Основи педагогічної ергономіки - Карапузова Н. Д. - Використання конторок у навчальному процесі

Тіло людини природно пристосоване до фізичного руху, на який вона має витрачати до 90% добового часу. Сучасна пересічна людина на фізичний рух відводить лише 10%. Діти надзвичайно рухливі. Нещодавно науковці звернули увагу на те, ш, о організація робочого місця школяра і дорослої людини не відповідає потребам організму. Діти у школі вимушені годинами сидіти за столом чи партою майже нерухомо, згодом це продовжується у середніх спеціальних та вищих навчальних закладах або на "сидячій" роботі. Внаслідок цього виникають застійні явища в організмі людини, що спричинюють різні хвороби серцево-судинної (атеросклероз, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда та ін.), опорно-рухової (сколіоз, спондильоз, ламкість кісток тощо) та нервової (невралгія) систем.

У людини з дитинства потрібно формувати тілесно-вертикальний моторно-активний динамічний стереотип шляхом використання у навчальному процесі спеціальних меблів - конторок.

Сучасний російський педагог В. Базарний створив методику поступового переформування динамічного стереотипу сидіння на динамічний стереотип стояння як зручну і природну позу навчального процесу. Він розробив модель простої конторки, яку ставлять на учнівський стіл, та оригінальної, що замінює його. Конструкція конторки передбачає два режими використання: читання, письмо, малювання - на похилій поверхні та ліплення, конструювання, вишивання - на горизонтальній (рис. 2.12).

конторки для стола (зліва) та замість стола ( справа)

Висота конторки над рівнем підлоги припасовується до зросту кожного школяра таким чином, щоб під час письма він стояв вертикально (не нахилявся, не тягнувся вгору). Найважливішим є сформувати у дитини здатність відчувати потреби свого тіла. Лише вона сама може відчути, скільки хвилин їй слід постояти за конторкою і посидіти за столом.

На початкових етапах адаптації дітей до динамічних поз оптимальним режимом виявився той, за якого діти змінювали пози "стояння за конторкою" - "сидіння за партою" кожні 15 хв. У процесі такої адаптації тривалість разового стояння за конторкою не має перевищувати 25 хв. (рис. 2.13).

зміна динамічної пози у процесі навчання

При використанні конторок у навчальному процесі потрібно дотримуватися гігієнічних та ергономічних вимог. Висота конторки має бути бездоганно припасована до зросту дитини. Оптимальним кутом нахилу робочої поверхні конторки є 15-17°. Гігієнічно оптимально, якщо дитина стоїть у шкарпетках із натуральної тканини без взуття. Під ноги рекомендується помістити масажний килимок із природних матеріалів (соломи, конопляних, лляних чи бавовняних ниток, вовни тощо).

При роботі в режимі динамічних поз дитина може на 3-5 хв. прилягти. Цей прийом відновлює її активність. Писати і малювати лежачи неприпустимо. Режим динамічних поз корисний і для занять за комп' ютером.

З огляду на розміри сучасних класів, а також їх наповненість запровадити навчання за конторками дуже складно. У цьому разі рекомендовано столи ряду, розташованого далі від вікон, замінити на конторки із змінною висотою робочої поверхні, а ближчий до вікон ряд столів залишити для занять у режимі сидячи. Періодично за командою вчителя (приблизно через кожні 10-15 хв.) ті діти, які працювали стоячи, сідають за столи, а ті, хто працював сидячи, стають за конторки.

Схожі статті




Основи педагогічної ергономіки - Карапузова Н. Д. - Використання конторок у навчальному процесі

Предыдущая | Следующая