Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Цілісність буття особистості вчителя
Щастя кожної особистості полягає у відчутті своєї потрібності іншим людям. Педагог завжди повинен усвідомлювати власне покликання - творення людини. Це має надавати йому сил і наснаги, бажання жити та творити.
Сенс буття вчителя залежить від обраної провідної мети, ідеалів, на які спрямована його свідомість. Педагог, який прагне щастя дітям, керується гуманістичною спрямованістю, що, як зазначав сучасний український педагог Іван Зязюн, найкраще характеризує майстерність. Вона спрямована на особистість, утвердження найвищих духовних цінностей, ставлення до педагогічної дійсності через слово та працю, її мети, змісту, засобів і суб'єктів.
У педагогічній діяльності кожен учитель має власну позицію, яка грунтується на гуманізмі чи авторитаризмі. Так, російський філософ і філолог Олексій Лосєв (1893-1988) цінував у навчальному процесі творчість студентів, їх бажання висловитись, поставити питання. Це приносило викладачеві насолоду, адже здійснення ним гуманної мети супроводжувалось радісним сприйняттям учнями нових знань. Лише педагог із гуманістичною спрямованістю мислення здатен усвідомити, що відчуття дітьми щастя є основним у навчанні. На думку О. Лосєва, людина щаслива тоді, коли потреба пізнання не тільки не пригнічується з часом, а посилюється. Тому він залучав до діалогічного процесу творення студентів, яких учив шукати і мислити, знаходити сенс життя в тому, щоб бути людиною. Керуючись гуманістичною позицією, О. Лосєв закликав молодих людей до самопізнання та активної дії, оскільки "живий розум" дає змогу перейти від незнання до знання, приносить радість і силу.
Авторитарний стиль мислення і педагогічної діяльності описав П'єр Абеляр. Його вчитель Гільом із Шампо (Франція) керувався ним у власній педагогічній практиці. У творі "Історія моїх нещасть" П. Абеляр писав, що його педагог не сприймав жодних заперечень і лише власну думку вважав істинною.
Такий учитель не тільки не радіє успіхам свого учня, а й переживає їх як власне нещастя. Авторитарне мислення, спрямоване на жорстке підпорядкування власному Я, унеможливлює взаєморозуміння між педагогом і учнем.
Отже, у вчителів із гуманістичним і авторитарним мисленням протилежні не лише мета, а й засоби її досягнення. Педагог з авторитарним мисленням не здатний усвідомити власної моральної сутності, що робить нещасливими не лише учнів, а й самого вчителя.
Дехто з учених наголошує, що людину можна навчити ставити собі за мету бути щасливою. Проте російський письменник Михайло Пришвін (1873-1954) зауважував, що особисте щастя як мета неможливе. Його можна досягнути лише поставивши мету і реалізувавши її клопіткою працею. Отже, людину слід навчати, на чому грунтується щастя. К. Ушинський зазначав, що виховання має готувати дитину до праці життя, а не до щастя як такого.
Цілісність буття особистості вчителя
Одна з найважливіших якостей особистості - її цілісність. М. Бердяєв зауважував, що "особистість є категорія духовна, а не натуральна... Особистість цілісна. До неї входить і дух, і душа, і тіло... Особистість повинна бути відкрита для всіх змін космічного і соціального життя, для будь-якого досвіду, і разом із тим вона не повинна, не може розпорошуватись у космосі і суспільстві". Його мета полягала в тому, щоб "вибудовувати персоналістичну, а зовсім не індивідуалістичну етику... Особистість є цілісність і єдність, яка володіє безумовною і вічною цінністю... Цінність особистості є вищою ієрархічною цінністю у світі, цінність духовного порядку".
Особистість як духовний феномен, на думку М. Бердяєва, має бути відкритою для суспільства, космосу, але одночасно не втрачати власного Я. Функціонально виконуючи різні ролі, учитель повинен реалізовувати своє основне призначення - бути людиною і педагогом. Суспільні відносини, у яких відбувається діяльність учителя, не завжди сприяють збереженню власної ідентичності і відчуттю цілісності буття, яке є умовою щастя. У сучасному суспільстві педагог змушений займатися непедагогічною діяльністю. Так, за даними Львівського обласного науково-методичного інституту освіти (2007), 13,3% опитаних учителів змінили б професію, якби трапилася нагода, 11,6% - бажали зберегти професію, але перейти на інше місце роботи.
Отже, багато вчителів не отримують задоволення від праці, тому не відчувають себе щасливими. Знецінення праці педагога в суспільстві призводить до знецінення її самим учителем. Він перестає вдосконалюватись професійно і духовно. Як свідчать результати досліджень сучасного педагога Алли Бойко, проведені в 2009 р,, навіть серед керівників шкіл 36% вважають, що систематично і наполегливо працюють над собою, а 64% - епізодично.
За сучасних соціальних умов учитель не лише не відчуває себе щасливим, а навіть впадає у відчай. Така ситуація характерна як для вітчизняних педагогів, так і для зарубіжних. Сучасний український філософ В'ячеслав Кудін за працею Баррі Фарбера "Криза в освіті: стрес і відчай у американського вчителя" (1991) проаналізував цю проблему в СІЛА. Синдром відчаю він розглядає як складний стресовий стан, що з'являється в педагога під впливом багатьох чинників (індивідуального, організованого і соціального вияву). До них належать: адміністративний тиск, бюрократична некомпетентність начальства, постійна громадська критика, переповненість класів, неадекватна затраченим зусиллям заробітна плата та ін. Ці чинники зумовили появу таких типів учительського відчаю (за Б. Фарбером): вимучені, несамовиті та байдужі вчителі.
Проаналізувавши причини утворення вчительського відчаю і наслідки здійснення пропозицій щодо реформування освіти, Б. Фарбер запропонував внесення стратегічних змін стосовно статусу педагога:
- необхідно залучити вчителів у процес прийняття рішень;
- слід підвищити повагу до педагога в школі і за її межами;
- потрібно забезпечити умови для отримання кращих результатів у викладанні;
- варто захистити вчителів від можливої залежності від батьків, політиків або шкільного диктату та ін.
Реалізація цих пропозицій з боку держави забезпечить успішні і щасливі діяльність та буття педагога. Водночас існує суб'єктивний аспект проблеми, який полягає в індивідуальному світосприйнятті, відчутті страждання і радості, психологічних якостях характеру, темпераменту тощо. Г.-В.-Ф. Гегель зазначав, що щасливою є та людина, життя якої відповідає її особливостям, адже лише це дає змогу насолоджуватись існуванням у світі.
Поведінку людини визначає її характер. Риси характеру вчителя роблять його щасливим або нещасним. Так, педагог із сильним характером є цілісною і цілеспрямованою особистістю. Психологи (Е. Фромм та ін.) стверджують, що навички та вміння вчителя зумовлені специфічною структурою його характеру. Такий характер необов'язково відповідає етичним поглядам, але сприяє послідовному дотриманню власних принципів. Педагог вибудовує свою поведінку згідно з ними, а не вдається кожного разу до прийняття нових рішень. Це дасть йому змогу досягти гармонії в діяльності. Також характер особистості сприяє обиранню нею ідей і цінностей. Хоча більшість людей не знає, що вони залежать від власних емоцій і бажань.
Учитель формує не лише власний характер, а й характери учнів. Незважаючи на індивідуальність характеру кожної дитини, вплив педагога відіграє важливу роль у вихованні її цілісної особистості, а отже, сприяє щастю вихованця.
Схожі статті
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Свідомість осмисленості вчителем власного буття
Щастя кожної особистості полягає у відчутті своєї потрібності іншим людям. Педагог завжди повинен усвідомлювати власне покликання - творення людини. Це...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 3.6. Щастя як вища моральна цінність особистості педагога
Категорія "щастя" є однією з провідних в етиці. Наукове обгрунтування його сутності та змісту складне, адже скільки людей, стільки й уявлень про щастя....
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 1.2. Джерела педагогічної етики
Елементи педагогічної етики трапляються у вченнях давніх філософів і педагогів, які намагались осмислити специфічні проблеми педагогічної моралі. її...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога
2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 2. Моральна свідомість особистості педагога
2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її...
-
Воля особистості вчителя є важливою складовою свідомості обов'язку, яка виражає активність, думкою, що переходить у дію. Оскільки процес мислення...
-
Воля особистості вчителя є важливою складовою свідомості обов'язку, яка виражає активність, думкою, що переходить у дію. Оскільки процес мислення...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Почуттєвий рівень моральної свідомості
2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 1.1. Моральна культура і духовна творчість педагога
1.1. Моральна культура і духовна творчість педагога Людина як духовна істота завжди прагне досконалості, що надає їй сили духу, можливості творити...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 3.3. Моральний обов'язок педагога
Однією з найважливіших категорій педагогічної етики є моральний обов'язок особистості. Через нього ідеал любові до дітей, вияв доброти, справедливості...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 3.5. Педагогічна справедливість
Моральні вимоги до педагога передбачають абсолютність. Одна з позитивних вимог - бути справедливим. Це поняття відображає загальне співвідношення...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 3.2. Добро і зло у професійній діяльності педагога
Найзагальнішими поняттями моралі та категоріями етики є добро і зло. Вони завжди актуальні, їх розуміння, спосіб тлумачення та аргументації сутності...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Принцип педагогічного гуманізму
Як соціально-політична, педагогічна течія гуманізм сформувався в епоху Відродження. Першим гуманістом цієї епохи вважають італійського поета і мислителя...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Раціонально-теоретичний рівень моральної свідомості
Основними структурними елементами моральної свідомості вчителя на цьому рівні є етичні знання, ідеали, переконання та ін. Етичні знання - це особлива...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 1. Загальні засади педагогічної етики
1.1. Моральна культура і духовна творчість педагога Людина як духовна істота завжди прагне досконалості, що надає їй сили духу, можливості творити...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 3.4. Моральна відповідальність педагога
Моральна відповідальність характеризує особистість з погляду виконання нею моральних вимог. Моральна відповідальність педагога - особистісна якість, яка...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Принцип громадянськості та патріотизму
Інтегративною якістю особистості є громадянськість, сформованість якої дає змогу людині відчувати себе юридично, соціально, морально та політично...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - "Добро-дія"
Це діяльність людини, яка сприяє добробуту іншого індивіда, суспільства і реалізується під впливом морального мотиву" тобто безкорисливого бажання...
-
На практиці трапляються випадки, коли деякі вчителі, усвідомлюючи свій обов'язок, не виявляють активності у його реалізації. Також не завжди педагоги...
-
На практиці трапляються випадки, коли деякі вчителі, усвідомлюючи свій обов'язок, не виявляють активності у його реалізації. Також не завжди педагоги...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 2.2. Принципи педагогічної моралі
Педагог є носієм не лише знань, умінь, навичок, а й моральних культури, духовності, краси. На нього покладається соціальна відповідальність за виховання...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 1.3. Предмет, структура, функції і завдання педагогічної етики
На сучасному етапі розвитку педагогічна етика стала відносно самостійною галуззю етичного знання. Це зумовлено передусім розширенням сфери педагогічного...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - "Добро-слово"
Український народ завжди шанував і надавав важливого значення слову. У Євангелії від Іоанна зазначено: "Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - "Добро-зустріч"
Педагог із багаторічним досвідом і дитина, яка вперше йде до школи, готуються до зустрічі, сповненої добра і пізнання краси. Однак її зміст (формальна чи...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Корислива псевдодоброта
Зовнішніми її ознаками е: усміх-неність, ненастирливість, підлабузництво, улесливість, імітація простодушності, щедрість у дрібницях, уміння поступитися...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Удавана доброта
Зовнішніми її ознаками е: усміх-неність, ненастирливість, підлабузництво, улесливість, імітація простодушності, щедрість у дрібницях, уміння поступитися...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 3. Основні категорії педагогічної етики
3.1. Загальна характеристика категорій етики Етична наука теоретично грунтується на відповідних категоріях, за допомогою яких здійснюється пізнання...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 3.1. Загальна характеристика категорій етики
3.1. Загальна характеристика категорій етики Етична наука теоретично грунтується на відповідних категоріях, за допомогою яких здійснюється пізнання...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Астенічний тип
Соціологи та психологи виокремлюють групу дітей, які сприймають дійсність як джерело розваг, для яких усе існує функціонально, на рівні задоволення...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Замкнутий тип
Соціологи та психологи виокремлюють групу дітей, які сприймають дійсність як джерело розваг, для яких усе існує функціонально, на рівні задоволення...
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - Цілісність буття особистості вчителя