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Методологія педагогіки
У своїх наукових пошуках педагогіка послуговується різноманітними методами (способами) пізнання педагогічної дійсності, вивченням яких переймається...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Діяльність як чинник розвитку особистості
Середовище, як відомо, переважно стихійно впливає на розвиток людини, цілеспрямованим, передбачуваним вія стає у процесі й унаслідок виховання. Виховання...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Розвиток і виховання
Середовище, як відомо, переважно стихійно впливає на розвиток людини, цілеспрямованим, передбачуваним вія стає у процесі й унаслідок виховання. Виховання...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Система педагогічних наук
Педагогіка є внутрішньо складним феноменом, що зумовлено проблематикою, яку їй належить вирішувати, а також передбачає відповідні їй міжпредметні...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Зв'язки педагогіки з іншими науками
Педагогіка є внутрішньо складним феноменом, що зумовлено проблематикою, яку їй належить вирішувати, а також передбачає відповідні їй міжпредметні...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Емпіричні методи педагогічного дослідження
У своїх наукових пошуках педагогіка послуговується різноманітними методами (способами) пізнання педагогічної дійсності, вивченням яких переймається...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Процес розвитку і формування особистості
Процес розвитку і формування особистості Людина народжується як індивід, як суб'єкт суспільства, з притаманними їй природними задатками, формується як...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Метод соціометрії
Передбачає він використання спеціально розроблених завдань і проблемних ситуацій з метою випробування учня на певний рівень знань, умінь, загальну...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Метод психолого-педагогічного тестування
Передбачає він використання спеціально розроблених завдань і проблемних ситуацій з метою випробування учня на певний рівень знань, умінь, загальну...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - 1.3. Розвиток, виховання і формування особистості
Процес розвитку і формування особистості Людина народжується як індивід, як суб'єкт суспільства, з притаманними їй природними задатками, формується як...
-
Педагогіка є внутрішньо складним феноменом, що зумовлено проблематикою, яку їй належить вирішувати, а також передбачає відповідні їй міжпредметні...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Зарубіжні теорії розвитку особистості
У зарубіжній педагогіці та психології домінують погляди, що люди народжуються добрими або злими, чесними або брехливими, що від природи їм властиві...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Педагогіка як наука
1.1. Предмет і завдання педагогіки Педагогіка як наука На ранніх етапах свого розвитку людство почало розмірковувати над проблемами передачі життєвого...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Сутність і особливості наукових досліджень у педагогіці
Сутність і особливості наукових досліджень у педагогіці Педагогіка як наука може розвиватися лише за умови поповнення новими фактами, здобутими у процесі...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - 1.2. Логіка і методика педагогічних досліджень
Сутність і особливості наукових досліджень у педагогіці Педагогіка як наука може розвиватися лише за умови поповнення новими фактами, здобутими у процесі...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Етапи педагогічного дослідження
Розпочинаючи педагогічне дослідження, важливо з'ясувати його вихідні положення, передусім актуальність проблеми, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - 1.1. предметі завдання педагогіки
1.1. Предмет і завдання педагогіки Педагогіка як наука На ранніх етапах свого розвитку людство почало розмірковувати над проблемами передачі життєвого...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Предмет і основні категорії педагогіки
1.1. Предмет і завдання педагогіки Педагогіка як наука На ранніх етапах свого розвитку людство почало розмірковувати над проблемами передачі життєвого...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - 1. Загальні засади педагогіки
1.1. Предмет і завдання педагогіки Педагогіка як наука На ранніх етапах свого розвитку людство почало розмірковувати над проблемами передачі життєвого...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Теоретичні методи педагогічного дослідження
До теоретичних методів педагогічного дослідження належать аналіз і синтез, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, узагальнення, абстрагування,...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Математичні і статистичні методи педагогічного дослідження
До теоретичних методів педагогічного дослідження належать аналіз і синтез, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, узагальнення, абстрагування,...
-
Педагогіка - Фіцула М. М. - Психолого-педагогічний напрям у педагогіці
Цей напрям найчіткіше репрезентує експериментальна педагогіка, яка набула розвитку у концепціях німецьких теоретиків Вільгельма Лая (1862-1926) та Ернста...
Педагогіка - Фіцула М. М. - Філософський напрям у педагогіці